Статті - Сторінка 2

Як українські healthtech-стартапи виходять на світовий ринок під час війни

За матеріалами науково-практичної конференції «Філатовські читання – 2026: актуальні питання офтальмології»

Інформаційна кампанія в метро Києва щодо профілактики інфаркту та інсульту

Кабінет Міністрів України визначив порядок роботи закладів охорони здоров’я (первинної та амбулаторної допомоги, екстреної медичної допомоги, системи крові та інших) під час повітряних тривог. Нові правила дозволять забезпечити одночасно безпеку пацієнтів і медиків, а також безперервність надання медичної допомоги, яку небезпечно переривати. Рішення є логічним продовженням запровадження нової системи диференціації повітряних тривог за рівнями загрози – жовтим та червоним – і встановлює окремі правила роботи медичної системи для кожного з них.

Незважаючи на появу нових класів протидіабетичних засобів, важливе місце в лікуванні цукрового діабету (ЦД) утримують препарати сульфонілсечовини (ПСС), зокрема представник нових поколінь ПСС – глімепірид. Згідно з позицією Американської діабетологічної асоціації (ADA), ПСС залишаються ефективними та доступними пероральними препаратами з високою глюкозознижувальною ефективністю, застосування яких є особливо обґрунтованим в умовах фінансових обмежень. Своєю чергою, Національний інститут здоров’я та удосконалення медичної допомоги Великої Британії (NICE) включає ПСС у другу та третю лінії свого узагальненого алгоритму глюкозознижувальної терапії у різних клінічних сценаріях.

За останні десятиліття алергічний риніт (АР) став одним із найпоширеніших хронічних неінфекційних захворювань, особливо в економічно розвинених країнах. За міжнародними даними, він вражає від 5 до 50% населення у світі залежно від віку, географічного регіону і діагностичних критеріїв. В Європі симптоми АР фіксують приблизно у 8% дітей віком 6-7 років та у 13-15% підлітків, причому частота захворювання зростає з віком (Wise S.K., Damask C. et al., 2023).

Клінічні дослідження дають змогу перейти від теоретичних міркувань про відсутність горіння та відмінності хімічного складу до вимірюваних змін безпосередньо в організмі людини. В дорослих курців, які повністю замінювали сигарети нікотиновими паучами, рівні багатьох біомаркерів токсикантів швидко та суттєво знижувалися

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) залишаються однією з найпоширеніших причин звернення по медичну допомогу та можуть суттєво знижувати повсякденну активність і працездатність пацієнтів. У більшості випадків вони мають самообмежувальний перебіг, однак навіть неускладнена інфекція протягом декількох днів може істотно погіршувати самопочуття. Причиною нерідко є поєднання системних і локальних проявів, які одночасно впливають на самопочуття, сон і здатність зберігати та підтримувати звичну щоденну активність. За таких умов особливого значення набуває раціональна симптоматична терапія, спрямована на клінічно значущі прояви без невиправданого фармакологічного навантаження.

Шлуночкові екстрасистоли (ШЕС) належать до найпоширеніших порушень серцевого ритму. За відсутності структурного захворювання серця вони часто мають доброякісний перебіг, однак у частини пацієнтів можуть спричиняти серцебиття, перебої в роботі серця, запаморочення, задишку та втомлюваність. У частини пацієнтів ШЕС виходять за межі випадкової електрокардіографічної знахідки, спричиняючи клінічно значущі прояви та потенційно впливаючи на функцію лівого шлуночка (ЛШ). У таких випадках важливим є своєчасне визначення пацієнтів, для яких активна терапевтична тактика може бути клінічно доцільною. Саме правильний відбір пацієнтів є основою ефективного та безпечного лікування ШЕС.

Щитоподібна залоза (ЩЗ) є життєво важливим ендокринним органом, відповідальним за вироблення двох основних гормонів: трийодтироніну (Т3) та тетрайодтироніну (Т4; тироксин) [1]. Вони необхідні не лише для підтримки метаболізму, а й для контролю функції серця та периферичної судинної системи [2].

Переломи стегна в осіб старшого віку є серйозною проблемою травматології та ортопедії: вони часто призводять до втрати мобільності й незалежності та асоціюються з високою смертністю. Водночас адекватне післяопераційне знеболення є важливою передумовою ранньої мобілізації, профілактики ускладнень і функціонального відновлення. Опіоїди в пацієнтів старшого віку потребують особливої обережності через ризик делірію, падінь та інших небажаних наслідків, тому дедалі більшого значення набувають мультимодальні опіоїдозберігальні стратегії аналгезії. Кеторолак – нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), що характеризується досить потужною аналгетичною дією, швидким початком ефекту та здатністю зменшувати потребу в опіоїдах. Нещодавно у великому ретроспективному дослідженні S.J. Perle та співавт. (США) оцінили зв’язок між періопераційним застосуванням кеторолаку та ранніми й віддаленими наслідками хірургічного лікування переломів стегна.

Тривожні розлади (ТР) належать до найпоширеніших психічних захворювань і є значним тягарем для систем охорони здоров’я в усьому світі. За оцінками експертів, ТР уражають 5,4% популяції Євросоюзу та 4% населення світу (Council of European Union, 2025; Acquah N., 2023), а протягом життя щонайменше один епізод ТР спостерігатиметься в 14% європейської популяції (Szuhany K. L. et al., 2022; Alonso J. et al., 2004).