0 %

Тематичний номер «Хірургія, Ортопедія, Травматологія» № 2 (28), травень 2017 р.

Скачати PDF

МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ПРОБЛЕМИ

3 стр. Рекомендации SAGES по профилактике тромбоэмболических осложнений при лапароскопической хирургии
W.S. Richardson, G.G. Hamad, D. Stefanidis и др.
Рекомендации Американского общества гастроинтестинальной эндоскопической хирургии (SAGES), посвященные профилактике венозной тромбоэмболии (ВТЭ) после проведения лапароскопических вмешательств, были опубликованы в 2007 году. Позже, в 2012 году, очень подробное руководство по профилактике ВТЭ, в том числе у пациентов, перенесших различные операции, представила Американская коллегия торакальных врачей (ACCP). После тщательного анализа экспертный комитет SAGES принял решение одобрить рекомендации ACCP, а не обновлять собственное клиническое руководство.
6-7 стр. Венозная тромбоэмболия: диагностика, профилактика и лечение
22 стр. Хлоргексидин: новые данные требуют более осторожного применения
Одним из наиболее широко применяемых местных антисептиков в разных областях медицины является хлоргексидин. Его используют в клинической практике уже более 60 лет, и в представлении подавляющего большинства врачей он является эффективным, безопасным и недорогим средством. Так ли это? Еще совсем недавно его реноме не вызывало никаких сомнений, однако некоторые новые данные требуют от нас большей осторожности в применении хлоргексидина
44 стр. Новые перспективы применения известного всем препарата

ХІРУРГІЯ

31 стр. Гиалуроновая кислота – ключевой игрок в заживлении ран
Заживление ран представляет собой сложный многоэтапный процесс, заканчивающийся полным восстановлением ткани или формированием рубца. В нем принимают участие клетки и межклеточный матрикс травмированный ткани, а также элементы крови, взаимодействие между которыми опосредуется многочисленными цитокинами. Важнейшим участником этого процесса практически на всех его этапах является гиалуроновая кислота (ГК), биологическим свойствам которой, метаболизму и роли в заживлении ран посвящен данный обзор

ОРТОПЕДІЯ ТА ТРАВМАТОЛОГІЯ

40-43 стр. Інфекційні ускладнення після ендопротезування суглобів
М.П. Грицай, д. мед. н., професор, Г.Б. Колов, к. мед. н., В.М. Цокало, к. мед. н., ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ
Перші спроби заміни суглобів або їх компонентів штучними аналогами відбулися ще у 1880 році, коли німецький хірург Gluck виготовив тотальний ендопротез кульшового суглоба зі слонової кістки. Відтоді триває інтенсивне розроблення та впровадження ендопротезів у практику. Ендопротезування в Україні має понад 30-річну історію і відображає світові тенденції розвитку цього напряму в ортопедії і травматології

БОЛЬОВИЙ СИНДРОМ

8 стр. Топические НПВС в лечении скелетно-мышечной боли: оптимальный баланс эффективности и безопасности
Назначая лечение, врач всегда взвешивает его потенциальную пользу и риски. И если при жизнеугрожающей патологии иногда можно пренебречь побочными эффектами, то в отношении симптоматической терапии это недопустимо. При скелетно-мышечной боли оптимальным решением с точки зрения соотношения эффективности и безопасности являются топические нестероидные противовоспалительные средства (НПВС), способные обеспечить эффективное обезболивание без значимых системных побочных эффектов. Доказательная база этих лекарственных средств, а также вопрос выбора оптимального препарата из этого класса рассмотрены в данной статье
16 стр. Больовий синдром у пацієнтів з остеоартрозом: фокус на етодолак
О.А. Бур’янов
На остеоартроз (ОА) припадає майже 80% у загальній структурі патології суглобів у осіб старше 60 років. У 10-30% випадків ОА призводить до втрати працездатності різного ступеня. За останні 30-40 років зафіксовано збільшення захворюваності на ОА у 5-9 разів і ситуація продовжує погіршуватись. Традиційно проблемі ОА приділяють чимало уваги на наукових форумах, присвячених патологіям опорно-рухової системи
20 стр. Парекоксиб оказывает выраженное аналгезирующее действие и опиоидсберегающий эффект при больших ортопедических хирургических вмешательствах
Ортопедические операции являются широко распространенными и в то же время относятся к наиболее болезненным хирургическим вмешательствам. Для обеспечения эффективного обезболивания, снижения потребления опиоидов и улучшения послеоперационных результатов в ортопедической хирургии, как и при большинстве других серьезных операций, в настоящее время рекомендуется использовать мультимодальный аналгетический подход. Целью данного исследования было изучение обезболивающего и опиоидсберегающего эффектов парекоксиба в качестве омпонента мультимодальной аналгезии после больших ортопедических хирургических вмешательств
27 стр. Адаптація стандартів періопераційного знеболення
Ю.Л. Кучин
Найбільш частою проблемою, з якою доводиться стикатися лікарям в післяопераційному періоді, є гострий післяопераційний біль. Незважаючи на розвиток сучасних технік знеболювання і появу нових препаратів, адекватний контроль післяопераційного болю досягається менш ніж у половини пацієнтів. І справа тут не лише в зумовлених болем негативних відчуттях і переживаннях пацієнта. Біль, що зберігається в післяопераційному періоді, асоціюється з підвищенням ризику післяопераційних ускладнень, хронізації больового синдрому, збільшенням тривалості госпіталізації тощо. На жаль, в нашій країні і досі відсутні власні протоколи щодо лікування післяопераційного болю, однак наразі з’явилась можливість використовувати європейські протоколи лікування.

АНТИБІОТИКОТЕРАПІЯ

12-14 стр. Інфекції шкіри і м’яких тканин: сучасні погляди і стратегія антибіотикотерапії
В.П. Андрющенко, д. мед. н., професор, В.В. Ващук, к. мед. н., Г.І. Герич, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького; Т.В. Хомченко, Львівська обласна лікарня позалегеневого туберкульозу
Інфекції шкіри і м’яких тканини (ІШМТ), які тепер в іноземній літературі трактують як гострі бактеріальні інфекції шкіри та структур шкіри, є частою патологією в клінічній практиці і у більшості випадків вимагають застосування антибіотиків. Мікробний спектр збудників інфекції характеризується зростанням резистентності до існуючих антибактеріальних середників. Водночас лікування хворих з ІШМТ додатково ускладнюється наявністю низки чинників, які призводять до тяжких ускладнень та інтоксикації організму (старечий вік, ожиріння, діабет та інші тяжкі супутні захворювання). За експертними оцінками, в Україні частота захворювання на ІШМТ становить від 480 до 700 тис. пацієнтів на рік.

ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ

5 стр. Новые подходы к регуляции операционного стресс-ответа
Ю.Ю. Кобеляцкий
Операционный стресс – это состояние полифункциональных изменений, возникающих в организме больного под влиянием агрессивных факторов оперативного вмешательства. В отсутствие соответствующих защитных мероприятий эти изменения становятся источником серьезных послеоперационных осложнений и жизнеугрожающих состояний.
28-29 стр. Інтенсивна терапія тяжкої нейротравми
У.А. Фесенко
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) – важлива медико-соціальна проблема. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку близько 10 млн осіб отримують ЧМТ, із них 250-300 тисяч гинуть. На жаль, кількість випадків нейротравми в усьому світі невпинно зростає у зв’язку зі збільшенням кількості дорожньо-транспортних пригод, військових конфліктів, виробничих та спортивних ушкоджень. Прогноз виживаності таких пацієнтів значною мірою залежить від своєчасності та послідовності виконання діагностично-лікувальних заходів.

КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК

17-19 стр. Клинический случай лечения редкой гигантской гастроинтестинальной стромальной опухоли (GIST) пищевода
Н.Н. Велигоцкий, д. мед. н., профессор, А.Н. Велигоцкий, д. мед. н., профессор, И.И. Горбулич, к. мед. н., кафедра торакоабдоминальной хирургии Харьковской медицинской академии последипломного образования МЗ Украины (ХМАПО); Н.Н. Милица, д. мед. н., профессор, кафедра хирургии и проктологии Запорожской медицинской академии последипломного образования МЗ Украины; И.И. Яковцова, д. мед. н., профессор, С.В. Данилюк, кафедра патологической анатомии ХМАПО; А.В. Мангов, Европейский радиологический центр, ООО «Гемо Медика», г. Харьков
Термин гастроинтестинальные стромальные опухоли (GIST – Gastrointestinal Stromal Tumors) был впервые предложен в 1983 году для описания неэпителиальных опухолей желудочно-кишечного тракта, которые по своим иммуногистохимическим и ультраструктурным характеристикам отличаются от опухолей истинно нейрогенного и гладкомышечного происхождения. Верификация GIST основана на использовании иммуногистохимического определения гиперэкспрессии клетками GIST тирозинкиназного рецептора с-kit (CD117) и его гиперактивации. По разным данным, гастроинтестинальные стромальные опухоли составляют от 0,1 до 3% от всех злокачественных новообразований желудочно-кишечного тракта и являются наиболее часто встречающимися мезенхимальными опухолями данной локализации.
21 стр. Клінічний випадок оперативного лікування заочеревинної лімфангіоми у дорослого
В.С. Хоменко, В.Т. Поліщук, А.В. Сироткін, В.П. Перепелиця, Л.В. Хоменко, КУ «Житомирська обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського»
Лімфангіоми – гетерогенна група доброякісних судинних мальформацій, що розвивається внаслідок проліферації клітин лімфатичних судин і спричинена аномаліями ембріогенезу або травмою. В основі її розвитку лежить проксимальна обструкція лімфатичної судини дистально та кістозної дилатації проксимальніше. Загалом заочеревинні кістозні утворення вважаються рідкісними – їх частота варіює в межах 1 випадок на 5,750-250 тис. У світовій літературі описано 186 клінічних спостережень ретроперитонеального розміщення лімфангіом у дорослих.