Погляд на допоміжні компоненти в дитячих лікарських засобах
До складу медичного препарату, окрім діючого компонента, входять допоміжні речовини. З фармацевтичного погляду, допоміжна речовина – це інертна речовина, що додається до лікарського засобу для зміни його розчинності або кінетики всмоктування, покращення стабільності, впливу на смак або створення характерного зовнішнього вигляду. Однак це лише узагальнене визначення, бо в наукових виданнях описані десятки клінічних випадків побічних ефектів, алергічних реакцій, зокрема реакції відстроченої (сповільненої) гіперчутливості, що спонукає переглянути підходи до аналізу складу медичних препаратів [1].
Метформін у профілактиці діабету: оновлення доказової бази
Діагноз «цукровий діабет (ЦД) 2 типу» змінює життя, потребує пожиттєвої медичної допомоги, зумовлює необхідність усвідомлювати і приймати пов’язані із захворюванням ризики несприятливих віддалених ускладнень, а також фінансові та інші наслідки [1]. Саме тому ведення пацієнтів із підвищеним ризиком розвитку ЦД 2 типу має здійснюватися з урахуванням зазначених проблем і, водночас, без їх стигматизації. За останні роки було накопичено доволі доказів того факту, що так званий «предіабет» пов’язаний із підвищеним довгостроковим ризиком смерті або серцево-судинних захворювань (ССЗ) порівняно з особами з нормальною регуляцією рівня глюкози, особливо цей ризик стосується тих, хто вже має атеросклеротичні ССЗ [2, 3]. Це пояснює зростаючий інтерес до більш раннього втручання в перебіг дисглікемії, зосереджуючи увагу на періоді до встановлення діагнозу ЦД 2 типу. Сьогодні в 66 країнах світу запобігання ЦД 2 типу або відстрочення його розвитку в пацієнтів групи ризику внесено до показань для застосування метформіну [4].
Йододефіцит, гіпотироксинемія в матерів та ендокринні дисфункції, що впливають на розвиток мозку плода: дослідження даних літератури
Гормони щитоподібної залози (ЩЗ) відіграють особливо важливу роль у нормальному ембріональному/фетальному та ранньому постнатальному розвитку. Залежно від тяжкості, тривалості та часу виникнення йододефіциту в певні періоди життя йододефіцитні захворювання (ЙДЗ) можуть бути пов’язані з розвитком фізичних, неврологічних та інтелектуальних розладів. Тяжкий йододефіцитний стан під час вагітності здатен зумовлювати низку несприятливих наслідків, такі як зоб, гіпотиреоз, мертвонародження, підвищена неонатальна смертність, неврологічні ураження та психічні розлади, як у матері, так і в дитини. Крім того, зростає глобальний вплив хімічних сполук, що порушують ендокринні процеси (Endocrine disrupting chemicals – EDC). Вплив EDC за недостатнього надходження в організм йоду може бути ще шкідливішим для ембріонального/фетального та неонатального розвитку мозку, росту, диференціації, а також метаболічних процесів у дорослому віці.
Оцінка результату лабораторного визначення рівня вітаміну D: що має врахувати лікар?
Думка фахівця
14 січня, 2025
Підтверджено, що вітамін D впливає на здоров’я кісток, однак наразі доведеним є також ендокринний, паракринний та аутокринний вплив вітаміну D на інші системи організму. Усвідомлюючи важливість вітаміну D для підтримання здоров’я, лікарі різних спеціальностей і пацієнти регулярно проводять оцінку його статусу. Щодо масиву результатів обстежень і клінічних досліджень було отримано неочікувані, а іноді й суперечливі висновки [1, 2, 9]. Які аспекти варто пам’ятати та враховувати лікарю при прийнятті клінічних рішень?
Багатолика асоційована з метаболічною дисфункцією стеатотична хвороба печінки: старі проблеми, нові рішення
Думка фахівця
14 січня, 2025
На початку грудня 2024 р. у Львові відбулося останнє в цьому році засідання «Школи ендокринології» – унікального науково-освітнього проєкту, створеного найкращими українськими фахівцями галузі. Свою доповідь, присвячену оновленню даних щодо термінології, діагностики та лікування метаболічних неалкогольних уражень печінки, представила аудиторії професор кафедри внутрішньої медицини 2, фтизіатрії, професійних хвороб і клінічної імунології ДЗ «Дніпровський державний медичний університет», доктор медичних наук Олександра Юріївна Філіппова.
Ренопротекторна ефективність фебуксостату в пацієнтів із гіперурикемією або подагрою: систематичний огляд і метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень
Фебуксостат, специфічний інгібітор ксантиноксидази, широко використовується для лікування подагри та гіперурикемії. Якщо порівнювати з раніше використовуваним алопуринолом, неспецифічним інгібітором ксантиноксидази, фебуксостат метаболізується переважно в печінці, тому потребує менше уваги щодо корекції дози в пацієнтів із захворюваннями нирок. Проте препарат зумовлював певну стурбованість щодо підвищеного ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ) і смертності від усіх причин. У попередньому метааналізі 20 рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) застосування фебуксостату не було пов’язане з підвищенням ризику смертності від усіх причин, смерті від ССЗ або серцево-судинних подій. Відповідно, було показано, що це безпечний препарат для лікування подагри. У рамках цього огляду аналізували вплив застосування фебуксостату щодо ризику ниркових подій, ренопротекції, динаміки змін розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ) та інших важливих показників.
Призначення препаратів групи інгібіторів дипептидилпептидази‑4 при цукровому діабеті в різних клінічних ситуаціях: вибір оптимального пацієнта
Думка фахівця
14 січня, 2025
На початку жовтня 2024 року у Львові відбулося чергове засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога» з онлайн-трансляцією по всій Україні. Основними темами доповідей стали ендокринна патологія в дітей і вагітних, а також у пацієнтів літнього віку. Значуща частина виступів була присвячена веденню пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) і коморбідними станами, а також сучасним методам терапії.
Ефективність міо-інозитолу при інсулінорезистентності та пов’язаних із нею станах: метаболічному синдромі, синдромі полікістозних яєчників та гестаційному діабеті
Стандарт медичної допомоги «Затримка росту плода»
Клінічні рекомендації
11 січня, 2025
атримка росту плода (ЗРП) є основною причиною мертвонародження та неонатальної смертності, коротко- і довгострокової захворюваності. ЗРП визначається як неспроможність плода реалізувати свій потенціал росту внаслідок патологічних факторів. Важливо розрізняти поняття розміру плода в певний момент часу та росту плода, оскільки останній є динамічним процесом. Виявлення генетичних аномалій у плода із затримкою росту істотно впливає на прогноз і стратегію ведення вагітності та пологів, а також на постнатальний догляд за новонародженим. Ведення вагітності із ЗРП здійснюється лікарем акушером-гінекологом в амбулаторних умовах у закладі охорони здоров’я (ЗОЗ), обраному пацієнткою незалежно від місця реєстрації чи фактичного проживання.
Можливості біорегуляційної корекції клімактеричних розладів у жінок
Клімактеричний період — це природний етап у житті жінки, який пов’язаний із поступовим згасанням функції яєчників, зниженням рівня естрогенів і настанням менопаузи. Ці зміни негативно позначаються на фізичному та психоемоційному стані й значно знижують працездатність і якість життя жінок у віці їхньої найбільшої професійної та соціальної активності. Проблема лікування клімактеричних симптомів, таких як припливи, перепади настрою, порушення сну та інші дискомфортні відчуття, сьогодні не втрачає своєї актуальності. Тож пошук ефективних методів
їх полегшення набуває вагомого значення в гінекологічній практиці
Хронічний тазовий біль з нормальними лапароскопічними результатами
Зростання обізнаності про ендометріоз у суспільстві створило очікування, що тазовий біль завжди можна візуалізувати
під час лапароскопії. Це сформувало переконання, що виявлення та видалення ендометріоїдних вогнищ є єдиним шляхом усунення болю. Як наслідок, нормальні результати лапароскопії викликають у пацієнток збентеження. Парадоксально, але саме відсутність патологічних змін, яка мала б заспокоювати, натомість провокує тривогу та пригніченість. Подібна вимога щодо обов’язкової візуалізації причини тазового болю є не лише надмірною, а й методологічно не обґрунтованою. При інших больових синдромах такий «доказ» болю через візуалізацію не є обов’язковим. Показовим прикладом слугує мігрень, достовірність якої не ставиться під сумнів за відсутності видимих церебральних змін. Відповідно, ефективний менеджмент хронічного тазового болю (ХТБ) потребує фундаментального перегляду діагностичних і терапевтичних підходів, з акцентом на клінічну симптоматику, а не лише на візуальні знахідки
Стратегія ERAS при кесаревому розтині: шлях до покращення материнських та неонатальних результатів
Думка фахівця
11 січня, 2025
Застосування протоколу прискореного відновлення після операції (Enhanced Recovery After Surgery, ERAS) є сучасним, науково обґрунтованим підходом до періопераційного ведення пацієнтів, спрямованим на оптимізацію результатів лікування, прискорення відновлення та зменшення ризику ускладнень. У рамках майстер-класу «Стратегія ERAS на клінічних випадках. Як це працює» доцент кафедри хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії післядипломної освіти Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук Катерина Юріївна Бєлка представила доповідь, у якій розглянула особливості застосування зазначеного підходу при періопераційному веденні жінок після кесаревого розтину.
