Тематичний номер «Хірургія, Ортопедія, Травматологія» № 2 (28), травень 2017 р.

МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ПРОБЛЕМИ


3 стр.

Рекомендации SAGES по профилактике тромбоэмболических
осложнений при лапароскопической хирургии
Рекомендации Американского общества гастроинтестинальной эндоскопической хирургии (SAGES), посвященные профилактике венозной тромбоэмболии (ВТЭ) после проведения лапароскопических вмешательств, были опубликованы в 2007 году. Позже, в 2012 году, очень подробное руководство по профилактике ВТЭ, в том числе у пациентов, перенесших различные операции, представила Американская коллегия торакальных врачей (ACCP). После тщательного анализа экспертный комитет SAGES принял решение одобрить рекомендации ACCP, а не обновлять собственное клиническое руководство.
W.S. Richardson, G.G. Hamad, D. Stefanidis и др

6-7 стр.

Венозная тромбоэмболия: диагностика, профилактика и лечение

22 стр.

Хлоргексидин: новые данные требуют
более осторожного применения
Одним из наиболее широко применяемых местных антисептиков в разных областях медицины является хлоргексидин. Его используют в клинической практике уже более 60 лет, и в представлении подавляющего большинства врачей он является эффективным, безопасным и недорогим средством. Так ли это? Еще совсем недавно его реноме не вызывало никаких сомнений, однако некоторые новые данные требуют от нас большей осторожности в применении хлоргексидина

44 стр.

Новые перспективы применения известного всем препарата

ХІРУРГІЯ


31 стр.

Гиалуроновая кислота – ключевой игрок в заживлении ран
Заживление ран представляет собой сложный многоэтапный процесс, заканчивающийся полным восстановлением ткани или формированием рубца. В нем принимают участие клетки и межклеточный матрикс травмированный ткани, а также элементы крови, взаимодействие между которыми опосредуется многочисленными цитокинами. Важнейшим участником этого процесса практически на всех его этапах является гиалуроновая кислота (ГК), биологическим свойствам которой, метаболизму и роли в заживлении ран посвящен данный обзор

ОРТОПЕДІЯ ТА ТРАВМАТОЛОГІЯ


40-43 стр.

Інфекційні ускладнення після ендопротезування суглобів
Перші спроби заміни суглобів або їх компонентів штучними аналогами відбулися ще у 1880 році, коли німецький хірург Gluck виготовив тотальний ендопротез кульшового суглоба зі слонової кістки. Відтоді триває інтенсивне розроблення та впровадження ендопротезів у практику. Ендопротезування в Україні має понад 30-річну історію і відображає світові тенденції розвитку цього напряму в ортопедії і травматології
М.П. Грицай, Г.Б. Колов, В.М. Цокало

БОЛЬОВИЙ СИНДРОМ


8 стр.

Топические НПВС в лечении скелетно-мышечной боли:
оптимальный баланс эффективности и безопасности
Назначая лечение, врач всегда взвешивает его потенциальную пользу и риски. И если при жизнеугрожающей патологии иногда можно пренебречь побочными эффектами, то в отношении симптоматической терапии это недопустимо. При скелетно-мышечной боли оптимальным решением с точки зрения соотношения эффективности и безопасности являются топические нестероидные противовоспалительные средства (НПВС), способные обеспечить эффективное обезболивание без значимых системных побочных эффектов. Доказательная база этих лекарственных средств, а также вопрос выбора оптимального препарата из этого класса рассмотрены в данной статье

16 стр.

Больовий синдром у пацієнтів з остеоартрозом: фокус на етодолак
На остеоартроз (ОА) припадає майже 80% у загальній структурі патології суглобів у осіб старше 60 років. У 10-30% випадків ОА призводить до втрати працездатності різного ступеня. За останні 30-40 років зафіксовано збільшення захворюваності на ОА у 5-9 разів і ситуація продовжує погіршуватись. Традиційно проблемі ОА приділяють чимало уваги на наукових форумах, присвячених патологіям опорно-рухової системи
О.А. Бур’янов

20 стр.

Парекоксиб оказывает выраженное аналгезирующее действие
и опиоидсберегающий эффект при больших
ортопедических хирургических вмешательствах
Ортопедические операции являются широко распространенными и в то же время относятся к наиболее болезненным хирургическим вмешательствам. Для обеспечения эффективного обезболивания, снижения потребления опиоидов и улучшения послеоперационных результатов в ортопедической хирургии, как и при большинстве других серьезных операций, в настоящее время рекомендуется использовать мультимодальный аналгетический подход. Целью данного исследования было изучение обезболивающего и опиоидсберегающего эффектов парекоксиба в качестве омпонента мультимодальной аналгезии после больших ортопедических хирургических вмешательств

27 стр.

Адаптація стандартів періопераційного знеболення
Найбільш частою проблемою, з якою доводиться стикатися лікарям в післяопераційному періоді, є гострий післяопераційний біль. Незважаючи на розвиток сучасних технік знеболювання і появу нових препаратів, адекватний контроль післяопераційного болю досягається менш ніж у половини пацієнтів. І справа тут не лише в зумовлених болем негативних відчуттях і переживаннях пацієнта. Біль, що зберігається в післяопераційному періоді, асоціюється з підвищенням ризику післяопераційних ускладнень, хронізації больового синдрому, збільшенням тривалості госпіталізації тощо. На жаль, в нашій країні і досі відсутні власні протоколи щодо лікування післяопераційного болю, однак наразі з’явилась можливість використовувати європейські протоколи лікування.
Ю.Л. Кучин

АНТИБІОТИКОТЕРАПІЯ


12 стр.

Інфекції шкіри і м’яких тканини:
сучасні погляди і стратегія антибіотикотерапії
Інфекції шкіри і м’яких тканини (ІШМТ), які тепер в іноземній літературі трактують як гострі бактеріальні інфекції шкіри та структур шкіри, є частою патологією в клінічній практиці і у більшості випадків вимагають застосування антибіотиків. Мікробний спектр збудників інфекції характеризується зростанням резистентності до існуючих антибактеріальних середників. Водночас лікування хворих з ІШМТ додатково ускладнюється наявністю низки чинників, які призводять до тяжких ускладнень та інтоксикації організму (старечий вік, ожиріння, діабет та інші тяжкі супутні захворювання). За експертними оцінками, в Україні частота захворювання на ІШМТ становить від 480 до 700 тис. пацієнтів на рік.
В.П. Андрющенко, В.В. Ващук, Г.І. Герич та ін.

ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ


5 стр.

Новые подходы к регуляции операционного стресс-ответа
Операционный стресс – это состояние полифункциональных изменений, возникающих в организме больного под влиянием агрессивных факторов оперативного вмешательства. В отсутствие соответствующих защитных мероприятий эти изменения становятся источником серьезных послеоперационных осложнений и жизнеугрожающих состояний.
Ю.Ю. Кобеляцкий

28-29 стр.

Інтенсивна терапія тяжкої нейротравми
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) – важлива медико-соціальна проблема. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку близько 10 млн осіб отримують ЧМТ, із них 250-300 тисяч гинуть. На жаль, кількість випадків нейротравми в усьому світі невпинно зростає у зв’язку зі збільшенням кількості дорожньо-транспортних пригод, військових конфліктів, виробничих та спортивних ушкоджень. Прогноз виживаності таких пацієнтів значною мірою залежить від своєчасності та послідовності виконання діагностично-лікувальних заходів.
У.А. Фесенко

КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК


17-19 стр.

Клинический случай лечения редкой гигантской
гастроинтестинальной стромальной опухоли (GIST) пищевода
Термин гастроинтестинальные стромальные опухоли (GIST – Gastrointestinal Stromal Tumors) был впервые предложен в 1983 году для описания неэпителиальных опухолей желудочно-кишечного тракта, которые по своим иммуногистохимическим и ультраструктурным характеристикам отличаются от опухолей истинно нейрогенного и гладкомышечного происхождения. Верификация GIST основана на использовании иммуногистохимического определения гиперэкспрессии клетками GIST тирозинкиназного рецептора с-kit (CD117) и его гиперактивации. По разным данным, гастроинтестинальные стромальные опухоли составляют от 0,1 до 3% от всех злокачественных новообразований желудочно-кишечного тракта и являются наиболее часто встречающимися мезенхимальными опухолями данной локализации.
Н.Н. Велигоцкий, А.Н. Велигоцкий, И.И. Горбулич и др

21 стр.

Клінічний випадок оперативного лікування
заочеревинної лімфангіоми у дорослог о
Лімфангіоми – гетерогенна група доброякісних судинних мальформацій, що розвивається внаслідок проліферації клітин лімфатичних судин і спричинена аномаліями ембріогенезу або травмою. В основі її розвитку лежить проксимальна обструкція лімфатичної судини дистально та кістозної дилатації проксимальніше. Загалом заочеревинні кістозні утворення вважаються рідкісними – їх частота варіює в межах 1 випадок на 5,750-250 тис. У світовій літературі описано 186 клінічних спостережень ретроперитонеального розміщення лімфангіом у дорослих.
В.С. Хоменко, В.Т. Поліщук, В.П. Перепелиця та ін.

  • 0.0