Статті - Сторінка 2

У тематичному номері «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 1 (40), 2026 р., було опубліковано інтерв’ю лікаря сексопатолога-андролога, кандидата медичних наук Михайла Володимировича Поворознюка, присвячене ролі чоловічого фактора в безплідному шлюбі. У ньому, перш за все, Михайло Володимирович вказав на величезну проблему непліддя для України, навівши вражаючі цифри: «За роки війни країна вже втратила близько 10 млн людей через загибель, еміграцію та окупацію. Середній показник народжуваності впав нижче однієї дитини на жінку. До початку повномасштабних військових дій в Україні на 100 жінок народжувалося 116 дітей. Для відтворення покоління ця цифра має складати 220 дітей. До 2022 року в Україні кількість подружніх пар, які б хотіли, але не могли мати дитину, складала близько 20%, що в абсолютних цифрах становило 1 млн безплідних подружжів. Зараз, за офіційними даними, Україна вийшла на перше місце за рівнем смертності й посідає 228-ме, останнє місце за рівнем народжуваності серед країн світу».

Первинна дисменорея (ПД) є однією з найпоширеніших гінекологічних скарг, що суттєво знижує якість життя пацієнток і зумовлює їхні звернення як до лікарів жіночої консультації, так і до служби невідкладної медичної допомоги. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) традиційно посідають центральне місце у фармакологічному лікуванні цього стану завдяки прямому механізму дії – пригніченню синтезу простагландинів. Серед представників цієї групи декскетопрофен, активний S-енантіомер кетопрофену, вирізняється швидким початком анальгетичного ефекту та сприятливим профілем безпеки. У рандомізованому контрольованому дослідженні D.A. Satar et al. (2024), проведеному в умовах відділення невідкладної допомоги, порівнювали ефективність внутрішньовенного введення декскетопрофену (50 мг) і теноксикаму (20 мг) у 120 пацієнток із вираженим болем на фоні ПД. Із 30-ї хвилини після введення інтенсивність болю за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) у групі декскетопрофену була статистично значуще нижчою, а потреба в екстреній аналгезії – достовірно меншою. Наведені дані вказують на те, що декскетопрофен може розглядатися як препарат вибору при наданні невідкладної допомоги пацієнткам з інтенсивним болем при ПД.

За результатами багатонаціонального дослідження SALT

За матеріалами конференції

Кеторолак є потужним нестероїдним протизапальним препаратом (НПЗП), який чинить периферичну анальгетичну дію, не впливаючи на опіатні рецептори. Завдяки доведеній ефективності та сприятливому профілю безпеки кеторолак був визнаний незамінним компонентом мультимодальної аналгезії, спрямованої на більш швидке та якісне відновлення пацієнтів після хірургічних втручань.

Хондроїтину сульфат (ХС) рекомендований міжнародними настановами (ESCEO, EULAR, ACR) як симптоматичний засіб уповільненої дії для лікування остеоартрозу. Однак на фармацевтичному ринку він представлений у вигляді лікарських засобів (ЛЗ) і дієтичних добавок (ДД), між якими існує суттєва якісна різниця. За результатами порівняльного аналізу, ЛЗ із хондроїтину сульфатом демонструють доведені біологічні ефекти – ​зменшення запалення та захист хрящової тканини, тоді як більшість ДД не підтвердили ані належної якості, ані впливу на хрящ. Отримані результати свідчать про важливість усвідомленого вибору терапії та підтверджують, що ДД не є рівноцінною альтернативою зареєстрованому ЛЗ у пацієнтів з остеоартрозом.

За матеріалами конференції

За матеріалами конгресу судинних хірургів, флебологів та ангіологів України «Сухаревські читання»

Післяопераційний біль залишається ключовою проблемою хірургії, впливаючи на відновлення, частоту ускладнень і тривалість госпіталізації. Недостатній контроль болю підвищує ризик його хронізації, кардіореспіраторних і тромбоемболічних ускладнень та знижує прихильність до лікування. Сучасний періопераційний менеджмент передбачає індивідуалізований підхід до знеболення з урахуванням типу втручання, віку пацієнта, супутньої патології та профілю безпеки препаратів. У цьому контексті особливої ваги набуває раціональний вибір анальгетичної стратегії, що забезпечує ефективний контроль болю за мінімізації ризиків. Ці питання були висвітлені в доповіді завідувача кафедри хірургії з курсом абдомінальної хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктора медичних наук, професора Ігоря Володимировича Колосовича, яку було представлено 26 лютого на майстер-класі «Періопераційний менеджмент хірургічних пацієнтів різних вікових груп з урахуванням анестезіологічного забезпечення та аспектів військової медицини», організованому в рамках освітнього проєкту «Академія хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії від А до Я».

Патологія опорно-рухового апарату в практиці ортопеда-травматолога часто супроводжується не лише болем, а й запаленням, набряком і функціональним обмеженням, що визначає потребу в комплексному симптоматичному підході. До найбільш клінічно значущих станів належать запальні й дегенеративні захворювання суглобів, ураження навколосуглобових м’яких тканин, больові синдроми хребта та травматичні ушкодження. У таких випадках вибір нестероїдного протизапального препарату (НПЗП) має ґрунтуватися на здатності препарату швидко зменшувати біль і запалення, забезпечувати добовий контроль симптомів, мати прийнятний профіль безпеки та зручний режим прийому. Диклофенак завдяки поєднанню вираженої анальгетичної та протизапальної дії, а також наявності різних системних форм може використовуватися як інструмент поетапної терапії – ​від стартового лікування гострого болю до подальшого амбулаторного ведення.