20 липня, 2025

Алергічний риніт у фокусі сучасної медицини: нові виклики, стандарти та рішення

За матеріалами фахового круглого столу алергологів України

Алергічний риніт (АР) – не просто сезонний дискомфорт, а глобальний виклик системі охорони здоров’я. На алергію страждає майже 40% населення планети, і ця цифра неухильно зростає. АР негативно впливає на якість життя, працездатність і часто асоціюється з бронхіальною астмою (БА), ринокон’юнктивітом та іншими патологіями.

5 червня у Києві відбувся фаховий круглий стіл, організований Асоціацією алергологів України за підтримки компанії «Гленмарк». У рамках події провідні експерти обговорили сучасні підходи до діагностики та лікування АР, виклики комборбідності, особливості терапії в дітей, а також вплив воєнних реалій і довкілля на стан алергологічної допомоги в Україні.

Симптоматична терапія АР: нові виклики та можливості

Голова Ради експертів МОЗ України за напрямом «Алергологічна допомога та імунологія», помічниця-консультантка міністра охорони здоров’я України, заслужена лікарка України, докторка медичних наук, професорка Євгенія Михайлівна Дитятковська у своєму виступі нагадала: ХХІ століття недаремно називають епохою алергії. За даними ВООЗ, близько 40% населення планети страждають на алергічні захворювання, і ця цифра подвоюється кожні 10 років.

АР входить до трійки найпоширеніших нозологій у світі. Серед європейських дітей кожна третя має прояви алергії, а кожна десята – БА. Водночас 20-25% населення земної кулі мають АР, що значно знижує якість життя, порушує сон, концентрацію уваги, працездатність і спричиняє економічні втрати.

АР не лише тісно пов’язаний із БА, а й прямо впливає на її перебіг: 60-80% пацієнтів із БА мають супутній АР, і навпаки – АР виявляють у 20-40% осіб із БА. Контроль симптомів риніту суттєво покращує стан пацієнтів з астмою. Крім того, АР сприяє розвитку синуситу, отиту, євстахіїту, підвищує ризик інфекцій верхніх дихальних шляхів.

Профіль сенсибілізації пацієнтів в Україні, визначений за допомогою ALEX-тестування у 25 містах, засвідчив: 99% пацієнтів сенсибілізовані до харчових алергенів, 97% – до пилкових, 92% – до отрути комах. Однак на практиці лише в 10% випадків діагноз АР встановлюється під час первинного звернення до лікаря, натомість решта потребують часу та додаткових обстежень. Це свідчить про виражену гіподіагностику.

Згідно з настановами ARIA, лікування АР включає 4 основні компоненти: навчання пацієнта, елімінацію алергенів, алергенспецифічну імунотерапію (АСІТ) і фармакотерапію. Остання є основним інструментом симптоматичного контролю.

У реальних клінічних умовах часто необхідно застосовувати комбінацію препаратів. Це пояснюється не лише наявністю кількох патологій (наприклад, АР і БА), а й потребою досягти ефективності з мінімальним ризиком побічних реакцій, зберігаючи при цьому зручність застосування і комплаєнс. Саме тому фіксовані комбінації набувають дедалі більшого значення.

Однією з таких комбінацій є Гленцет Едванс – поєднання левоцетиризину та монтелукасту, що дозволяє ефективно впливати на симптоми як верхніх, так і нижніх дихальних шляхів. Такий підхід відповідає концепції єдиної дихальної системи, яка підтримується ARIA та GINA.

Іншим прикладом є Ріалтріс – фіксована комбінація мометазону фуроату та олопатадину гідрохлориду. Завдяки олопатадину препарат забезпечує швидке полегшення (вже за 15 хвилин), а мометазон відповідає за тривалий (до 12 годин) контроль симптомів. Результати рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень ІІІ фази демонструють значуще покращення як назальних (rTNSS), так й очних (rTOSS) симптомів у пацієнтів із сезонним АР. Крім того, Ріалтріс має зручну форму випуску, простий у використанні пластиковий флакон і сприятливий профіль безпеки.

Отже, як зазначила професорка Є.М. Дитятковська, саме раціональне комбінування засобів із різними механізмами дії дозволяє досягти високого рівня контролю АР, особливо в пацієнтів із коморбідними станами.

Менеджмент АР: що рекомендують ARIA, GINA та клінічний досвід

Президент ВГО «Асоціація алергологів України», доктор медичних наук, професор Сергій Вікторович Зайков зосередив увагу на сучасних принципах ведення пацієнтів з АР, спираючись на міжнародні рекомендації і власний багаторічний клінічний досвід.

АР – це IgE-опосередкована реакція гіперчутливості 1 типу слизової оболонки носа на вплив специфічного алергену. Захворювання є не лише поширеним, а й соціально значущим: воно порушує сон, знижує працездатність і якість життя, підвищує ризик розвитку БА й ускладнень із боку верхніх дихальних шляхів.

Класичні симптоми АР – ринорея, закладеність носа, свербіж, чхання – часто супроводжуються проявами алергічного ринокон’юнктивіту (АРК), як-от свербіж очей, сльозотеча, почервоніння, набряк повік. Не менш значущими є й системні прояви: втома, порушення сну, дратівливість, зниження уваги.

Для оцінки тяжкості перебігу АР та ефективності лікування широко застосовуються стандартизовані шкали й опитувальники, як-от: TNSS та RQLQ. Діагностика згідно з ARIA‑2023 включає використання скринінгових тестів Phadiotop / Phadiotop Infant, які демонструють вищу точність, ніж загальний IgE, та дозволяють ефективно диференціювати пацієнтів. Золотим стандартом лабораторної алергодіагностики вважають метод ImmunoCAP.

Лікування АР включає комплекс заходів: підвищення обізнаності пацієнта, уникнення контакту з алергенами, АСІТ, фармакотерапію (Н₁-гістаміноблокатори, інтраназальні кортикостероїди – ІНКС, деконгестанти, антилейкотрієнові засоби, анти-IgE-терапія тощо).

Згідно з доказами останніх років, саме ІНКС є засобами першої лінії. Вони мають перевагу над антигістамінними й антилейкотрієновими препаратами в контролі всіх основних симптомів, включно із закладеністю носа та очними проявами. Серед ІНКС молекулою вибору є мометазону фуроат – через найнижчу системну біодоступність і високий індекс ефективності.

Інтраназальні антигістамінні засоби демонструють швидший початок дії (навіть порівняно з оральними формами) і кращий контроль очних симптомів. Через це оновлені алгоритми ARIA, а також рекомендації AAAAI, ACAAI та AAO-HNSF передбачають застосування комбінації ІНКС та інтраназального антигістаміну, зокрема олопатадину.

Ріалтріс (мометазону фуроат + олопатадин) є прикладом такої фіксованої комбінації. Його ефективність підтверджена в рандомізованих клінічних дослідженнях ІІІ фази, а також у нещодавньому систематичному огляді та метааналізі, що порівнював інтраназальні й пероральні засоби лікування сезонного та цілорічного АР. Згідно з результатами, інтраназальні препарати продемонстрували вищу ефективність за показниками TNSS, TOOS і RQLQ.

Ріалтріс випускається в трьох варіантах: 56 доз – для стартової терапії на 1 тиждень, 120 доз – оптимальний курс на 2 тижні, 240 доз – для тривалого контролю симптомів протягом місяця.

Щодо АСІТ, яка залишається єдиним етіотропним методом терапії, було наголошено: ефект з’являється через 6-12 місяців, а для досягнення стабільної ремісії лікування має тривати щонайменше 3-5 років.

Підсумовуючи, професор С.В. Зайков акцентував: оптимальний контроль АР базується на мультифакторному підході, індивідуалізації терапії та виборі препаратів із доведеною клінічною ефективністю, таких як комбінації ІНКС + антигістамінний засіб, зокрема Ріалтріс.

Сучасні можливості в лікуванні АР: між клінікою та технологіями

Віцепрезидентка ВГО «Асоціація алергологів України», заслужена лікарка України, докторка медичних наук, професорка Лілія Іванівна Романюк (Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ) представила сучасний погляд на лікування АРК – патології, яка супроводжує більшість випадків АР та значно знижує якість життя пацієнтів.

Одним із ключових викликів у терапії АРК лишається низький комплаєнс. Пацієнти часто переривають лікування або некоректно використовують засоби, орієнтуючись на швидкий ефект, а не на стабільний результат. Ускладнює ситуацію багатокомпонентність запалення: симптоми виникають унаслідок як ранньої (гістамін-опосередкованої), так і пізньої (еозинофільної) фази імунної відповіді. З урахуванням цього ефективна терапія потребує впливу на декілька патогенетичних ланок одночасно.

Судинозвужувальні препарати, які багато пацієнтів обирають як «швидке рішення», можуть призводити до медикаментозного риніту вже через 7-10 днів безконтрольного використання. Наслідки – залежність, хронічна гіпертрофія слизової оболонки, стійке порушення носового дихання. У таких випадках альтернативою є комбінована терапія, яка дозволяє одночасно впливати на обидві фази запалення.

Назальний спрей Ріалтріс поєднує в собі мометазону фуроат (ІНКС) та олопатадину гідрохлорид (інтраназальний антигістамін). Такий підхід забезпечує швидке полегшення симптомів (завдяки олопатадину вже через 15 хвилин), а також тривалий протизапальний ефект, що запобігає рецидивам. Результати клінічного дослідження GSP 301-303 демонструють: у пацієнтів із середньотяжким і тяжким перебігом АРК Ріалтріс знижував TNSS на 55% уже за 14 днів терапії.

Переваги комбінованої терапії:

потенціювання ефектів: швидке усунення симптомів ранньої фази (чхання, свербіж) і контроль пізньої фази (закладеність, сльозотеча);
зручність: одна форма, дві діючі речовини, висока прихильність до терапії;
зменшення потреби в судинозвужувальних засобах: профілактика медикаментозного риніту.

У доповіді також було представлено експериментальне дослідження, яке дозволяє по-новому оцінити «поведінку» різних назальних спреїв після інтраназального введення.

Використовуючи інноваційні методи аналізу, дослідники порівняли спрей Ріалтріс з іншими комерційними продуктами (Dymista, Nasonex, Avamys). Зокрема, для оцінки швидкості розчинення компонентів у слизовому середовищі було застосовано апарат Respicell® – інструмент, призначений для дослідження інгаляційних препаратів. Окрім того, враховувалися в’язкість препарату та його плинність, а також профіль інтраназального розподілу в моделі носової порожнини, створеній із силікону. Всі ці параметри дозволили побачити відмінності між препаратами в контексті реальної клінічної дії. Ріалтріс продемонстрував найвищу в’язкість і найменшу плинність порівняно з аналогами, що сприяє кращому утриманню в порожнині носа, а також швидшому розчиненню мометазону, – це потенційна перевага з погляду ефективності.

У доповіді було детально розглянуто й особливості ведення полісенсибілізованих пацієнтів. У разі алергії на гомологічні алергени призначається суміш алергенів. Якщо ж сенсибілізація стосується негомологічних алергенів, використовують два окремі розчини, які вводяться з інтервалом 30-60 хвилин. У педіатричній практиці АСІТ рекомендована з 5-річного віку. У пацієнток під час вагітності терапію не ініціюють, проте, якщо вона була розпочата до вагітності та добре переноситься, її можна продовжити.

Отже, як підкреслила професорка Л.І. Романюк, нині саме поєднання сучасних фармакотехнологій, патофізіологічно обґрунтованого вибору молекул і мультикомпонентної дії є ключем до ефективного контролю АРК.

АР у дітей: виклики діагностики, особливості лікування, роль сучасних препаратів

Президентка Асоціації дитячих алергологів України, докторка медичних наук, професорка Тетяна Рудольфівна Уманець (ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ) окреслила сучасні підходи до діагностики й терапії АР та АРК у педіатричній практиці.

Дані міжнародних епідеміологічних досліджень свідчать: АРК зустрічається в 1,32% підлітків та 0,44% дітей молодшого віку. Проте реальна поширеність є значно вищою: за іншими джерелами, сезонний АРК діагностується в 15,2% підлітків та 11,1% дітей, а перші симптоми АР з’являються у 20% пацієнтів вже у віці 2-3 років.

У дітей АР часто маскується під інфекційні захворювання верхніх дихальних шляхів. Наявна назальна обструкція на тлі аденоїдної гіпертрофії чи інших анатомічних змін може відволікати увагу лікаря від основного діагнозу. Батьки ж нерідко недооцінюють симптоми, що призводить до затримки в лікуванні та хронізації процесу. АР знижує якість сну, обмежує фізичну активність, впливає на когнітивний розвиток і є фактором ризику розвитку БА. До потенційних ускладнень АР у дітей належать гіпертрофія глоткового мигдалика, синдром обструктивного апное уві сні, хронічний риносинусит, поліпоз носа в підлітків.

Згідно з рекомендаціями EUFOREA, лікар повинен запідозрити АР, якщо наявні очні симптоми, назальний свербіж, типова сезонність або реакція на алергени, обтяжений сімейний анамнез і супутні атопічні хвороби. У 90% дітей з АР виявляються також симптоми з боку очей: сльозотеча, свербіж, почервоніння, болючість, печіння або набряк повік.

Діагностика в дітей така сама, як й у дорослих, – із застосуванням діагностичних тестів, візуальної аналогової шкали, а також увагою до «червоних прапорців»: однобічні симптоми, риніт із народження, виражена закладеність, апное уві сні, відсутність ефекту від терапії, що потребує скерування до лікаря – дитячого отоларинголога.

З практичного погляду алгоритм лікування АР у дітей має відрізнятись від підходу для дорослих. Настанови ARIA краще відповідають веденню підлітків, натомість для молодших дітей рекомендовано користуватись ступінчастим протоколом EUFOREA (2021). Якщо дитина має ≥2 назальних симптомів, першою лінією терапії є неседативні антигістамінні препарати (оральні або назальні). У разі закладеності носа або недостатнього ефекту додають ІНКС. У тяжких випадках застосовують комбінацію ІНКС з інтраназальним антигістаміном (для дітей ≥6 років).

Згідно з настановами ICAR-Allergic Rhinitis 2023, саме ІНКС у формі спрею є засобом першого вибору. Він ефективно знижує як назальні, так й очні симптоми, демонструючи перевагу над антигістамінними препаратами та антагоністами лейкотрієнових рецепторів. Рекомендовано розпочинати терапію за кілька днів до сезону пилкування і використовувати найнижчу ефективну дозу.

Чи всі ІНКС однакові? Відповідь – ні. Мометазону фуроат має найнижчу системну біодоступність (≤0,1%) і найвищий індекс ефективності та безпеки (=7). Препарат Ріалтріс Моно, який містить лише мометазон, характеризується високою терапевтичною ефективністю, не впливає на ріст дитини, має зручний дозуючий пристрій і дозволяє обрати оптимальну кількість доз залежно від тривалості лікування.

У пацієнтів віком понад 12 років із середньотяжким або тяжким перебігом АР доцільно застосовувати Ріалтріс (мометазон + олопатадин). Його переваги: швидкий ефект (через 15 хвилин), тривалий контроль як при сезонному, так і при цілорічному АР, зручність застосування (фіксована доза – 2 впорскування двічі на добу), сприятливий профіль безпеки.

Для дітей із коморбідною БА або непереносимістю ІНКС альтернативою можуть бути антилейкотрієнові засоби. Хоча вони не рекомендовані як терапія першої лінії, монтелукаст є ефективнішим за плацебо. При цьому, як підкреслила професорка Т.Р. Уманець, за даними останніх метааналізів, ризик нейропсихіатричних порушень при застосуванні монтелукасту в дітей не вищий, ніж у групі плацебо.

З огляду на безпеку при тривалому використанні у фокусі – препарат Глемонт (монтелукаст) у формі жувальних таблеток (4 мг – для дітей 2-5 років, 5 мг – для дітей 6-14 років) та звичайних таблеток 10 мг (з 15 років). Перевагою Глемонту є мінімальна кількість допоміжних речовин і відсутність барвників (зокрема, оксиду заліза), що особливо важливо в разі тривалих курсів лікування.

АР у реаліях війни: екологічні загрози, мультисенсибілізація та роль персоналізованої терапії

Доповідь заступниці керівника Центру алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів ДУ «Інститут отоларингології ім. О.С. Коломійченка НАМН України» (м. Київ), провідної наукової співробітниці ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», віцепрезидентки ВГО «Асоціація алергологів України», заслуженої лікарки України, лауреатки Державної премії України в галузі науки і техніки, докторки медичних наук, професорки Інни Володимирівни Гогунської була присвячена ключовим викликам, які постають перед фахівцями в умовах зростання поширеності алергічних захворювань як в Україні, так й у світі.

У країнах ЄС 150 млн людей страждають на хронічні алергії, 17 млн мають харчову алергію, з них близько 8% – під загрозою анафілаксії. Ситуація ускладнюється зростанням полісенсибілізації: до 80% пацієнтів чутливі до кількох алергенів, а поєднання сезонних і цілорічних тригерів може перевищувати індивідуальний поріг толерантності.

Особливою темою стала екологічна ситуація в Україні під час війни, яка прямо впливає на алергологічну захворюваність.

Через бойові дії повітря забруднюється двома шляхами: прямо – внаслідок вибухів, артилерійських атак і застосування авіації; непрямо – через лісові пожежі, руйнування промислових об’єктів, нафтобаз. За даними Міністерства захисту довкілля України, російська збройна агресія спричинила викиди понад 120 млн тонн CO₂. Один літр бензину забруднює до 15 м³ повітря, а понад 30% території України вкрито мінами та залишками боєприпасів. Пожежі пошкодили понад 3 млн гектарів лісу.

Забруднені водні джерела – ще один чинник: щонайменше 38 шахт затоплені, доступ до питної води втратили понад 6 млн осіб, а інциденти на дамбах (зокрема, в Кривому Розі) завдали мільйонних збитків. Ґрунти забруднені важкими металами та вибухонебезпечними речовинами, вміст токсикантів у деяких регіонах перевищує допустимі норми в 6-25 разів.

В умовах зміненої екології та високого рівня мультисенсибілізації особливого значення набувають персоналізовані підходи до терапії. Професорка І.В. Гогунська акцентувала увагу на інновації ARIA – впровадженні системи MASK (MACVIA-ARIA Sentinel Network), яка базується на цифровому моніторингу симптомів, дозволяє відстежувати ефективність лікування та коригувати його в режимі реального часу. У центрі цієї моделі – сам пацієнт, його симптоми, комплаєнс і якість життя.

У системі ARIA виділено п’ять класів фармакотерапії (T1-T5). Серед них доповідачка відзначила Ріалтріс як «особистого фаворита», оскільки саме він забезпечує поєднання швидкості та сили дії, що надзвичайно важливо в реальних клінічних умовах.

Компоненти Ріалтрісу працюють синергічно: олопатадину гідрохлорид як топічний антигістамінний засіб швидко усуває свербіж, чхання, ринорею, закладеність носа та сльозотечу; мометазону фуроат діє як потужний протизапальний, протинабряковий і протиалергічний засіб, котрий забезпечує тривалий контроль симптомів. Саме так, на думку Інни Володимирівни, має виглядати сучасна алергологічна терапія – оперативна, ефективна, зручна.

І звісно ж, на завершення з ноткою поетичної легкості професорка І.В. Гогунська процитувала рядки з вірша української поетеси Надії Красоткіної:

Ну, що то – літо! Тепло, пречудово!

Хоч і погода зміниться не раз,

Та на душі так світло і казково,

Бо літо – це найкращий в році час.

Підготував Олексій Терещенко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11-12 (597-598), 2025 р