Літній вік не повинен бути перепоною для повноцінного лікування раку стравоходу
Неоад'ювантна хіміотерапія, променева терапія та езофагектомія можуть бути безпечно проведені у добре відібраних літніх пацієнтів із локальним раком стравоходу або стравохідно-шлункового з’єднання, згідно з оглядом 282 пацієнтів, які лікувалися з 2004 по 2019 рік у медичному центрі Ochsner, Новий Орлеан.
Хоча керівні принципи рекомендують неоад'ювантну хіміо- та променеву терапію (neoadjuvant chemoradiation – NACR) з подальшою езофагектомією, в кількох дослідженнях було продемонстровано, що «літні пацієнти з потенційно виліковною хворобою II і III стадії часто не розглядаються для такого підходу через занепокоєння, що вони не витримають подібного обсягу лікування», – розповідають дослідники на чолі з W. Peter Sawyer, доктором медичних наук, хірургом медичного центру Ochsner.
Отже, команда д-ра W. P. Sawyer у своєму дослідженні порівняла результати лікування 188 пацієнтів віком до 70 років та 94 пацієнтів віком 70 років і старше, у тому числі 4 з яких були старше 80 років.
«Пацієнти віком від 70 років повинні пройти обстеження щодо оптимальної лікувальної терапії, включаючи неоад'ювантну хіміотерапію та хірургічну резекцію», – підсумували дослідники.
Учасники дослідження отримували NACR із подальшою езофагектомією. В основному було діагностовано рак стравоходу II стадії. Середній вік – 59 років у молодшій групі і 74 роки у старшій групі.
Літні пацієнти мали більш високу поширеність серцево-судинних і легеневих супутніх захворювань і частіше післяопераційну надшлуночкову аритмію та затримку сечовипускання.
Однак статистично значущих відмінностей у тривалості перебування в лікарні (близько 10 днів в обох групах) не було. Оперативна смертність: 4,3 % у старшій групі проти 3,8 % у молодшій групі; частота післяопераційних ускладнень 3 ступеня або вище: 27,7 % у старших пацієнтів проти 38,3 % у молодших. Вікова виживаність становила 44,8 % протягом 5 років серед пацієнтів 70 років і старше проти 39 % серед молодших пацієнтів.
Супутні захворювання, стадія онкологічного захворювання та ураження лімфатичних вузлів без сумніву передбачали гіршу виживаність при багатофакторному аналізі, але вік – ні.
«Вік не є протипоказанням до агресивного лікування. Супутні захворювання пацієнта і його функціональний стан є більш важливими для прогнозування ризику ускладнень після езофагектомії», – коментує Daniela Molena, докторка медичних наук, директорка програми хірургії стравоходу в Онкологічному центрі Memorial Sloan Kettering у Нью-Йорку.
У команді зазначили, що в результатах дослідження «відображено ретельний відбір пацієнтів, а також старанну передопераційну оцінку і підготовку». Пацієнтам із нестабільною або важкою хронічною хворобою серця, ураженнями печінки або важким хронічним захворюванням легень операції не проводили.
Ochsner є одним із кількох медичних центрів, які останнім часом відмовилися від вікових обмежень для інтенсивного лікування раку стравоходу.
Британська команда, наприклад, розглянула 992 пацієнтів, яким було проведено трансторакальні езофагектомії. Серед даної когорти – 330 пацієнтів були віком 70 років і старше, і саме в цій групі спостерігалися нижчі показники смертності у лікарні, легеневої і серцевої захворюваності, ніж повідомлялося раніше.
Британські лікарі прийшли до висновку, що «вік не повинен бути дискримінаційним фактором при визначенні стратегії лікування пацієнтів із раком стравоходу».
Незважаючи на це, недообстеження залишається «великою проблемою для пацієнтів похилого віку, а оскільки середній вік захворюваності на рак стравоходу становить 68 років, це проблема для великої частини пацієнтів із цим онкологічним недугом, – акцентувала Daniela Molena. – Пацієнти можуть бути вилікувані від цієї хвороби за проведення повноцінної терапії, але, на жаль, хворі часто не проходять обстеження у хірурга або не направляються до спеціалізованих медичних центрів, і їм відмовляють в операції після очевидної хорошої реакції на хіміотерапію».
В цілому, 52 % пацієнтів віком 70 років і старше із II і III стадією раку стравоходу пройшли NACR плюс езофагектомію в Ochsner. Дослідники вважають, що оптимальна терапевтична стратегія, яка включає хіміо- та променеву терапію плюс езофагектомію, може бути успішно використана у значному сегменті літнього населення.
Джерела: Age Should Not Prevent Aggressive Esophageal Cancer Treatment (medscape.com)
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
На 32-й щорічній зустрічі Європейської психіатричної асоціації (European Psychiatric Association, EPA), яка проходила 6-9 квітня в Будапешті (Угорщина), компанія Gedeon Richter представила нові результати досліджень карипразину. На постерній сесії були надані докази того, що карипразин може бути найкращим рішенням у лікуванні не лише ранньої та пізньої стадії шизофренії, а й подвійного розладу (коморбідні шизофренія та вживання психоактивних речовин). Крім того, під час конгресу компанія презентувала CANDID BOOK для опікунів хворих на шизофренію та новий трансдіагностичний інструмент для оцінки симптомів і функціональної недієздатності пацієнтів із різними психіатричними захворюваннями....
Дослідники з онкологічного центру Рогеля Мічиганського університету охорони здоров’я створили тест, який віднаходить фрагменти ДНК у сечі, вивільнені пухлинами голови та шиї. Тест потенційно може сприяти ранньому виявленню цього типу раку, який на сьогодні не має надійного методу скринінгу. Загальновідомо, що вірус папіломи людини (ВПЛ) є причиною раку шийки матки, але все частіше встановлюється, що він спричиняє рак ротової порожнини, горла та інших ділянок голови і шиї....