Відносини «лікар–пацієнт» у правовому полі (На запитання читачів відповідає медичний адвокат, керівник Юридичного бюро Олена Бабич)

1. Чи може бути влаштована на посаду медичної сестри особа, яка закінчила аспірантуру в 2011 р. та не має стажу роботи на даній посаді?
- Для прийняття особи на посаду медичної сестри необхідна наявність неповної вищої освіти (молодший спеціаліст) або базової вищої освіти (бакалавр) за напрямом підготовки «Медсестра», спеціальністю «Сестринська справа», «Лікувальна справа» або «Акушерська справа», спеціалізація за профілем роботи. Стаж роботи за фахом необхідний лише для прийняття на роботу медичної сестри певної кваліфікації. Проте для підвищення кваліфікації молодших спеціалістів існують постійно діючі курси. Після закінчення даних курсів та успішного складання іспитів видається «Свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів».

2. Чи може бути зменшена тривалість щорічної основної відпустки відповідно до законодавства?
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про відпустки», щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік. Також зазначене положення передбачене ст. 75 Кодексу законів про працю України. Працівнику надається можливість поділити щорічну відпустку на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше ніж 14 календарних днів. Роботодавець самостійно не може зменшити тривалість щорічної основної відпустки.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки особам, які мають двох і більше дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А I групи.
У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок нового підприємства.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки може бути замінена на грошову компенсацію, при цьому тривалість наданих працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

3. Чи передбачена чинним законодавством відповідальність лікарів, які здійснюють медичну практику без ліцензії?
Так, чинним законодавством передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без ліцензії. Зокрема, у ст. 22 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. зазначено, що за порушення правил провадження господарської діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом.
Ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає штраф за порушення порядку провадження господарської діяльності у розмірі від двадцяти (340 грн) до ста (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо цивільно-правової відповідальності, то у ст. 227 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Кримінальна відповідальність існує за провадження незаконної лікувальної діяльності та передбачає виправні роботи, обмеження та позбавлення волі.

4. Яка тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами передбачена чинним законодавством для жінок, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії?
У зв’язку з внесенням змін до законодавства, а саме до Законів України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», жінки, віднесені до 4 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на отримання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами з 30-го тижня вагітності тривалістю 126 календарних днів та отримання за цей період допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу). Остання обчислюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від трудового стажу.

5. У яких випадках проводяться обов’язкові медичні огляди?
Відповідно до ст. 31 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», з метою охорони здоров’я населення організуються профілактичні медичні огляди неповнолітніх, вагітних, працівників підприємств, установ і організацій з шкідливими і небезпечними умовами праці, військовослужбовців та осіб, професійна чи інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення або підвищеною небезпекою для оточуючих.
Перелік категорій населення, які повинні проходити обов’язкові медичні огляди, визначається постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» від 23.05.2001 р. Також постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1997 р. «Про обов’язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення» затверджено перелік професій та видів діяльності, для яких обов’язковим є первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд.