Протисудомний препарат може допомогти пацієнтам із хворобою Альцгеймера з тихою епілептичною активністю (silent epileptic activity)

29.09.2021

Хвороба Альцгеймера (ХА) є основною причиною деменції у всьому світі. Ранні симптоми включають короткочасну втрату пам'яті, зниження здатності розв'язувати проблеми, труднощі з пошуком слів та із просторовою навігацією. Серед пацієнтів із хворобою Альцгеймера, за оцінками, у 10–22 % розвиваються напади, а ще у 22–54 % спостерігається тиха епілептична активність.

Докторка медичних наук, директорка Центру досліджень хвороби Альцгеймера, що у Каліфорнійському університеті, Keith Vossel продемонструвала у попередніх дослідженнях, що у пацієнтів із тихою епілептичною активністю швидше знижується когнітивна функція. Дослідники вирішили випробувати протисудомний препарат леветірацетам, який був схвалений FDA у 1999 році та добре зарекомендував себе у експериментах на тваринних моделях хвороби Альцгеймера. Зараз доступні генерики леветірацетаму, які коштують близько 70 доларів на рік. Доза, випробувана у ході дослідження, становила 125 мг двічі на день, що набагато менше типової дози, що використовується при епілепсії.

У ході дослідження 54 пацієнти з легкими симптомами хвороби Альцгеймера були перевірені на наявність тихої епілептичної активності за допомогою електроенцефалограми (ЕЕГ), яка проводилася протягом ночі, а також магнітоенцефалограми (МЕГ) для реєстрації окремих хвиль, що виникають у результаті електричної активності.

«МЕГ може виявити епілептичну активність, яку ЕЕГ пропускає, оскільки цей метод розглядає іншу популяцію клітин мозку», – пояснила К. Vossel.

34 пацієнти взяли участь у дослідженні, причому майже у 40 % із них була епілептична активність, а у решти епілептична активність була відсутня (пацієнти, які приймають протисудомні препарати через попередні судомні епізоди, були виключені зі скринінгу).

Учасників дослідження розподілили на дві групи, одна з яких отримувала плацебо протягом чотирьох тижнів, потім 4 тижні не приймала ліки, а згодом протягом чотирьох тижнів приймала леветірацетам у дозі 125 мг двічі на день. Друга група отримувала таке ж лікування у зворотному порядку. Такий перехресний дизайн дозволив протестувати втручання на всіх учасниках, при цьому ні пацієнти, ні дослідники не знали, чи отримував пацієнт препарат у той чи інший проміжок часу.

Протягом дослідження вчені перевіряли такі навички, як здатність пацієнтів розв'язувати проблеми, міркувати, запам'ятовувати слова та орієнтуватися у просторі. Наприклад, за допомогою симулятора водіння учасники вчилися орієнтуватися за маршрутами вулиць віртуального міста.

Дослідники виявили, що у пацієнтів, які отримували леветірацетам, спостерігалася тенденція до поліпшення когнітивних функцій, але коли пацієнтів розділили на тих, у кого була тиха епілептична активність, і тих, у кого її не було, пацієнти з тихою епілептичної активністю продемонстрували явну користь від прийому препарату.

«Між групами були дуже чіткі відмінності, – говорить доктор Vossel. – Існує підтип хвороби Альцгеймера, що вважається епілептичним варіантом, який зустрічається досить часто, приблизно у 60 % пацієнтів. У пацієнтів із цією формою хвороби Альцгеймера спостерігається симптоматичне поліпшення при застосуванні леветірацетаму».

Коли лікарі діагностують хворобу Альцгеймера, вони зазвичай не перевіряють наявність тихих нападів, тому результати дослідження можуть спонукати їх замислитися над тим, чи не спостерігається у пацієнта епілептична активність.

Є деякі клінічні особливості, які вказують на те, що пацієнти із хворобою Альцгеймера більш схильні до тихої епілептичної активності. Головна з них – ранній початок (у віці до 65 років). Насправді ліки також виявилися корисними для більш молодих пацієнтів, навіть якщо у них не було виявлено епілептичної активності.

Пацієнти, включені у дослідження, вже приймали схвалені препарати для покращення когнітивних функцій при хворобі Альцгеймера, і це дослідження демонструє, що леветірацетам поліпшує когнітивні функції краще, ніж наявні методи лікування.

Необхідні подальші дослідження, щоб з'ясувати, чи може тривалий прийом препарату сповільнити прогресування хвороби.

Джерело: Inexpensive anti-seizure drug benefits Alzheimer's patients with silent epileptic activity

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

Fasciola cinereum – нова мішень для лікування важких форм епілепсії 18.04.2024 Неврологія Fasciola cinereum – нова мішень для лікування важких форм епілепсії

Епілепсія є одним із найпоширеніших неврологічних розладів у світі. Для третини пацієнтів з епілепсією, які не мають належного контролю над судомами за допомогою наявних протисудомних препаратів, стандартом лікування є хірургічна резекція або абляція підлеглої епілептичної тканини. Медіальна скронева епілепсія є поширеною формою резистентної до ліків епілепсії, яку лікують хірургічним шляхом, що полягає у видаленні переднього відділу гіпокампа та мигдалеподібного тіла. Проте приблизно третина пацієнтів, які перенесли операцію, усе ще страждають від нападів. Це порушує питання про те, чи залишається вогнище нападу в задній частині гіпокампа....

15.04.2024 Неврологія Психіатрія Мініатюрний стимулятор мозку як альтернатива лікування депресії та інших психіатричних розладів

Інженери Університету Райса, приватного дослідницького закладу у Х'юстоні, штат Техас, розробили найменший імплантований стимулятор мозку, роботу якого вже продемонстрували на пацієнті. Завдяки новітній технології магнітоелектричної передачі енергії пристрій розміром із горошину, розроблений у лабораторії університету за співпраці з компанією Motif Neurotech, можна живити без проводів через зовнішній передавач і використовувати для стимуляції мозку через тверду оболонку – захисну оболонку мозку, прикріплену до дна черепа. Пристрій, відомий як Digitally programmable Over-brain Therapeutic (DOT – цифровий позамозковий метод терапії), може революціонізувати лікування депресії та інших психіатричних або неврологічних розладів....

02.04.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Додаток до смартфонів може прокласти шлях до лікування лобно-скроневої деменції в людей до 60 років

Лобно-скронева деменція (ЛСД) – руйнівний неврологічний розлад, який часто проявляється в середньому віці (40-60 років) і зазвичай спричинений мутаціями генів, що кодують специфічні для мозку білки (наприклад, Тау-білок, проґранулін). Дослідженню захворювання перешкоджають проблеми з ранньою діагностикою та труднощі з відстеженням того, як люди реагують на лікування, яке, імовірно, буде ефективним лише на ранніх стадіях. Щоби вирішити цю проблему, дослідницька група під керівництвом Каліфорнійського університету в Сан-Франциско створила когнітивні тести за допомогою мобільного додатку та винайшла, що він може виявити ранні ознаки ЛСД у людей, які були генетично схильні до захворювання, але ще не розвинули симптоми. Ці тести були принаймні такими ж чутливими, як нейропсихологічні оцінки, зроблені в клініці....