Гідне поповнення НАМН України
У суспільних викликах є періоди, коли час нових необхідних наукових кроків потужно ущільнюється. Цим вимогам відповідають останні загальні збори Національної академії медичних наук (НАМН) України, що відбулися 30-31 травня.
З основною доповіддю виступив президент НАМН України, академік НАМН України Віталій Цимбалюк. Він розповів про результати діяльності закладу у 2016 р. і перспективи розвитку наукових досліджень. Підсумкам роботи клінічного та теоретичного відділень НАМН України та успіхам і проблемам у вітчизняній медичній науці загалом були присвячені доповіді віце-президентів НАМН України, академіків Дмитра Заболотного, Володимира Коваленка та Миколи Тронька.
Проте центральною подією заходу стали вибори дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів НАМН України на вакантні місця (відповідно до оголошень, опублікованих у газеті «Голос України» від 20.01.2016 № 9 (6263) та від 21.04.2016 № 73 (6327).
Відповідно до статуту НАМН України право висувати кандидатів у дійсні члени (академіки) НАМН України мають вчені ради наукових установ, атестованих відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», вищих навчальних закладів (університетів та академій), дійсні члени (академіки) НАМН України. Усього на отримання відповідних звань претендувало 48 осіб.
Оскільки вибори дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів НАМН України відбуваються у два етапи (на загальних зборах відділень НАМН України, а потім – на сесії загальних зборів НАМН України), 30 травня, на загальних зборах відділення теоретичної і профілактичної та окремо клінічної медицини, заслухали всіх кандидатів, а 31 травня, на сесії загальних зборів НАМН України, затвердили результати таємного голосування.
Тож лави закладу поповнилися новими академіками:
Анатолієм Руденком (хірургія коронарних судин); Василем Лазоришинцем (дитяча серцево-судинна хірургія); Олександром Лоскутовим (травматологія і ортопедія); Димитрієм Базикою (радіаційна медицина, радіаційна безпека); Олександром Яворовським (токсикологія, хімічна безпека); Михайлом Андрейчиним (військова епідеміологія, інфекційні хвороби); Борисом Зіменковським (фармацевтична хімія, синтез нових біологічно активних речовин).
Членами-кореспондентами НАМН України обрані: Ігор Хоменко (військова хірургія); Валерій Бойко та Олександр Усенко (загальна та невідкладна хірургія); Сергій Страфун (травматологія і ортопедія); Фелікс Глумчер (анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія); Володимир Гаврисюк (фтизіатрія і пульмонологія); Михайло Ничитайло (медицина невідкладних станів); Дмитро Дячук (терапія, профілактика неінфекційних захворювань); Єлизавета Шунько (неонатологія); Тамара Задорожна (патологічна анатомія); Людмила Дзяк (психофізіологія); Вікторія Задорожна (епідеміологія інфекційних хвороб); Юрій Караченцев (хірургічна ендокринологія); Анжела Басанець (екологічно та виробничо обумовлені захворювання); Ігор Лурін (науково-медичне забезпечення збройних сил та правоохоронних органів).
Підготували Юрій Віленський та Ірина Степанова
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 10 (407), травень 2017 р.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
Реімбурсація – це повне або часткове відшкодування аптечним закладам вартості лікарських засобів або медичних виробів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, за рахунок коштів програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Серед громадськості програма реімбурсації відома як програма «Доступні ліки». Вона робить для українців лікування хронічних захворювань доступнішим....
Тіамін (вітамін В1) – важливий вітамін, який відіграє вирішальну роль в енергетичному обміні та метаболічних процесах організму загалом. Він необхідний для функціонування нервової системи, серця і м’язів. Дефіцит тіаміну (ДТ) спричиняє різноманітні розлади, зумовлені ураженням нервів периферичної та центральної нервової системи (ЦНС). Для компенсації ДТ розроблено попередники тіаміну з високою біодоступністю, представником яких є бенфотіамін. Пропонуємо до вашої уваги огляд досліджень щодо корисних терапевтичних ефектів тіаміну та бенфотіаміну, продемонстрованих у доклінічних і клінічних дослідженнях....
Актуальність проблеми порушень моторної функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ) за останні десятиліття значно зросла, що пов’язано з великою поширеністю в світі та в Україні цієї патології. Удосконалення фармакотерапії порушень моторики ШКТ та широке впровадження сучасних лікарських засобів у клінічну практику є на сьогодні важливим завданням внутрішньої медицини....
Дисліпідемія та атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АСССЗ) є провідною причиною передчасної смерті в усьому світі (Bianconi V. et al., 2021). Гіперхолестеринемія – третій за поширеністю (після артеріальної гіпертензії та дієтологічних порушень) фактор кардіоваскулярного ризику в світі (Roth G.A. et al., 2020), а в низці європейських країн і, зокрема, в Польщі вона посідає перше місце. Актуальні дані свідчать, що 70% дорослого населення Польщі страждають на гіперхолестеринемію (Banach M. et al., 2023). Загалом дані Польщі як сусідньої східноєвропейської країни можна екстраполювати і на Україну....