26 травня, 2025

Нутритивна підтримка при онкологічних захворюваннях у дітей

Стандарт медичної допомоги

Онкологічні захворювання і різні методи їхнього лікування можуть значною мірою впливати на обмін речовин і призводити до виснаження і ослаблення організму, тому харчування має особливе значення та є важливою частиною лікування. Навіть на ранніх стадіях злоякісна пухлина – це захворювання, яке впливає на організм загалом. І клітини самої пухлини, і клітини організму у відповідь на зміни, спричинені пухлиною, можуть виділяти різні речовини, що порушують обмінні процеси. Такі порушення призводять до ослаблення пацієнта, знижують його можливості боротися із захворюванням. Під їхнім впливом у онкологічних пацієнтів можуть розвиватися анорексія (відраза до їжі), інверсія смаку, нудота, закрепи або проноси, хронічна втома, анемія, депресія, зниження маси тіла. Тому комплексний підхід допоможе підготувати пацієнта до початку курсу лікування, максимально легко перенести побічні явища під час та після терапії.

Цей стандарт медичної допомоги не стосується певної специфічної нозологічної форми, а представляє сучасні рекомендації щодо лікувального харчування пацієнтів дитячого віку з онкологічними захворюваннями.

Загальна частина

Назва діагнозу: Злоякісні новоутворення.

Коди стану або захворювання. НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я»: Злоякісні новоутворення (С00-С96)

Розділ І. Організація надання медичної допомоги пацієнтам із злоякісними новоутвореннями

Положення стандарту медичної допомоги (СМД). СМД призначений для лікарів: дитячих онкологів, анестезіологів, гематологів та гастроентерологів, хірургів-онкологів, радіологів, лікарів із променевої терапії, дієтологів, сестер/братів медичних для організації надання медичної допомоги та покращення результатів лікування педіатричних онкологічних пацієнтів завдяки оптимізації лікувального харчування.

Обґрунтування. Онкологічні захворювання і методи їхнього лікування можуть значною мірою впливати на обмін речовин і призводити до виснаження і ослаблення організму, тому харчування має особливе значення та є важливою частиною лікування дітей із цією патологією. Харчова корекція нутритивного статусу пацієнтів на перед- та післяопераційному етапах дає змогу зменшити частоту, вираженість післяопераційних ускладнень, повною мірою завершити курс лікування, скоротити період перебування у закладі охорони здоров’я (ЗОЗ) та покращити якість життя.

Значущість мальнутриції на сьогодні дещо недооцінена у клінічній онкологічній практиці. Натомість запорукою успішного ведення мальнутриції є її вчасне виявлення, оцінювання тяжкості та адекватна корекція, яку добирають індивідуально з урахуванням основного захворювання пацієнта, тяжкості мальнутриції, можливостей споживання їжі, наявності потреби тривалого введення поживних речовин альтернативними шляхами, супутніх патологічних станів та низки інших факторів.

Імплементація методів оцінювання ризику мальнутриції, діагностики нутритивної недостатності і ведення різних форм мальнутриції у клінічну практику є важливим кроком в напрямку поліпшення прогнозу життя та реабілітації педіатричних пацієнтів онкологічного профілю.

Критерії якості медичної допомоги

Обов’язкові

Існують локально узгоджені письмові документи, що координують та інтегрують медичну допомогу пацієнтам з мальнутрицією при онкологічних захворюваннях.
Існує задокументований індивідуальний план обстеження, лікування та спостереження, узгоджений із пацієнтом, членами сім’ї/іншими законними представниками, які здійснюють догляд.
Пацієнтів i, за згодою, членів сім’ї/інших законних представників, які здійснюють догляд, забезпечують у доступній формі інформацією щодо стану пацієнта з мальнутрицією при онкологічних захворюваннях.

Бажані

4. У ЗОЗ, де надають медичну допомогу пацієнтам з мальнутрицією при онкологічних захворюваннях, розміщують інформаційні матеріали стосовно її проявів, профілактики і факторів ризику.

Розділ ІІ. Діагностика

Положення СМД. Діагностика мальнутриції ґрунтується на оцінюванні антропометричних показників, даних клінічного обстеження і результатів лабораторно-інструментального обстеження. Обсяг обстежень може варіювати залежно від рівня надання медичної допомоги педіатричним пацієнтам з онкологічним захворюванням.

Обґрунтування. Скринінг нутритивного ризику має на меті вчасно розпізнати пацієнтів групи високого ризику розвитку мальнутриції, для того щоб забезпечити допомогою насамперед тих, хто найбільше її потребує. Більшість онкологічних хворих є пацієнтами високого нутритивного ризику і мають один чи більше факторів високого ризику мальнутриції. Існують різні інструменти скринінгу ризику розвитку мальнутриції у дитини; важливо використовувати лише перевірені підходи. Оцінювання можуть проводити не лише лікарі стаціонарних або амбулаторних відділень ЗОЗ, а і середній медичний персонал, який володіє методологією оцінювання.

Критерії якості медичної допомоги

Обов’язкові

Для виявлення ризику мальнутриції у всіх пацієнтів з онкологічним захворюванням, які надходять на лікування до ЗОЗ, проводять оцінювання нутритивного ризику за шкалами, що наведені у табл. 1-3.
Для діагностики мальнутриції у всіх пацієнтів з онкологічним захворюванням рекомендовано використовувати антропометричні (обов’язкові) та інструментальні (бажані) дослідження. Важливим є оцінювання антропометричних та інших показників у динаміці (див. табл. 4).
Для діагностики нутритивної недостатності рекомендовано використовувати оцінювання клінічних ознак нутритивного статусу, як-от стан шкіри і її придатків, слизових оболонок, підшкірної жирової клітковини, об’єму м’язів, а також оцінювання умов, які можуть вплинути на нутритивний статус, як-от апетит, процеси жування і ковтання, наявність персистуючих зригувань або блювання, метеоризму, діареї, закрепів.
Для оцінювання ступеня тяжкості нутритивної недостатності використовують рекомендації Міжнародного товариства дитячої онкології та Комітету з питань дитячої онкології в країнах, що розвиваються (SIOP PODC), щодо граничних показників нутритивного статусу (табл. 5).

Бажані

5. Для оцінювання надходження енергії та макронутрієнтів рекомендоване оцінювання раціону пацієнта ретроспективними або проспективними методами.

6. Для діагностики нутритивної недостатності рекомендовано проводити лабораторні дослідження залежно від рівня надання медичної допомоги (табл. 6).

Таблиця 1. Шкала STAMP: визначення суми балів для оцінювання нутритивного ризику пацієнта
Діагностика		Калорійність споживаного раціону		Маса тіла та зріст
Наявність у дитини патологічних станів, які могли бути причиною нутритивної недостатності	БАЛИ	Зміна калорійності	БАЛИ	Оцінювання показників ваги і зросту відповідно до графіків росту або центильних таблиць	БАЛИ
Наявні	3	Не їсть	3	Одномоментна оцінка: маса тіла <3 центиля Оцінка в динаміці: зміщення показника маси тіла на 3 центильних коридори* у бік зменшення**	3
Вірогідно наявні	2	Нещодавно зменшилася або низька	2	Зміщення показника маси тіла на 2 центильних коридори у бік зменшення***	2
Відсутні	0	Не змінилася або адекватна	0	Показник маси тіла міститься у тому ж центильному коридорі, що й при попередньому визначенні	0
* Згідно із центильними коридорами, наведеними у таблицях ВООЗ, – https://www.who.int/tools/childgrowthstandards/standards/weightforlengthheight 2 Приклад 1: до хвороби показник маси дитини містився у центильному коридорі 7585. На момент госпіталізації цей показник містився у центильному коридорі 515. Зміщення показника відбулося більше ніж на 3 центильних коридори у бік зменшення, отже цей параметр оцінюється трьома балами. * Приклад 2: при попередньому визначенні показник маси тіла дитини містився за межами 97го центиля. На момент госпіталізації цей показник був у центильному коридорі 7585. Попри те що показник міститься в коридорі показників, які відповідають надмірній вазі, динаміка його зниження (зміщення на 2 центильні коридори у бік зменшення) відображає наявність ризику виникнення нутритивної недостатності. В цьому випадку параметр оцінюється двома балами.

Таблиця 2. Шкала STAMP: визначення ступеня нутритивного ризику пацієнта
Кількість балів	Нутритивний ризик
4 і більше	Високий
23	Середній
01	Низький

Таблиця 3. Шкала оцінювання нутритивного ризику SCAN
Показник стану	Бали
1. У пацієнта рак високого ризику?	1
2. Пацієнт зараз проходить інтенсивну терапію?	1
3. Чи наявні у пацієнта будьякі симптоми з боку ШКТ*?	2
4. Чи має місце порушення споживання їжі протягом останнього тижня?	2
5. Чи втрачав пацієнт вагу протягом останнього місяця?	2
6. Чи мають місце клінічні ознаки нутритивної недостатності?	2
За наявності 3х і більше балів слід призначити консультацію дієтолога через ризик розвитку мальнутриції
*ШКТ – шлунковокишковий тракт.

Таблиця 4. Антропометричні параметри та інструментальні обстеження (подані за пріоритетністю) відповідно до рівня надання допомоги
Рівень надання допомоги	Первинна медична допомога	Спеціалізована і паліативна медична допомога
Параметри	Обов’язкові дослідження	Обов’язкові дослідження
	Зріст	Зріст
	Вага	Вага
	ОСП/В	ОСП/В
	З/В	З/В
	В/В	В/В
	В/З	В/З
		ІМТ/В
		ТШСТ
		ТШСТ/В
		Обвід талії
		Бажані дослідження
		BIA
		DXA
Частота	Жодного
	Подальше спостереження за пацієнтами групи ризику, якщо це можливо, під час планових візитів	Подальше спостереження за пацієнтами групи ризику під час планових візитів
BIA – аналіз біоелектричного імпедансу; ІМТ/В – індекс маси тіла до віку; DXA – двоенергетична рентгенівська абсорбціометрія; З/В – зріст до віку; ОСП/В – обвід середини плеча до віку; TШСТ – товщина шкірної складки трицепса; ТШСТ/В – товщина шкірної складки трицепса до віку; В/В – вага до віку; В/З – вага до зросту.

Таблиця 5. Рекомендації SIOP PODC щодо граничних показників нутритивного статусу
Вікова група	Гостра мальнутриція	Тяжка гостра мальнутриція
Від 6 місяців до 5 років	ОСП <12,5 см	ОСП <11,0 см
>5 років без пухлини	В/З < –2 Zбал	В/З < –3 Zбал
>5 років із пухлиною	ОСП <13,5 см	ОСП <11,5 см

Таблиця 6. Біохімічні параметри, рекомендовані для визначення стану харчування залежно від рівня надання допомоги
Рівень надання допомоги	Первинна медична допомога	Спеціалізована і паліативна медична допомога
Показники білкового статусу	Альбумін (період напіврозпаду 1421 день)	Альбумін (період напіврозпаду 1421 день) Трансферин (період напіврозпаду 89 днів) Преальбумін (період напіврозпаду 23 дні) Ретинолзв’язувальний білок (період напіврозпаду 12 годин)
Електроліти сироватки	Магній	Магній Кальцій Цинк Селен
Вітаміни сироватки	Тіамін (вітамін B1)	Тіамін (вітамін B1) Кобаламін (вітамін B12) Рибофлавін (вітамін В2) Вітамін А Вітамін D Вітамін Е
Частота	0. Жодного 1. Подальше спостереження за пацієнтами групи ризику, якщо це можливо, під час планових візитів	Подальше спостереження за пацієнтами групи ризику під час планових візитів

Розділ ІІІ. Лікування

Положення СМД. Вибір стратегії нутритивної підтримки дітей з онкологічними захворюваннями залежить від стану пацієнта, основної нозології, ступеня ураження ШКТ, який впливає на здатність споживати їжу фізіологічним шляхом та ступінь її засвоєння, енергетичних потреб дитини, актуального надходження енергії та основних макронутрієнтів із раціоном.

Обґрунтування. Якщо дитина здатна споживати адекватну кількість енергії і макронутрієнтів самостійно фізіологічним шляхом, потреб в альтернативних способах харчування, як-от ентеральне зондове, ентеральне через стому, парентеральне харчування (ПХ), немає. Визначається кількість кілокалорій, білків, жирів і вуглеводів, які дитина з’їдає на момент оцінювання, вираховується дефіцит, що надалі компенсується звичайною їжею, готовими до вживання саплементуючими напоями чи сумішами для клінічного харчування або ж комбінацією першого і другого виду додаткового харчування.

Якщо дитина не здатна спожити необхідну кількість енергії і макронутрієнтів із звичайним раціоном і раціоном, збагаченим сумішами для клінічного харчування, або якщо попри адекватне споживання вона продовжує втрачати вагу, рекомендоване ентеральне харчування. В такому разі харчування здійснюється сумішами для клінічного харчування; введення звичайної їжі через зонд не рекомендоване через ризик інфікування і потенційно низької калорійності сумішей для харчування.

За потреби в тривалій ентеральній нутритивній підтримці або за наявності таких проблем, як блювання, мукозити, тромбоцитопенія, дисфагія, харчування через гастростому є більш доцільним. Харчування через гастростому є безпечним, ефективним і має невелику кількість можливих ускладнень.

Парентеральне харчування не має переваг перед ентеральним і застосовується в обмеженій кількості випадків. Оскільки ПХ асоційоване з низкою негативних наслідків, слід якомога раніше переводити пацієнта на змішане ентерально-парентеральне, а далі – ентеральне харчування при першій нагоді.

Харчування дітей першого року життя може бути проблематичним у зв’язку з необхідністю тривалого лікування, токсичним впливом препаратів на ШКТ, виникненням стоматиту. Введення прикорму у віці близько 17 тижнів може допомогти у формуванні необхідних навичок орального прийому їжі в періоді між епізодами мукозиту; інакше пізнє формування таких навичок може мати несприятливий вплив на процес харчування дитини у майбутньому.

Критерії якості медичної допомоги

Обов’язкові

Рекомендовані добові потреби (РДП) в енергії, білку та мікронутрієнтах у некатаболічних пацієнтів із низьким нутритивним ризиком (пацієнти з гострим лімфобластним лейкозом (режим А), неметастатичними солідними пухлинами, ретинобластомою, лімфомою Ходжкіна, пухлинами зародкових клітин, прогресуючим захворюванням в стадії ремісії на етапі терапії підтримання) відповідають середнім РДП у здоровій педіатричній популяції.
РДП в енергії та білку у пацієнтів із підвищеним катаболізмом, зниженим нутритивним статусом і дітей із підвищеними гастроінтестинальним та/або нирковими тубулярними втратами є вищими; їхній розрахунок вказано у табл. 7.
Добові енергетичні потреби варто регулярно переглядати, особливо у пацієнтів із високим ризиком виникнення зайвої маси тіла/ожиріння (пацієнти, які отримують пролонговані курси високих доз кортикостероїдів, тотальну чи краніальну променеву терапію). Слід наголошувати на необхідності покращення фізичної активності пацієнтам цієї категорії і обов’язково враховувати її рівень під час розрахунку добової потреби в енергії.
Для збільшення надходження енергії та макронутрієнтів у високозасвоюваній формі, особливо дітям, які не здатні спожити потрібну їхню кількість із звичайним харчовим субстратом, рекомендоване харчування частими малими порціями додатковими саплементуючими засобами.
За неможливості забезпечення надходження необхідної кількості енергії і макронутрієнтів фізіологічним шляхом рекомендоване ентеральне харчування, яке можна здійснювати через зонд або через стому.
Рішення щодо харчування дитини через гастростому слід ухвалювати з урахуванням показань і протипоказань до гастростомії (панель 1).
Особливості вибору продуктів клінічного харчування для орального і ентерального харчування залежать від клінічної ситуації, функціонування ШКТ, наявності порушень харчової толерантності та низки інших факторів (панель 2).
Об’єм суміші для ентерального харчування і режим її введення визначаються з огляду на розклад і побажання дитини. Вводити харчовий субстрат можна як тривалу інфузію, періодичні болюсні введення або поєднуючи обидва способи. Режими введення сумішей при ентеральному харчуванні наведено на панелі 3.
ПХ показане пацієнтам із нейтропенічним ентероколітом, кишковою непрохідністю, тифлітом, важким мукозитом, важкою реакцією «трансплантат проти хазяїна» (ТПХ), що виникла після операції трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК), постопераційним хільозним асцитом за відсутності ефекту від дієти з обмеженим надходженням довголанцюгових тригліцеридів.
Шляхи вирішення потенційних проблем, які можуть виникнути у хворих на рак дітей на тлі ПХ, наведено у табл. 8.
Нутритивна підтримка при ТГСК забезпечується парентеральним або ентеральним харчуванням. Рекомендовано застосовувати покроковий підхід у харчуванні пацієнтів з реакцією ТПХ, який складається з кількох фаз, що відповідають стадії реакції (панель 4).
Лікування пуповинного коліту полягає у 10-14-денному курсі монотерапії метронідазолом або комбінованому лікуванні метронідазолом і препаратом фторхінолонового ряду.
У пацієнтів, які проходять лікування ТГСК, визначається тяжка нейтропенія, тому таким пацієнтам може бути рекомендована нейтропенічна дієта, метою якої є запобігання інфекційним ураженням ШКТ, викликаним мікроорганізмами, наявними у продуктах харчування.
За стероїдіндукованої гіперглікемії застосовується ковзна схема введення інсуліну до досягнення контрольованої глікемії. Надалі підтримувати контроль глікемії можна не лише завдяки харчуванню, а і введенням попередньо змішаних ізофан-інсуліну та аналогового інсуліну двічі на добу або базал-болюсною інсулінотерапією.

Бажані

15. Вдаються до додаткового застосування вітамінів і мінералів у кількостях, що приблизно відповідають рекомендованій добовій фізіологічній потребі, та не рекомендовано прийом високих доз мінералів і мікронутрієнтів за відсутності підтвердженого специфічного дефіциту.

16. Для онкологічних пацієнтів, які втрачають масу тіла та мають резистентність до інсуліну, рекомендовано збільшити співвідношення калорій, отриманих із жирів, до калорій, отриманих з вуглеводів. Це необхідно для підвищення енергетичної цінності харчування та обмеження глікемічного навантаження.

17. Рекомендоване підтримання або підвищення рівня фізичної активності в онкологічних пацієнтів для збереження м’язової маси, фізичної функції та метаболізму і адекватного контролю ваги.

Таблиця 7. Рекомендовані добові потреби в енергії, білку, натрії та калії пацієнтів із підвищеним катаболізмом, зниженим нутритивним статусом, значними гастроінтестинальними та тубулярними нирковими втратами
Показники	Немовлята 01 рік*	Діти віком від року
Енергія, ккал/кг/добу	Висока потреба: 130150 Дуже висока потреба: 150180	Висока потреба: 120% РДП Дуже висока потреба: 150% РДП
Білок, г/кг/добу	Висока потреба: 34,5 Дуже висока потреба: максимум 6	Висока потреба: 2* Діти можуть легко з’їсти більше за вказану кількість
Натрій, ммоль/кг/добу	Висока потреба: 3,0 Дуже висока потреба: 4,5 Концентрація у дитячій суміші понад 7,7 ммоль Na+/100 мл матиме блювотний ефект
Калій, ммоль/кг/добу	Висока потреба: 3,0 Дуже висока потреба: 4,5
*У перерахунку на фактичну, а не очікувану масу тіла.

Таблиця 8. Проблеми, які можуть виникати при ПХ у хворих на рак і після ТГСК, та шляхи їхнього вирішення
Проблема	Потенційний шлях вирішення
Обмеження рідини через венооклюзійну хворобу, перевантаження рідиною	Перевірити наявність центрального венозного катетера Використовувати більш концентровані розчини для максимального отримання енергії та білка
Зумовлений венооклюзійною хворобою асцит	Зменшити кількість натрію, що вводиться
Значні втрати через діарею при мукозиті або реакцію ТПХ	Моніторинг електролітів і додаткове їхнє введення за потреби
Ниркові тубулярні втрати у пацієнтів після хімієтерапії цисплатином, іфосфамідом	Моніторинг електролітів і додаткове їхнє введення за потреби
Гіпокаліємія після терапії амфотерицином	Парентеральне введення препаратів калію Застосування калійзберігаючих діуретиків. Моніторинг рівня калію у сироватці крові
Ризик перевантаження залізом	Парентеральне введення заліза не потрібно застосовувати рутинно через високу частоту процедур переливання крові у більшості пацієнтів
Низькі рівні цинку і селену в крові	Моніторинг рівнів цих елементів при тривалості ПХ більше двох тижнів
Гіперглікемія на тлі терапії реакції ТПХ кортикостероїдами	Розглянути доцільність введення інсуліну
Венооклюзійна хвороба – гіпербілірубінемія/порушення функцій печінки	Розглянути доцільність застосування розчинів, що містять Омега‑3 поліненасичені жирні кислоти і середньоланцюгові тригліцериди

Панель 1

Показання та протипоказання до гастростомії у хворих на рак дітей

Показання:

Пацієнти, протоколи лікування яких включають засоби з високою еметогенністю або здатні провокувати виникнення мукозитів
Пацієнти, які потребують тривалої нутритивної підтримки протягом трьох місяців і більше
Пацієнти, що відмовляються або не здатні харчуватися через зонд
Пухлини головного мозку/центральної нервової системи (ЦНС) із постопераційними порушеннями ковтання
Назофарингеальна карцинома або інші пухлини з локалізацією в ділянці голови і шиї, які потребують радіотерапії
Гастростомію завжди потрібно пропонувати пацієнтам старшого дитячого віку

Протипоказання:

Пов’язані з анестезією ризики
Тривалість ентерального харчування менше трьох місяців
Патологія органів черевної порожнини (необхідна індивідуальне оцінювання)

Панель 2

Принципи вибору продуктів для клінічного харчування

За нормального функціонування ШКТ діти зазвичай гарно толерують стандартні відповідні до віку продукти для ентерального харчування.

Для харчування дітей із ризиком виникнення закрепів (можуть бути зумовлені лікуванням вінкристином при гострому лімфобластному лейкозі, пухлинах головного/спинного мозку та ЦНС) варто застосовувати збагачені харчовими волокнами продукти.

Суміші на основі гідролізованого білка рекомендовані при порушеннях функціонування ШКТ при синдромі мальабсорбції, мукозиті кишечника, пострадіаційному ентериті, реакції ТПХ або під час виходу з ПХ.

Амінокислотні суміші можуть бути рекомендовані у разі непереносимості сумішей на основі гідролізованого білка при тяжкому мукозиті кишки або реакції ТПХ ІІІ ступеня.

Високоенергетичні продукти потрібно застосовувати у разі підвищених енергетичних потреб або за необхідності отримати значну кількість калорій впродовж короткого часу. Вони також показані за необхідності в обмеженні рідини при венооклюзійній хворобі або перевантаженні рідинами. Окрім того, застосування високоенергетичних продуктів є доцільним, коли за наявності об’ємних процесів черевної порожнини (нейробластома, гепатобластома, пухлина Вільмса) дитині важко толерувати значні об’єми харчового субстрату.

Безлактозні суміші застосовуються при діареї, яка не вщухає після проведеної хімієтерапії, а також за ротавірусної або норовірусної інфекції.

Збагачені середньоланцюговими тригліцеридами суміші показані до застосування при постопераційному хілотораксі (наприклад, при нейробластомі).

Панель 3

Режими введення сумішей при ентеральному харчуванні

Режим тривалих введень (введення харчового субстрату здійснюється протягом кількох годин): зазвичай краще переноситься дитиною через зв’язок болюсних харчувань з такими диспепсичними симптомами, як нудота і блювання.

Тривале 20-24-годинне годування: застосовується впродовж періоду інтенсивного лікування або за фебрильної нейтропенії, що має на меті формування толерантності і максимальне забезпечення нутрієнтами.

Циклічне годування: застосовується у схильних до блювання дітей і пацієнтів з об’ємними утвореннями черевної порожнини; введення сумішей здійснюється протягом п’яти годин з годинними перервами між введеннями.

Болюсні введення або поєднання тривалих годувань з болюсними: застосовуються між курсами лікування, а також в домашніх умовах.

Панель 4

Покроковий підхід у харчуванні пацієнтів з реакцією ТПХ

Фаза 1: парентеральне харчування (стадія IV ТПХ)
Фаза 2: ентеральне харчування амінокислотними сумішами (стадія ІІІ ТПХ)
Фаза 3: безлактозне харчування із низьким вмістом жирів, харчових волокон, кислот, подразнювачів (стадія ІІІ-ІІ ТПХ)
Фаза 4: продовження харчування фази 3 (стадія ІІ ТПХ)
Фаза 5: безлактозна дієта (стадія ІІ-І ТПХ)

Розділ ІV. Подальше спостереження за пацієнтами

Положення СМД. Подальше спостереження за пацієнтом є важливим етапом, який дає змогу підтримувати адекватний нутритивний статус пацієнта, запобігати розвиткові відтермінованих несприятливих наслідків лікування і уникати застосування пацієнтами та/або їхніми батьками альтернативних стратегій лікування, що можуть бути потенційно шкідливими для пацієнта.

Обґрунтування. Зниження фокусу уваги щодо моніторингу нутритивного статусу педіатричного пацієнта з раком після виписки із стаціонару пов’язане із невиправданим подовженням або вкороченням тривалості ентерального харчування, порушенням контролю харчування дитини, що може призвести до виникнення різних форм мальнутриції у далекій чи короткій перспективі, виникнення окремих нутритивних дефіцитів. Окрім того, розповсюджене явище самостійного вживання пацієнтами вітамінно-мінеральних та антиоксидантних комплексів (а також засобів альтернативної медицини) і спеціальних дієт, які потенційно можуть сприяти виникненню або поглибити уже наявний нутритивний дефіцит.

Критерії якості медичної допомоги

Обов’язкові

Перехід від ентерального до орального харчування після повернення дитини додому має відбутися при першій нагоді.
Антропометричні параметри, як-от індекс маси тіла до віку, вага до віку, довжина тіла/зріст до віку, обвід середини плеча до віку, товщина шкірної складки трицепса до віку, потрібно оцінювати регулярно під час кожного візиту дитини до лікаря загальної практики – сімейного лікаря/лікаря-педіатра і кожної госпіталізації із нанесенням на відповідні графіки фізичного розвитку.
Визначення рівня вітаміну D рекомендоване під час діагностування захворювання і далі – протягом лікування регулярно з дотриманням певних інтервалів. Cаплементація вітаміном D протягом лікування здійснюється відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Пацієнти, які закінчили лікування п’ять років тому і більше, повинні щорічно визначати рівень вітаміну D.
Регулярна консультація пацієнтів із групи ризику виникнення зайвої маси тіла/ожиріння щодо харчування і фізичної активності.
За відсутності переконливих наукових доказів ефективності дієт при онкологічних захворюваннях у дітей будь-які дієти є протипоказаними, оскільки можуть призвести до тяжких нутритивних дефіцитів.
Високі дози вітамінів і мінералів можуть взаємодіяти із терапевтичними засобами і бути потенційно небезпечними. Важливим є розуміння батьками необхідності консультації із лікарем-куратором або дієтологом перед початком їхнього вживання.
Обов’язковим є обговорення препаратів альтернативного лікування, які батьки планують давати дитині, для виявлення всіх можливих взаємодій між ліками традиційної і альтернативної медицини.

Бажані

8. Зручним і швидким способом визначення ІМТ у дітей та підлітків є калькулятор, який можна знайти за цим посиланням: https://znaimo.gov.ua/bmi-calculator. Інші антропометричні показники можна обчислити за допомогою офіційної програми, розробленої ВООЗ: Anthro (для дітей молодших п’яти років) і Anthro+ (для дітей віком від п’яти років).

Наказ Міністерства охорони здоров’я України 30 січня 2025 р. № 176

Дата оновлення стандарту – 2029 р.

Текст адаптовано і уніфіковано відповідно до стандартів Тематичного випуску Медичної газети «Здоров’я України».

Повний текст за посиланням: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/smd_176_30012025_dod.pdf

Тематичний номер «Педіатрія» № 2 (78) 2025 р.

Номер: Тематичний номер «Педіатрія» № 2 (78) 2025 р.