Виявлено високу ефективність транскраніальної магнітної стимуляції при резистентній до лікування депресії
Результати масштабного реєстрового дослідження показали, що лікування за допомогою транскраніальної магнітної стимуляції (ТМС) чинить потужний сприятливий вплив в осіб із великим депресивним розладом (ВДР). За оцінками клініцистів та самих хворих, ТМС є «напрочуд ефективною» та «сенсаційною» відповідно до результатів. Отримані дані були представлені онлайн на щорічному зібранні Американської психіатричної асоціації (APA) 2021 р.
Провідний дослідник, професор клінічної психології Гарольд А. Сакейм (кафедра психіатрії та радіології Колумбійського університету, Нью-Йорк, США) зазначив, що у популяції пацієнтів, імовірно резистентних до терапії, ефективність ТМС була кращою порівняно із практично всіма досліджуваними фармакологічними методами лікування. Також він підкреслив, що реєстр, з якого були отримані дані, є найбільшим за весь період досліджень лікування депресії. Позитивні результати свідчать, що ТМС слід вважати терапією першої лінії при ВДР.
Дослідження у реальних умовах
Результати рандомізованих клінічних випробувань показали, що ТМС ефективна при епізодах ВДР. Однак науковці зазначають, що існує необхідність охарактеризувати та визначити клінічні результати, пов’язані безпосередньо з пацієнтом та лікуванням. У дослідження було включено 5010 дорослих учасників зі встановленим первинним діагнозом ВДР, які проходили лікування у 103 клініках США. Вони мали заповнити 9-пунктовий опитувальник для оцінки здоров’я пацієнта (PHQ‑9) на вихідному рівні та принаймні ще один раз після терапії ТМС.
Середній базовий показник PHQ‑9 становив 19,8 бала, що свідчило про наявність у пацієнтів помірних та виразних симптомів. Подібні результати були також отримані для меншої вибірки хворих, стан яких аналізували клініцисти, переважно психіатри, за шкалою загального клінічного враження щодо тяжкості захворювання (CGI-S). Середній вік учасників був ~50 років, близько двох третин досліджуваної популяції становили жінки. Зазвичай пацієнти отримували орієнтовно 30 сеансів ТМС протягом 7‑8 тижнів.
ТМС націлена на тканину дорсолатеральної префронтальної кори. Стандартний протокол передбачає застосування швидкої або високочастотної стимуляції (10 Гц) зліва; іноді додають повільну стимуляцію справа. Близько 57% хворих застосовували ТМС зліва, а 43% – з обох боків. Кожен сеанс передбачав отримання близько 3000 імпульсів. При аналізі самозвітів пацієнтів (згідно з PHQ‑9) рівень клінічної відповіді, яку визначали як купірування 50% і більше симптомів, становив 58‑69%. Частота досягнення ремісії, тобто безсимптомний перебіг депресії або наявність мінімальних симптомів, коливалася від 28 до 36%.
Показники були приблизно на 5% вищими у «повній» вибірці, яка включала 3814 пацієнтів, у котрих застосували принаймні 20 процедур і які отримали фінальну оцінку згідно з PHQ‑9 наприкінці курсу лікування.
За словами пана Сакейма, учасників, які дійшли до кінця спостереження, було дуже багато. Їх виявилося вдесятеро більше, ніж у будь-якому попередньому дослідженні ТМС. Він додав, що отримані результати відображають повну картину ефекту ТМС на популяцію пацієнтів із депресією у реальних умовах, а не під суворим контролем, як це буває в більшості досліджень.
Гендерні відмінності
Аналіз, який включав бали за CGI-S, показав вищі оцінки щодо рівня відповіді на лікування та досягнення ремісії – 79‑83% і 47‑63% відповідно. Жінки зазвичай мали кращі клінічні результати. Також пан Сакейм зауважив, що чим старшими були жінки, тим, імовірно, кращі результати терапії вони демонстрували, тоді як чоловіки не виявляли такого «позитивного ефекту» старіння.
Ця різниця може бути пов’язана з гормональними змінами на тлі менопаузи і тим фактом, що чоловіки похилого віку з депресією могли перенести інсульт або ураження мозку. Науковці планують уважніше проаналізувати результати жінок порівняно з даними чоловіків. Адже такі докази контрастують з отриманими у попередніх дослідженнях, відповідно до яких вік був негативним предиктором. Проте, за словами Г.А. Сакейма, це показує, наскільки швидко розвивається галузь застосування ТМС.
Наразі вчені максимально індивідуалізують процедуру, щоб визначити оптимальну мету лікування для окремих пацієнтів. У поточному дослідженні результати зазвичай були кращими для тих, хто отримав 4000 або більше імпульсів. Було визначено залежність доза/ефект з точки зору кількості імпульсів за сеанс.
Як зазначають автори дослідження, відповідь на терапію і частота досягнення ремісії згідно з PDQ‑9 свідчать, що клінічні результати порівнянні з такими при застосуванні семи антидепресантів, які вивчали у межах масштабного дослідження за участю пацієнтів із депресією STAR-D. Пан Сакейм засвідчив, що початкові дані стосовно рецидивів хвороби у досліджуваній популяції є обнадійливими. Адже швидкого погіршення, яке виникає у разі припинення деяких процедур, наприклад електросудомної терапії, не спостерігається у разі застосування ТМС, а повільніший початок ефекту протягом декількох сеансів може зумовлювати більш стійке, тривале поліпшення.
Чи слід рекомендувати ширше використання ТМС?
Терапія ТМС виявилася безпечною. Побічні явища, зокрема головний біль, були мінімальними, а когнітивних несприятливих ефектів практично не було. «ТМС у міру розвитку є провідним варіантом лікування резистентної депресії, у цієї процедури дуже світле майбутнє», – зазначив пан Сакейм. До того ж використання ТМС не слід обмежувати лише когортою пацієнтів зі встановленою резистентною депресією. У хворих, які починають лікування депресії, можна розглянути можливість застосування ТМС як нефармакологічного терапевтичного методу.
Обмеження дослідження включали відкритий дизайн та той факт, що у реєстрі фіксували лише вік, стать учасників, результати й параметри лікування ТМС. Інші клінічні характеристики, зокрема приймання ліків, не були враховані.
Коментуючи результати дослідження, д. мед. н., професор, завідувач кафедри психіатрії Медичного університету Південної Кароліни (Чарльстон, США) Марк Джордж зазначив, що рівень досягнення ремісії та відповіді на лікування виявився дуже високим. Окрім того, було включено велику вибірку американців із депресією, які не реагували на попереднє медикаментозне лікування або когнітивно-поведінкову терапію.
Таким чином, результати дослідження, проведеного у реальних умовах, показали, наскільки ефективною, безпечною і важливою для резистентних хворих на депресію може бути ТМС.
За матеріалами www.sciencedirect.com
Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 2 (57) 2021 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Психіатрія
15.04.2024
Неврологія
Психіатрія
Мініатюрний стимулятор мозку як альтернатива лікування депресії та інших психіатричних розладів
Інженери Університету Райса, приватного дослідницького закладу у Х'юстоні, штат Техас, розробили найменший імплантований стимулятор мозку, роботу якого вже продемонстрували на пацієнті. Завдяки новітній технології магнітоелектричної передачі енергії пристрій розміром із горошину, розроблений у лабораторії університету за співпраці з компанією Motif Neurotech, можна живити без проводів через зовнішній передавач і використовувати для стимуляції мозку через тверду оболонку – захисну оболонку мозку, прикріплену до дна черепа. Пристрій, відомий як Digitally programmable Over-brain Therapeutic (DOT – цифровий позамозковий метод терапії), може революціонізувати лікування депресії та інших психіатричних або неврологічних розладів....
Ішемічна хвороба серця та великий депресивний розлад можуть бути генетично пов’язані через запальні шляхи з підвищеним ризиком кардіоміопатії, дегенеративного захворювання серцевого м’яза, виявили дослідники з Медичного центру Університету Вандербільта та Массачусетської лікарні. У їхньому звіті, опублікованому в журналі Nature Mental Health, ідеться про те, що препарати, призначені для лікування ішемічної хвороби серця і депресії, у комбінації потенційно можуть зменшити запалення та запобігти розвитку кардіоміопатії. ...
Учені зі Scripps Research, медичного дослідницького закладу в Сан-Дієго, виявили, що LY2444296 – сполука, яка вибірково блокує каппа-опіоїдний рецептор (KOP), – може зменшити споживання алкоголю в пацієнтів з алкогольною залежністю. Сполуки, призначені для вибіркового блокування KOP, є дуже перспективними, оскільки цей рецептор бере участь у розвитку психічних відхилень, наприклад, тривожно-психічного розладу. Система KOP також важлива при патологіях, пов’язаних із вживанням алкоголю, адже вона контролює ланцюги мозку, які впливають на ряд неврологічних процесів: залежність, емоції, біль і винагороду. Як гострий, так і хронічний вплив алкоголю негативно позначається на цій системі....