6 травня у Києві відбувся Демо День першої в Україні інкубаційної програми для центрів психологічної, фізичної та соціальної реабілітації. Захід згуртував медичних і соціальних фахівців, експертів із ментального здоров’я, представників громадського сектора та всіх, хто не боїться перетворювати виклики війни на інноваційні рішення для суспільства.

За матеріалами науково-практичної конференції Українського клубу панкреатологів

За матеріалами науково-практичної конференції «Чорноморська неврологічна платформа»

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) є однією з найпоширеніших причин ановуляторного безпліддя серед жінок репродуктивного віку [1]. У світі кожна восьма жінка має СПКЯ, причому до 70% випадків не діагностуються [2]. СПКЯ може виявлятися низкою симптомів, включаючи надмірну масу тіла або ожиріння, дисменорею та численні прояви гіперандрогенії. Крім того, СПКЯ пов’язаний з підвищенням кардіометаболічних факторів ризику: дисглікемії, дисліпідемії, а також зі збільшеним довгостроковим ризиком розвитку переддіабету, цукрового діабету (ЦД) 2 типу, гестаційного діабету та серцево-судинних захворювань.

За матеріалами IV Міжнародного конгресу сімейних лікарів FamilyDOC Congress

28-29 березня в режимі прямої онлайн-­трансляції пройшла щорічна «Національна фахова школа з гінекологічної та репродуктивної ендокринології», організована за підтримки Міжнародного товариства з гінекологічної ендокринології (International Society of Gynecological Endocrinology, ISGE). Програма заходу включала міжнародну сесію ISGE, у якій взяли участь провідні експерти з Польщі, Італії та Іспанії. Інформативні доповіді підготували й вітчизняні спеціалісти. Серед них — головний науковий співробітник відділення ендокринної гінекології ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», доктор медичних наук, професор Наталія Феофанівна Захаренко, яка присвятила свій виступ проблемі дисменореї. Доповнила тему лікар вищої категорії, психотерапевт МЦ «Верум», кандидат медичних наук Світлана Григорівна Нетрусова, адже термін «дисменорея» охоплює широкий спектр не лише нейровегетативних та обмінно-­ендокринних, а й психоемоційних відхилень, які розвиваються в період менструації. У статті представлено погляди гінеколога та психіатра на цю актуальну жіночу проблему

Проблема репродуктивного консультування та ведення вагітності у пацієнтів з орфанними генетичними захворюваннями набуває все більшої актуальності в сучасній медичній практиці. Це зумовлено суттєвим прогресом у розвитку методів молекулярної діагностики, що відкриває нові можливості для точної верифікації рідкісних захворювань. У рамках ІІІ науково-­практичної конференції з міжнародною участю «Українська орфанна академія. Лікування та супровід» провідні фахівці України представили комплексний аналіз сучасних підходів до репродуктивного консультування та медичного супроводу вагітності в жінок із різними типами орфанних захворювань. Особливу увагу було приділено питанням ведення вагітності при фенілкетонурії, лізосомних хворобах накопичення та порушеннях обміну жирних кислот. Експерти обговорили актуальні проблеми преконцепційної підготовки, особливості пренатальної діагностики та профілактики можливих ускладнень у цієї категорії пацієнтів, а також поділилися власним досвідом успішного ведення вагітності при різних типах орфанних патологій.

Стандарт медичної допомоги

У квітні в рамках навчального циклу «Здоров’я жінки від А до Я» на платформі Med-­Expert відбулася науково-­практична конференція «Сучасні клінічні рекомендації в діагностиці, профілактиці та лікуванні акушерсько-­гінекологічного пацієнта». Захід об’єднав провідних експертів галузі, які обмінялися актуальними клінічними рекомендаціями та практичним досвідом із різноманітних аспектів гінекологічної допомоги. Конференція охопила широкий спектр важливих тем — від збереження репродуктивного здоров’я до впровадження сучасних профілактичних стратегій та інноваційних методів лікування відповідно до міжнародних стандартів. Учасники заходу приділили особливу увагу міждисциплінарній взаємодії та інтеграції новітніх діагностичних технологій у щоденну клінічну практику. З-поміж інших увазі слухачів були представлені доповіді «Особливості стану ендометрія у підлітковому віці як маркер діагностики порушень менструального циклу» та «Патологія молочної залози у дітей та підлітків: діагностика та лікування», які презентувала лікар-­гінеколог дитячого та підліткового віку консультативно-­діагностичної поліклініки НДСЛ «Охматдит» МОЗ України та МЦ «Добробут», спеціаліст з ультразвукової діагностики Тетяна Валеріївна Юдіна. Спікер висвітлила сучасні аспекти діагностики та лікування гінекологічних патологій у дівчаток-­підлітків з акцентом на важливості раннього обстеження та динамічного спостереження цієї категорії пацієнтів для збереження репродуктивного здоров’я майбутнього покоління

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) залишаються одними з найпоширеніших бактеріальних інфекцій, що суттєво впливають на якість життя, особливо в жіночій популяції. У рамках науково-­практичної конференції «Хронічний стрес сьогодення. Обрані питання про здоров’я чоловіка та жінки в різні вікові періоди», що відбулася 13-16 лютого, провідні експерти галузі обговорювали, зокрема, актуальні аспекти діагностики, лікування та профілактики ІСШ

що особливо часто трапляється у жінок репродуктивного віку. Діагностика включає трихоскопію, лабораторні аналізи та консультації суміжних спеціалістів. Лікування спрямоване на усунення причини та корекцію дефіциту заліза, з перевагою комбінованих препаратів із високою біодоступністю, таких як Ріхтер ФерроБіо. У рамках науково-­практичної конференції «Репродуктивне здоров’я жінки: від теорії до практики» лікар-­дерматовенеролог, доктор медичних наук, професор кафедри дерматовенерології та косметології з курсом дерматовенерології та естетичної медицини Запорізького державного медико-­фармацевтичного університету Наталія Юріївна Резніченко представила доповідь «Телогенне випадіння волосся і залізодефі­цитні стани», у якій висвітлила актуальні аспекти діагностики та клінічного менеджменту цієї патології, акцентувавши увагу на її патофізіологічному зв’язку з порушенням метаболізму заліза.

Восени 2023 року були опубліковані нові міжнародні рекомендації щодо діагностики та лікування синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) [1-4]. Однак доказова база для багатьох рекомендацій залишається помірної або низької якості. Крім того, щодо патофізіології цього стану, нещодавні дослідження менделівської рандомізації надали важливі відомості [5]. Утім багато деталей про шляхи вирішення проблеми все ще є невідомими, а низка питань залишаються без відповіді. І чим більше відповідей вдається знайти за допомогою сучасних досліджень, тим більше питань і гіпотез виникає, змушуючи фахівців ще більше заглиблюватися в невідоме.