Роль нейропластичності для корекції неврологічного дефіциту після черепно-мозкової травми

Огляд

1 квітня, 2026

Неврологія та нейрохірургія

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) – ​це серйозна проблема охорони здоров’я, яка може трапитися в будь-якому віці. У світі щороку реєструється понад 50 млн випадків ЧМТ. Сама по собі ЧМТ є однією з основних причин смерті серед дітей

Статинотерапія у складних пацієнтів: доказова база та клінічні переваги пітавастатину

Огляд

1 квітня, 2026

Кардіологія та кардіохірургія

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються провідною причиною смертності у світі, а дисліпідемія є одним із ключових модифікованих факторів ризику їх розвитку. Статинотерапія давно довела свою ефективність у зниженні кардіоваскулярної захворюваності та смертності

Фібриляція передсердь і структурні захворювання серця: переосмислення застосування препаратів ІС класу в клінічній практиці

Огляд

1 квітня, 2026

Кардіологія та кардіохірургія

З огляду на зростання поширеності фібриляції передсердь (ФП) на тлі серцево-судинних захворювань, актуальність вибору ефективної та безпечної антиаритмічної терапії зростає щороку. Під час майстер-класу «Пацієнт з фібриляцією передсердь: коли застосовувати препарати ІС класу»

Оцінювання аугментації бупропіоном у пацієнтів із великим депресивним розладом за недостатньої відповіді на СІЗЗС/СІЗЗСН: вплив на ангедонію та астенію

Клінічне дослідження

1 квітня, 2026

Психіатрія

Великий депресивний розлад (ВДР) посідає провідне місце серед причин втрати працездатності, зниження якості життя та соціального функціонування у популяції, що зумовлює його суттєву медико-соціальну значущість.

Стратегії подолання резистентності при лікуванні хронічного болю: роль дулоксетину після недостатньої відповіді на терапію габапентиноїдами

Клінічне дослідження

1 квітня, 2026

Неврологія та нейрохірургія Терапія та сімейна медицина

Хронічний біль є однією із провідних причин втрати працездатності та зниження якості життя у світі, спричиняючи вагомі соціально-економічні наслідки. За сучасними епідеміологічними оцінками, його поширеність серед дорослого населення становить 20‑30%, а в окремих країнах сягає понад 30% [1, 2]

Фурадонін у реальній клінічній практиці: досвід українських лікарів

Клінічний випадок

30 березня, 2026

Урологія та андрологія

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) є однією з найчастіших бактеріальних інфекцій у клінічній практиці, а їх загострення нерідко пов’язане із сезонними факторами, зокрема переохолодженням весною через мінливі погодні умови.

Сучасні підходи до антибіотикотерапії: від респіраторного фокусу до збереження мікробіому

Огляд

27 березня, 2026

Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

За матеріалами науково-освітнього проєкту

Комплексна терапія інфекційно-запальних захворювань верхніх дихальних шляхів у педіатричній практиці

Огляд

25 березня, 2026

Педіатрія Інфекційні хвороби Хвороби органів дихання

Інфекції раннього дитинства залишаються провідним чинником формування глобального тягаря захворюваності серед дітей віком до п’яти років. Визначальне місце в структурі цієї патології посідають гострі інфекції верхніх дихальних шляхів (ГІВДШ), зокрема гострий назофарингіт (9,24%). Попри переважно самообмежувальний перебіг, ці стани мають не лише гострі клінічні прояви, але й потенційно негативні на довгострокові наслідки. Доведено, що часті епізоди інфекцій у ранньому віці асоціюються з підвищеною імовірністю формування хронічної патології в підлітковому періоді. Зокрема, перенесений в дитинстві назофарингіт, ларингіт і бронхіоліт корелюють із підвищеним ризиком розвитку хронічного алергічного риніту, хронічного назофарингіту і хронічного бронхіту [1]. З огляду на це, оптимізація підходів до ведення педіатричних пацієнтів із ГІВДШ набуває особливої актуальності та потребує впровадження раціональних, патогенетично обґрунтованих терапевтичних стратегій.

Скринінг цукрового діабету першого типу в загальній популяції: за результатами дослідження ELSA

Огляд

25 березня, 2026

Педіатрія Міждисциплінарні проблеми Дитяча ендокринологія Ендокринологія Цукровий діабет

Раннє виявлення цукрового діабету першого типу на доклінічній стадії набуває особливої актуальності у зв’язку з появою хворобомодифікуючої терапії теплізумабом, здатної відтермінувати клінічну маніфестацію захворювання. Британське дослідження ELSA (Early Surveillance for Autoimmune Diabetes) стало першим проєктом, завдяки якому було оцінено практичну можливість впровадження загальнопопуляційного скринінгу цукрового діабету першого типу в дітей.

Відновлення системи охорони здоров’я України: стратегічні пріоритети і міжнародний досвід

Огляд

25 березня, 2026

Педіатрія Міждисциплінарні проблеми Терапія та сімейна медицина Організація медичної допомоги

Попри війну українська медицина і далі працює. Система охорони здоров’я України функціонує в умовах найбільшого збройного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни. За даними ВООЗ, станом на листопад 2025 р. підтверджено понад 2700 атак на медичні заклади – в середньому дві на день. Незважаючи на ці жахливі цифри, система демонструє неймовірну життєздатність: у вересні 2024 р. 96% закладів працювали принаймні частково, а у квітні 2025 р. понад 90% людей, які потребували медичної допомоги, змогли її отримати.

Оновлений календар щеплень: що змінилося для лікаря-практика

Думка фахівця

25 березня, 2026

Педіатрія Вакцинація

З 1 січня 2026 р. в Україні набрав чинності наказ МОЗ № 396 про суттєве оновлення Національного календаря щеплень. Зміни стосуються схем вакцинації проти гепатиту В, ХІБ-інфекції та поліомієліту, регламентують включення ВПЛ-вакцинації за кошти державного бюджету, а також уточнюють правовий статус календаря щеплень щодо інструкцій до вакцин.

Взаємозв’язок гострих респіраторних інфекцій та атопічних захворювань у дітей: патогенетичні механізми і підходи до лікування

Думка фахівця

25 березня, 2026

Педіатрія Інфекційні хвороби Алергія

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) залишаються однією з найактуальніших проблем педіатричної практики: щорічно в Україні вони вражають понад 14 млн осіб, становлячи близько 90% усієї інфекційної захворюваності. Діти хворіють на ГРВІ в 3-7 разів частіше, ніж дорослі, однак медико-соціальне значення проблеми виходить за межі епізодичної захворюваності – накопичено переконливі докази того, що ГРВІ є важливим фактором ризику формування рецидивних, хронічних та алергічних захворювань у дітей зі спадковою схильністю до атопії.