Статті

У всьому світі жовтень присвячений підвищенню обізнаності про розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ). Активне обговорення цієї теми в соціальних мережах спонукає дедалі більше дорослих звертатися до лікаря з підозрою на РДУГ. Така увага насправді корисна, адже більше людей дізнається, що з труднощами концентрації можна звернутися до лікаря. Проте за скаргою на розсіяність не завжди стоїть РДУГ, тому не варто робити висновок з першої розмови. Як розпізнати розлад і що робити далі — розбираємось у статті.

Кеторолак сьогодні розглядають не лише як досить потужний ненаркотичний аналгетик для короткочасного контролю гострого болю, а й як важливий компонент мультимодальних опіоїдозберігальних стратегій. Особливий інтерес становлять нові клінічні дані щодо його застосування в ортопедії, травматології та великій реконструктивній хірургії – у популяціях, де до ефективності знеболення додаються питання кровотеч, функції нирок, загоєння кістки та віддалених результатів. Нижче представлено огляд нещодавніх досліджень, які доповнюють сучасне уявлення про профіль ефективності та безпеки кеторолаку.

На початку цього року Міністерство сільського господарства США (U. S. Department of Agriculture, USDA) оприлюднило оновлені «Дієтичні рекомендації для американців на 2025‑2030 рр.». Публікація документа мала гідну й, безперечно, актуальну мету: поліпшити харчування населення, зменшити тягар хронічних захворювань і поставити профілактичні заходи в центр державної політики в галузі охорони здоров’я [19]. Головна теза настанови – проста й переконлива: «Споживайте справжню їжу». Здавалося б, складно заперечувати проти рекомендацій повернути на стіл справжні овочі та фрукти, проте вже протягом декількох місяців після публікації документа в медичній пресі здійнялася хвиля критики. Лікарі з різних частин світу почали активно обговорювати наукове підґрунтя окремих положень, прозорість їхнього розроблення, відповідність сучасним доказовим даним і можливі наслідки для громадського здоров’я (рис. 1) [7, 11, 15, 16].

9 вересня на базі ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України» (далі – Інститут) відбувся майстер-клас «Сучасні аспекти профілактики і терапії вік-асоційованих захворювань». Захід об’єднав фахівців установи, а також сімейних лікарів, терапевтів і лікарів багатьох інших спеціальностей м. Києва та Київської області. У центрі уваги були три проблеми, з якими лікар щодня стикається при веденні пацієнтів середнього, похилого та старечого віку: цукровий діабет (ЦД) 2 типу, больові синдроми й безсоння.

Гостра й рефрактерна хронічна серцева недостатність (СН) сьогодні залишаються основними причинами захворюваності та смертності в кардіохірургічній і кардіологічній практиці. Сучасна фармакологія в більшості випадків дозволяє ефективно лікувати СН в амбулаторних та стаціонарних умовах, включаючи гострі й післяопераційні випадки.

В українському суспільстві поняття «паліатив» часто асоціюють зі смертю або останніми днями життя людини. Щоб кожна людина в хворобі отримувала якісну допомогу стільки, скільки цього потребуватиме, і могла піти гідно, потрібно змінити перспективу сприйняття. Паліативна допомога – це насамперед про життя. Гідне, якісне та наповнене життя. Ця ключова ідея стала відправною точкою навчальної програми Leaders for Palliative Care («Лідери для паліативної допомоги»). Тридцять фахівців і управлінців із різних куточків України зібралися разом, щоб дослідити наявні проблеми паліативної допомоги в Україні та знайти рішення, що реально працюватимуть, – людиноцентричні, якісні та сталі.

Понад 10 років основою ведення пацієнтів із залізодефіцитною анемією (ЗДА) в Україні залишався уніфікований клінічний протокол, затверджений наказом МОЗ України від 02.11.2015 № 709 [1]. За цей час накопичилися нові доказові дані щодо діагностики дефіциту заліза (ДЗ) і ЗДА, вибору препаратів, а також щодо оцінювання відповіді на лікування. Ці дані знайшли відображення в уніфікованому клінічному протоколі первинної та спеціалізованої медичної допомоги (УКПМД) «ЗДА у дітей та дорослих»*, представленому на сайті МОЗ України [2, 3].

Запальні захворювання кишечнику (ЗЗК), що охоплюють виразковий коліт (ВК) і хворобу Крона (ХК), – це група хронічних імуноопосередкованих захворювань, що уражають шлунково-кишковий тракт і на які страждають ≈8 млн людей у всьому світі [1]. Пацієнти із ЗЗК зазвичай відчувають шлунково-кишкові симптоми, як-от діарея, біль у животі; крім того, може спостерігатися кров у випорожненнях поряд із системними проявами (лихоманка, втрата апетиту та маси тіла, анемія, втома) [2].

Як українські healthtech-стартапи виходять на світовий ринок під час війни

За матеріалами науково-практичної конференції «Філатовські читання – 2026: актуальні питання офтальмології»

Інформаційна кампанія в метро Києва щодо профілактики інфаркту та інсульту