20 липня, 2025
Актуальні тренди в алергології. Модернізація елімінаційно-іригаційної терапії
Алергічні захворювання набули характеру глобальної епідемії XXI століття. За даними Всесвітньої організації алергії, через алергічний риніт (АР) страждають понад 400 млн людей у світі, що становить приблизно 10-30% дорослого населення [1]. Економічний тягар цього захворювання є значним: щорічні витрати на лікування алергічних захворювань у світі перевищують 150 млрд дол. США [2]. Соціально-економічний аспект алергічних захворювань дихальних шляхів потребує особливої уваги з огляду на їхню поширеність та вплив на якість життя пацієнтів [3].
Сучасна алергологія переживає період трансформації, характеризуючись упровадженням інноваційних діагностичних і терапевтичних підходів. Особливої актуальності набуває концепція персоналізованої медицини, заснована на молекулярній діагностиці та виокремленні фенотипів алергічних захворювань [4]. Паралельно з розвитком високотехнологічних методів лікування зростає інтерес до оптимізації традиційних підходів, зокрема й елімінаційно-іригаційної терапії.
Мета статті – проаналізувати сучасні тенденції розвитку алергології та оцінити ефективність інноваційних підходів до елімінаційно-іригаційної терапії АР.
Презентація результатів дослідження ефективності ксилітолового зрошення в іригаційно-елімінаційній терапії АР на конгресі Європейського респіраторного товариства, Відень, вересень 2024 року
Сучасні тренди в алергології
Молекулярна алергологія та персоналізована діагностика
Впровадження молекулярної алергології революціонізувало діагностичні можливості в алергології. Компонентна діагностика дозволяє ідентифікувати конкретні алергенні білки, що забезпечує точну діагностику, прогнозування тяжкості реакцій та персоналізацію імунотерапії [5]. Використання мікрочипів для одночасного визначення понад 100 алергенних компонентів значно підвищує діагностичну точність та економічну ефективність обстеження. Водночас сучасна наукова думка рухається в напрямі накопичення даних щодо різних алергенних компонентів та їхнього значення у виникненні сенсибілізації пацієнтів.
Переосмислення атопічного маршу
Традиційна концепція атопічного маршу як послідовного розвитку алергічних захворювань зазнала кардинального перегляду. Сучасні епідеміологічні дослідження демонструють, що класична послідовність «харчова алергія → атопічний дерматит → астма → АР» спостерігається лише в 7-10% пацієнтів [6]. Натомість виокремлюють три основні варіанти атопічного маршу: класичний, гастроінтестинальний та респіраторно-шкірний, кожен з яких потребує специфічного терапевтичного підходу.
Концепція локальних алергічних захворювань
На особливу увагу заслуговує концепція локального АР (ентопічного риніту), який характеризується наявністю типових симптомів АР при негативних шкірних пробах і відсутності системної сенсибілізації [7]. Діагностика базується на проведенні назальних провокаційних тестів і визначенні локальної продукції специфічних IgE. Поширеність локального АР серед пацієнтів із неалергічним ринітом становить 25-62%, що підкреслює клінічну значущість цього фенотипу. Логічним продовженням концепції ентопічних захворювань є виокремлення локальної бронхіальної астми й локального алергічного кон’юнктивіту, дослідження щодо поширеності та діагностичних можливостей яких усе ще тривають.
Біологічна терапія
Розвиток біологічної терапії кардинально змінив підходи до лікування тяжких алергічних захворювань. Омалізумаб (антиIgE) демонструє високу ефективність у лікуванні тяжкої астми та хронічної кропив’янки, особливо в пацієнтів із підвищеним рівнем загального IgE [8]. Препарати, що блокують інтерлейкін‑5 (меполізумаб, реслізумаб), ефективні при еозинофільній астмі, тоді як дупілумаб (антиIL‑4/IL‑13) показаний у разі наявності атопічного дерматиту й астми із Th2-запальним ендотипом.
Ксилітолове зрошення – сучасний підхід в елімінаційно-іригаційній терапії
Елімінаційно-іригаційна терапія базується на механічному видаленні алергенів, медіаторів запалення та патогенних мікроорганізмів зі слизової оболонки носа. Назальна іригація сприяє покращенню мукоциліарного транспорту, зменшенню в’язкості секрету, зволоженню слизової оболонки та підготовці до кращого сприйняття топічних препаратів [9].
Європейська академія алергології та клінічної імунології (EAACI) в своїх рекомендаціях також підкреслює важливість включення назальної іригації до стандартної терапії АР [10]. Координаційна група EPOS 2020 рекомендує застосування ізотонічних сольових розчинів, відзначаючи потенційні переваги розчинів зі ксилітолом [11].
Базисне лікування та іригаційна терапія іноді не забезпечують повного усунення симптомів АР, що суттєво погіршує якість життя пацієнтів. Ця проблема зумовлює проведення нових досліджень. Так, у рандомізованому проспективному подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні взяло участь 40 пацієнтів з АР віком 18-60 років. Пацієнтам групи дослідження було призначено іригаційно-елімінаційну терапію АР за допомогою гіперосмолярного 12% розчину ксилітолу (Снотті, ТОВ «Юрія-Фарм») протягом 5 днів, а пацієнтам групи порівняння – за допомогою 0,9% розчину натрію хлориду. З метою оцінки впливу лікування на контроль симптомів та якість життя хворих оцінку було проведено 6 разів: на первинному візиті, після 1-го, 2-го, 3-го, 4-го та 5-го днів лікування.
Елімінаційно-іригаційна терапія гіперосмолярним розчином ксилітолу терміном 5 днів була ефективною для зняття назальних та очних симптомів у пацієнтів з АР, знизивши вираженість симптомів за TONSS із 12,4 (10,3; 14,5) до 3,2 (1,6; 4,8) бала, що було статистично достовірно краще, ніж елімінаційно-іригаційна терапія ізотонічним розчином, яка знизила вираженість симптомів за TONSS з 11,9 (9,9; 14,0) до 6,8 (4,9; 8,7) бала. Найсуттєвіший вплив елімінаційно-іригаційна терапія гіперосмолярним розчином ксилітолу спричинила на проблеми зі сном (зниження на 92,00%), почервоніння очей (зниження на 86,36%), а найменший – на свербіж очей (зниження на 67,02%). За 5 днів застосування не було зареєстровано побічних ефектів від застосування гіперосмолярного розчину ксилітолу, що свідчить про хорошу переносимість [12].
Механізми дії ксилітолу
Ксилітол – природний пентитоловий цукровий спирт, що має унікальні властивості. На відміну від солей, ксилітол не пересушує слизової оболонки, забезпечуючи осмотичний ефект без подразнення [13]. Важливою особливістю є здатність ксилітолу знижувати адгезію мікроорганізмів до епітеліальних клітин і протидіяти формуванню біоплівок, що забезпечує додатковий антимікробний ефект [14].
Перспективи розвитку алергології
Штучний інтелект і цифрові технології
Упровадження технологій штучного інтелекту відкриває нові можливості для діагностики та лікування алергічних захворювань. Машинне навчання дозволяє аналізувати великі масиви даних для прогнозування тяжкості алергічних реакцій, оптимізації дозування препаратів і персоналізації лікування [15].
Мікробіом-орієнтована терапія
Зростає розуміння ролі мікробіому в розвитку алергічних захворювань. Дослідження показують, що дисбіоз кишкового та респіраторного мікробіому асоціюється з підвищеним ризиком алергічної сенсибілізації [16]. Це відкриває перспективи для розробки пробіотичних і пребіотичних стратегій лікування.
Превентивна алергологія
Концепція превентивної алергології набуває усе більшого значення. Раннє введення потенційних алергенів у дитячому віці, модуляція мікробіому та застосування імуномодулювальних стратегій можуть запобігти розвитку алергічної сенсибілізації [17].
Висновки
Отже, сучасна алергологія перебуває на етапі кардинальної трансформації, поєднуючи революційні технологічні досягнення з оптимізацією традиційних методів лікування. Молекулярна діагностика та персоналізована медицина дозволяють індивідуалізувати терапевтичні підходи, тоді як біологічна терапія відкриває нові можливості для лікування тяжких форм алергічних захворювань. Водночас переосмислення класичних концепцій, як-от атопічний марш, і виокремлення нових фенотипів, включаючи локальний АР, розширює розуміння патогенезу алергічних захворювань. Перспективи впровадження штучного інтелекту, мікробіом-орієнтованої терапії та превентивних стратегій формують основу для подальшого розвитку галузі. В цьому контексті модернізація традиційних методів, зокрема елімінаційно-іригаційної терапії, демонструє важливість комплексного підходу, що поєднує інноваційні та перевірені часом методи лікування для досягнення оптимальних результатів у пацієнтів з алергічними захворюваннями дихальних шляхів.
Список літератури знаходиться в редакції.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11-12 (597-598), 2025 р
