Думка фахівця
8 лютого, 2025
За матеріалами симпозіуму «Мультидисциплінарний підхід як ефективна парадигма надання психіатричної, неврологічної та наркологічної допомоги під час війни»
Думка фахівця
8 лютого, 2025
За матеріалами вебінару
Огляд
8 лютого, 2025
За матеріалами спеціального проєкту «Головний лікар»
Думка фахівця
8 лютого, 2025
За матеріалами майстер-класу «Мультидисциплінарний підхід до проблемних питань неврології та психіатрії: Нові стратегії лікування.
Гострі й невідкладні стани в психіатрії та неврології»
Думка фахівця
8 лютого, 2025
Біопсихосоціальна модель медицини поєднує біологічні та психосоціальні чинники багатьох хвороб [1], а психосоматична медицина вивчає взаємодію душевного і фізичного здоров’я, об’єднуючи підходи в лікуванні.
Огляд
8 лютого, 2025
Фармакологічне лікування займає центральне місце у веденні епілепсії ще з упровадження броміду в XIX столітті. Протягом тривалого часу розвиток нових протинападових препаратів (ПНП) був повільним, і лікарі мали обмежений вибір засобів. Однак за останні десятиліття ситуація суттєво змінилася: нині доступно понад 25 різних ПНП. Це відкриває нові можливості для персоналізованого підходу до лікування, але водночас створює виклики для лікарів. Пропонуємо вашій увазі адаптований переклад нещодавньої статті The pharmacological treatment of epilepsy in adults (Epileptic Disord. 2023 Oct; 25 (5): 649-669) спільного авторства шведських науковців Torbjörn Tomson і Johan Zelano та австралійських дослідників Yew Li Dang і Piero Perucca, котрі мали на меті надати актуальні знання та практичні рекомендації щодо фармакологічного лікування епілепсії в дорослих.
Огляд
8 лютого, 2025
Нейропатичний біль є одним із найпоширеніших і найвиснажливіших типів хронічного болю, що виникає через ураження або дисфункцію периферичних чи центральних нервів. Приклади його поширених причин включають дорсопатії, цукровий діабет, інсульт, оперізувальний лишай, хірургічні втручання, злоякісні новоутворення, розсіяний склероз, травми спинного мозку тощо (Baskozos G. et al., 2023). За оцінками, в понад половини пацієнтів із хронічним болем виявляють супутні психоемоційні розлади та порушення сну (Nicholson B. et al., 2004; Sheng J. et al., 2017). Ці стани взаємопов’язані та взаємно підсилюють один одного, утворюючи своєрідне замкнене коло, де біль провокує тривогу і депресію, а психоемоційні розлади, своєю чергою, загострюють сприйняття болю (Yao C. et al., 2023).
Клінічне дослідження
7 лютого, 2025
Діабетична полінейропатія (ДПН) є частим мікросудинним ускладненням, яке розвивається в 34% пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 1 типу та в понад 50% хворих на ЦД 2 типу. На ранніх стадіях діабету ДПН трапляється рідко за ЦД 1 типу, проте її частота може досягати 30% у випадках уперше діагностованого або раннього ЦД 2 типу. Симптоматична ДПН зустрічається в 50% випадків, больова форма становить 30%. Больова ДПН проявляється гіпералгезією, алодинією та болем, що описується як пекучий, колючий, судомний або стріляючий, і зазвичай посилюється вночі. Цей стан суттєво знижує якість життя пацієнтів, спричиняючи порушення сну, обмеження повсякденної активності, збільшення захворюваності та смертності. Класичні знеболювальні засоби за ДПН мають обмежену ефективність і можуть зумовлювати побічні ефекти, тому в клінічній практиці все більше уваги привертає патогенетична терапія.
Огляд
7 лютого, 2025
Вакцинація – одне з найбільших досягнень людства, що дозволяє зберегти життя та запобігти розповсюдженню небезпечних хвороб. Це історія успіху світової системи охорони здоров’я, що рятує мільйони життів. Вакцини мають вирішальну роль у профілактиці та контролі інфекційних захворювань і є основою глобальної безпеки охорони здоров’я, а також життєво важливим інструментом у боротьбі зі стійкістю патогенів до антимікробних препаратів. Ученими розроблено вакцини для профілактики >30 небезпечних інфекцій [1].
Огляд
7 лютого, 2025
Адекватний контроль гострого післяопераційного болю є одним із наріжних каменів у досягненні швидкого післяопераційного відновлення. Больовий синдром, який виникає внаслідок перенесеного хірургічного втручання на передміхуровій залозі (ПЗ) або сечовому міхурі, вимагає невідкладної аналгезії з використанням ефективного та безпечного препарату, який не викликає серйозних побічних явищ. Диклофенак успішно використовується для профілактики та лікування післяопераційного болю як компонент мультимодальної аналгезії, а також при проведенні трансректальної та трансперинеальної біопсії простати
Думка фахівця
7 лютого, 2025
Упродовж понад трьохсот років провідні вчені світу намагалися довести гомологію між чоловічою та жіночою простатою та реальність існування в жіночому організмі незалежного анатомічного утворення, а саме жіночої передміхурової залози (ЖПЗ). Наприкінці минулого століття медичною та науковою спільнотою було визнано невестигіальну концепцію походження ЖПЗ. На підставі численних морфологічних, гістохімічних, гінекологічних, урологічних, ендокринологічних, сексологічних, судовомедичних, хронобіологічних, променевих, клінічних та експериментальних досліджень доведено, що параметри простати у жінок наближені до таких у чоловіків. Ці дані було взято за основу Федеративним міжнародним комітетом з анатомічної термінології (FICAT) при введенні у жовтні 2008 року до переліку гістологічної термінології терміну «жіноча передміхурова залоза».
На 24-му Європейському конгресі сексуальної медицини (ESSM), що проходив цьогоріч у м. Барі (Італія),
було відзначено доповідь колективу авторів – В.М. Григоренка, О.В. Ромащенко, В.В. Білоголовської,
В.В. Мельникова, Л.Ф. Яковенко «Diagnostics of Chronic Prostatitis in Women of Reproductive Age», представлену від ДУ «Інститут урології імені академіка О.Ф. Возіанова НАМН України»
Огляд подій
7 лютого, 2025
За матеріалами конференції