Постковідний синдром пов’язаний із ризиком метаболічного захворювання печінки
Постковідний синдром – тривалий запальний стан після інфікування коронавірусом SARS-CoV-2, пов’язаний із вищим ризиком метаболічної жирової хвороби печінки, відповідно до аналізу пацієнтів, проведеного в Канаді.
Симптоми постковідного синдрому можуть спостерігатися з боку різних систем органів, включаючи нейрокогнітивні, вегетативні, шлунково-кишкові, респіраторні, кістково-м’язові, психологічні, сенсорні та дерматологічні кластери. Від 50 до 80 % пацієнтів із COVID-19 відчувають симптоми з одного або кількох зазначених кластерів через 3 місяці після виписки з лікарні.
Але проблеми з печінкою можуть виявлятися і у гострій фазі. Приблизно половина пацієнтів під час гострого захворювання COVID-19 можуть мати підвищені печінкові проби. У дослідженні канадських лікарів передбачається, що інфекція COVID-19 може спричиняти деякі метаболічні порушення, які, своєю чергою, можуть ініціювати ожиріння печінки або збільшувати вже наявне.
Дослідники ретроспективно виявили 235 пацієнтів із постковідним синдромом, госпіталізованих із приводу COVID-19 у період із липня 2020 року по квітень 2021 року. Середній вік становив 61 рік, 69 % були чоловіками, 19,2 % пройшли штучну вентиляцію легень, а середня тривалість госпіталізації становила 11,7 дня. У пацієнтів прояви постковідного синдрому спостерігалися в середньому протягом 143 днів після появи симптомів гострого захворювання COVID-19, при цьому 77,5 % мали симптоми принаймні одного кластера.
Усі пацієнти пройшли скринінг на неалкогольну жирову хворобу печінки (наявність стеатозу печінки у поєднанні з надмірною масою тіла / ожирінням або цукрового діабету 2 типу). З аналізу було виключено пацієнтів, які зловживали алкоголем, або хворих на гепатит С.
Було встановлено, що неалкогольну жирову хворобу печінки мали 55,3 % осіб досліджуваної популяції.
Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/967060?src
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Гастроентерологія
24.04.2024
Гастроентерологія
Ендокринологія
Кишкова мікробіота діє як додаткова печінка, регулюючи рівні глюкози та амінокислот у крові господаря
Згідно з новим дослідженням вчених Корнелльського університету (штат Нью-Йорк, США), мікроби в кишечнику ссавців можуть суттєво змінювати метаболізм амінокислот і глюкози своїх господарів, діючи майже як додаткова печінка. Робота, опублікована в Cell Host & Microbe, доповнює список способів, за допомогою яких мікробіом впливає на фізіологію, що може сприяти розвитку нових стратегій лікування запальних захворювань кишечника та діабету. Останнім часом вчені виявили, що мільярди мікробів, які живуть на людському тілі та в ньому, суттєво впливають на нашу фізіологію. Співробітники університету прагнули оцінити, наскільки ефективно різні бактерії, які мешкають у нашому кишечнику, використовують амінокислоти, що отримує людина....
Нове дослідження під керівництвом Єльського університету (Нью-Гейвен, штат Коннектикут, США) показує, що деяким респіраторним вірусним інфекціям, наприклад, COVID-19 і грипу, можна запобігти або вилікувати за допомогою місцевого застосування антибіотика. Команда під керівництвом Акіко Івасакі та Чарльза Дела Круза успішно перевірила ефективність неоміцину, антибіотика із групи аміноглікозидів, для запобігання або лікування респіраторних вірусних інфекцій на моделях тварин, коли його вводили через ніс. Потім дослідники виявили, що схожий підхід – цього разу із застосуванням безрецептурної мазі неоспорин, що містить неоміцин, – також викликає швидку імунну відповідь за допомогою активації інтерферон-стимульованих генів (ISG)....
Дослідження, проведене в Гетеборзькому університеті у Швеції, показало, що у 7 із 10 пацієнтів із синдромом подразненого кишечника (СПК) симптоми значно зменшилися після корекції дієти, порівнюючи з тими, які застосовували ліки. Робота опублікована в журналі The Lancet Gastroenterology & Hepatology. У дослідженні порівнювали три методи лікування: два дієтичні та один, що ґрунтується на застосуванні ліків. Учасниками були дорослі пацієнти з важкими або помірними симптомами СПК....