Науковий симпозіум з міжнародною участю був проведений Львівським національним медичним університетом ім. Данила Галицького 2–4 грудня 2015 р. у Львові. Захід внесено до «Реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій, які проводитимуться у 2015 р.» МОЗ та НАМН України. [ . . . ]

19–20 листопада 2015 р. в Києві в Національній медичній академії ім. П.Л. Шупика відбулась конференція «Дермато­вене­ро­логія в розробках молодих науковців». Цей щорічний український захід, який входить до реєстру МОЗ та НАМН України, було проведено вже в 15-й раз. [ . . . ]

18–19 листопада 2015 р. в м. Києві у Національному інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського відбулась конференція «Сучасні можливості та алгоритми лікування різних алергічних станів». Захід зібрав алергологів, пульмонологів, імунологів та фахівців суміжних спеціальностей з різних регіонів країни, котрим представилась можливість заслухати доповіді провідних українських та зарубіжних спеціалістів у таких галузях, як алергологія, клінічна імунологія, ревматологія, пульмонологія, педіатрія тощо. [ . . . ]

У Львові 2–4 грудня 2015 р. відбувся Науковий симпозіум з міжнародною участю «Різдвяні читання: харчова алергія – проблема XXI століття». Симпозіум організований під керівництвом Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії наук України, Національної академії медичних наук України, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького за участю Українського товариства спеціалістів з імунології, алергології, імунореабілітації та Української школи з молекулярної алергології та імунології. Всього у роботі симпозіуму взяли участь 500 фахівців, серед них науковці, викладачі медичних ВУЗів, лікарі-практики, студенти-медики. [ . . . ]

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), згідно з висновками експертів ВООЗ, належить до числа найпоширеніших хронічних хвороб людини. Проте, це захворювання в цілому світі ще недостатньо діагностується, супроводжується високою летальністю та є суттєвим тягарем для системи охорони здоров’я назагал. За даними ВООЗ, до 2020 р. ХОЗЛ посяде 5-те місце у структурі захворюваності і 3-тє – смертності. В Європі щорічно від ХОЗЛ помирає не менше 200–300 тис. осіб. За останні 30 років смертність хворих на ХОЗЛ зросла в 3,3 раза серед чоловіків і в 15 разів – серед жінок, незважаючи на великий поступ у вивченні численних механізмів формування захворювання та впровадження низки нових медикаментозних засобів. [ . . . ]

Бронхіальна астма (БА) сьогодні є однією з найважливіших медичних проблем, яку, без сумніву, можна вважати глобальною. Частота даного захворювання з кожним роком зростає, ця тенденція особливо характерна для дитячого віку. Так, у світі на БА хворіє 334 млн людей, 14% дітей та 8,6% дорослого населення планети віком від 18 до 45 років мають симптоми астми. Найбільше страждають від БА діти 10-14 років та люди похилого віку від 75 до 79 років. [ . . . ]

Кропив’янкою (КР) називається велика група захворювань різних за етіологією, механізмами розвитку, підходами до їх діагностики та лікування. Основною клінічною ознакою будь-якого типу КР є поява сверблячих пухирів (уртикарій) з еритемою розміром від кількох міліметрів до кількох сантиметрів, які чітко відмежовані і піднімаються над поверхнею шкіри. З КР часто поєднується ангіоневротичний набряк (АНН), який проявляється асиметричним щільним набряком глибших шарів дерми різних ділянок тіла (частіше обличчя, голови, шиї, статевих органів). У 10% хворих АНН може виникати ізольовано від КР. Елементи шкірних висипань при КР зникають спонтанно або під впливом терапії протягом 24 год і залишають після себе чисту шкіру. [ . . . ]

Педіатрам і алергологам часто доводиться зустрічатися з батьками, яким відомо, що алергія на коров’яче молоко (АКМ) – не довічний стан, тому вони хочуть знати, як довго вона може тривати у їх дітей. Дорослі, яким було діагностовано АКМ, частіше мають тяжкі форми захворювання. Катамнез АКМ в обох вікових групах, незалежно від профілактики і лікувального ефекту, представлено в цьому розділі. Однак нашим знанням катамнезу АКМ перешкоджає фрагментарна епідеміологія факторів ризику і прогнозу, що є зворотною стороною численних досліджень з даного питання. [ . . . ]

Золотим стандартом для діагностики гострого бактеріального синуситу є висока концентрація патогенів (> 10 000 колонієутворювальних одиниць/мл) у культурі вмісту із синуса. Однак у клінічній практиці аспірація вмісту синуса не проводиться в плановому порядку. Рентгенологічні дослідження придаткових пазух носа у пацієнтів із вірусними інфекціями верхніх дихальних шляхів і стерильною культурою вмісту носових пазух, а також у здорових дітей без симптомів респіраторних захворювань часто дають атипові результати. Отже, хоча за нормальних результатів рентгенографічних досліджень можна виключити наявність синуситу, виявлення патологічних змін не є достатнім для встановлення діагнозу (це стосується також комп’ютерної (КТ) та магнітно-резонансної томографії (МРТ). З урахуванням сучасного рівня знань, належним керівним принципом для діагностики синуситу є правильно проведений аналіз клінічних проявів хвороби. [ . . . ]

Після відкриття наприкінці 60-х років минулого сторіччя IgE він став специфічним біомаркером для виявлення алергічних захворювань (АЗ), спричинених алергенами навколишнього середовища (переважно білками). Зазвичай для тестів на виявлення IgE, таких як шкірний прик-тест (ШПТ) та специфічні IgE-тести in vitro, застосовують неочищені екстракти, отримані з джерел алергенів, що містять алергенні та неалергенні молекули. Завдяки появі ДНК-технологій у кінці 80-х років минулого сторіччя були вивчені та клоновані алергенні молекули з метою виявлення детермінант, що зумовлюють АЗ. Отримання молекул алергенів упродовж останнього десятиріччя призвело до входження алергодіагностики в нову фазу, а саме до появи МАД, що дає змогу покращити ведення пацієнтів з АЗ. [ . . . ]

Крапивница (КР) – это поверхностный отек кожи (эпидермиса и слизистых оболчек), который представляет собой возвышающиеся над уровнем кожи высыпания в виде волдырей, сопровождающиеся покраснением и зудом. КР может быть локальной и генерализованной (NICE Clinical knowledge summary: urticaria). Острая КР (ОКР) может развиваться вследствие аллергической реакции на пищевые продукты, лекарственные средства, укус и ужаление насекомыми, а также воздействия раздражающих веществ, физических стимулов и вирусной инфекции. Часто данное состояние проходит самостоятельно и более может не повторяться. [ . . . ]