0 %

Эндодайджест

27.03.2015

Влияние моксонидина на активность симпатической нервной системы у больных с терминальной стадией почечной недостаточности

На терминальной стадии почечной недостаточности наблюдается значительное увеличение активности симпатической нервной системы, что способствует росту показателей кардиоваскулярной смертности в этой группе больных. В ранее проведенных исследованиях было установлено, что моксонидин уменьшает активность симпатических мышечных нервов (АСМН) на начальных стадиях хронических заболеваний почек, однако эффективность препарата при терминальной почечной недостаточности к настоящему времени не исследовалась. Ученые из Университета г. Мюнстера (Германия) предположили, что низкие дозы моксонидина могут снизить активность симпатической нервной системы у больных с терминальными стадиями почечной недостаточности.

Для подтверждения предложенной гипотезы обследовали 23 больных (14 мужчин и 7 женщин, не страдавших сахарным диабетом (СД), средний возраст 46,4±16 года) с терминальной почечной недостаточностью. Пациентов, принявших участие в испытании, рандомизировали для приема моксонидина в дозе 0,3 мг/сут или плацебо в дополнение к проводимой антигипертензивной терапии. Частоту сердечных сокращений, артериальное давление (АД), АСМН, показатели периферического кровотока в голени измеряли трижды (при включении в исследование, а также в динамике лечения – через 1 и 6 мес терапии моксонидином).

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

17.01.2020 Неврологія Гастробезпека терапії нестероїдними протизапальними препаратами у пацієнтів із ревматичними захворюваннями

У вересні 2019 року в Одесі відбулася науково-практична конференція «Ревматологія ХХІ сторіччя». До вашої уваги представлено огляд озвученої в межах заходу доповіді начальника кафедри військової терапії Української військово-медичної академії, д. мед. н., професора Галини Василівни Осьодло. Виступ був присвячений актуальному питанню безпеки застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) у пацієнтів ревматологічного профілю в аспекті впливу на шлунково-кишковий тракт (ШКТ)....

13.01.2020 Кардіологія Ревматологія Інфаркт міокарда при вузликовому поліартеріїті

Незважаючи на значне вдосконалення стратегій лікування пацієнтів із гострим інфарктом міокарда (ІМ) за останні десятиліття, цей недуг все ще лишається однією із провідних причин захворюваності та смертності у всьому світі [67]. Більш ніж у 80% випадків ІМ є наслідком стенозуючого атеросклерозу коронарних артерій (КА), а у 5% випадків причиною фатального ІМ є неатеросклеротичне ураження КА [7, 82]. Однак за даними дослідження J. Saw et al., у жінок з ІМ віком ≤50 років за допомогою коронарографії (КГ) у 28,8% відзначали незмінені артерії, у 36,4% – атеросклеротичне, у 30,3% – неатеросклеротичне ураження КА та у 4,5% – етіологію не встановлено [69]. ...

13.01.2020 Кардіологія Як знайти оптимальне рішення у виборі терапії артеріальної гіпертензії в пацієнта із поєднаною патологією?

Серед тих, хто звертається по медичну допомогу до лікаря загальної практики, частка осіб із поєднаною патологією становить понад 80% [14]. Значення проблеми коморбідності для практичної діяльності насамперед зумовлене тим, що наявність декількох захворювань із хронічним перебігом призводить до погіршення якості життя пацієнтів. Поліморбідні хвороби та стани можуть суттєво вплинути на діагностику й лікування. ...

10.01.2020 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Ушкодження зв’язок суглобів: сучасні аспекти застосування місцевих нестероїдних протизапальних препаратів

Ушкодження зв’язок суглобів – ​актуальна й поширена проблема серед людей різного віку. Виражений больовий синдром, яким супроводжується розтягнення зв’язок суглобів, знижує працездатність, обмежує фізичну активність і зумовлює тривалий реабілітаційний період після травми. У менеджменті ушкодження зв’язок суглобів на сьогодні важлива роль відводиться адекватній аналгезії, яку забезпечує застосування місцевих нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП)....