20 липня, 2025

Синдром «кішка – свинина». Маловідома проблема в алергології. Як допомогти пацієнту?

За матеріалами Національного міждисциплінарного медичного практикуму «Алгоритм»

30 травня в сучасному технологічному цифровому форматі відбувся Національний міждисциплінарний медичний практикум «Алгоритм» за участю провідних вітчизняних експертів. Одна з доповідей, яку представила заслужений лікар України, експерт Міністерства охорони здоров’я України з питань алергології та імунології, віцепрезидент Асоціації алергологів України, доктор медичних наук, професор Інна Володимирівна Гогунська, стосувалася доволі маловідомої проблеми в алергології – синдрому «кішка – свинина». На прикладі клінічного випадку спікерка навела алгоритми діагностики зазначеного синдрому та надання допомоги таким пацієнтам.

Клінічний випадок

Пацієнтка, 36 років, мала епізод утрудненого дихання з відчуттям набряку в горлі, нудотою, слабкістю, «тремтінням до непритомності», набряком губ і кропив’янкою на руках та ногах після вживання погано просмаженого шашлику зі свинини. Напад стався менш ніж через 1 год після вживання.

В анамнезі – персистуючий алергічний ринокон’юнктивіт на кішку, яка мешкає разом із пацієнткою протягом 5 років. Раніше реакції на свинину не спостерігала. Прийняла біластин (Ніксар®) 20 мг 2 таблетки одночасно та застосувала 1 супозиторій преднізону. Стан покращився. Звернулася до лікаря із запитанням щодо вищезазначеного епізоду.

Пацієнтці проведено тест ALEX2, який показав незначну сенсибілізацію до пилку злаків і бур’янів, а також досить високу сенсибілізацію до лупи домашніх тварин і домашньої худоби. Зокрема, показник Bos d 6 яловичини становив 0,51, конини – 0,39, ory meat кролятини – 2,03, Sus d 1 свинини – 4,52. Can f 3 (сироватковий альбумін собаки – компонент, який є індикатором перехресної реакції з іншими сироватковими альбумінами, наприклад кішки Fel d 2) – 14,61. Крім того, спостерігалася сенсибілізація до алергенів кози, коня, а також до лупи свиней.

Установлено діагноз: персистуючий алергічний ринокон’юнктивіт, сенсибілізація до алергену кішки, харчова алергія, набряк Квінке, синдром «кішка – свинина».

Призначено лікування:

елімінаційна дієта;
Ніксар®20 мг 1 таблетка/день тривало;
алергенспецифічна імунотерапія з метою допомоги при алергічному ринокон’юнктивіті.

Доповідачка нагадала, що свині належать до парнокопитних ссавців і є усеїдними. Як і людина, вони споживають і рослини, і м’ясо інших тварин. Існують домашні породи свиней. У природі свині походять з Євразії, але нині поширені по всьому світу. Значним попитом свиняче м’ясо користується в Південній Азії, особливо в Кореї. Україна вважається лідером споживання та продажу продуктів свинарства, особливо сала. Незважаючи на жирність, сало вважають корисним продуктом, як і свинячі нутрощі, які полюбляють європейці. Важливий алерген свинини – сироватковий альбумін Sus s 1. Це мажорний (головний) алерген м’яса тварини.

Синдром «кішка – свинина» – імуноглобулін (Ig) Е-опосередкована харчова реакція. Первинна сенсибілізація відбувається при інгаляційному контакті з котами (через шерсть, лупу). IgЕ-антитіла, спрямовані проти котячого сироваткового альбуміну (Fel d 2), згодом можуть перехресно реагувати на альбумін свинини (Sus s 1) при його споживанні. Характерний швидкий початок симптомів – зазвичай протягом 15-60 хв після вживання свинини. Найчастіше симптоми виникають через споживання недостатньо термічно обробленого м’яса, що пов’язано з термолабільністю свинячого альбуміну.

Зазвичай власники котів не бажають розлучатися зі своїми домашніми улюбленцями, що створює умови для формування складних симптомів, у т. ч. синдрому «кішка – свинина». Захворювання спостерігають як у дітей, так і в дорослих. У середньому ¼ тих, хто має гіперчутливість до котів, реагує і на свинячий алерген. Гіперчутливість до сироваткового альбуміну кішки розвивається при контакті зі слиною тварини, а також із лупою та облизаною шерстю. В сенсибілізованих людей вживання свинячих нирок спричиняє серйозні алергічні симптоми. Вони проявляються набагато швидше та минають значно тяжче, ніж при вживанні звичайного м’яса. Чутливість до свинячих нирок виявлена за допомогою прик-тесту в 100% гіперчутливих до свинини пацієнтів у Німеччині, а серед 25 хворих з історією алергії на свинячі нирки анафілаксія діагностована в 72%.

Саме перехрест Fel d 2 із Sus s 1 і є причиною розвитку зазначеного синдрому. Спікерка зазначила, що Fel d 2 – котячий сироватковий альбумін масою 69 кДа, що міститься в котячій слині, лупі, сироватці крові та сечі. Сенсибілізацію до Fel d 2 виявляють у 14-23% осіб з алергією на котів; у ≈1-3% з них можуть розвиватися клінічні симптоми після вживання свинини. Fel d 2 використовують як біомаркер ризику перехресних реакцій на м’ясо свинини та деяких інших ссавців. Sus s 1 – сироватковий альбумін масою 60 кДа, що міститься в м’ясі, молоці, лупі та слині свиней [1].

Алгоритм діагностики сенсибілізації до алергенів кішки представлено на рис. 1.

Рис. 1. Алгоритм діагностики сенсибілізації до алергенів кішки

Що стосується клінічних проявів, то Інна Володимирівна зауважила: зазвичай симптоми виникають протягом 1 год після вживання свинини. До шкірних проявів належать кропив’янка та ангіоневротичний набряк; шлунково-кишкові симптоми включають нудоту, біль у животі; респіраторні симптоми – кашель, відчуття стиснення в горлі. Можливі системні реакції (анафілаксія). Кофактори, наприклад фізичне навантаження, можуть підсилювати реакцію [2].

Діагностика синдрому «кішка – свинина» базується на даних анамнезу, лабораторного обстеження та оральних харчових проб (за потреби). При зборі анамнезу встановлюють алергічні реакції у минулому, контакт із котами, час між споживанням свинини та виникненням реакції. Проводять шкірне тестування: шкірні прик-тести або prik-to-prik із сирою свининою. Позитивна реакція на сиру свинину при негативній на термічно оброблену може спостерігатися через термолабільність сироваткового альбуміну. Визначають специфічні IgE до Fel d 2 із Sus s 1. IgE до Bos d 6 або Can f 3 також можуть бути позитивними через перехресну реактивність. У разі сумнівних результатів рекомендують проведення харчової провокації під контролем. За потреби проводять додаткові тести – тест на активацію базофілів або імуноблотинг для виявлення IgE-зв’язування з альбумінами різних видів [1].

Необхідно диференціювати синдром «кішка – свинина» з іншими алергічними реакціями до м’яса тварин, наприклад із так званим альфа-гал синдромом, що виникає при сенсибілізації до альфа-галактози м’яса ссавців (табл.). Ще один нюанс, на який звернула увагу І.В. Гогунська, – диференційна діагностика, пов’язана з алергією на антибіотики (наприклад, пеніцилін або стрептоміцин), які можуть міститися в м’ясі; іноді вона імітує алергію на м’ясо. Проте це не справжня харчова алергія на м’ясо, а реакція на залишкові ліки. В деяких пацієнтів з алергією на молоко може виникати перехресна чутливість до м’яса (через IgE до молока, казеїну чи коров’ячого альбуміну Bos d 6) [1].

Таблиця. Порівняння синдрому «кішка – свинина» та альфа-гал синдрому (Rutkowski et al., 2020)
Критерій	Альфа-гал синдром	Синдром «кішка – свинина»
Тип алергену	Вуглевод: галактоза-альфа-1,3-галактоза (α-Gal)	Білок: сироватковий альбумін кота (Fel d 2), що перехресно реагує з альбуміном свинини (Sus s 1)
Механізм сенсибілізації	Укус кліща (наприклад, Lone Star Tick) переносить α-Gal до організму людини	Інгаляційна сенсибілізація до котячого альбуміну, що призводить до перехресної реакції з м’ясом свинини
Час появи симптомів	Відносно пізно – через 3-8 год після вживання м’яса	Швидка реакція: зазвичай протягом 30-60 хв після вживання свинини
Тип м’яса, що зумовлює реакцію	Усі види м’яса ссавців: яловичина, свинина, баранина, козлятина, органи (особливо нирки)	Переважно свинина, особливо слабко оброблена (свіжа, копчена, сушена); іноді яловичина

Лікування передбачає менеджмент симптомів згідно із протоколами лікування кропив’янки та анафілаксії. Важливим є дотримання елімінаційної дієти. Специфічної імунотерапії проти альбуміну свині не існує; звичайна алергенспецифічна імунотерапія котами (на Fel d 1/4) не запобігає реакціям на свинину, оскільки Fel d 2 є мінорним алергеном [2].

Отже, у вищезазначеному клінічному випадку проведено алергенспецифічну імунотерапію не для того, щоб у пацієнтки зникла реакція на свинину, а з метою продовження можливості співіснування зі своєю кішкою.

Пацієнтам із синдромом «кішка – свинина» рекомендовано виключати з раціону свинину в усіх її формах (свіжу, приготовлену, оброблену), особливо недостатньо термічно оброблену; продукти на основі свинини – ковбаси й інші оброблені продукти, що містять свинину чи її похідні; їжу, що може містити сліди свинини (важливо ретельно читати етикетки їжі). Також теоретично можливі перехресні реакції до телятини та яловичини.

Слід пам’ятати, що органи та тканини свиней є джерелом лікарських речовин, фармацевтичних і харчових продуктів, включно із желатином, кістковим борошном, холевою кислотою, каталазою, гепарином, секретином, тироксином, кальцитоніном, тиреоглобуліном, пепсином, муцином, панкреатином, глюкагоном, трипсином.

Що стосується лікування пацієнтів з алергічним ринокон’юнктивітом і кропив’янкою, то експертка зазначила: першою лінією терапії, безумовно, є антигістамінні препарати (АГП) II покоління. Саме їм надають перевагу перед АГП I покоління. Під час розгляду еволюції розвитку АГП вона звернула увагу на те, що всі препарати, які належать до II покоління, почали бути доступними в практичній діяльності лікарів у 1988 р., коли були створені цетиризин і лоратадин, у 1996 р. – ебастин і фексофенадин, у 2002 р. – левоцетиризин, у 2004 р. – рупатадин. У 2010 р. створено нову молекулу – біластин, яку деякі зарубіжні автори відносять до таких, що не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр (ГЕБ) (рис. 2).

Рис. 2. Еволюція розвитку антигістамінних препаратів (адаптовано за Kuna et al., 2016)

Професор І.В. Гогунська зауважила, що біластин – найновіший АГП; після нього не розроблено жодної нової молекули. Вже протягом 15 років лікарі мають можливість застосовувати в своїй клінічній практиці препарат біластину Ніксар®. Особливості біластину полягають у його високій спорідненості до Н₁-рецепторів, яка в 5 і 3 рази вище, ніж у фексафенадину і цетиризину відповідно.

В рандомізованому подвійному сліпому перехресному, розподіленому на 4 періоди, одноцентровому дослідженні показано, що біластин усуває назальні й очні симптоми алергічного ринокон’юнктивіту на період упродовж 24 год, що значно довше порівняно із застосуванням фексофенадину [3]. В іншому дослідженні, проведеному японськими вченими, вивчали дві групи пацієнтів: 1-ша – із сезонним алергічним ринітом на пилок сосни японської та кипарису, 2-га – із цілорічним алергічним ринітом. Біластин був ефективний у пацієнтів обох груп; покращення симптомів зберігалося протягом усього дослідження без втрати ефективності препарату. В дозі 20 мг/день препарат добре переносився і виявив безпеку при тривалому застосуванні в пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

У рандомізованому перехресному подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні за участю 25 добровольців вивчали периферичну антигістамінну активність одноразової дози біластину 12 мг внутрішньовенно та внутрішньом’язово, біластину 20 мг у формі пероральних таблеток і дексхлорфеніраміну 5 мг внутрішньом’язово порівняно з плацебо шляхом пригнічення гістамін-індукованої реакції. Було показано, що пероральний біластин має швидкий початок дії. Як при внутрішньом’язовому, так і при внутрішньовенному та пероральному застосуванні біластин демонструє сприятливий профіль безпеки і переносимості, не виявляючи седативної дії [4].

Щодо безпеки тривалого застосування біластину слід зазначити, що в клінічному випадку йдеться про пацієнтку, яка потребує постійного прийому АГП у зв’язку з хронічною алергією на тварин. Пацієнтка має кота, з яким не бажає розлучатися, тож важливо обрати АГП з оптимальним профілем безпеки при довготривалому використанні, як-от біластин.

Нейрофізіологічна роль гістаміну та седативний потенціал АГП

Гістамін – нейротрансмітер у центральній нервовій системі (ЦНС). На відміну від інших частин і систем організму, у головному мозку гістамін знаходиться у вільному вигляді. Він виконує нейротрансмітерну функцію (забезпечує передачу нервових імпульсів) у ЦНС, бере участь у регуляції циклу «сон – неспання», активуючи кору головного мозку, сприяє регуляції пильності та уваги, пізнання, навчання, пам’яті, а також енергетичного та ендокринного гомеостазу (відбувається пробудження, включаються нормальна увага та когнітивні процеси). Коли Н₁-рецептори мозку заблоковані, це перешкоджає дії гістаміну, що може зумовити седацію, сонливість. Дефіцит гістаміну асоціюється із сонливістю, натомість надмірна активність – із безсонням.

Седативні властивості АГП (сонливість, порушення працездатності) пов’язані з пригніченням гістамінових рецепторів у ЦНС. Зайнятість H₁-рецепторів ЦНС (H₁RO) є показником седативного потенціалу, який корелює з даними, отриманими в результаті клінічних досліджень. Важливість H₁RO як показника неседативних властивостей АГП було також підтверджено консенсус-групою з питань АГП нового покоління (CONGA) [5].

У дослідженні експертної групи CONGA доведено, що седація, когнітивні порушення та інші побічні ефекти з боку ЦНС відрізняються залежно від здатності АГП проникати через ГЕБ і зв’язуватися з H₁-рецепторами мозку. Тобто чим більше H₁-гістамінових рецепторів головного мозку зв’язує АГП, тим вираженішими є побічні симптоми. Слід зазначити, що для біластину показник H₁RO становить близько 0% (рис. 3).

Рис. 3. Зв’язування різних АГП з H₁-рецепторами головного мозку, % (адаптовано за Kawauchi et al., 2019)

Окремо професор І.В. Гогунська зупинилася на феномені так званої пасивної дифузії, тобто проникнення АГП ІІ покоління через ГЕБ. Вона нагадала, що деякі лікарські засоби з низькою молекулярною масою (менше 400 Да) можуть проникати через ГЕБ за допомогою пасивної дифузії. Проникнення через ГЕБ зменшується в 100 разів для препаратів з молекулярною масою від 30 до 450 Да. Найбільшу молекулярну масу має молекула біластину.

У дослідженні J.L. Brozek і співавт. (2010) за участю пацієнтів із цілорічним алергічним ринітом сонливість при прийомі біластину була зіставною з відповідним показником при використанні плацебо [6]. Біластин відповідає поточним рекомендаціям ARIA застосовувати неседативні H₁-АГП.

У дослідженні P.J. Valk і співавт. (2016), у якому взяли участь 24 пілоти зі стажем, оцінювали вплив застосування біластину 20 мг, плацебо і гідроксизину 50 мг на пильність і здатність виконувати комплексні завдання в гіпобаричній барокамері. Встановлено, що біластин у дозі 20 мг не спричиняв розвиток сонливості або порушення функцій, необхідних для виконання польотних завдань [7].

Фармакологічні властивості біластину

Близько 95% біластину виводиться з організму в незміненому вигляді, що забезпечує стабільність фармакокінетичного профілю препарату. Корекція дози не потрібна в пацієнтів із порушенням функції нирок або печінки, а також в осіб похилого віку. Біластин не метаболізується ферментами цитохромної системи CYP450, не індукує та не інгібує їхню активність, зокрема CYP1A4 і CYP3A4, у кишечнику. При застосуванні біластину в дозі 20 мг 1 р/добу не спостерігається посилення дії алкоголю чи лоразепаму, що свідчить про сприятливий профіль безпеки при комбінованому лікуванні.

За висновками експертів ARIA, завдяки фармакологічним особливостям, ефективності, безпеці та фармакодинамічним властивостям біластин відповідає рекомендованим критеріям EAACI/ARIA для лікарських засобів, які застосовуються для лікування алергічного риніту.

Отже, біластин (Ніксар®) є сучасним неседативним АГП із доведеною клінічною ефективністю та сприятливим профілем безпеки. Його фармакокінетичні властивості – відсутність метаболізму через CYP450, виведення в незміненому вигляді, мінімальна взаємодія з іншими лікарськими засобами – забезпечують високу толерантність і передбачуваність дії. Біластин не впливає на когнітивні функції, не спричиняє сонливості та може безпечно застосовуватись у пацієнтів із порушенням функції нирок, печінки та в осіб похилого віку. Завдяки цьому біластин (Ніксар®) є оптимальним вибором для тривалого лікування алергічних захворювань, особливо в умовах хронічної експозиції до алергенів.

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготувала Віталіна Хмельницька