Вчені ідентифікували нові типи раку крові та потенційні цільові методи лікування
Дослідники з медичного комплексу Маунт-Сінай (Нью-Йорк, США) розробили нову модель, яка використовує дані секвенування ДНК і РНК від сотень пацієнтів, щоб ідентифікувати конкретні гени та генетичні зміни, що відповідають за розвиток підтипу раку крові, який називається множинною мієломою. Вони також визначили потенційні цільові методи лікування на основі отриманих результатів, як повідомляється у науковому журналі Американської асоціації сприяння розвитку науки «Science Advances». Це перше дослідження з використанням мультиоміки – інтеграції та аналізу кількох типів даних для створення обчислювальної моделі множинної мієломи, яку вчені назвали мережею схожості пацієнтів із множинною мієломою (MM-PSN). Ідентифіковані в аналізі гени включали також такі, що були пов’язані з високим ризиком рецидиву. «Наші результати мають безпосереднє значення для розробки нових інструментів точної медицини та клінічних випробувань, оскільки різні підгрупи пацієнтів можуть реагувати на різні цільові методи лікування на основі їх геномного та транскриптного профілю», – зазначив провідний автор дослідження, доктор Алессандро Лагана з Інституту раку комплексу Маунт-Сінай.
Дослідники вважають, що мережа MM-PSN фіксує складність множинної мієломи, асоціюючи пацієнтів із дуже схожими профілями ДНК і РНК для формування більш однорідних класів, ніж це було досягнуто за попередніми класифікаціями. У рамках моделі MM-PSN дослідники представляли пацієнтів у вигляді вузлів, як і в соціальній мережі, які пов’язані один з одним на основі того, наскільки схожі їхні профілі ДНК і РНК. Щоб створити MM-PSN, було проаналізовано п’ять різних типів даних, отриманих у результаті секвенування ДНК і РНК 655 пацієнтів із множинною мієломою. Аналіз MM-PSN визначив три основні групи та 12 підгруп із різними генетичними та молекулярними особливостями. Було виявлено дивовижне різноманіття в межах раніше визначених підтипів захворювання, які є хромосомними аномаліями, та отримано нове уявлення про виникнення первинних та вторинних геномних змін у кожного пацієнта. Однією з найбільших знахідок MM-PSN є аномалія в області хромосоми 1, яка є найважливішим єдиним генетичним варіантом, асоційованим із високим ризиком рецидиву. Дослідники також визначили нові класи пацієнтів із високим ризиком за межами поточних класифікацій множинної мієломи, включаючи пацієнтів із найвищим ризиком рецидиву та найкоротшого загального виживання, та пацієнтів із найбільш сприятливим прогнозом захворювання.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія
25.04.2024
Онкологія та гематологія
CLAUDIA – замкнена система доставки ліків, що може збільшити ефективність хіміотерапії
Коли пацієнти з пухлинами проходять курс хіміотерапії, доза більшості препаратів розраховується на площу поверхні тіла. Цей показник вираховується за формулою Дюбуа 1916 року, при цьому береться до уваги зріст та вага пацієнта. Ця формула була сформована на основі даних лише про дев’ять пацієнтів. Вирахуване таким чином дозування не зважає на інші фактори і може призвести до того, що пацієнти отримають або забагато, або замало препарату. Аби зробити дозування більш точним, інженери Массачусетського технологічного інституту винайшли альтернативний підхід, який дозволяє персоналізувати дозу для кожного пацієнта. Їхня система вимірює кількість препарату в організмі, і ці цифри передаються в контролер, який може відповідно регулювати швидкість інфузії....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Ракові клітини ростуть і поширюються, ховаючись від імунної системи організму. Імунотерапія дозволяє імунній системі знаходити та атакувати приховані ракові клітини, допомагаючи хворим на рак жити довше. Інгібітори імунних контрольних точок є найбільш поширеними засобами імунотерапії. Ці препарати розпізнають і блокують білки, які ракові клітини використовують для приховування від імунної системи. Однак патологічні клітини, які не мають цих білків, застосовують різні способи приховування. Оскільки пацієнти не реагують на інгібітори імунних контрольних точок, дослідники прагнуть розробити новий підхід до лікування таких пухлин....