Протисудомний препарат може допомогти пацієнтам із хворобою Альцгеймера з тихою епілептичною активністю (silent epileptic activity)
Хвороба Альцгеймера (ХА) є основною причиною деменції у всьому світі. Ранні симптоми включають короткочасну втрату пам'яті, зниження здатності розв'язувати проблеми, труднощі з пошуком слів та із просторовою навігацією. Серед пацієнтів із хворобою Альцгеймера, за оцінками, у 10–22 % розвиваються напади, а ще у 22–54 % спостерігається тиха епілептична активність.
Докторка медичних наук, директорка Центру досліджень хвороби Альцгеймера, що у Каліфорнійському університеті, Keith Vossel продемонструвала у попередніх дослідженнях, що у пацієнтів із тихою епілептичною активністю швидше знижується когнітивна функція. Дослідники вирішили випробувати протисудомний препарат леветірацетам, який був схвалений FDA у 1999 році та добре зарекомендував себе у експериментах на тваринних моделях хвороби Альцгеймера. Зараз доступні генерики леветірацетаму, які коштують близько 70 доларів на рік. Доза, випробувана у ході дослідження, становила 125 мг двічі на день, що набагато менше типової дози, що використовується при епілепсії.
У ході дослідження 54 пацієнти з легкими симптомами хвороби Альцгеймера були перевірені на наявність тихої епілептичної активності за допомогою електроенцефалограми (ЕЕГ), яка проводилася протягом ночі, а також магнітоенцефалограми (МЕГ) для реєстрації окремих хвиль, що виникають у результаті електричної активності.
«МЕГ може виявити епілептичну активність, яку ЕЕГ пропускає, оскільки цей метод розглядає іншу популяцію клітин мозку», – пояснила К. Vossel.
34 пацієнти взяли участь у дослідженні, причому майже у 40 % із них була епілептична активність, а у решти епілептична активність була відсутня (пацієнти, які приймають протисудомні препарати через попередні судомні епізоди, були виключені зі скринінгу).
Учасників дослідження розподілили на дві групи, одна з яких отримувала плацебо протягом чотирьох тижнів, потім 4 тижні не приймала ліки, а згодом протягом чотирьох тижнів приймала леветірацетам у дозі 125 мг двічі на день. Друга група отримувала таке ж лікування у зворотному порядку. Такий перехресний дизайн дозволив протестувати втручання на всіх учасниках, при цьому ні пацієнти, ні дослідники не знали, чи отримував пацієнт препарат у той чи інший проміжок часу.
Протягом дослідження вчені перевіряли такі навички, як здатність пацієнтів розв'язувати проблеми, міркувати, запам'ятовувати слова та орієнтуватися у просторі. Наприклад, за допомогою симулятора водіння учасники вчилися орієнтуватися за маршрутами вулиць віртуального міста.
Дослідники виявили, що у пацієнтів, які отримували леветірацетам, спостерігалася тенденція до поліпшення когнітивних функцій, але коли пацієнтів розділили на тих, у кого була тиха епілептична активність, і тих, у кого її не було, пацієнти з тихою епілептичної активністю продемонстрували явну користь від прийому препарату.
«Між групами були дуже чіткі відмінності, – говорить доктор Vossel. – Існує підтип хвороби Альцгеймера, що вважається епілептичним варіантом, який зустрічається досить часто, приблизно у 60 % пацієнтів. У пацієнтів із цією формою хвороби Альцгеймера спостерігається симптоматичне поліпшення при застосуванні леветірацетаму».
Коли лікарі діагностують хворобу Альцгеймера, вони зазвичай не перевіряють наявність тихих нападів, тому результати дослідження можуть спонукати їх замислитися над тим, чи не спостерігається у пацієнта епілептична активність.
Є деякі клінічні особливості, які вказують на те, що пацієнти із хворобою Альцгеймера більш схильні до тихої епілептичної активності. Головна з них – ранній початок (у віці до 65 років). Насправді ліки також виявилися корисними для більш молодих пацієнтів, навіть якщо у них не було виявлено епілептичної активності.
Пацієнти, включені у дослідження, вже приймали схвалені препарати для покращення когнітивних функцій при хворобі Альцгеймера, і це дослідження демонструє, що леветірацетам поліпшує когнітивні функції краще, ніж наявні методи лікування.
Необхідні подальші дослідження, щоб з'ясувати, чи може тривалий прийом препарату сповільнити прогресування хвороби.
Джерело: Inexpensive anti-seizure drug benefits Alzheimer's patients with silent epileptic activity
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....