Урядовий вісник: про проблеми та шляхи їх вирішення

Згідно з попередніми домовленостями, засідання Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я (далі – ​Комітет), яке відбулося 6 липня, розпочалося зі звіту в. о. міністра охорони здоров’я Віктора Вікторовича Шафранського щодо стану поставок у регіони лікарських засобів (ЛЗ), імунобіологічних препаратів та медичних виробів, закуплених через спеціалізовані міжнародні організації та кошти Державного бюджету України у 2015 р.

«Станом на 4 липня міжнародними організаціями ЮНІСЕФ, Crown Agents і Програма розвитку ООН (ПРООН) на державні підприємства поставлено ліків, вакцин, виробів медичного призначення на суму 1 млрд 64 млн грн, що становить 48% від кількості, запланованої відповідно до укладених між МОЗ та перерахованими спеціалізованими агенціями договорів (ПРООН – ​62%, ЮНІСЕФ та Crown Agents – ​по 39%), – ​зазначив В. В. Шафранський.  – ​За деякими програмами ситуація умовно сприятлива: за програмою «СНІД» поставлено 74% ЛЗ; «Доросла онкологія» – ​74 та 93% за напрямами «Онкогематологія» та «Хронічний мієлолейкоз» відповідно; «Гемофілія» – ​зобов’язання виконані на 100%; «Орфанні захворювання» – ​на 79%; «Імунопрофілактика» – ​на 100% (ПРООН). Водночас глибоке занепокоєння викликає той факт, що поставки вакцин ЮНІСЕФ забезпечено лише на 10%, за програмою «Дитяча онкогематологія» надійшло лише 16% від необхідних ЛЗ та виробів медичного призначення і 0%(!) реагентів. За програмою «Туберкульоз» поставлено 31% ЛЗ, «СНІД» (вироби медичного призначення) – ​4%, «Гепатити В, С» – ​59% (усі виконуються ПРООН)». Варто зауважити, що кошти були перераховані наприкінці грудня 2015 р. Із травня поточного року співробітництво та темп поставок значно інтенсифікувалися: сформовано орієнтовні графіки поставок (вони оприлюднені на офіційному сайті МОЗ); щонайменше 1 раз на 2 тиж відбуваються спільні наради МОЗ, ЮНІСЕФ, Crown Agents та ПРООН; міжнародними агенціями проведено перемовини з деякими постачальниками з метою коригування часу поставок у бік прискорення; вжито заходів щодо збільшення оперативності розгляду МОЗ документів, оформлених належним чином (опрацювання протягом доби); розпочато дисциплінарні провадження щодо співробітників, які спровокували затримку; отримано гарантійні листи від виробників ЛЗ із зобов’язанням замінити препарати, термін придатності яких менше 75%, якщо вони не будуть використані.
«МОЗ повністю підготувалося до початку міжнародних закупівель 2016 року: опрацьовано необхідну документацію, із 46 заявок зібрано 36 (крайній термін – ​11 липня), міжнародним організаціям розіслано пропозиції до контрактів 2016 р. Передбачається чітка фіксація термінів поставок, впровадження штрафних санкцій за їх недотримання та низки інших положень, які дозволять МОЗ впливати на ситуацію. Я впевнений, що міжнародні закупівлі‑2016 розпочнуться протягом найближчих 2 тижнів, – ​резюмував В. В. Шафранський.  – ​Що стосується централізованих закупівель Тендерним комітетом МОЗ, їх було здійснено протягом 6 міс з моменту підготовки номенклатури та збору заявок. Поставки здійснювалися не пізніше ніж через 90 днів після надходження коштів або за фактом оплати. До 1 березня 2016 р. ЛЗ надійшли в регіони у повному обсязі». Член Комітету Ігор Михайлович Шурма порадив представникам МОЗ ініціювати аудит проведеної у цьому сегменті роботи з метою уникнути тягаря відповідальності за зловживання попереднього керівництва: «Пропоную звернутися від імені Комітету до Національного антикорупційного бюро України та Служби безпеки України стосовно проведення відповідного розслідування». Перший заступник голови Комітету Оксана Анатоліївна Корчинська виступила з ініціативою вилучити з переліку міжнародних організацій, які здійснюють публічні закупівлі ЛЗ, вакцин та виробів медичного призначення, Crown Agents.
Доповідаючи про стан виконання МОЗ у 2010-2016 рр. бюджетної програми «Лікування громадян України за кордоном», представники МОЗ наголосили на тому, що перевірили наявну документацію стосовно персональних даних, діагнозів та клінік, у яких отри­мували терапію хворі, та відповідно до отриманих результатів зробили запити в обласні департаменти охорони здоров’я щодо їх самопочуття на нинішньому етапі. Нещодавно експертами розроблено нові підходи: департамент охорони здоров’я, який видає направлення, повинен здійснювати подальший облік та моніторинг та із частотою 1 раз на 6 міс надавати інформацію МОЗ. Отримано листи від посольств Франції, Італії, Німеччини та Іспанії з переліком клінік, що погоджуються на укладання прямих угод з МОЗ, проводяться перемовини з директорами деяких клінік Республіки Білорусь.
На жаль, не отримано позитивної відповіді від Міністерства фінансів на звернення членів Комітету з проханням додаткового фінансування програми на суму 183 млн грн для лікування 44 осіб, що перебувають у критичному стані; рекомендовано перерозподілити наявні ресурси. Проте вже зараз за кожною державною програмою спостерігається відчутний дефіцит коштів. Наприклад, вартість транспортування до Індії т. зв. літаючим госпіталем Вікторії Гонгало, що перебуває у критичному стані та потребує невідкладної трансплантації серця, – 69 тис. євро. Як можливі варіанти виходу із ситуації розглядаються надання гарантійних листів від імені уряду та використання ресурсів, виділених на побудову нового корпусу НДСЛ «Охматдит».
«Ми не можемо чекати змін до Державного бюджету і повинні якомога швидше відшукати інші фінансові джерела, адже кошти потрібні негайно – ​життя пацієнтів під загрозою! Вчора я розмовляла з представниками Міністерства фінансів та Комітету з питань бюджету, вони пообіцяли оперативно погодити перерозподіл коштів, аби врятувати людей. Зараз ми робимо все можливе, аби виконання складних втручань стало реальністю в Україні, у т. ч. докладаємо максимум зусиль щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері трансплантації. Наш першочерговий обов’язок – ​боротися за життя кожного українця та надати можливість лікування за кордоном тим, хто цього потребує», – ​висловила впевненість заступник голови Комітету Ірина Володимирівна Сисоєнко.
На необхідності забезпечити достатнє фінансування вітчизняних клінік, у першу чергу НДСЛ «Охматдит», сфокусував увагу член Комітету Олексій Миколайович Кириченко. Це дозволить адекватним чином обладнати заклад та підготувати українських фахівців для виконання одного з ключових втручань – ​трансплантації кісткового мозку від неродинного донора (зараз таких хворих відправляють за кордон).
За результатами засідання також ухвалено такі рішення:
• підтримати проект Закону про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо наставництва над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування (№ 4784), поданий Президентом України, який презентував Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Миколайович Кулеба. Понад 100 тис. дітей в Україні перебувають в інтернатних закладах (10 типів, загальна кількість >700). Існуюча система інтернатних закладів визнана травмуючою і потребує значних витрат (близько 6 млрд грн щорічно), більш прогресивною вважається модель наставництва. Під наставництвом розуміють добровільну безоплатну діяльність наставника з надання дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, яка проживає в закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, індивідуальної підтримки та допомоги в підготовці до самостійного життя. Передбачається, що наставництво здійснюватиметься за договором між наставником та адміністрацією відповідного закладу. Обговорюється можливість впровадження моделі наставництва (за умови дозволу батьків) для дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах (а це 93% від загальної кількості мешканців інтернатних закладів);
• схвалити проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку виробництва пристроїв, призначених для лікувально-профілактичних, військових та промис­лових цілей, № 4501 (зокрема, йдеться про екзоскелети для відновлення та посилення мускульних рухів; очікується, що це дозволить знизити вартість апаратів, які експортуватимуться в Україну, та стимулювати створення виробництва на території держави шляхом надання підприємствам певних пільг та преференцій);
• відхилити проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо правового статусу насцітуруса (дитини, яка на момент смерті свого батька вже була зачата, але ще не народилася, та має право успадковувати його майно), зареєстрованого за № 4295 (на думку депутатів, права насцітуруса в Україні є достатньо захищеними в рамках діючого законодавства, хоча й не закріплюють його статус як суб’єкта цивільного права);
• затвердити положення про підкомітет з питань забезпечення євроасоціації (увійти до його складу висловили бажання Т. Д. Бахтєєва, С. І. Березенко, О. М. Біловол, О. В. Богомолець, О. С. Мусій, І. В. Сисоєнко, І. М. Шурма).

На засіданні Комітету, що відбулося 13 липня, народні депутати України – ​члени Комітету заслухали інформацію в. о. міністра охорони здоров’я України В. В. Шафранського щодо стану поставок у регіони лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та медичних виробів, закуплених через спеціалізовані міжнародні організації за кошти Державного бюджету України та централізовано МОЗ України у 2015 р.

Станом на 12 липня на склади державних підприємств МОЗ міжнародними спеціалізованими організаціями поставлено ліків на суму 1 млрд 148 млн грн, що становить лише 52% від запланованої кількості, з них у регіони надійшло препаратів на суму 1 млрд 048 млн грн. «У найближчий тиждень очікуються поставка ліків на суму 291 млн грн, зокрема за програмами «Онкологія та онкогематологія дитяча» (112 млн грн), «СНІД» (60 млн грн), «Гепатити» (53 млн грн), «Туберкульоз» (лікарські засоби; 38 млн грн), «Гемофілія» (15 млн грн), надходження реагентів за програмою «Онкологія та онкогематологія дитяча» (87 млн грн), завдяки чому загальна кількість поставлених ліків зросте до 65%. Нині в разі належної підготовки документів міжнародними спеціалізованими організаціями опрацювання та передача медикаментів на державні підприємства здійснюється протягом доби, що дозволяє прискорити процес. 6 липня нами було розіслано листи міжнародним організаціям з пропозиціями до контрактів на 2016 р.  – ​внесенням чітких термінів (90 днів – ​для ліків, 180 – ​для імунобіологічних препаратів) і графіків поставок, а також пункту стосовно штрафних санкцій. МОЗ України завершено підготовчу роботу до закупівель‑2016: опрацьовані всі номенклатури, затверджено робочі групи, зібрано заявки. Що стосується стану поставок у регіони імунобіологічних препаратів, їх здійснюють ЮНІСЕФ та ПРООН. Поставки вакцин проти кору, паротиту та краснухи, коклюшу та ін. реалізовані на 80% від запланованого рівня. Складною залишається ситуація щодо вакцини проти сказу та БЦЖ (нині здійснюється оперативний перерозподіл між регіонами наявних 16 та 15 тис. доз відповідно). Зрозуміло, що це лише крапля в морі», – ​повідомив В. В. Шафранський. Він анонсував апробацію концепції побудови системи охорони здоров’я, розробленої МОЗ у співпраці з експертами, та обговорення нової програми з питань імунопрофілактики.

Інформацію про стан виконання у 2016 р. бюджетної програми «Лікування громадян України за кордоном» (КПКВК 2301360) надав директор медичного департаменту МОЗ Василь Віталійович Кравченко. За рахунок асигнувань державного бюджету в розмірі майже 204 млн грн на лікування за кордон у 2016 р. було направлено 75 осіб. У структурі патології лідирують онкогематологія (n=36), серцево-судинні захворювання (n=9), патологія органів черевної порожнини (n=16), аномалії розвитку (n=5), порушення нейрохірургічного профілю та ін. Лікування 43 пацієнтів здійснювали в Білорусі, 10 – ​в Італії, 9 – ​у Німеччині, Ізраїлі, Індії, Польщі та ін. На сьогодні на обліку перебувають 44 особи, для терапії яких додатково необхідно понад 183 тис. грн. «Можливим шляхом вирішення питання додаткового фінансування є перерозподіл МОЗ видатків із КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру, у т. ч. на придбання цифрових рентгенівських мамографічних комплексів та ультра­звукових діагностичних приладів вітчизняного виробництва», – ​підкреслив В. В. Кравченко.
За результатами розгляду на засіданні Комітету питання «Про стан виконання Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015 роки» та подальші кроки в комплексному підході програмного характеру до здійснення імунопрофілактики в Україні, звіту Рахункової палати України про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на виконання завдань і заходів Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, було ухвалено рішення направити звіт Рахункової палати України до правоохоронних органів для відповідного реагування. За словами експертів, найболючішим питанням залишається недостатній рівень забезпечення населення вакцинами (за період 2011-2015 рр. Загальнодержавну програму з імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб було недофінансовано майже на 43%, вона фокусувалася лише на закупівлі імунобіологічних препаратів). Крім того, чинний Календар профілактичних щеплень в Україні недосконалий. На даному етапі триває робота над створенням відповідної програми на 2017-2020 рр. та пошук шляхів її адекватного фінансування.
Розглянувши законопроекти, з опрацювання яких Комітет визначено головним, народні депутати України – ​члени Комітету прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України:
• проект Закону про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» щодо доступу до результатів доклінічного вивчення та клінічних випробувань лікарських засобів (р. № 4074) за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу;
• проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо проведення безплатного щорічного медичного обстеження і диспансеризації громадян похилого віку в Україні (р. № 4329) за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу;
• проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безоплатними лікарськими засобами громадян похилого віку (р. № 4491) за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу;
• проект Закону про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо допуску членів сім’ї, опікуна, піклувальника до пацієнта у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (р. № 4649) за результатами розгляду в першому читанні направити на доопрацювання.
Крім того, Комітет ухвалив рішення про включення до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання таких законопроектів:
• про безоплатне та пільгове забезпечення лікарськими засобами окремих категорій населення (р. № 4687), поданий народним депутатом України В. З. Рабіновичем;
• про внесення змін до Закону України «Про донорство крові та її компонентів» (р. № 4770), зокрема надання дозволу на добровільне донорство особам, що не є громадянами України;
• про розвиток в Україні лікувально-реабілітаційної медицини на основі системи інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації за методом В. І. Козявкіна (р. № 4845).
Народними депутатами України – ​членами Комітету ухвалено також рішення підтримати розгляд ВРУ законопроектів, з опрацювання яких Комітет не є головним – ​про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо розвитку в Україні лікувально-реабілітаційної медицини на основі системи інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації за методом В. І. Козявкіна (р. № 4846) та про внесення зміни до пункту 4 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо розвитку в Україні лікувально-реабілітаційної медицини на основі сис­теми інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації за методом В. І. Козявкіна (р. № 4847).

Підготувала Ольга Радучич