Головна Статті

 
 
 
Діацереїн при остеоартриті: сучасна доказова база, місце в настановах і клінічні переваги за метаболічного фенотипу
Огляд

15 березня, 2026

Остеоартрит (ОА) є найпоширенішим захворюванням суглобів і провідною причиною хронічного болю та функціональних обмежень. Сучасне розуміння патогенезу ОА виходить за межі локальної дегенерації хряща та включає синовіальне запалення, ремоделювання субхондральної кістки й системне низькорівневе запалення, особливо при метаболічному фенотипі захворювання. Обмеження традиційної симптоматичної терапії сприяли зміщенню лікувальної парадигми в бік безпечної довготривалої хворобомодифікувальної терапії (Chen B. et al., 2023).
Фахівці зі США втретє провели безоплатне навчання для українських реабілітологів, які працюють з людьми після ампутації
Огляд

15 березня, 2026

24 та 31 січня на базі українського центру протезування MCOP (Medical Center Orthotics & Prosthetics) відбулося безоплатне навчання для вітчизняних лікарів і реабілітологів, які працюють з пацієнтами після ампутацій. Дводенний практичний майстер-клас є авторським курсом американського доктора фізичної терапії та практикуючого фізичного терапевта з понад 16-річним досвідом і клінічного директора «MCOP Україна» Фархада Остоварі.
Кримінальні ризики внесення недостовірної інформації до ЕСОЗ: відповідальність керівників і медичних працівників
Думка фахівця

15 березня, 2026

Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) відіграє центральну роль у реалізації програми медичних гарантій. Саме через цю систему Національна служба здоров’я України (НСЗУ) виконує функції замовника медичних послуг, здійснює контроль за їхнім обсягом і формує підстави для фінансування закладів охорони здоров’я.
Фармакологічне ведення гострого болю: огляд європейських настанов
Огляд

15 березня, 2026

Гострий біль є поширеним явищем після хірургічного втручання та часто супроводжує травми або захворювання опорно-рухового апарату. Застосування опіоїдів обмежене проблемами безпеки, вузьким терапевтичним вікном і потенційним ризиком зловживання, тому потреба пацієнтів у знеболенні залишається незадоволеною. Європейські експерти рекомендують мультимодальний підхід, який насамперед передбачає застосування парацетамолу та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). У пошуках оптимальних стратегій лікування помірного й сильного гострого післяопераційного, м’язово-скелетного і травматичного болю Viscusi та співавт. (2024) проаналізували базу наявних публікацій і визначили ключові європейські рекомендації щодо оптимальної аналгезії [1].
Вплив низьких температур навколишнього середовища на перебіг ішемічної хвороби серця
Огляд

15 березня, 2026

Ішемічна хвороба серця (ІХС) залишається однією із провідних причин захворюваності та смертності в світі [1, 2]. Стабільна стенокардія напруження є найпоширенішим клінічним проявом ІХС і суттєво впливає на якість життя пацієнтів [3]. Перебіг стенокардії залежить не лише від ступеня ураження коронарних артерій, а й від зовнішніх чинників, серед яких особливу увагу привертають умови навколишнього середовища, зокрема низькі температури повітря [1, 4]. В холодний період року спостерігається підвищення частоти серцево-судинних подій, включаючи загострення стенокардії та розвиток гострих коронарних синдромів [2, 5]. Незважаючи на це, вплив холодової експозиції на перебіг стенокардії у пацієнтів з ІХС залишається недостатньо висвітленим у клінічній практиці [3, 4].
Консенсус щодо ролі вітаміну D у метаболічному здоров’ї
Огляд

15 березня, 2026

8-ма міжнародна конференція «Суперечки щодо вітаміну D», що відбулася у вересні 2024 року, зібрала провідних експертів для обговорення багатогранної ролі вітаміну D у здоров’ї людини. Ключові дискусії були зосереджені на клінічних ефектах додаткового прийому вітаміну D, його впливі на функцію м’язів та енергетичний обмін, а також на його ролі в серцево-судинному здоров’ї, розвитку ожиріння й діабету. За результатами всебічної оцінки доклінічних та клінічних даних експертна група сформулювала консенсусні висновки, які цьогоріч опубліковано в журналі Metabolism.
Ксеростомія в практиці інтерніста: що може за нею ховатися?
Думка фахівця

15 березня, 2026

Сухість у роті, або ксеростомія, – поширена скарга пацієнтів, яку деякі лікарі нерідко сприймають як другорядну. Проте в клінічній практиці цей стан є потужним індикатором соматичного здоров’я і часто стає своєрідною точкою входу для діагностики складних соматичних станів: від побічної дії фармакотерапії до системних автоімунних процесів. Нерідко саме ксеростомія є прихованою першопричиною нутритивної недостатності, оскільки перетворює базовий процес харчування на складне й болісне випробування. Принципово важливо, що ксеростомія – суб’єктивне відчуття, яке не завжди лінійно корелює з об’єктивною гіпосалівацією. За даними досліджень, швидкість секреції слини має впасти на ≈50%, перш ніж пацієнт почне відчувати сухість. Отже, момент появи скарги часто означає, що функціональне виснаження слинних залоз уже зайшло досить далеко.
Роль топічної терапії у веденні рецидивного гострого середнього отиту в педіатричній практиці відповідно до настанов Британської асоціації дитячих оториноларингологів (2025)
Огляд

15 березня, 2026

Гострий середній отит (ГСО) залишається однією з найпоширеніших причин призначення антибіотиків у дитячій практиці, хоча саме біль у вусі та гарячка є основними скаргами, що потребують першочергового контролю. Оптимізація знеболення здатна зменшити необґрунтоване використання антибіотиків; проте навіть при застосуванні парацетамолу чи ібупрофену перорально до 10% дітей продовжують відчувати біль через 48 год. Це підкреслює потребу в додаткових терапевтичних опціях, серед яких вушні краплі зі знеболювальним і протизапальним ефектом розглядаються як безпечне та доступне доповнення до стандартної терапії.
Симптоматичне лікування ГРВІ: можливості сучасних комбінованих препаратів
Огляд

15 березня, 2026

Традиційно захворюваність на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) асоціюється з осінньо-зимовим періодом. Однак після пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19) сформувався новий епідеміологічний феномен, відомий як «тридемія», що характеризується цілорічною циркуляцією кількох клінічно значущих респіраторних патогенів – вірусів грипу, SARS-CoV‑2 та респіраторно-синцитіального вірусу [1, 2]. У клінічній практиці це означає, що лікарі регулярно стикаються з необхідністю ведення пацієнтів з ГРВІ незалежно від сезону, віку чи супутніх факторів ризику.
Міжнародний конгрес WAR & HEALTH 2026: синергія влади, бізнесу та медичної спільноти в розширенні горизонту можливостей реабілітації військових і цивільних
Огляд подій

14 березня, 2026

22 січня в Україні відбувся міжнародний MEDARCH CONGRESS WAR & HEALTH 2026 – фахова міждисциплінарна платформа, присвячена ключовим викликам системи охорони здоров’я в умовах війни та післявоєнного відновлення. Конгрес було проведено під патронатом і за сприяння органів державної влади. Організаторами події виступили Міжнародна благодійна організація «Доброта сердець» спільно з ПВНЗ «Київський медичний університет».
Дозування пероральних препаратів заліза: практичні рекомендації
Огляд

14 березня, 2026

Дефіцит заліза є найпоширенішою в популяції мікроелементною недостатністю, що може мати негативні наслідки, як-от анемія, зниження імунного захисту та нейропсихіатричні розлади. Корекція дефіциту заліза потребує від клініцистів глибокого розуміння принципів дозування та особливостей застосування препаратів заліза. У клінічній практиці їх переважно призначають перорально, однак ефективність цього шляху обмежується відносно низьким рівнем абсорбції. У зв’язку із цим на особливу увагу заслуговує аналіз чинників, які можуть як покращувати, так і погіршувати засвоєння заліза. Нещодавно в Journal of Clinical Psychiatry опубліковано огляд C. Andrade, присвячений цій проблематиці. На підставі фармакологічних властивостей солей заліза та результатів клінічних досліджень представлено практичні підходи до покращення засвоєння пероральних препаратів заліза.
Розлад адаптації в умовах тривалого стресу: сучасні підходи до ведення і місце фенібуту
Огляд

10 березня, 2026

Повномасштабна війна, поза сумнівом, має надпотужний несприятливий вплив на психічне здоров’я за рахунок тривалого стресу та значної кількості психотравматичних подій. За даними 2024 р., кожен 5-й українець втратив знайому людину