Підвищений ризик розвитку інфекцій сечовивідних шляхів та нирок на тлі розсіяного склерозу

09.04.2021

Згідно з результатами нового дослідження, щороку приблизно 1 із 60 дорослих пацієнтів із розсіяним склерозом (РС) віком 18‑64 роки проходять стаціонарне лікування із приводу інфекцій сечовивідних шляхів або нирок. Це більш ніж у чотири рази перевищує такі показники в контрольній когорті (без РС). Хворі на РС також уразливіші до інших типів інфекцій.

Провідна авторка дослідження Riley Bove, д. мед. н., доцентка Інституту нейронаук Каліфорнійського університету в Сан-Франциско (США) представила отримані висновки на засіданні Комітету Америки з лікування та досліджень розсіяного склерозу. Вона зазначила, що відносний ризик усіх видів стаціонарних інфекцій та більшості амбулаторних значно зростає серед хворих на РС. Хоча очікувалося, що матиме місце збільшення відносного ризику інфекційного ураження нирок, сечовивідних шляхів та респіраторного тракту, також було виявлено високі показники щодо вірусних, грибкових, шкірних та опортуністичних інфекцій.

Дослідники проаналізували дані комерційних страхових компаній США з 2010 по 2019 рр. Вони зіставляли відомості про дорослих хворих на РС із суб’єктами контрольної групи, які мали діагнози щодо будь-якого іншого стану, з інтервалом не менш ніж 30 днів. Загалом у дослідженні взяли участь 87 755 пацієнтів (середній вік – ​47,3 року; 75,7% жінок). У хворих на РС в амбулаторних умовах інфекції сечовивідних шляхів і нирок були найпоширенішими. Вони також зустрічалися набагато частіше, ніж у когорті контролю (14,23 vs 7,82%).

Щодо інших інфекцій в амбулаторних хворих на РС порівняно з контрольною групою результати були такі: пневмонія/грип – ​3,2 vs 2,76%, інфекції інших органів дихання / горло – ​30,31 vs 30,05%, вірусні інфекції – ​6,83 vs 5,74%, інфекції шкіри – ​5,99 vs 4,73%, грибкові ураження – ​6,30 vs 4,88% та опортуністичні інфекції – ​1,02 vs 0,68% відповідно.

Що стосується стаціонарних госпіталізацій, були отримані такі дані для пацієнтів із РС порівняно із групою контролю: інфекції сечовивідних шляхів/нирок – ​1,60 vs 0,36%, пневмонія/грип – ​0,77 vs 0,35%, інші органи дихання / горло – ​0,43 vs 0,18%, вірусні інфекції – ​0,23 vs 0,09%, інфекції шкіри – ​0,57 vs 0,29%, грибкові ураження – ​0,32 vs 0,09% та опортуністичні інфекції – ​0,07 vs 0,04% відповідно.

Загальні та терапевтичні передумови. Неврологиня, д. мед. н. із Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (США) Barbara Giesser акцентувала, що дисфункція сечового міхура зустрічається у більш ніж 80% осіб із РС і може бути суттєвою передумовою зниження функціональності та якості життя на додаток до збільшення захворюваності та витрат на охорону здоров’я. Цей поширений серед хворих на РС патологічний стан робить їх уразливішими до інфекцій сечового міхура і нирок. Окрім того, деякі пацієнти можуть намагатися самостійно керувати симптомами шляхом обмеження споживання рідини, що лише погіршує ситуацію.

Докторка B. Giesser порадила неврологам враховувати та передбачати сечові розлади у хворих, а не чекати, коли пацієнти самі згадають про них. Адже вони часто соромляться починати дискусію про генітуринну дисфункцію з лікарями, але будуть вдячні за можливість досліджувати та лікувати ці розлади. Неврологи мають переконатися, що дана область неврологічної функції розглядається рутинно при веденні пацієнтів, оскільки дисфункція сечового міхура, захворюваність і пов’язані з нею ускладнення піддаються запобіганню їх розвитку і лікуванню.

Зі свого боку докторка R. Bove рекомендувала запроваджувати ранню та ефективну ідентифікацію ризику, відповідні втручання першої лінії, такі як фізіотерапія тазового дна та освіта пацієнтів, а також раннє скерування до урологів, кваліфікованих для лікування нейрогенного сечового міхура. Крім того, важливо стежити за побічними ефектами ліків, щоб переконатися, що немає недіагностованого імунодефіциту.

Також авторка дослідження застерегла, що загальні симптоми інфекцій сечовивідних шляхів в осіб із РС включають такі, що також поширені при нейрогенному сечовому міхурі: терміновість, нетримання сечі й частоту. Це може утруднювати діагностику та відтерміновувати необхідне лікування.

За матеріалами www.medscape.com

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 1 (56) 2021 р.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів 24.04.2024 Неврологія Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів

Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....

23.04.2024 Неврологія Онкологія та гематологія Генно-інженерне лікування невиліковних пухлин мозку

Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....

22.04.2024 Неврологія Нова терапевтична мішень для лікування черепно-мозкової травми

Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....