Терапія та сімейна медицина

10 червня на базі Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) було проведено практично-орієнтований навчальний курс «Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами». Формат заходу був змішаним, що дозволило присутнім учасникам пройти майстер-клас за участю висококваліфікованих фахівців. У вступному слові модератор заходу – завідувач кафедри травматології та ортопедії НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Олександр Анатолійович Бур’янов наголосив на важливості в умовах війни розуміти доцільність використання апаратів зовнішньої фіксації (АЗФ). Зокрема, вкрай важливим є володіння навичками встановлення АЗФ на різні сегменти тіла, враховуючи анатомічні особливості пораненого. ...

Епідемія вогнепальних поранень (ВП) і травм внаслідок війни з росією продовжує зростати, а знання про ВП стають все актуальнішими. Досвід лікування ВП переважно був отриманий у ході великих війн XX ст. [1-3], проте у XXІ ст. військові конфлікти в Іраку та Афганістані призвели до формування нової моделі поранень серед бойових втрат. ...
Антибактеріальні препарати є одними з найбільш застосовуваних у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ). Водночас проблема антибіотикорезистентності вийшла за межі суто медичної й має велике соціально-економічне значення, адже захворювання, спричинені резистентними штамами патогенів, мають більш тяжкий перебіг, збільшують тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі, потребують застосування комбінованої антибіотикотерапії з використанням резервних препаратів. Шляхи вирішення проблеми були розглянуті на Британо-Українському симпозіумі (БУС‑15) «Анестезіологія та інтенсивна терапія – сьогодення і перспективи розвитку» (до 100-річчя від дня народження А.І. Тріщинського), який відбувся у змішаному форматі 19-21 травня. ...

...

Бойова травма вирізняється тяжкістю та високим ризиком інфекційних ускладнень. Сучасний підхід до менеджменту мінно-вибухових уражень включає оцінку мікробіологічного профілю рани та зважене призначення антибактеріальних препаратів із метою подолання проблеми резистентності збудників. У статті наведено дані з театрів воєнних дій щодо особливостей мікробіологічного пейзажу бойових поранень, а також запропоновано ефективні підходи до профілактики й лікування ранових інфекцій. ...

У статті представлено унікальний досвід українських колег щодо хірургічного лікування внаслідок вогнепального поранення структур ротової порожнини у військовослужбовця, який постраждав у ході бойових дій. Поранення призвело до ушкодження тканин шиї, яке виявилося неочікувано легким незважаючи на компактне розташування життєво важливих структур у цій ділянці. ...
Біль як інтегративна функція організму, спрямована на його захист і збереження гомеостазу, є не лише проявом захворювання, а й сигналом про небезпеку. У цьому полягає його основна пристосувальна роль. Утім біль, як раптовий гострий, так і постійний хронічний, негативно впливає на організм у цілому. Він не лише завдає фізичних страждань пацієнту, а й приносить психологічний дискомфорт, обмежує працездатність, що значно впливає на якість життя. На сьогодні існує безліч лікарських засобів для усунення болю, викликаного спазмом м’язів. Однак залишається актуальним пошук нових препаратів, які мали б, з одного боку, універсальну та глибшу патогенетичну дію, а з іншого – високий профіль безпеки. ...
З огляду на події, які сьогодні відбуваються на території України, якісна медична допомога є основною запорукою збереження життів як цивільного населення, так і військовослужбовців. Ця актуальна тема знайшла відображення у програмі науково-практичного семінару «Військова медицина в умовах сьогодення», який відбувся 8 червня й був присвячений 268-й річниці від дня заснування Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ»). Зокрема, основні напрямки діяльності закладу в умовах воєнного стану окреслив у своєму виступі начальник НВМКЦ «ГВКГ», генерал-майор медичної служби, доктор медичних наук, професор Анатолій Петрович Казмірчук. ...

Наразі більшість сучасних методик для діагностики посттравматичних станів орієнтована не на класифікацію ICD (Міжнародну класифікацію хвороб 10-го перегляду), розроблену ВООЗ, а на DSM (Діагностичний та статистичний інструментарій для психічних розладів). Так, нещодавно було опубліковано п’ятий перегляд DSM, у якому діагностичні критерії для посттравматичного стресового розладу (ПТСР) суттєво змінені. В глобальному контексті замість чотирьох кластерів симптомів у DSM-IV з’явився ще й п’ятий — із додаванням негативних думок, оцінних суджень, почуттів. ...
Гострий фарингіт (або гострий катар горла) – це запалення слизової оболонки ротоглотки, яке здебільшого з’являється в хворих із гострими респіраторними інфекціями (ГРІ). ГРІ – найпоширеніші інфекційні хвороби, що уражають усі вікові групи. На ГРІ припадає 25-30% усієї та ≈75-90% інфекційної захворюваності. Основними збудниками є віруси, серед яких переважають риновіруси (30-50%), віруси грипу та коронавіруси (5-15%), віруси парагрипу, адено-, ентеро-, метапневмовіруси (5%) [3]....
Ферментні препарати (ФП) – різнорідна група фармакологічних засобів, які використовують з метою поліпшення процесів травлення за різних захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ), перебіг котрих супроводжується появою синдромів мальдигестії, мальабсорбції, зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози (ЗНПЗ). Історично склалося так, що для замісної ферментної терапії (ЗФТ) спочатку використовували ФП тваринного походження, які містили панкреатин. Саме вони рекомендовані Американською колегією гастроентерологів (American College of Gastroenterology, ACG) [13], робочою групою з уніфікації принципів діагностики та лікування ХП у Європі (HaPanEU) та Об’єднаною європейською гастроентерологічною асоціацією (United European Gastroenterology, UEG) [11] для корекції ЗНПЗ. Недостатня ефективність ЗФТ ФП тваринного походження в деяких пацієнтів спонукала шукати способи вдосконалення ФП....
Історія застосування йоду в медицині почалася досить давно. Офіційною датою «народження» цього мікроелемента називають 1811 р., коли французький хімік Бернар Куртуа побачив фіолетову хмарку над пляшечками із сірчаною кислотою та попелом водоростей, що одночасно впали та розбилися, змішавши їхній вміст. Саме ця фіолетова хмарка являла собою активний йод, але щойно відкритому мікроелементу довелося почекати ще 2 роки, перш ніж завдяки кольору отримати свою назву: в перекладі з грецької йод означає «фіалковий», «фіолетовий»....