21-ші Київські дерматологічні дні: традиції, інновації, професійні орієнтири
Огляд подій
22 березня, 2026
17-19 жовтня 2025 року відбулися 21-ші Київські дерматологічні дні (КДД) – одна із провідних науково-освітніх подій для дерматологічної спільноти України. Конгрес традиційно об’єднав лікарів-дерматовенерологів, дерматохірургів і фахівців суміжних спеціальностей з усієї країни як майданчик для обговорення ключових викликів сучасної дерматології та шляхів її подальшого розвитку. Захід відкривали вступним словом провідні фахівці галузі – Олександр Іванович Літус і Богдан Вікторович Литвиненко.
Порівняння небівололу з іншими β-блокаторами для застосування пацієнтами з гіпертензією: переваги підтверджено в багатоцентровому дослідженні
Клінічне дослідження
22 березня, 2026
У когорті майже 100 тис. пацієнтів із гіпертензією лікування небівололом протягом 4,5 року більшою мірою знижувало артеріальний тиск (АТ) і частоту серцевих скорочень (ЧСС), а також пов’язувалося з нижчим ризиком смертності від усіх причин та несприятливих серцево-судинних подій порівняно з карведилолом, бісопрололом й іншими β-блокаторами.
Доказовий погляд на сучасний менеджмент офтальморозацеа
Думка фахівця
22 березня, 2026
Офтальморозацеа – це очний прояв шкірного захворювання розацеа, котрий характеризується хронічним запаленням тканин поверхні ока, включаючи край повік (блефарит і дисфункція мейбомієвих залоз) та слізну плівку, що проявляється як хронічне подразнення, почервоніння очей, нестабільність слізної плівки й сухість очей [4, 5]. Додаткові ознаки: блефарит, кон’юнктивіт і нерівні краї повік; халязіон та внутрішній ячмінь також є частими симптомами.
Комплексне медичне офтальмологічне обстеження дорослих: настанова належної клінічної практики Американської академії офтальмології
Клінічні рекомендації
22 березня, 2026
Пацієнти можуть звертатися по комплексне медичне офтальмологічне обстеження з різних причин; його рекомендують тим, кого не оглядали тривалий час, а також при першому візиті (з інтервалами залежно від віку та факторів ризику). Ретельний огляд дає змогу виявляти як поширені порушення органа зору та пов’язаних структур, так і рідкісні, але небезпечні стани (наприклад, пухлини), а також очні прояви системних захворювань. Усім, особливо пацієнтам із факторами ризику, потрібні періодичні огляди для раннього виявлення та лікування хвороб і запобігання втраті зору; за наявності діагностованої патології регулярне комплексне спостереження оптимізує моніторинг і терапію. За своєчасного й адекватного втручання захворювання, що загрожують сліпотою (глаукома, катаракта, вікова макулярна дегенерація (ВМД), діабетична ретинопатія, ускладнення міопії високого ступеня), часто мають кращий прогноз, а дослідження свідчать, що до 40% випадків сліпоти можна було б запобігти чи пом’якшити за умови своєчасного офтальмологічного скринінгу й лікування.
DiabEyes: від складного до простого
Огляд подій
22 березня, 2026
16 грудня 2025 року в Києві з онлайн-трансляцією в прямому ефірі відбулася науково-освітня конференція «DiabEyes: від складного до простого», організована Всеукраїнським альянсом офтальмологів. Під час заходу до уваги спеціалістів-офтальмологів, ендокринологів, лікарів загальної практики, присутніх у залі, а також тих, котрі долучилися онлайн, було представлено доповіді провідних спікерів, які допомогли розставити всі крапки над «і» в темі сучасних можливостей ведення пацієнтів із діабетичною ретинопатією (ДР). Під час панельної дискусії слухачі мали можливість додати коментарі, поставити свої запитання й отримати відповіді фахівців. Щоб переглянути запис заходу, скористайтеся QR‑кодом:
Сучасні підходи до фармакологічної терапії симптомів нижніх сечових шляхів, пов’язаних із доброякісною гіперплазією передміхурової залози
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) є поширеною проблемою, яка уражає переважно чоловіків старшого віку, хоча специфічні морфологічні зміни в тканинах простати можуть розпочинатися вже в молодому віці. За оцінками, кожен другий чоловік віком >60 років має симптоми ДГПЗ, а до 85 років майже 90% чоловіків матимуть ознаки цього захворювання [1]. Ключовими факторами патогенезу ДГПЗ вважаються підвищення активності ферментів 5α-редуктази епітелію й ароматази строми, а також гіперактивність α-адренорецепторів і М-холінорецепторів нижніх сечовивідних шляхів і простати, що призводить до появи та прогресування обструктивних та/або іритативних симптомів нижніх сечових шляхів (СНСШ): утруднене або болісне сечовипускання, слабкий струмінь сечі, імперативні позиви, збільшення частоти сечовипускань удень, ніктурія. За відсутності адекватного контролю симптомів ДГПЗ здатна спричиняти серйозніші ускладнення, як-от гостра затримка сечі, інфекції сечових шляхів, камені в сечовому міхурі та порушення функції нирок. СНСШ суттєво впливають на звичний спосіб життя пацієнтів, ускладнюючи їхню повсякденну діяльність та погіршуючи емоційний стан.
Тривога вдень – безсоння вночі: як подолати добову дезадаптацію?
Символами сучасного життя давно стали смартфон, комп’ютер і постійна онлайн-присутність. Проте поряд із технологіями в повсякденність майже непомітно увійшли ще дві характерні ознаки епохи: тривога та порушення сну. За даними останніх епідеміологічних досліджень, із проблемами сну протягом життя стикається значна частка дорослого населення, а через безсоння в світі страждає 12-16% населення [2, 10], при цьому поодинокі порушення сну (труднощі засинання, часті нічні пробудження, відчуття неякісного сну) реєструють ще частіше, що підкреслює стійку тенденцію до зростання в загальній популяції.
Когнітивна реабілітація у післяінсультному періоді
Думка фахівця
20 березня, 2026
Актуальність когнітивної реабілітації після інсульту
На сьогодні церебральний інсульт залишається однією із провідних причин інвалідизації населення, а його частота у світі продовжує зростати [1]. Впровадження високотехнологічних методів лікування та профілактики інсульту, нових технологій реперфузії головного мозку за останні десятиліття дозволило значно знизити показники смертності у гострому періоді інсульту. При цьому питання медико-соціальної реабілітації залишаються надзвичайно актуальними [2].
Едоксабан для профілактики інсульту в пацієнтів із фібриляцією передсердь: дані рандомізованих досліджень і реальної клінічної практики
Фібриляція передсердь (ФП) – найчастіша серцева аритмія, що асоціюється з високим ризиком ішемічного інсульту, серцевої недостатності, когнітивних порушень і смерті. Її поширеність зростає внаслідок старіння населення та поліпшення виживаності пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Антикоагулянтна терапія сприяє суттєвому зниженню ймовірності емболічного інсульту при ФП. Упровадження прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) стало ключовим етапом у профілактиці інсульту при ФП. Завдяки кращому профілю безпеки та не меншій, а подекуди й вищій ефективності порівняно із варфарином, ПОАК нині є терапією вибору для пацієнтів із неклапанною ФП. В огляді J.R. de Groot «Edoxaban for stroke prevention in patients with atrial fibrillation: Of randomized and real-world evidence» (Journal of Thrombosis and Haemostasis, 2022; 20: 2083-2097) увагу зосереджено на рандомізованих клінічних дослідженнях і великих реєстрах, присвячених едоксабану – прямому інгібітору фактора Xa.
Європейська настанова щодо ведення пацієнтів з інсультом унаслідок спонтанного внутрішньомозкового крововиливу
Клінічні рекомендації
17 березня, 2026
У світі щороку реєструють близько 3,4 млн випадків інсульту, зумовленого спонтанним внутрішньомозковим крововиливом (ВМК), з яких майже 2,8 млн закінчуються смертю. Завдяки новим дослідженням покращується розуміння лікування і профілактики рецидивів, що сприяє відновленню пацієнтів. Пропонуємо до вашої уваги адаптований переклад оновленої настанови Європейської організації з вивчення інсульту (ESO) та Європейської асоціації нейрохірургів (EANS), опублікованої у травні 2025 р. У документі висвітлено сучасні рекомендації щодо медикаментозного та хірургічного лікування, контролю артеріального тиску (АТ), профілактики ускладнень і відмови від неефективних препаратів, а також окреслено напрями подальших досліджень.
Реабілітація, відновлення та повернення пацієнтів до активного життя після інсульту
Клінічні рекомендації
17 березня, 2026
У 2025 р. були розроблені Канадські рекомендації щодо найкращої допомоги при інсульті (CSBPR), зосереджені на реабілітації, відновленні та соціальній інтеграції пацієнтів після перенесеного епізоду. Документ представлений у трьох частинах. В останній відображено сучасні докази, орієнтовані на персоналізований підхід, що спрямований на максимальне повернення хворого до активного суспільного життя. Особливу увагу приділено регулярному медичному спостереженню, оптимізації стратегій вторинної профілактики, оцінюванню та лікуванню порушень настрою, когнітивних функцій, розладів сну й постінсультної втомлюваності. Також розглядаються питання керування транспортним засобом, професійної діяльності, особистих стосунків і сексуальної активності, дозвілля, соціальної залученості пацієнта, паліативної підтримки тощо. Пропонуємо до вашої уваги огляд основних положень цієї частини настанови.
Стимуляція нейропластичності: терапевтичні можливості для пацієнтів після інсульту та черепно-мозкової травми
Пацієнти із тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ), після інсульту чи зупинки серця нерідко тривалий час залишаються у коматозному або мінімально свідомому стані, що суттєво ускладнює процес відновлення та соціальної інтеграції. Питання медикаментозного втручання в таких випадках сьогодні постає особливо гостро. Амантадин є одним із небагатьох препаратів, ефективність якого підтверджено клінічними дослідженнями: він здатний прискорювати вихід із коми та вегетативного стану (VS), підвищувати рівень активації, увагу та мобільність, при цьому характеризується низьким ризиком побічних ефектів. Пропонуємо до вашої уваги огляд сучасних наукових джерел із даної проблематики, а також аналіз позицій провідних експертів, представлених під час XVII Нейросимпозіуму, що відбувся торік у Львові.
