Eлектронні сигарети: еволюція залежності чи звільнення?

Проблема куріння, що актуальна на сьогодні для близько 1,2 млрд осіб в усьому світі, давно набула пандемічного характеру з яскраво вираженими медичними, соціальними, психологічними та економічними аспектами. Від хвороб, спричинених курінням, у світі щороку помирають близько 6 млн осіб, що більше, ніж від разом узятих СНІДу, вживання наркотиків та алкоголю, вбивств, самогубств і катастроф [17]. Куріння спричиняє 30% усіх випадків летальних наслідків від онкологічних захворювань і 90% від усіх випадків захворювання раком легень.

Немає сумнівів, що куріння є однією з найважливіших причин розвитку хронічних неспецифічних захворювань легенів, серед яких виділяють хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ), хронічний бронхіт, емфізему легенів, бронхіальну астму. У 82% випадків розвитку ХОЗЛ головним етіологічним чинником є куріння.

Ось чому курці в усьому світі донедавна мали лише дві альтернативи: кинути курити або продовжувати потерпати від шкідливих наслідків куріння. Проте в наш час широко декларують наявність третього вибору для курців – перехід на електронні сигарети. Чи справді це так?

Електронна сигарета є новим явищем і в останні кілька років набуває дедалі більшої популярності [3]. Відтак формується ціла соціальна група осіб, які називають себе «vapers» (від англ. vapor – пар), а процес «куріння» – вайпінгом. Електронні сигарети, або електронні системи доставки нікотину (ЕСДН), являють собою пристрої, що мають вигляд справжніх сигарет і повністю імітують процес куріння, доставляючи у легені пар. Вони складаються з трьох частин: акумулятора, парогенератора і картриджа. З рідини, що міститься у картриджі, створюється суспензія, яку курець може вдихати, імітуючи сигаретний дим. На відміну від традиційних сигарет у цих пристроях немає тютюну, проте рідина у картриджі, крім нікотину, який одержують з тютюнового листя, містить пропіленгліколь, гліцерин, а як ароматизатори у цих сигаретах використовують тютюн, ментол, каву, фрукти, солодощі або алкоголь.

Першим, у кого виникла ідея створити прототип електронної сигарети, був американський винахідник Герберт А. Гілберт (Herbert A. Gilbert), який ще в 1963 році подав заявку на реєстрацію патенту, а два роки потому отримав патент US3200819 A (рис.).

Тим часом електронна сигарета, яку використовують зараз, була винайдена винахідником Хон Лік у 2004 році в Гонконгу. Батько вченого був завзятим курцем із великим стажем, і хоч усе своє життя він намагався позбутися згубної звички, врешті-решт вона його вбила. Тож Хон Лік як пристрасний курець, поховавши батька, поставив собі за мету винайти пристрій, який зробить процес куріння менш шкідливим для курця і оточуючих. У 2003 рокці він подав заявку на патент пристрою «Електронна сигарета з розпиленням без полум’я», а компанія Golden Dragon Holdings, зацікавившись інноваційним винаходом ученого, вже через рік випустила перший промисловий зразок електронної сигарети.

Відтоді спостерігається постійне зростання поширеності споживання електронних сигарет в усьому світі [1, 2]. Так, у нещодавньому дослідженні було продемонстровано, що 10% курців у Великій Британії користуються електронними сигаретами, а кількість таких користувачів із 700 тисяч у 2012 році зросла до 1,3 млн у 2013 році [2]. Причому у 2015 році цей показник знову подвоївся і становив вже 2,6 млн осіб [3]. У США в 2014 році (Charlotte A. Schoenborn і співавт.) кількість дорослих, які хоча б один раз пробували електронні сигарети, становила 12,6%. Загалом на сьогодні близько 3,7% дорослого населення користуються електронними сигаретами щодня. За оцінками, в 2014 році налічувалося 466 брендів, а в 2013 році на ЕСДН в усьому світі було витрачено понад 3 млрд доларів США [11].

Незважаючи на стрімке поширення і розгорнуту рекламу електронних сигарет, у міжнародному науковому середовищі між прихильниками і противниками використання ЕСДН триває гостра дискусія.

У 1976 році професор Майкл Рассел писав: «Люди курять для нікотину, але вмирають від смоли» [4], маючи на увазі, що шкоду від куріння спричинюють насамперед токсини, що виробляються під час спалювання тютюну. І справді, згідно з дослідженням Vickerman і співавт. (2014) основною причиною прийняття рішення використовувати електронні сигарети 51,3% курців назвали спробу кинути курити. Крім того, виробники електронних сигарет, незважаючи на те що досі не проведено необхідних клінічних досліджень, які доводять їхню ефективність і безпеку, просувають такі пристрої як засіб допомоги у разі відмови від куріння стандартних сигарет. Електронні сигарети не продукують смоли, пов’язані з тютюновим димом, які, у свою чергу, спричиняють ХОЗЛ, емфізему і рак легень. Саме тому багато хто з курців вважають, що ЕСДН допомагають їм кинути курити.

Усі наявні результати досліджень, проведення яких мало на меті оцінити ефективність використання електронних сигарет для відмови від тютюну, не виявили статистично значущої переваги застосування електронних сигарет порівняно з нікотинзамісною терапією. Огляд даних цих наукових досліджень дає змогу зробити висновок, що ефективність використання ЕСДН як засобу, спрямованого на повну відмову від куріння, поступається застосуванню багатьох лікарських засобів. Однак слід зазначити, що за таким параметром, як зменшення інтенсивності куріння, ефективність електронних сигарет сягала 50%.

Згідно із дослідженнями Adkison і співавт. (2015), незважаючи на статистично значуще зниження кількості викурених за день стандартних сигарет, шанси повністю кинути курити в осіб, які використовували і не використовували електронні сигарети, через рік не відрізнялися [1].

Крім того, доведено, що застосування електронних сигарет для відмови від паління жодним чином не гарантує повного припинення куріння. Так, згідно із дослідженнями Грана і співавт. встановлено, що основним фактором, який впливає на позитивний результат, є бажання самого курця кинути палити, а використання електронних сигарет не є значущим фактором для відмови від тютюну [6].

Тим часом у ході дослідження Popova і співавт. (2013) було виявлено, що в групі курців, які використовували електронні сигарети для відмови від куріння, ймовірність кинути цю звичку була статистично значущо нижчою, ніж у групі осіб, в якій електронні сигарети не використовувалися з цією метою [8].

Іще одним аргументом «за» використання ЕСДН у виробників та користувачів є відсутність пасивного куріння, оскільки електронні сигарети не утворюють тютюнового диму, який унаслідок згоряння класичних сигарет є джерелом виділення токсичних речовин в навколишнє повітря. Однак у ході низки досліджень було встановлено, що під час куріння електронних сигарет у навколишньому повітрі накопичується нікотин та інші шкідливі речовини аерозолю.

Незважаючи на більш низький рівень нікотину в аерозолі ЕСДН, ніж у вторинному димі звичайних сигарет, кількість нікотину, що потрапляє в організм, аналогічна тій, що потрапляє під час куріння звичайної сигарети, про що свідчать аналогічні рівні вмісту котиніну в сироватці крові. Так, у дослідженні Flouris і співавт. було проведено порівняння наявності котиніну в плазмі крові пасивних курців у приміщеннях, де використовували стандартні або електронні сигарети. В результаті було встановлено, що у пасивних курців, які перебувають у кімнатах, уміст котиніну в плазмі був приблизно однаковим (у середньому 0,8 нг/мл для звичайних сигарет і 0,5 нг/мл для електронних сигарет) [9].

Крім того, група вчених провела дослідження вмісту речовин усередині приміщення, що імітує кафе, в якому 3 людини протягом 2 годин курили електронні сигарети [10]. Так, за даними Schober та співавт., у повітрі цього приміщення виявлено підвищений уміст нікотину, 1,2-пропанедіолу, гліцерину, алюмінію і 7 поліциклічних ароматичних вуглеводнів, які належать до канцерогенних речовин згідно з даними Міжнародного агентства з вивчення раку.

Ще одним негативним аспектом використання електронних сигарет, виявленим у ході досліджень, є наявність токсичних металів (кадмію, нікелю, свинцю) та силікатів у парах електронної сигарети, хоч їх рівень не такий високий, як у звичайних сигаретах [12]. Той факт, що в аерозолі ЕСДН під час видиху містяться у середньому більш низькі рівні токсичних речовин, аніж при курінні звичайної сигарети, не означає, що ці рівні є прийнятними для оточуючих. Крім того, було встановлено, що в деяких брендах рівень умісту канцерогенів, приміром формальдегіду, чи інших токсичних речовин, наприклад акролеїну, так само високий, як і в димі від звичайних сигарет [13].

В електронних сигаретах для генерації аерозолю нікотиновий розчин стикається з нагрівальним елементом, що містить важкі метали (олово, нікель, мідь, свинець, хром). Саме тому M. Williams і співав. – науковці відділення клітинної біології та неврології Каліфорнійського університету в Ріверсайді, Каліфорнія – дослідили вміст пари електронних сигарет на наявність важких металів [14]. Було виявлено, що в аерозолі містилися олово, нікель та інші важкі метали в концентрації, яка в 100 разів перевищувала концентрацію металів у тютюновому димі сигарет марки Marlboro [14]. Наночастинки нікелю і хрому (<100 нм), швидше за все, потрапляли в аерозоль із нагрівального елементу. Ці частинки легко проникають в альвеоли легень і далі, потрапляючи в артеріальну кров, чинять локальний токсичний ефект. Для прикладу, олово має цитотоксичні властивості щодо легеневих фібробластів людини.

У дослідженні Bahl і співавт. було продемонстровано, що цитотоксичність для різних конструкцій електронних сигарет варіює від низької до високої [15]. Крім того, цитотоксичність залежала від наявності та концентрації тих чи інших ароматизаторів у розчині. У цьому дослідженні також було доведено, що стовбурові клітини більш чутливі до речовин аерозолю, ніж диференційовані клітини легеневих фібробластів людини, що наштовхує на думку про більшу чутливість вагітних як при активному вдиханні аерозолю з ЕСДН, так і при пасивному вдиханні вторинної пари електронних сигарет.

Крім того, автори вказують і на інші негативні сторони застосування електронних сигарет. Нікотин, що потрапляє в організм, може призвести до летального наслідку. Виробники електронних сигарет повідомляють, що кожен змінний картридж для електронної сигарети зазвичай містить від 6 до 24 мг нікотину, проте деякі з них містять >100 мг. Наприклад, для дитини вагою 30 кілограмів потрапляння 24 мг нікотину загрожує розвитком гострого отруєння нікотином або навіть летальним наслідком [16]. На ринку також існують картриджі, під час використання яких в одному затягуванні вміст нікотину на 20% перевищує вміст нікотину в затягуванні стандартної сигарети, що збільшує ймовірність розвитку нікотинової залежності.

Деякі види електронних сигарет дозволяють користувачеві власноруч змішувати розчин із різних інгредієнтів, що може призводити до створення розчинів із неконтрольованою концентрацією нікотину та ароматичних речовин. Унаслідок цього вміст нікотину в крові людини може в 20 разів перевищувати той, що виникає при викурюванні звичайної сигарети. До того ж така модифікація дозволяє користувачеві самостійно переобладнати вироби, пристосовуючи їх до вживання інших речовин, наприклад канабісу. Прагнення привернути до себе покупців примушує виробників вдаватися до випуску ЕСДН у вигляді звичних речей, таких як авторучки чи USB-флешки. Це дозволяє використовувати електронні сигарети непомітно для оточуючих, на робочому місці або в місцях, де куріння заборонено, що може призводити до споживання підвищених доз нікотину та збільшує ризик розвитку нікотинової залежності.

Слід зазначити, що учасники Форуму міжнародних респіраторних товариств (Forum of International Respiratory Societies, FIRS), проведення якого має на меті сприяти глобальному здоров’ю органів дихання і до складу якого входять такі професійні організації, як Латиноамериканська торакальна асоціація (ALAT), Американський коледж пульмонологів (ACCP), Американське торакальне товариство (ATS), Азійсько-Тихоокеанське Респіраторне Товариство (APSR), Європейське респіраторне товариство (ERS), Міжнародний союз боротьби з туберкульозом і хворобами легень (The Union), а також Панафриканське торакальне товариство (PATS), у червні 2014 року озвучили свою позицію стосовно використання електронних сигарет.

Серед основних тез FIRS (2014) щодо електронних сигарет такі:

• ризики для здоров’я від використання електронних сигарет досі належним чином не вивчені;
• звикання до нікотину та його несприятливих ефектів не варто недооцінювати;
• потенційні переваги ЕСДН, такі як зменшення шкоди та допоміжний засіб для припинення куріння, потребують ретельного вивчення;
• вимоги щодо безпеки ЕСДН мають стати предметом доказових досліджень;
• не можна виключати несприятливі наслідки для здоров’я осіб, що підпадають під пасивний вплив викидів електронних сигарет;
• реалізацію ЕСДН слід обмежити чи навіть заборонити до отримання більш докладної інформації про їхню безпеку;
• якщо ЕСДН рекомендовані для припинення куріння, то вони мають регулюватися такими ж міжнародними нормами, як і решта лікарських засобів і з урахуванням тих самих вимог щодо доказовості;
• якщо електронні сигарети не регулюються як лікарські засоби, вони мають підпадати під норми регулювання поширення тютюнових виробів;
• необхідно вивчити різні патерни застосування ЕСДН на популяційному рівні;
• всю інформацію, що її отримають у результаті проведених досліджень, слід обов’язково довести до користувачів та громадськості у доступній формі.

Стрімке зростання використання ЕСДН в усьому світі не можна ігнорувати, а, навпаки, потрібно докласти максимум зусиль для належного регулювання обігу та продажу ЕСДН. Це є необхідною передумовою забезпечення проведення адекватних досліджень, за результатами яких громадськість отримає достовірну інформацію про потенційні ризики та вигоди щодо використання ЕСДН і сприятиме захисту здоров’я населення.

На цей час продаж ЕСДН, що містять нікотин, заборонений у 13 із 59 країн, у яких ухвалено закони про регулювання обігу та продажу ЕСДН. Однак більшість із цих 13 країн повідомляють, що електронні сигарети все одно доступні для населення – ймовірно, через незаконну торгівлю та транскордонні продажі через Інтернет.

Регулювання обігу ЕСДН має передбачати заборону на їхню рекламу, яка орієнтована на некурців, вагітних і молодь і використання ними електронних сигарет. Це сприятиме мінімізації потенційних ризиків для здоров’я тих, хто використовує ЕСДН чи піддається їхньому вторинному впливу. Крім того, слід заборонити розповсюдження неперевіреної інформації про вплив ЕСДН на здоров’я; захистити і посилити наявні зусилля щодо боротьби з палінням.

Слід наголосити, що в доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо електронних сигарет, яку було озвучено 13-18 жовтня 2014 року в Москві, зазначається: «Курці отримають максимальну користь для здоров’я лише в тому разі, якщо повністю припинять споживати як тютюн, так і нікотин» [11].

Література

1. Adkison S.E., O’Connor R.J., Bansal-Travers  M., Hyland A., Borland R., Yong H.H., Cummings K.M., McNeill A., Thrasher J.F., Hammond D., et al. Electronic nicotine delivery systems: international tobacco control four-country survey. Am J Prev Med 2013; 44: 207-215.
2. Medicines and Healthcare Products Regulatory Agency (MHRA). MHRA. Nicotine containing products. 2013. [accessed 2014 Apr 27].
3. Eastwood B. et al. Electronic cigarette use in young people in Great Britain. Public Health 2015; 129 (9): 1150-1156.
4. Russell M. Low-tar medium-nicotine cigarettes: a new approach to safer smoking. British Medical Journal 1976;1: 1430-1433.
5. Vickerman K.A., Carpenter K.M., Altman T., Nash C.M., Zbikowski S.M. Use of electronic cigarettes among state tobacco cessation quitline callers. Nicotine Tob Res. 2013; 15: 1787-1791.
6. Grana R., Popova L., Ling P. A longitudinal analysis of electronic cigarette use and smoking cessation [published online ahead of print March 24, 2014]. JAMA Int Med. doi:10.1001/jamainternmed.2014.187. http://archinte.jamanetwork.com/article.aspx?articleid=1846627. Accessed March 24, 2014.
7. Adkison S.E., O’Connor R.J., Bansal-Travers  M., Hyland A., Borland R., Yong H.H., Cummings K.M., McNeill A., Thrasher J.F., Hammond D., Fong G.T. Electronic nicotine delivery systems: international tobacco control four-country survey. Am J Prev Med. 2013; 44: 207-215.
8. Popova L., Ling P.M. Alternative tobacco product use and smoking cessation: a national study. Am J Public Health. 2013; 103: 923-930.
9. Flouris A.D., Chorti M.S., Poulianiti K.P., Jamurtas A.Z., Kostikas K., Tzatzarakis  M.N., Wallace Hayes A., Tsatsakis A.M., Koutedakis Y. Acute impact of active and passive electronic cigarette smoking on serum cotinine and lung function. Inhal Toxicol. 2013; 25: 91-101.
10. Schober W., Szendrei K., Matzen W., Osiander-Fuchs H., Heitmann D., Schettgen  T., Jorres R.A., Fromme H. Use of electronic cigarette (e-cigarettes) impairs indoor air quality and increases FeNO levels of e-cigarette consumers [published online ahead of print December 6,2013]. Int J Hyg Environ Health. doi: 10.1016/j.ijheh.2013.11.003. http:// dx.doi.org/10.1016/j.ijheh.2013.11.003. Accessed February 10, 2014.
11. [Electronic Systems transmit nicotine. WHO report]. – M., 2014. – URL: http://apps.who.int/gb/fctc/PDF/cop6/FCTC_COP6_10-ru.pdf
12. Drummond M.B., Upson D. Electronic cigarettes. Potential harms and benefits. Ann Am Thorac Soc 2014; 11: 236-242.
13. Goniewicz M.L., Knysak J., Gawron M., Kosmider L., Sobczak A., Kurek J. et al. Levels of selected carcinogens and toxicants in vapour from electronic cigarettes. Tobacco Control. 2014; 23 (2): 133-39. doi:10.1136/tobaccocontrol-2012-050859.
14. Williams M., Villarreal A., Bozhilov K., Lin  S., Talbot P. (2013) Metal and Silicate Particles Including Nanoparticles Are Present in Electronic Cigarette Cartomizer Fluid and Aerosol. PLoS ONE8(3): e57987. doi:10.1371/journal.pone.0057987
15. Bahl V., Lin S., Xu N., Davis B., Wang Y.H., Talbot P. Comparison of electronic cigarette refill fluid cytotoxicity using embryonic and adult models. Reprod Toxicol. 2012; 34: 529-537.
16. World Health Organization – Tobacco Free Initiative. Questions and answers on electronic cigarettes or electronic nicotine delivery systems (ENDS) – statement, July 2013 [Web Portal]. WHO, Geneva. [serial online] 2013 [cited 22 August 2013]. Available from: http://www.who.int/tobacco/communications/statements/eletronic_cigarettes/en/index.html.
17. World Health Organization. WHO Report on the Global Tobacco Epidemic, 2011. Geneva: World Health Organization, 2011 [accessed 2016 Dec 5].