Підвищена температура – провідний симптом насамперед респіраторних захворювань. До певної межі підвищена температура є захисною реакцією організму. Лікарю-практику необхідно чітко знати причини підвищення температури й межу, за якою вона втрачає захисний характер; вміти визначати різні види гіпертермій і, головне, надавати невідкладну допомогу. [ . . . ]

Статья впервые опубликована в журнале «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія», № 3 (92) 2016. [ . . . ]

Кашель і утруднене відходження мокротиння, що виникають внаслідок інфекції респіраторного тракту, – це проблеми, які мало не щодня доводиться вирішувати педіатру. Тому вибір раціонального відхаркувального засобу у комплексній терапії згаданої патології є завжди актуальним питанням. Прихильність як лікарів, так і батьків маленьких пацієнтів здобули препарати рослинного походження, оскільки зазвичай вони краще переносяться дітьми. Серед найчастіше використовуваних фітопрепаратів є сироп кореню солодки голої. [ . . . ]

Після виписки зі стаціонару лікування при ускладненій пневмонії передбачає антибіотикотерапію із внутрішньовенним (в/в) уведенням через периферичний центральний венозний катетер (ПЦВК) або пероральним прийомом. Антибіотики (АБ), що вводяться за допомогою ПЦВК, ефективні, але в/в спосіб уведення може призводити до серйозних ускладнень. [ . . . ]

Дослідження проводили з метою визначити, чи можливо після отримання однієї дози амоксициліну, призначеного дитині з клінічними проявами тонзилофарингіту і підтвердженою стрептококовою етіологією захворювання, дозволити відвідування школи через 12 годин після прийому антибіотика. У багатьох сім’ях перебування батьків удома з хворою дитиною становить реальну проблему. Можливість отримання дозволу на відвідування школи дитиною вже на наступний день після встановлення діагнозу й початку антибіотикотерапії сприятиме значному скороченню фінансових витрат, поліпшенню шкільної відвідуваності та зменшенню кількості робочих днів, пропущених батьками через хворобу дитини. [ . . . ]

Документ схвалено Американською академією педіатрів (American Academy of Pediatrics); він відображає нові концепції щодо безпеки пацієнтів і може бути змінений. Інформацію не слід сприймати як таку, що диктує єдиний можливий курс лікування або порядок проведення процедур. Дівчаткам та їхнім батькам/опікунам часто складно оцінити, яким має бути нормальний менструальний цикл або характер кровотечі. Не знаючи, якою є норма, пацієнтки можуть не інформувати своїх близьких про порушення менструального циклу або відсутність місячних. Окрім того, вони часто не хочуть обговорювати цю тему з близькими, хоча можуть довіритися іншим дорослим. Трапляється, що дівчатка-підлітки звертаються по медичну допомогу при коливаннях циклу, які фактично перебувають у межах нормального діапазону, або ж не знають, що характер кровотечі в них є ненормальним і може бути зумовлений патологічними станами, які тривало впливатимуть на здоров’я. [ . . . ]

Антибіотик-асоційована діарея (ААД) є частим і серйозним ускладненням як в амбулаторних лікувальних закладах, так і в стаціонарі. Близько третини пацієнтів, які отримували лікування антибіотиками, страждають на ААД. Вона визначається як діарея, яка виникає при лікуванні антибіотиками, якщо іншу її етіо­логію виключено. Зв’язок із антибіотикотера­пією не означає, що вона обов’язково призводить до негайної негативної реакції на антибіотики, оскільки ААД може розвинутися через кілька тижнів і навіть кілька місяців після лікування. У цьому випадку необхідно з обережністю диференціювати ААД від епізоду інфекційного гастроентериту.  [ . . . ]

Висока і постійно зростаюча поширеність алергічних захворювань є тягарем для системи охорони здоров’я, оскільки ця патологія зумовлює високі прямі й непрямі витрати, а також погіршення якості життя. За даними численних досліджень, для профілактики алергічних захворювань можна використовувати пробіотики. [ . . . ]