Статті

Вибір препарату для гормональної підтримки вагітності є критично важливим рішенням у репродуктивній медицині. Сучасні дослідження демонструють зв’язок допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) із підвищеним ризиком порушень розвитку в потомства, причому його ступінь корелює з інвазивністю лабораторних маніпуляцій та застосуванням препаратів із недоведеним профілем безпеки.

Королівський коледж акушерів-гінекологів Австралії і Нової Зеландії (Royal Australian and New Zealand College of Obstetricians and Gynaecologists, RANZCOG) у березні 2025 року опублікував оновлений клінічний гайдлайн «Викидень, рецидивуючі викидні та ектопічна вагітність» (Clinical Guideline Miscarriage, Recurrent Miscarriage and Ectopic Pregnancy, C-Gyn 38, Version 1).

Менопауза – це фізіологічний процес, який виникає у жінок у середньому в 51 рік і характеризується ­варіабельністю проявів. Симптоми менопаузи присутні у 70-80% жінок, 25% з яких описують їх як тяжкі.

У травні 2025 року Міжнародна експертна нарада в Києві ухвалила консолідовані рекомендації щодо застосування прогестерону для збереження вагітності.

Міжхребцева грижа є однією з найпоширеніших причин звернення пацієнтів із болем у спині. Водночас сучасні наукові дослідження та клінічний досвід свідчать, що її виявлення на магнітно-резонансній томографії (МРТ) не завжди є показанням до оперативного втручання. У статті розглянуто сучасні підходи до діагностики та консервативного лікування міжхребцевих гриж, роль біомеханічних порушень у формуванні больового синдрому, можливості природної резорбції грижі, а також клінічні ситуації, коли хірургічне лікування є необхідним. Особливу увагу приділено комплексній клінічній оцінці пацієнта, яка має визначальне значення для вибору оптимальної лікувальної тактики

24-25 квітня відбувся науково-практичний захід «Тріада інтимної візуалізації: основи менеджменту вульвовагінальної та періанальної патології», присвячений веденню патології вульви, піхви й періанальної ділянки.

Кропив’янка – це захворювання шкіри, що характеризується появою типових уртикарних елементів (пухирів) з ангіонабряком або без нього. Уртикарні пухирі – підвищені над поверхнею шкіри, чітко окреслені еритематозні набрякові бляшки із центральною зоною збліднення. Ці елементи зазвичай спричиняють інтенсивний свербіж і спонтанно зникають протягом 24 год без розвитку постзапальної гіперпігментації. Їхня поява зумовлена набряком дерми та дилатацією кровоносних судин. Залежно від тривалості симптомів кропив’янку розподіляють на гостру (<6 тиж) і хронічну (>6 тиж). В обох випадках вона може бути спонтанною (ідіопатичною) або індукованою (коли вдається встановити провокувальний фактор).

За сухими цифрами медичної статистики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) ховається масштаб справжньої пандемії XXI ст., зумовленої сучасним способом життя. Наразі в світі на ГЕРХ страждають >700 млн людей [1].

30 червня 2026 року Управління з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами США (FDA) після всебічного наукового розгляду видало Swedish Match USA, Inc. накази про надання дозволу щодо модифікованого ризику для 20 нікотинових паучів ZYN.

Tinea corporis, або дерматофітія гладкої шкіри, відома також як стригучий лишай, – це поверхнева грибкова інфекція шкіри, спричинена дерматофітами [1]. Дерматофітії класифікують за локалізацією ураження: tinea pedis – ураження стоп, tinea cruris – пахової ділянки, tinea capitis – волосистої частини голови тощо [2]. Найпоширенішим збудником tinea corporis є Trichophyton rubrum [2]. Інфікування може відбуватися після контакту з хворою людиною або твариною [2]. Крім того, інфекція передається через контаміновані предмети – гребінці, одяг, взуття, рушники, постільну білизну [1]. Зараження можливе і через спільні поверхні, зокрема підлогу в роздягальнях; поширенню інфекції особливо сприяє тепле й вологе середовище [1, 2]. Найбільш схильними до дерматофітних інфекцій є діти та дорослі молодого віку [2].