Ревматологія
Біль – ознака гострих захворювань, травм і хронічної патології, що суттєво знижує якість життя, працездатність і соціальну активність пацієнтів. Лікування болю належить до першочергових завдань медичної допомоги та посідає важливе місце в роботі представників медичної галузі. Неодмінним супутником ревматологічних захворювань також є біль, іноді нетипової локалізації та характеру, тож лікарі мають бути обізнаними щодо ефективних і безпечних засобів його усунення. Про особливості ведення пацієнтів, зокрема ревматологічного профілю, із больовим синдромом розповіла керівниця навчального центру «Інститут ревматології», д.мед.н., професорка Єлизавета Давидівна Єгудіна. ...
Наприкінці травня відбулася онлайн-конференція «Травневі ревмодні 2023» на навчальній платформі «Інститут ревматології» на базі Клініки сучасної ревматології (м. Київ, Україна). Весь світ щороку у травні приділяє увагу артритам, тому українські клініцисти не могли залишитися осторонь та доєдналися до такого важливого руху. На учасників конференції чекала насичена освітня програма з низки актуальних тем, зокрема з діагностики та лікування запальних і незапальних артритів; менеджмент системних захворювань сполучної тканини; лікування глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу; вибір терапії в жінок репродуктивного віку; проблему появи соматичних ознак дистресу в умовах війни. ...
Остеоартрит (ОА) колінного суглоба (ОАКС) – поширене захворювання опорно-рухового апарату, яке уражає мільйони людей у всьому світі та становить серйозну проблему для клініцистів і дослідників. Нові дані свідчать про те, що діацереїн може полегшити багатогранну симптоматику ОАКС. З огляду на це був проведений систематичний огляд і метааналіз для оцінки ефективності та безпеки діацереїну в пацієнтів з ОАКС....
Актуальність проблеми ревматоїдного артриту (РА) пов’язана з такими факторами, як поширеність, виражений больовий синдром, схильність до хронізації, розвиток ускладнень, тривала втрата працездатності, а також психоемоційні розлади, що супроводжують це захворювання. Саме тому важливими є своєчасна діагностика цього захворювання і призначення лікування в максимально ранні строки. У травні відбувся семінар із БПР «Академія сімейного лікаря. Больовий синдром у практиці сімейного лікаря. Біль у грудях – чи завжди це серцево-судинна патологія? Суглобовий біль», під час проведення якого виступила член правління ГО «Академія сімейної медицини України» (с. Ілавче, Тернопільська обл.), професор кафедри сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології факультету післядипломної освіти Запорізького державного медичного університету, доктор медичних наук Ірина Миколаївна Волошина з доповіддю «Ревматоїдний артрит: ведення на первинній ланці»....
Гіперурикемія та подагра поширені серед населення розвинених країн, особливо серед чоловіків, при цьому безсимптомне підвищення рівня сечової кислоти (СК) трапляється частіше за клінічно явну подагру. Дійсно, подагра, яка століттями вважалася хворобою заможних людей, котрі добре харчуються, уражає ≈2-3% чоловіків, а гіперурикемія, що визначається в Європі як рівень СК у крові >360 мкмоль/л, наявна в 25-30% чоловіків у Швейцарії [1]....
Патофізіологічні процеси, спричинені сечовою кислотою (СК), у т. ч. запалення та окислювальний стрес, відіграють ключову роль у патогенезі низки серцево-судинних захворювань (ССЗ). Крім того, чимало епідеміологічних досліджень продемонстрували зв’язок між рівнем СК у плазмі та багатьма факторами ризику ССЗ. Звіт дослідницького центру Національної асоціації лікарів-кардіологів (ANMCO, Італія) надає оновлену інформацію щодо зв’язку між підвищеним рівнем СК у плазмі крові та ризиком ССЗ, а також безпеки й ефективності препаратів, що знижують рівень СК. Узагальнено практичні показання до застосування уратзнижувальних препаратів в осіб групи ризику чи в пацієнтів із ССЗ....
Подагра – запальне захворювання, яке характеризується значною палітрою симптомів, у т. ч. гострими нападами інтенсивного болю, розвитком гострого та персистувального запального артриту, появою тофусів. Захворювання значною мірою знижує функцію суглобів, чинить негативний вплив на якість життя пацієнтів, зумовлює інвалідизацію. 23-24 травня під час проведення науково-практичної конференції «Академія сімейного лікаря» член Всеукраїнської асоціації ревматологів України (м. Київ), лікар-ревматолог вищої категорії, медичний директор клініки сучасної ревматології (м. Запоріжжя) Ірина Аркадіївна Бринер розповіла, як тамувати біль у таких хворих і допомогти їм якнайшвидше повернутися до активного життя. У своїй доповіді вона розглянула алгоритм ведення хворих із гострим нападом подагри та подагричним артритом, а також навела приклади його імплементації у клінічну практику....
Епідеміологічний тягар подагри залишається високим у всьому світі: протягом останніх 25 років фіксують зростання захворюваності на подагру та погіршення її перебігу. І якщо 2017 р. на подагру страждало близько 34,5 млн осіб, то очікується, що до 2026 р. кількість цих хворих зросте до 38,5 млн (Elflein, 2019; Mattiuzzi and Lippi, 2020). Пропонуємо до вашої уваги сучасний погляд на лікування пацієнтів із подагрою, який ґрунтується на порівняльному аналізі актуальних рекомендацій Європейської антиревматичної ліги (EULAR, 2016), Американського коледжу ревматології (ACR, 2020) та Національного інституту здоров’я та клінічного вдосконалення Великої Британії (NICE, 2022). ...
На початку 2023 року Американська колегія лікарів (ACP, 2023) опублікувала клінічні настанови, які є оновленням рекомендацій 2017 року з фармакотерапії первинного остеопорозу або низької кісткової маси (остеопенії) для профілактики переломів (Qaseem et al., 2023). Зокрема, з’явилися нові докази щодо ефективності паратгормон-подібних пептидів (ПТГпП) та інгібіторів склеростину, порівняльного впливу різних методів лікування (наприклад, у чоловіків), а також вартості втручань, що ґрунтуються на результатах систематичного огляду та мережевого метааналізу, виконаних АСР (Ayers et al., 2023). Пропонуємо до вашої уваги огляд настанов A. Qaseem et al. «Pharmacologic Treatment of Primary Osteoporosis or Low Bone Mass to Prevent Fractures in Adults: A Living Clinical Guideline From the American College of Physicians», опублікованих у виданні Ann Intern Med. (2023; 176:224‑238). ...
Пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19) є основною проблемою охорони здоров’я з грудня 2019 року. Вона зумовила нагальну потребу в запобіганні коронавірусній інфекції (SARS-CoV‑2), супроводжуваній тяжким гострим респіраторним синдромом, а також пов’язаним із нею захворюваністю й смертністю. Ефективність і безпека наявних натепер вакцин доведено в клінічних дослідженнях. Проте через коротку тривалість випробувань і терміновість початку вакцинації у всьому світі зареєстровано несприятливі події у форматі реальних даних, як-от спалахи імуноопосередкованих захворювань або нові запальні захворювання після введення вакцин. Пропонуємо до вашої уваги огляд трьох клінічних випадків запального артриту, спричиненого введенням вакцини BNT162b2 проти COVID‑19, опис яких здійснили V. Nahra et al. у статті «A case series on the COVID‑19 vaccines and possible immune-related adverse events: a new challenge for the rheumatologists» видання Cureus (2022 Sep. 27; 14 (9): e29660). ...
Гіперурикемія – це чинник розвитку подагри, а також ризику розвитку хронічної хвороби нирок (ХХН) та судинної патології (Oh et al., 2019; Li et al., 2016). Традиційно гіперурикемією вважається рівень сечової кислоти (СК) сироватки >360 мкмоль/л у жінок та >420 мкмоль/л у чоловіків. Для лікування гіперурикемії застосовують лікарські препарати, що знижують рівень СК, зокрема інгібітори ксантиноксидази (NP-SIXO) фебуксостат і алопуринол. Фебуксостат знижує рівень СК у сироватці ефективніше за алопуринол (Takano et al., 2005; Kamatani et al., 2011). Пропонуємо до вашої уваги огляд статті М. Konishi et al. «Effect of febuxostat on clinical outcomes in patients with hyperuricemia and cardiovascular disease» видання International Journal of Cardiology (2022; 349: 127‑133), які досліджували вплив фебуксостату на клінічні результати у пацієнтів із гіперурикемією та серцево-судинними захворюваннями (ССЗ). ...
Перші клінічні докази того, що екстракт тваринної тканини кори надниркових залоз може бути ефективним у боротьбі із наднирковою недостатністю людини, було продемонстровано ще 1930 року завдяки клінічним спостереженням лікаря-ревматолога Філіпа Шоуолтера Генча (Клініка Мейо, США). У 1929 році він помітив, що розвиток у пацієнта жовтяниці сприяв полегшенню симптомів ревматоїдного артриту, а в 1931-му виявив сприятливий вплив вагітності на перебіг ревматоїдного артриту. Лікар припустив, що ці два випадки пов’язує наявність певного агента, котрий утворюється в організмі як під час вагітності, так і в разі розвитку жовтяниці....