Щороку в грудні, напередодні різдвяних свят, провідні вітчизняні фахівці медицини – ​імунологи, алергологи, а також представники суміжних спеціальностей – ​отримують можливість узяти участь у події, під час якої підсумовують наукові досягнення в галузі за рік та окреслюють напрями подальшого розвитку. Багато років поспіль ідейним організатором і науковим керівником заходу від сторони, що приймає, є завідувач кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Валентина Володимирівна Чоп’як за підтримки колективу співробітників кафедри....

Як антигістамінний препарат (АГП) нового покоління фексофенадин широко використовують при алергічних захворюваннях (АЗ). Однак досі немає сукупних даних щодо ефективності і безпеки (побічні і седативні ефекти та вплив на когнітивні/психомоторні функції) ­фексофенадину проти інших АГП і плацебо. Метою цієї роботи стала систематична оцінка відповідних рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) у базах Embase, Cochrane і PubMed з моменту створення препарату до 1 січня 2018 року. В аналіз було включено 51 дослідження (n=14 551). ...

Останнім часом спостерігається постійне зростання захворюваності на алергічні хвороби. Наразі сукупна поширеність таких захворювань, як алергічний риніт (АР), харчова алергія, бронхіальна астма й анафілактичні реакції становить 25% у популяції, сягаючи максимуму серед підлітків і дорослих у промислово розвинених країнах. Важливий клас препаратів для лікування алергічних захворювань – антагоністи гістамінових H1-рецепторів, інноваційним представником яких є біластин. Препарат являє собою неседативний високоселективний антагоніст гістамінових H1-рецепторів II покоління, що пригнічує вивільнення гістаміну з мастоцитів; його схвалено для лікування АР, кропив’янки та свербежу, пов’язаного із захворюваннями шкіри. Цей огляд охоплює безпеку, ефективність і фармакологічні аспекти застосування біластину як важливого препарату для лікування зазначених захворювань. Особлива увага приділятиметься саме АР у зв’язку з надзвичайно високою поширеністю цієї патології....

Науковці недарма називають алергію пандемією XXI сторіччя. За прогнозами Європейської асоціації з алергології, уже цього століття близько половини населення планети страждатиме на алергію. Наразі ≈20% населення розвинених країн мають діагностовані алергічні захворювання, а ще в 40% наявні симптоми алергії. На жаль, на сьогодні не існує терапевтичних методів, які б дозволили повністю вилікувати алергічну патологію, тому лікування насамперед спрямоване на ефективне усунення симптомів і запобігання прогресуванню захворювання. 26 травня відбувся черговий телеміст із циклу «Респіраторні захворювання – лікуй респіраторно! Респіраторні алергози», в межах якого провідні вітчизняні алергологи розповідали про сучасні підходи до лікування алергічних захворювань. З основними тезами телемосту пропонуємо ознайомитися і нашим читачам....

Імунологія сьогодні стрімко розвивається. Постійно з’являються нові дані та фактори, що змушують під іншим кутом дивитися на деякі питання імунології. Важливу роль в організмі людини відіграють імуноглобуліни (Ig), що синтезуються плазматичними клітинами та виконують в організмі функцію антитіл. Ig класу G (Ig G) сьогодні є одними з найбільш вивчених із 5 ізотипів. Вміст Ig G у сироватці крові людини становить 10-20% усіх білків плазми. За своєю будовою Ig G є глікопротеїном, що на 80-95% складається з білків і на 5-20% – з вуглеводів....

Хронічна спонтанна кропив’янка (ХСК) є відносно поширеним захворюванням шкіри, що спостерігається переважно в жінок молодого та середнього віку. Препаратами першого ряду для лікування ХСК є антигістамінні препарати (АГП) ІІ покоління, проте близько 50% пацієнтів недостатньо реагують на них. У такому випадку рекомендується підвищити дозу АГП ІІ покоління або додати ще один АГП ІІ покоління. Наскільки ефективні та безпечні такі стратегії? Відповіді на ці запитання дають результати нещодавно опублікованого дослідження, котрі докладно розглядаються в цій статті....

Бронхіальна астма (БА) та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – це два найпоширеніших хронічних захворювань дихальних шляхів, основним проявом яких є розвиток бронхообструції. Якщо БА здебільшого асоціюється з еозинофільним запаленням дихальних шляхів і формуванням гіперреактивності бронхів зі зворотною бронхообструцією, то ХОЗЛ – з нейтрофільним запаленням дихальних шляхів та подальшим формуванням хронічної емфіземи, а також незворотною або частково зворотною бронхообструцією. Втім, наукові дослідження останніх років довели, що в певної категорії хворих зустрічаються ознаки поєднаної патології. Які особливості діагностики та подальшого ведення таких пацієнтів?...

Останніми десятиліттями поширеність сезонного алергічного риніту (САР) зросла, а за допомогою нещодавніх досліджень продемонстровано, що забруднене повітря може підвищувати рівень запальних та алергічних біомаркерів. Мета цього дослідження – виявити вплив забрудненого повітря на симптоми САР, спричиненого пилком амброзії, а також оцінити ефективність і безпеку фексофенадину гідрохлориду в такій клінічній ситуації....

Початок грудня минулого року об’єднав лікарів різних спеціальностей: алергологи, лікарі сімейної медицини, терапевти, оториноларингологи, педіатри зустрілися в рамках науково-практичного майстер-класу «Діалоги. Клінічні випадки. Практикум». Різноманіття доповідей, цікаві клінічні випадки не залишили нікого байдужим, онлайн-слухачі активно обговорювали представлені доповіді....

Бронхіальна астма (БА) донині залишається одним із тяжких захворювань, які не лише значуще знижують якість життя пацієнтів, але й загрожують йому. Далеко не в усіх країніх людина, хвора на БА, має доступ до ефективного лікування за допомогою найсучасніших препаратів, тому Глобальна стратегія з лікування і профілактики астми (Global Strategy for Asthma Management and Prevention, GINA) щороку публікує результати нових досліджень і описує можливості, які вони відкривають для хворих на БА. Алгоритми лікування постійно переглядають, аби дати можливість адаптувати їх під будь-які умови. 2021 року звіт GINA був знову оновлений. ...

Алергічні захворювання (АЗ) мають значущий соціально-економічний вплив. Астма може бути тяжкою, а іноді – ​смертельною; алергічний риніт (АР) і атопічний дерматит (АД), хоча й рідко набувають тяжких форм, усе ж значно погіршують якість життя пацієнтів. Згідно з рекомендаціями експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, сформульованими ще в 1997 році, основними напрямами в лікуванні пацієнтів з АЗ є просвітницька робота з пацієнтами щодо їх захворювання,, елімінаційна терапія, фармакотерапія, алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ). Елімінація – ​це усунення з оточення пацієнта провокувальних факторів, перш за все причинно-значущих алергенів (Ал), здатних призвести до загострення захворювання і погіршити його клінічні прояви. Саме тому елімінацію Ал вважають найважливішим патогенетичним методом лікування і профілактики АЗ, особливо коли йдеться про інгаляційну, харчову, медикаментозну, інсектну, латексну алергію. ...

Відомо, що: Біластин – ​антигістамінний препарат (АГП) II покоління, схвалений в Європі для лікування алергічного ринокон’юнктивіту (АРК) і хронічної кропив’янки (ХК) в дорослих (у дозі 20 мг/добу) і дітей віком ≥6 років (10 мг/добу).  Онтогенна модель, заснована на даних, отриманих у дорослих і фармакокінетичному (ФК) / фармакодинамічному (ФД) моделюванні, підтвердила вибір дози біластину 10 мг/добу в дітей віком 2-11 років. У великому рандомізованому клінічному дослідженні, фаза III, було продемонстровано, що застосування біластину в дозі 10 мг/добу має профіль безпеки, подібний до такого плацебо, у дітей віком 2-11 років. Що нового: ... ...