Використання соціальних мереж може викликати депресію у дорослих
Причетність підлітків до соціальних медіа часто асоціюють із негативними емоціями та пригніченим настроєм. Але дорослі також можуть відчувати депресію через використання соціальних мереж, припускає нове дослідження, результати якого опубліковано у виданні «JAMA Network Open».
«Використання соціальних мереж пов’язано з підвищеною тривожністю і депресією, а також погіршенням самопочуття у підлітків і молодих людей, але подібні асоціації у літніх людей вивчені недостатньо», – зазначають дослідники із Массачусетської лікарні загального профілю (США).
Аби вивчити зв’язок між використанням соціальних мереж і симптомами депресії у дорослих осіб, дослідники переглянули дані 13 хвиль щомісячного інтернет-опитування із травня 2020 р. по травень 2021 р.
Було проаналізовано відповіді 5395 осіб віком від 18 років і старше (середній вік 56 років). Учасники дослідження мали мінімальні симптоми депресії або взагалі не мали їх на початковому етапі відповідно до оцінок опитувальника пацієнта про стан здоров’я (Patient Health Questionnaire, PHQ-9), що є шкалою самооцінки депресії із дев’яти пунктів.
Загалом, 8,9 % респондентів повідомили про погіршення показника PHQ-9 на 5 або більше балів під час подальшого опитування. Учасники, які повідомили про використання соціальних мереж Snapchat, Facebook або TikTok, значно частіше заявляли про посилення симптомів депресії в порівнянні з тими, хто не використовував соціальні мережі. Повністю скоригований коефіцієнт шансів був найбільшим для Snapchat (1,53), за ним слідували Facebook (1,42) і TikTok (1,39).
Коли результати додатково стратифікували за віком, виявилося, що використання TikTok і Snapchat було пов’язано із симптомами депресії у людей віком 35 років і старше. Натомість для Facebook картина була протилежною: використання соцмережі асоціювалося з депресивними симптомами в осіб молодше 35 років.
Дослідники відзначили, що зв’язок між посиленням симптомів депресії та використанням певних платформ соціальних медіа не вплинув на базові соціальні контакти чи спілкування віч-на-віч.
Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/963559?src
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....