Заслуженому діячу науки й техніки України Калерії Павлівні Ганіній відкрили меморіальну дошку

26.01.2017

27_130 листопада 2016 р. в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького (ІЕПОР) НАН України урочисто відкрито меморіальну дошку заслуженому діячу науки й техніки України, лауреату премії ім. О.О. Богомольця НАН України, доктору медичних наук, професору Калерії Павлівні Ганіній. Подія була приурочена до дня народження Ростислава Євгеновича Кавецького. Пам’ятний знак встановлено на фасаді інституту, де з 1960 до 2001 р. працювала науковець.

Калерія Павлівна Ганіна – ​видатний учений, основоположник нових наукових напрямів в онкології. За роки дослідницької діяльності К.П. Ганіною було впроваджено прогресивний підхід до диференціальної діагностики передпухлинних та пухлинних процесів різного ґенезу з використанням цитогенетичних показників. Це стало своєрідним поштовхом до створення української школи «генетики раку».

У період наукової діяльності Калерії Павлівни в Україні відбувалися численні науково-практичні конференції за участю провідних дослідників. Під час першої конференції, присвяченої актуальним проблемам впливу генетичних чинників на виникнення та прогресування зло­якісних новоутворень, яка пройшла в м. Тер­нополі у 1974 р., було закладено фундамент нового напряму медичної генетики – ​онкогенетики. Іні­ці­аторами цієї події були професори І.Т. Шев­ченко та К.П. Ганіна.

 

Наполеглива робота видатного вченого отримала своє відображення в положенні про цитологічну реактивність організму – ​носія пухлини, яке було сформоване за підтримки академіка Р.Є. Кавецького та видане у вигляді колективної монографії.

Для вшанування пам’яті видатного науковця зібралися колеги, учні та люди, для яких К.П. Ганіна була не тільки світочем медицини й науки, але й сильною особистістю, прикладом для наслідування.
З промовою виступив директор ІЕПОР, академік НАН України Василь Федорович Чехун: «Щорічно з нагоди дня народження Ростислава Євгеновича Кавецького в нашому Інституті проводяться конференції та звіти.

DSC_0034Сьогоднішня подія є знаменною, оскільки ми відкриваємо нову сторінку пам’яті людини, якою пишається не тільки колектив Інституту, але й наукова спільнота України. Усі ми знаємо видатного науковця, чудового організатора та людину, віддану своїй справі – ​Калерію Павлівну Ганіну. У нашому Інституті вона разом зі своїми учнями ­займалася класичною наукою – ​морфологією клітин злоякісних новоутворень. Їй були притаманні такі риси, як високий професіоналізм, уміння поєднувати експериментальні та клінічні дослідження й особливе бачення наукових проблем. Щоб не втратити результати титанічної роботи видатної особи, зусиллями колективу ІЕПОР продовжується вивчення морфології злоякісних клітин як основи онкологічного процесу. Наша колега була патріоткою і зробила вагомий внесок у розвиток української науки, за що ми віддаємо їй велику пошану».

Слова вдячності також висловила друг і послідовник К.П. Ганіної – ​академік НАМН України Аліна Михайлівна Романенко, яка згадала науковця не тільки як основоположника цитогенетичних досліджень в онкології та організатора численних конференцій і симпозіумів з онкогенетики, але й як цілеспрямовану та талановиту жінку, яка присвятила своє життя україн­ській науці.

 

«Вона була справжнім патоморфологом, – ​відзначила доктор біологічних наук Любов Георгіївна Бучинська. – Особливе «патофізіологічне» мислення домінувало в усіх дослідженнях К.П. Ганіної. Перші її наукові праці були присвячені клініко-морфологічним аспектам пухлин різного ґенезу. Проте вона ніколи не зупинялася на досягнутому й завжди цікавилася новинами наукового світу. Саме це було причиною її захоплення  онкогенетикою. Гли­боке та детальне вивчення проблеми стало базою для створення концепції цитологічної реактивності організму – ​носія пухлини. Відкриття меморіальної дошки К.П. Ганіній, звичайно, є святковою подією, хоча і з нотами печалі. Дуже прикро, що цей світ лишають такі світлі уми. Але ми будемо пам’ятати К.П. Ганіну як нашого вчителя й наставника», – ​підкреслила Л.Г. Бучинська.

«Національний інститут раку та ІЕПОР протягом багатьох років спільно працювали в одному напрямі і є творцями історії віт­чизняної онкології. Можна сказати, що К.П. Ганіна – ​«стовбурова клітина» цієї історії. Вона ніколи не йшла на компроміс, оскільки вважала, що йому не місце в науковому світі. Саме завдяки таким відданим вченим існує сучасна онкологічна наука. І я сподіваюсь, що найближчим часом наша наукова онкологічна школа посідатиме провідні позиції у світі», – ​сказав заступник директора Національного інституту раку, доктор медичних наук Сергій Ігорович Коровін.

Фінальним акордом урочистого заходу стало вшанування пам’яті Калерії Павлівни Ганіної. Присутні науковці один за одним поклали квіти до меморіальної дошки.

Підготувала Ілона Цюпа

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

15.04.2024 Онкологія та гематологія Сучасні підходи до лікування гострої лімфобластної лейкемії у дітей і дорослих

Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....

12.04.2024 Онкологія та гематологія Стратегії мінімізації ризиків та керування ускладненнями при лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії

Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Онкологія та гематологія Гепатоцелюлярна карцинома

Гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК) – злоякісне новоутворення в печінці, що розвивається з гепатоцитів. Рання діагностика і початок лікування пацієнтів із ГЦК запобігає виникненню тяжких ускладнень і покращує якість життя пацієнтів. Медична допомога пацієнтам із ГЦК потребує міждисциплінарної співпраці та інтегрованого ведення хворих мультидисциплінарною командою фахівців, яка займається або спеціалізується на злоякісних новоутвореннях печінки. Саме цьому сприятимуть положення Стандарту медичної допомоги «Гепатоцелюлярна карцинома»....

19.03.2024 Акушерство/гінекологія Онкологія та гематологія Терапія та сімейна медицина Рак шийки матки. Сучасні рекомендації щодо скринінгу

Традиційно січень є місяцем обізнаності про рак шийки матки (РШМ) – однієї з найпоширеніших патологій у структурі онкогінекологічних захворювань. Протягом цього місяця світ забарвлюється в палітру бірюзового та білого з метою привернення уваги громадськості до проблеми РШМ. ...