Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, оцінка й лікування
Емоціоналізм після інсульту (ЕПІ) – поширений психоемоційний розлад, який характеризується утрудненим контролем над власними емоціями та проявляється повторюваними епізодами плачу чи сміху. ЕПІ відзначається у кожного п’ятого хворого через шість місяців після інсульту. Попри вельми високу поширеність, ЕПІ залишається недостатньо вивченим. Наукова література щодо ЕПІ є обмеженою, особливо порівняно з іншими частими неврологічними станами, такими як афазія та зорове ігнорування. N. M. Broomfield et al. у статті «Post-stroke emotionalism: Diagnosis, pathophysiology, and treatment» (International Journal of Stroke, 2024; Vol. 19 (8): 857‑866) виконали описовий огляд, що включає наявні дані про ЕПІ, поширеність, нейробіологію, предиктори та провокувальні фактори, а також оцінку й лікування. Автори сподіваються, що ці відомості будуть корисними для застосування у клінічній практиці та майбутніх дослідженнях.
Запаморочення: коли потрібен невролог?
Думка фахівця
7 березня, 2025
За матеріалами IV національного конгресу «Серце та судини»
(24‑26 жовтня 2024 року)
Ішемічний інсульт: особливості перебігу, діагностування й терапії
Гострий інсульт, або гостре порушення мозкового кровообігу, являє собою критичний стан, що спричиняє пошкодження тканин мозку і розлади його функцій. Інсульт характеризується раптовою появою вогнищевої неврологічної симптоматики, зумовленої виключно судинними причинами. Як найпоширеніший тип судинної катастрофи, ішемічний інсульт, асоційований зі значною захворюваністю та смертністю в усьому світі, є важким тягарем для системи охорони здоров’я і пацієнтів. Розуміння основних механізмів, факторів ризику та стратегій лікування має вирішальне значення для зменшення наслідків цього небезпечного неврологічного стану для хворих. Пропонуємо до вашої уваги огляд онлайн-публікації C. Hui et al. «Ischemic Stroke» (StatPearls, 2024; Bookshelf ID: NBK499997), в якій розглянуто етіологію, епідеміологію, патофізіологію ішемічного інсульту, а також ключові стратегії діагностики й терапії, спрямовані на оптимізацію клінічних результатів для пацієнтів і мінімізацію довгострокових наслідків.
Вторинна профілактика інсульту: нюанси та перспективи
Огляд подій
6 березня, 2025
У січні 2025 р. на платформі School of Innovative Medicine відбулася науково-практична конференція «Інсульт: сучасні методи та оптимальні стратегії лікування». Дана наукова подія викликала значну зацікавленість серед лікарів різних спеціальностей, які у своїй професійній діяльності стикаються з пацієнтами, що перенесли інсульт та потребують вторинної профілактики. У межах заходу д.мед.н., професор кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Михайло Михайлович Орос розглянув актуальні аспекти вторинної профілактики інсульту в пацієнтів із фібриляцією передсердь (ФП).
Актуальні питання реабілітації при церебральному інсульті
Судинні захворювання головного мозку протягом останніх десятиліть залишаються найважливішою проблемою клінічної неврології в Україні. Тому церебральний інсульт (ЦІ) продовжує активно вивчатися як міжнародними, так і вітчизняними дослідниками. Це пояснюється значною поширеністю, високою смертністю та інвалідизацією пацієнтів внаслідок гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК). При цьому відзначається зростання даних показників протягом останніх років у багатьох країнах світу, зокрема і в Україні.
Можливості антидепресивної терапії у пацієнтів із постінсультною депресією
Інсульт є однією із найпоширеніших причин тривалої втрати працездатності та смерті у світі. Пацієнти, які перенесли інсульт, можуть мати не лише довгострокові порушення моторних і когнітивних функцій, але й психологічні проблеми, зокрема постінсультну депресію (ПІД). Вона нерідко призводить до множинних і тяжких наслідків, ускладнюючи лікування та реабілітацію хворих після інсульту. Для терапії та профілактики ПІД успішно застосовують селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), яким притаманні нейропротекторні та нейровідновлювальні властивості. Переконливі докази свідчать на користь використання сертраліну – СІЗЗС зі стабільною фармакокінетикою, який сприяє функціональному відновленню пацієнтів після інсульту та зменшенню проявів ПІД.
Оновлені рекомендації щодо первинної профілактики інсульту
Клінічні рекомендації
6 березня, 2025
Інсульт є провідною причиною інвалідизації та смерті в усьому світі. Близько 15 млн людей щороку переносять інсульт, з яких 5 млн залишаються із тривалою інвалідністю та потребують сторонньої допомоги принаймні щодо однієї з повсякденних активностей. У 2024 р. Американська асоціація серця (AHA) та Американська асоціація інсульту (ASA) розробили настанову щодо первинної профілактики інсульту, яка є оновленою версією рекомендацій AHA/ASA 2014 р. Новітній документ базується на сучасних доказах щодо стратегій профілактики інсульту протягом усього життя. Пропонуємо до вашої уваги огляд основних положень настанови.
Ішемічний інсульт на тлі фібриляції передсердь: коли починати антикоагулянтну терапію?
Клінічне дослідження
6 березня, 2025
Важливе питання щодо оптимального часу початку антикоагулянтної терапії (АКТ) у пацієнтів із гострим ішемічним інсультом (ГІІ) та фібриляцією передсердь (ФП) залишається невизначеним у сучасній клінічній практиці. D. J. Werring et al. провели масштабне порівняльне дослідження, спрямоване на оцінку ефективності та безпеки раннього й відтермінованого призначення прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) пацієнтам із ГІІ та ФП. Пропонуємо до вашої уваги огляд отриманих результатів та висновків, розміщених у статті «Optimal timing of anticoagulation after acute ischaemic stroke with atrial fibrillation (OPTIMAS): a multicentre, blinded-endpoint, phase 4, randomised controlled trial» (Lancet, 2025; 405 (10472): 32).
Чому нейронні мережі людини в тривозі «не розпізнають кота»?
Думка фахівця
6 березня, 2025
На початку лютого відбулася «Зимова школа НЕПіКа: неврологія, ендокринологія, психіатрія, кардіологія». В рамках заходу проведено практичний майстер-клас сімейного лікаря, обговорено цікаві клінічні випадки.
Нікотинові паучі: визначення оптимального рівня нікотину для зменшення шкоди
У боротьбі зі шкідливими наслідками куріння важливу роль відіграють альтернативні продукти, як-от нікотинові паучі (НП; від англ. pouches). Ці безтютюнові вироби пропонують споживачам спосіб задовольнити потребу в нікотині без вдихання токсичних речовин, які утворюються під час згоряння тютюну.
Вітамін D: доведені переваги для здоров’я і рекомендації для популяції
Клінічні рекомендації
5 березня, 2025
Вітамін D, який часто називають «сонячним вітаміном», необхідний для багатьох біологічних і фізіологічних процесів людини. Дефіцит вітаміну D (ДВД), який зазвичай визначається як сироваткова концентрація 25(OH)D <20 нг/мл [1], залишається серйозною глобальною проблемою охорони здоров’я. В усьому світі поширеність ДВД оцінюється в 45%, варіюючи від 57 до 18% (залежно від регіону) [2].
В огляді Grant і співавт. (2025) визначені потенційні переваги вітаміну D для 8 з 10 основних причин смерті в США за останні роки: серцево-судинні захворювання (CCЗ), рак, COVID‑19, інсульт, хронічні захворювання нижніх дихальних шляхів, хвороба Альцгеймера, ЦД і захворювання нирок.
Тривале лікування ендометріозу дієногестом: ефективність та переносимість
Клінічне дослідження
5 березня, 2025
Ендометріоз – хронічне захворювання в жінок репродуктивного віку, яке визначають як наявність за межами матки тканини, подібної до
ендометрію, що спричиняє запалення і кровотечі (Kennedy et al., 2005). Попри доброякісний характер новоутворень захворювання чинить глибокий негативний вплив на якість життя жінок і часто зумовлює складнощі в діагностиці та лікуванні в медичних фахівців. Гормональні препарати є терапевтичним варіантом першої лінії. Вони блокують менструальний цикл і зменшують симптоми, пов’язані з ендометріозом, спричиняючи стан псевдовагітності та/або зменшуючи секрецію естрогену шляхом блокування осі «гіпоталамус – гіпофіз – яєчники».
