На Харківщині встановлено пам’ятник основоположнику травматології Є. Й. Мухіну

08.11.2016

8 жовтня у селищі Зарожне (Чугуївський район Харківської області) відбулося відкриття пам’ятника видатному українцю – ​батькові вітчизняної хірургії та травматології, талановитому лікарю, відомому анатому, фізіологу, гігієністу Єфрему Йосиповичу Мухіну. Саме в цьому затишному куточку Харківщини 250 років тому з’явився на світ майбутній вчений.

Його внесок у розвиток вітчизняної та світової медицини складно переоцінити: саме Є. Й. Мухін заклав основи костоправної науки, що через 100 років у Європі отримала назву «травматологія»; видав керівництво з лікування переломів і вивихів «Вступ у костоправну науку» (1806), котра стала першою друкованою працею з хірургії на території тодішньої Російської імперії; розробив перші алгоритми допомоги в хірургії травми та політравми. Єфрем Йосипович – ​піонер у вакцинації проти віспи (1801), він розробив календарний план й систему щеплень, а згодом ввів її як загальнодержавну; у 1803 р. він здійснив перше нейрохірургічне втручання пацієнтові з відкритим переломом склепіння черепа.

14_1

Кількість і різноманітність досягнень вченого, що, безумовно, був неординарною особистістю, вражають. Серед них:
• заснування Товариства порятунку потопаючих;
• створення алгоритму допомоги та реанімації постраждалих на воді й основ системи невідкладної швидкої допомоги (Є. Й. Мухін організував перший пункт швидкої медичної допомоги при Голіцинській публічній лікарні у Москві, де хворим цілодобово надавалася безкоштовна допомога);
• розробка медичної анатомічної термінології та курсу анатомії для ВНЗ («Повний курс анатомії»);
• впровадження методу заморожування та розрізів трупів з метою вивчення топографічної анатомії, котрий згодом вдосконалили його учні – ​Микола Пирогов та Ілля Буяльський;
• закладення основ польової хірургії як професії;
• написання та переклад десятків медичних книг і підручників.

Коло інтересів Є. Й. Мухіна не обмежувалося суто науковими питаннями: він жертвував кошти для розвитку системи освіти, був ініціатором й меценатом започаткування медичної бібліотеки при Московському університеті, підтримував талановитих студентів із малозабезпечених сімей (у тому числі Миколу Пирогова) і надавав їм фінансову підтримку до закінчення навчання. Від батька-священика Єфрем Мухін унаслідував любов до духовних знань; за кошти лікаря побудовано і відремонтовано кілька православних храмів.
Варто зазначити, що встановлений пам’ятник Є. Й. Мухіну є єдиним в Україні; донині було представлено лише бюст відомого лікаря (у Національному музеї-садибі М. І. Пирогова у м. Вінниці).

«Хочу висловити вдячність ініціатору та куратору проекту Олександру Малишу, керівникові ВГО ім. М. І. Пирогова «Військова медицина України», низький уклін авторам та скульпторам – ​Ігорю та Сергію Ястребовим. Для мене особисто та очолюваного мною благодійного фонду було великою честю долучитися до благої справи, взяти на себе фінансування встановлення й освячення пам’ятника. Переконаний, що відродження України починається з повернення забутих імен, а ім’я Мухіна – ​наставника Миколи Пирогова та видатного медика – ​було незаслужено забуте, – ​поділився враженнями від події на особистій сторінці в мережі Facebook Ростислав Любомирович Валіхновський, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України, віце-президент Всеукраїнської асоціації пластичних, реконструктивних і естетичних хірургів, засновник і директор Valikhnovski MD Medical Center. – ​Ми підхопили естафету вивчення інтелектуальних досягнень Єфрема Мухіна.

Першим кроком стало відкриття пам’ятника, у подальших планах нашого медичного співтовариства – ​створення малого музею видатного лікаря, проведення науково-практичних конференцій травматологів, військових медиків, пластичних і реконструктивних хірургів України».

Окрім меценатів, проект підтримали Українська асоціація ортопедів-травматологів, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Харківський національний медичний університет.

Підготувала Ольга Радучич

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Хірургія, ортопедія та анестезіологія

16.03.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Лікування розладів ковтання у пацієнтів відділення інтенсивної терапії

Дисфагія є поширеним явищем у пацієнтів відділення інтенсивної терапії (ВІТ), але вона часто залишається недостатньо розпізнаною та неконтрольованою, незважаючи на те що пов’язана з небезпечними для життя ускладненнями, тривалим перебуванням у ВІТ та госпіталізацією. Запропонований у статті експертний висновок щодо діагностики й лікування дисфагії розроблений на основі доказових клінічних рекомендацій та думок лікарів-практиків. Автори рекомендують прийняти ці клінічні алгоритми для надання стандартизованої та високоякісної допомоги, яка передбачає своєчасний систематичний скринінг, оцінку та лікування дисфагії в екстубованих пацієнтів і пацієнтів із трахеостомою у ВІТ. ...

16.03.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Контроль болю в хірургії ран та трофічних дефектів м’яких тканин різної етіології

Больовий синдром при хронічних ранах є рутинним явищем хірургічної практики. Рана вважається такою, що тривало не загоюється, якщо, незважаючи на відповідну терапію та достатній термін лікування (4-6 міс), відсутні або практично відсутні ознаки загоєння. Неопіоїдні та опіоїдні анальгетики є основними препаратами, що застосовуються для лікування больового синдрому при ранах. На науково-практичній конференції «Міждисциплінарний підхід у лікуванні коморбідних хірургічних пацієнтів», що відбулася наприкінці 2023 року, тему менеджменту хронічної ранової хвороби представив у доповіді «Контроль болю в хірургії ран та трофічних дефектів м’яких тканин різної етіології» завідувач кафедри хірургії та судинної хірургії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Сергій Іванович Саволюк. Ключові слова: ранова хвороба, трофічна виразка, ВАК-терапія, больовий синдром, нестероїдні протизапальні препарати, Дексалгін®....

16.03.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Підтримка статусу вітаміну D та кальцію у пацієнтів ортопедо-травматологічного профілю: первинна і вторинна профілактика переломів та оптимізація відновних процесів

Актуальність проблеми переломів на сьогодні не залишає сумнівів, зокрема в контексті старіння населення та поширеності остеопорозу. Кальцій та вітамін D, виконуючи ключову роль у формуванні та підтриманні щільності кісткової тканини, є необхідними елементами для успішної профілактики переломів, особливо у вразливих груп населення. Також важливим є достатній рівень кальцію та вітаміну D в організмі для оптимального зрощення переломів і посттравматичної зміни кісток. У цьому контексті велике значення має вибір конкретного комплексу Са + D із позицій ефективності, безпеки та високого комплаєнсу. Ключові слова: остеопороз, крихкість кісток, кальцій, вітамін D, профілактика переломів. ...

16.03.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Центральні венозні катетери: використання та профілактика ускладнень

З установленням центральних венозних катетерів (ЦВК) пов’язані різноманітні ускладнення, включаючи ті, що зумовлені безпосередньо введенням і/або доступом, через який уводиться катетер, а також віддалені (>1 тижня) ускладнення, такі як дисфункція катетера, стеноз або тромбоз центральної вени та розвиток інфекції. Кількість і тяжкість ускладнень зростають зі збільшенням розміру катетера, кількості використовуваних катетерів та часу їх перебування в організмі. У статті наведено огляд сучасних даних щодо ускладнень, пов’язаних із ЦВК, а також стратегії їх профілактики та лікування. Ключові слова: центральний венозний катетер, ускладнення, пункція артерії, пневмоторакс, тромбоз центральної вени, інфекції кровотоку, дисфункція катетера. ...