Тривале сидіння та малорухливий спосіб життя пов'язані з посиленням почуття занепокоєння та депресією
З початком пандемії COVID-19 багато людей раптово почали вести малорухливий спосіб життя. Нещодавнє дослідження вчених з Університету штату Айова (США) за участю дослідників із Трініті-коледжу Дублінського університету та Лімерикського університету (Ірландія) показало, що люди із сидячим способом життя у період із квітня по червень 2020 р. мали більш виражені симптоми депресії, порівняно із тими, хто зберігав звичну фізичну активність.
«Сидіння – це непомітна поведінка. Це те, що ми робимо весь час, не замислюючись над цим», – каже провідний автор дослідження Джейкоб Мейєр, доцент кафедри кінезіології Університету Айови.
Дж. Мейєр та його команда вивчають, як фізична активність і сидячий спосіб життя пов’язані із психічним здоров’ям та сприйняттям світу, що нас оточує. Дані опитування понад 3000 осіб показали, що люди, які відповідали рекомендаціям США щодо фізичної активності (тобто 2,5–5 годин помірної чи високої фізичної активності щотижня) до пандемії, знизили свою фізичну активність у середньому на 32 % невдовзі після обмежень, пов’язаних із оголошенням пандемії COVID-19. Ті ж самі учасники повідомили, що відчували себе більш пригніченими, занепокоєними та самотніми.
У продовженні цього дослідження автори хотіли проаналізувати, чи змінилися поведінка та психічне здоров’я учасників із плином часу. Загалом, більшість пристосувалася до життя в умовах пандемії. Водночас в осіб, які продовжували проводити більшу частину свого дня сидячи, залишались депресивні симптоми.
Автори підкреслюють, що виявлення певного зв’язку між сидінням та психічним здоров’ям не є тотожнім твердженню про те, що тривале сидіння викликає депресію. Можливо, люди, які були більш пригнічені, сиділи більше, і навпаки, люди, які сиділи більше, ставали ще більш пригніченими. А можливо, існує інший чинник, який дослідники не змогли визначити.
Водночас вчені сподіваються, що більше людей зможуть усвідомити, що навіть невеликий рух може покращити їх настрій та психічне здоров’я, та спробують знайти способи зробити це.
Джерело: https://www.sciencedaily.com/releases/2021/11/211108114830.htm
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Психіатрія
15.04.2024
Неврологія
Психіатрія
Мініатюрний стимулятор мозку як альтернатива лікування депресії та інших психіатричних розладів
Інженери Університету Райса, приватного дослідницького закладу у Х'юстоні, штат Техас, розробили найменший імплантований стимулятор мозку, роботу якого вже продемонстрували на пацієнті. Завдяки новітній технології магнітоелектричної передачі енергії пристрій розміром із горошину, розроблений у лабораторії університету за співпраці з компанією Motif Neurotech, можна живити без проводів через зовнішній передавач і використовувати для стимуляції мозку через тверду оболонку – захисну оболонку мозку, прикріплену до дна черепа. Пристрій, відомий як Digitally programmable Over-brain Therapeutic (DOT – цифровий позамозковий метод терапії), може революціонізувати лікування депресії та інших психіатричних або неврологічних розладів....
Ішемічна хвороба серця та великий депресивний розлад можуть бути генетично пов’язані через запальні шляхи з підвищеним ризиком кардіоміопатії, дегенеративного захворювання серцевого м’яза, виявили дослідники з Медичного центру Університету Вандербільта та Массачусетської лікарні. У їхньому звіті, опублікованому в журналі Nature Mental Health, ідеться про те, що препарати, призначені для лікування ішемічної хвороби серця і депресії, у комбінації потенційно можуть зменшити запалення та запобігти розвитку кардіоміопатії. ...
Учені зі Scripps Research, медичного дослідницького закладу в Сан-Дієго, виявили, що LY2444296 – сполука, яка вибірково блокує каппа-опіоїдний рецептор (KOP), – може зменшити споживання алкоголю в пацієнтів з алкогольною залежністю. Сполуки, призначені для вибіркового блокування KOP, є дуже перспективними, оскільки цей рецептор бере участь у розвитку психічних відхилень, наприклад, тривожно-психічного розладу. Система KOP також важлива при патологіях, пов’язаних із вживанням алкоголю, адже вона контролює ланцюги мозку, які впливають на ряд неврологічних процесів: залежність, емоції, біль і винагороду. Як гострий, так і хронічний вплив алкоголю негативно позначається на цій системі....