Статті

24-25 квітня відбувся науково-практичний захід «Тріада інтимної візуалізації: основи менеджменту вульвовагінальної та періанальної патології», присвячений веденню патології вульви, піхви й періанальної ділянки.

Кропив’янка – це захворювання шкіри, що характеризується появою типових уртикарних елементів (пухирів) з ангіонабряком або без нього. Уртикарні пухирі – підвищені над поверхнею шкіри, чітко окреслені еритематозні набрякові бляшки із центральною зоною збліднення. Ці елементи зазвичай спричиняють інтенсивний свербіж і спонтанно зникають протягом 24 год без розвитку постзапальної гіперпігментації. Їхня поява зумовлена набряком дерми та дилатацією кровоносних судин. Залежно від тривалості симптомів кропив’янку розподіляють на гостру (<6 тиж) і хронічну (>6 тиж). В обох випадках вона може бути спонтанною (ідіопатичною) або індукованою (коли вдається встановити провокувальний фактор).

За сухими цифрами медичної статистики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) ховається масштаб справжньої пандемії XXI ст., зумовленої сучасним способом життя. Наразі в світі на ГЕРХ страждають >700 млн людей [1].

30 червня 2026 року Управління з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами США (FDA) після всебічного наукового розгляду видало Swedish Match USA, Inc. накази про надання дозволу щодо модифікованого ризику для 20 нікотинових паучів ZYN.

Tinea corporis, або дерматофітія гладкої шкіри, відома також як стригучий лишай, – це поверхнева грибкова інфекція шкіри, спричинена дерматофітами [1]. Дерматофітії класифікують за локалізацією ураження: tinea pedis – ураження стоп, tinea cruris – пахової ділянки, tinea capitis – волосистої частини голови тощо [2]. Найпоширенішим збудником tinea corporis є Trichophyton rubrum [2]. Інфікування може відбуватися після контакту з хворою людиною або твариною [2]. Крім того, інфекція передається через контаміновані предмети – гребінці, одяг, взуття, рушники, постільну білизну [1]. Зараження можливе і через спільні поверхні, зокрема підлогу в роздягальнях; поширенню інфекції особливо сприяє тепле й вологе середовище [1, 2]. Найбільш схильними до дерматофітних інфекцій є діти та дорослі молодого віку [2].

За матеріалами конгресу DermatoTrichoЛогіка

Внутрішньочеревні спайки залишаються досить поширеними серед ускладнень абдомінальної хірургії. Їхнє формування зумовлене дисбалансом між про- та протизапальними процесами, що спостерігаються після ушкодження очеревини. Унаслідок запальної реакції утворюються фібринові ексудати, які за умови порушення природного фібринолізу формуються в щільні колагенові відкладення та перетворюються на постійні зрощення. Такі спайки можуть стати причиною хронічного абдомінального болю, жіночого безпліддя, ускладнень при повторних операціях та є провідним чинником розвитку кишкової непрохідності. Висока поширеність і тяжкі клінічні наслідки формують значний медичний та соціально-економічний тягар, що актуалізує потребу в удосконаленні профілактичних стратегій на основі результатів експериментальних досліджень, спрямованих на вивчення механізмів адгезіогенезу та можливостей фармакологічної модифікації цього процесу.

У червні в Трускавці відбулася V Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні досягнення дитячої неврології та реабілітології» – фаховий захід, організований ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України» (м. Київ), Асоціацією педіатрів України, Асоціацією дитячих неврологів України, Міжнародною реабілітаційною клінікою Козявкіна (м. Трускавець) та присвячений актуальним питанням дитячої неврології, нейророзвитку, психічного здоров’я дітей, ранньої діагностики, лікування, реабілітації та довготривалого супроводу пацієнтів дитячого віку. Тематика конференції охоплювала клінічні, реабілітаційні та міждисциплінарні аспекти допомоги дітям. У межах конференції прозвучала доповідь «Клінічна оцінка ефективності нейропротекторної терапії в дітей з епілептичними та розвитковими енцефалопатіями», яку представив Олександр Олександрович Мірошников, доктор медичних наук, старший дослідник, учений секретар ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України». Центральний практичний акцент було зроблено на можливостях нейрометаболічної підтримки, зокрема застосуванні засобу Когнітіум®, у дітей із розладами аутистичного спектра (РАС) та когнітивно-мовленнєвими порушеннями.

Постінсультна депресія (ПІД) – поширене нейропсихіатричне ускладнення після ішемічного або геморагічного інсульту, що характеризується стійким погіршенням настрою, втратою інтересів, зниженою самооцінкою, порушеннями апетиту та сну. ПІД уражає ≈⅓ людей, які пережили інсульт, значно посилює когнітивні порушення, перешкоджає залученню до програм реабілітації та знижує загальну якість життя після інсульту [1]. За останні кілька років спостерігається прогрес у вивченні факторів ризику, патофізіології та прогностичних моделей для ПІД. У цьому огляді узагальнено нові наукові дані, опубліковані між 2022 і 2025 роками, щодо механізмів, діагностичних підходів та методів терапії, а також запропоновано алгоритм персоніфікованого ведення пацієнтів з урахуванням індивідуальних факторів ризику та клінічних підтипів ПІД.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 24 квітня 2026 року № 546

Венозна тромбоемболія (ВТЕ) – поширена патологія, яка піддається лікуванню, проте посідає 3-тє місце серед причин гострих серцево-судинних подій і серцево-судинної смертності у світі [1, 2]. Частота ВТЕ в загальній популяції становить 1-2 випадки на 1000 осіб [3, 4] і зростає з віком [5, 6]. Після розвитку ВТЕ антикоагулянтна терапія необхідна щонайменше протягом 3 міс для профілактики рецидивів тромботичних подій [1, 7].