Енергетична гнучкість як новий вектор терапії у кардіології
Восени 2025 р. у межах XXVI Національного конгресу кардіологів України відбувся науково-практичний симпозіум «Модуляція енергетичної гнучкості як покращення базової терапії коморбідних пацієнтів», який об’єднав провідних фахівців у галузях кардіо- та нейрометаболізму. Експерти представили сучасні підходи до патогенетичного лікування, акцентуючи на ролі енергетичної гнучкості як ключового механізму підтримки клітинного гомеостазу в умовах хронічної ішемії, ендотеліальної дисфункції та метаболічного стресу.
Як штучний інтелект і цифрові технології формують майбутнє кардіології
ШІ в медицині
31 січня, 2026
За матеріалами саміту Європейського товариства кардіологів (ESC) Digital & AI Summit (21‑22 листопада 2025 року)
Ацетилсаліцилова кислота в кардіології: сучасні клінічні позиції
Ацетилсаліцилова кислота (АСК) є одним із ключових антиагрегантів у кардіологічній практиці з доведеною ефективністю у зниженні атеротромботичних подій. Оцінка сучасних доказів дозволяє чітко окреслити показання для призначення та перспективи персоналізованого застосування АСК.
Препарати іНЗКТГ‑2 – нова ера в терапії серцевої недостатності
Серцева недостатність (СН) залишається однією з найактуальніших проблем сучасної кардіології, що визначає високий рівень захворюваності, інвалідизації та смертності серед пацієнтів у всьому світі. Попри значний прогрес у фармакотерапії, потреба у лікарських засобах, здатних одночасно впливати на прогноз та якість життя, залишається високою. Інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ‑2) довели свою ефективність у пацієнтів із СН незалежно від фракції викиду (ФВ), а також продемонстрували потенційні переваги в осіб із супутньою фібриляцією передсердь (ФП). Під час цьогорічного XXVІ Національного конгресу кардіологів України провідні спеціалісти у галузі кардіології детально зупинилися на ефектах іНЗКТГ‑2 у пацієнтів із СН, зокрема в поєднанні з аритміями, підкреслюючи ключову роль препаратів у сучасному веденні таких хворих.
Контроль ліпідів у межах первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань
Первинна ланка медичної допомоги відіграє важливу роль у профілактиці серцево-судинних захворювань (ССЗ) як для пацієнтів у межах первинної, так і вторинної профілактики. У 2025 р. провідними фахівцями у галузі охорони здоров’я було розроблено серію клінічних пам’яток на основі настанов та документів міжнародних наукових спільнот, що покликані забезпечити швидкий і простий доступ до важливої інформації для лікарів первинної ланки та сприяти поліпшенню життя пацієнтів. Пропонуємо до вашої уваги огляд N. Lakhani та K. Fernando, який містить корисні відомості, ключові принципи та рекомендації щодо контролю ліпідів у межах первинної та вторинної профілактики ССЗ.
Гіперурикемія у складі кардіоренометаболічного синдрому: спостерігати чи лікувати?
Думка фахівця
31 січня, 2026
Гіперурикемія дедалі частіше розглядається як важливий компонент кардіоренометаболічного синдрому. Вона пов’язана не лише із подагрою, але й з артеріальною гіпертензією (АГ), хронічною хворобою нирок (ХХН), ожирінням та інсулінорезистентністю. Підвищений рівень сечової кислоти (СК) спричиняє прогресування кардіоваскулярних і ниркових ускладнень та асоційований зі зростанням загальної смертності. Ефективне ведення осіб із гіперурикемією потребує мультидисциплінарної взаємодії кардіолога, ревматолога й нефролога, спрямованої на зниження кардіоренометаболічного ризику та поліпшення довгострокового прогнозу. Під час ІХ Національного конгресу ревматологів України, що відбувся в листопаді у Києві, експерти представили клінічні випадки і обговорили стратегії лікування кардіоренометаболічного синдрому із позицій трьох спеціальностей – кардіології, нефрології та ревматології.
Серцево-судинний поліпіл у дії: Триномія як стратегія доказової медицини
У світі, де мультифакторні ризики потребують мультикомпонентних рішень, концепція поліпілу – комбінованого препарату з кількох активних речовин, набуває особливого значення. Триномія, як одна із найперспективніших форм кардіоваскулярного поліпілу, поєднує три ключові фармакологічні компоненти, дія яких спрямована на одночасну модифікацію низки факторів серцево-судинного (СС) ризику. Такий підхід не лише відповідає принципам доказової медицини, але й демонструє реальні переваги в популяційному масштабі, як-от зниження смертності, поліпшення прихильності до лікування та оптимізація ресурсів охорони здоров’я. Під час Української ліпідної школи, яка відбулася цьогоріч у жовтні, провідні спеціалісти розглянули сучасні підходи до ведення пацієнтів із дисліпідемією, роль комбінованої терапії у вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань (ССЗ), а також перспективи використання кардіоваскулярного поліпілу як інструменту підвищення прихильності до лікування та зниження СС-ризику.
Вірус-асоційовані ревматичні захворювання: клінічне різноманіття та діагностичні виклики
Думка фахівця
31 січня, 2026
За матеріалами навчального циклу «Академія сімейного лікаря»
Ренопротекторні ефекти агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду‑1: відомі патофізіологічні механізми та ниркові наслідки
Останніми роками активно обговорюються ренопротекторні ефекти групи сучасних цукрознижувальних препаратів (ЦЗП) – агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду‑1 (АР ГПП‑1), який у фізіологічних умовах виділяється ендокринними L-клітинами слизової оболонки кишечнику у відповідь на надходження поживних речовин. ГПП‑1 є похідним від проглюкагону, який у шлунково-кишковому тракті (ШКТ) і мозку модифікується та розщеплюється на біологічно активні форми: ГПП‑1 (7-36) амід та ГПП‑1 (7-37). Основною циркулюючою біологічно активною формою є перша, тобто ГПП‑1 (7-36). Саме вона відіграє важливу роль у гомеостазі глюкози, моториці ШКТ, апетиті та відчутті насичення (Ghusn W., Hurtado M.D., 2024).
Катаксол у комплексному веденні катаракти
Думка фахівця
31 січня, 2026
Катаракта, одна із провідних причин сліпоти у світі, тісно пов’язана з ушкодженням епітеліальних клітин кришталика, спричиненим хронічним окисним стресом. Основними чинниками, що сприяють її формуванню, є старіння, артеріальна гіпертензія та цукровий діабет, які посилюють дисбаланс між утворенням вільних радикалів й антиоксидантним захистом. З огляду на високу глобальну поширеність катаракти тягар пов’язаних із нею порушень зору є значним, що підкреслює необхідність фармакологічних стратегій як доповнення до хірургічних втручань. Особливу увагу привертають антиоксидантні засоби, здатні стабілізувати білкові структури кришталика та уповільнювати прогресування патологічних змін, забезпечуючи патогенетичну профілактику й підтримку якості життя пацієнтів.
Лікування діабетичної ретинопатії: стандарти Американської діабетичної асоціації (2026) щодо ведення пацієнтів із цукровим діабетом
Клінічні рекомендації
31 січня, 2026
Діабетична ретинопатія (ДР) – серйозне судинне ускладнення ЦД, яке є основною причиною нових випадків сліпоти серед дорослих віком від 20 до 74 років. Тому своєчасний скринінг і раціональне лікування відіграють ключову роль для затримання прогресування хвороби та збереження зору. Пропонуємо до вашої уваги огляд розділу, присвяченого веденню пацієнтів з ДР, що був опублікований у Diabetes Care [1]. Докладний опис стандартів, заяв і звітів ADA, а також системи оцінювання доказів для клінічних практичних рекомендацій ADA викладений в розділі «Introduction and Methodology: Standards of Care in Diabetes – 2026» [2].
Перший конгрес Українського товариства катарактальних і рефракційних хірургів 2025: новітні технології, досягнення та перспективи
Огляд подій
31 січня, 2026
Повномасштабна війна змінила все – від ритму нашого життя до способу мислення, від викликів у лікарнях до можливостей системи охорони здоров’я. Але попри невизначеність, біль і постійні ризики українські офтальмологи продовжують робити неможливе: оперувати під звуки сирен, зберігати зір там, де іншим здається, що шансів немає, і підтримувати пацієнтів, коли вони найбільше цього потребують. Однією зі знакових подій цього року стало проведення першого конгресу Українського товариства катарактальних і рефракційних хірургів (USCRS), створеного провідними фахівцями для розвитку сучасної офтальмології, упровадження інновацій, підтримки професійного росту лікарів і обміну досвідом на національному та міжнародному рівнях. Про передумови створення, основні завдання товариства та мету й особливості проведення цьогорічного конгресу ми попросили розповісти президента USCRS, головного лікаря мережі медичних центрів «Новий зір», кандидата медичних наук Георгія Яковича Пархоменка та члена Наглядової ради USCRS, заступника головного лікаря медичного центру «Новий зір», кандидата медичних наук Тетяну Володимирівну Манойло.
