Тяжка негоспітальна пневмонія (тНП) пов’язана з високим рівнем захворюваності та смертності. Попри наявні європейські та неєвропейські рекомендації щодо лікування негоспітальної пневмонії (НП), немає конкретних рекомендацій щодо лікування тНП. Європейське респіраторне товариство (ERS), Європейське товариство інтенсивної терапії (ESICM), Європейське товариство клінічної мікробіології та інфекційних хвороб (ESCMID) і Латиноамериканська торакальна асоціація (ALAT) створили цільову групу для розробки перших міжнародних рекомендацій щодо лікування тНП. До складу групи увійшли 18 європейських і чотири неєвропейських експертів, а також два методисти. Було вибрано вісім клінічних питань щодо діагностики та лікування тНП, які було розглянуто в цих рекомендаціях. Систематичний пошук літератури проводили в кількох базах даних. Метааналізи були виконані для синтезу доказів, коли це було можливо. Якість доказів оцінювали за системою GRADE (Grading of Recommendations, Assessment, Development and Evaluation). Для визначення сили кожної з рекомендацій використовували спеціальну систему «доказ – ​рішення». Видані Рекомендації стосувалися діагностики, призначення антибіотиків (АБ), органної підтримки, визначення біомаркерів і застосування допоміжної терапії. Рекомендації за або проти конкретних лікувальних заходів надавалися після оцінки достовірності отриманих результатів, важливості досліджуваних кінцевих точок, бажаних і небажаних ефектів лікування, вартості, доцільності, переносимості лікування, ролі в забезпеченні рівності в питаннях охорони здоров’я.

Весною 2024 р. у Валенсії (Іспанія) відбулась одна з найочікуваніших подій для європейської алергологічної спільноти – ​Конгрес Європейської академії алергології та клінічної імунології (European Academy of Allergy & Clinical Immunology, EAACI). Окрім обговорення новітніх підходів до діагностики, профілактики та лікування алергійних захворювань (АЗ) було розглянуто використання ІТ-технологій для вибору персоналізованого підходу до лікування та впровадження концепції One Health, що розглядає здоров’я людей із точки зору взаємозв’язку людей, тварин, рослин і довкілля, у контексті АЗ. Особливу увагу в рамках заходу було приділено очним симптомам алергії.

Пандемія COVID-19 не тільки змінила наше життя, але й вплинула на глобальну циркуляцію мікроорганізмів, особливо тих, що спричинюють ураження респіраторного тракту. У статті розглянуто і проаналізовано історію та сучасний стан епідемічного сезону 2023-2024 рр., аспекти діагностики та прийняття рішень щодо противірусної терапії, лікування грипу, COVID‑19 чи можливих ускладнень.

Хронічною вважають кропив’янку, яка триває більш ніж 6 тиж; її поділяють на два різновиди: індуковану і хронічну спонтанну кропив’янку (ХСК). Індукована кропив’янка часто зумовлена пусковим тригером, переважно фізичним, і зазвичай характеризується інтермітуючим перебігом, але загальна тривалість симптомів може охоплювати багато років. Ангіоневротичний набряк, що в більшості випадків пов’язаний із ХСК, уражає обличчя, кінцівки, зовнішні статеві органи, губи, язик і, рідко, глотку, але в жодному випадку не гортань, тобто ризик розвитку асфіксії зведений до нуля. Патологія тісно пов’язана з аутоімунітетом, найбільш вивченою ланкою якого є є антитіла IgG до IgE-рецептора, що перехресно зв’язують незайняті IgE-рецептори опасистих клітин і базофілів, тим самим активуючи ці клітини і зумовлюючи секрецію гістаміну, лейкотрієнів, цитокінів і хемокінів [1]. Активується комплемент, і вивільнення компонента C5a посилює секрецію опасистих клітин [2]. Існує й інший варіант – коли пацієнти мають IgE-антитіла до великої кількості аутоантигенів, у тому числі до тиреопероксидази та інтерлейкіну-24, хоча досі не з’ясовано, які з них є патогенними [3].

10 вересня 2024 року, під патронатом громадської організації «Всеукраїнська асоціація інфекціоністів», відбулася (в онлайн-форматі) науково-практична конференція «Актуальні сезонні інфекційні хвороби. Ураження нервової системи». Програма заходу була присвячена поточній ситуації щодо найактуальніших інфекційних хвороб, а саме COVID‑19, грипу, а також інфекційним хворобам літньо-осіннього сезону. Окрему увагу приділили стрептококовій інфекції, захворюваність на яку зростає в усьому світі, зокрема і в Україні. Завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету (НМУ) імені О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Ольга Анатоліївна Голубовська у своїй доповіді наголосила на важливості своєчасної ­діагностики низки сезонних респіраторних захворювань, а також нагадала про інструменти швидкої діагностики, доступні українськім фахівцям. Адже вчасно встановлений діагноз – ​не лише запорука ефективного лікування, а й запобігання подальшому поширенню інфекційного процесу, тяжкому перебігу і ускладненням, і найголовніше – ​летальним наслідкам захворювання.

ГАМК-ергічна система є однією з найважливіших регуляторних систем, яка забезпечує злагоджену роботу нейронних мереж. Вона відіграє ключову роль у підтриманні балансу між збудженням і гальмуванням у головному мозку, що необхідно для нормального функціонування організму, відповідає за регуляцію настрою, когнітивних процесів, контролює реакцію на стрес і бере участь у формуванні поведінкових реакцій. Дисфункція ГАМК-ергічної системи асоціюється з розвитком різних патологічних станів, включно з тривожними розладами, депресією, епілепсією, іншими неврологічними й психіатричними порушеннями. Водночас завдяки використанню ГАМК-ергічних засобів можливо не лише полегшити симптоми, а й покращити якість життя пацієнтів із зазначеними розладами.

Наприкінці 2019 року в усьому світі набуло широкого поширення нове захворювання, спричинене новим коронавірусом. Спочатку воно стало причиною епідемії в Китаї, а пізніше, у березні 2020 року, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила його пандемією. Це захворювання, відоме як коронавірусна хвороба 2019 року (COVID‑19), спричинюється коронавірусом типу 2 тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV‑2). Пандемія COVID‑19 продовжує поширюватися, і, за останніми оцінками, кількість хворих перевищує 617 млн, а загиблих – ​6 млн осіб [2]. Досі тривають пошуки ефективних методів лікування і профілактики цього захворювання та його наслідків, і одним із напрямів є топічна терапія, спрямована на зниження вірусного навантаження і запобігання розвитку ускладнень. У статті розглянуто результати проспективного рандомізованого пілотного клінічного дослідження застосування повідон-йоду (PVP-I) при захворюванні, зумовленому SARS-CoV‑2, впливу PVP-I на зараження, вірусне навантаження, а також оцінки якості життя на тлі застосування PVP-I.

Надмірна маса тіла й ожиріння – світова проблема, що лише набирає обертів [1-3]. За оцінками, >100 млн дітей і >600 млн дорослих живуть з ожирінням [2]. Ожиріння пов’язано із серцево-судинними захворюваннями, гіпертонією, цукровим діабетом 2 типу, деякими видами раку, гіперліпідемією, апное уві сні, остеоартритом, захворюваннями печінки та жовчного міхура, а також гінекологічними проблемами [1]. Модифікація способу життя, включаючи фізичні тренування і дієтотерапію, поведінкові втручання, медикаментозна терапія та хірургічні втручання є поширеними підходами до боротьби з ожирінням [1].

Хронічна кропив’янка (ХК) – ​поширене захворювання [1], яке вражає людей різного віку в усьому світі. Загалом воно має різну тривалість перебігу, зазвичай – ​це кілька років [2]. ХК має значний негативний вплив на якість життя, пов’язану зі здоров’ям [3], такий самий або більший за той, що чинять псоріаз помірного чи тяжкого ступеня [4], атопічний дерматит, астма і тяжка ішемічна хвороба серця, що потребує аортокоронарного шунтування [3, 5-8]. Крім того, ХК суттєво впливає на успішність у навчанні і робочу активність, а також пов’язана зі значним тягарем для медичних ресурсів систем охорони здоров’я, витратами на лікування та іншими прямими і непрямими негативними наслідками для суспільства [9, 10].

Торік Європейське товариство з гіпертензії (ESH) оприлюднило клінічну практичну настанову із ведення хворих на АГ, де було узагальнено найкращі наявні докази щодо всіх аспектів виявлення й лікування АГ. Документ є вельми змістовним і великим, тому з метою полегшення сприйняття рекомендацій фахівцями у сфері охорони здоров’я та впровад­жен­ня у клінічну практику робоча група ESH у 2024 р. розробила стислий формат настанови із найважливішою інформацією. Пропонуємо до вашої уваги огляд її загальних положень щодо діагностики й терапії пацієнтів з АГ (European Journal of Internal Medicine, 2024; 126: 1 15).

17-18 жовтня відбувся симпозіум «Мультидисциплінарний підхід як ефективна парадигма надання психіатричної, неврологічної та наркологічної допомоги під час війни», в рамках якого провідні фахівці галузі представили сучасні напрацювання з актуальних питань сьогодення; особлива увага в декількох доповідях була зосереджена на важливості збагачення раціонів дієтичного харчування дорослих і дітей додатковими джерелами біологічно активних речовин для сприяння покращенню когнітивних процесів, зокрема в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) та в дітей з розладами спектра аутизму.

Кислотозалежні захворювання належать до найпоширеніших хвороб органів травлення і потребують антисекреторної терапії. Завдяки унікальному механізму дії, ефективності та безпеці чільне місце в схемах лікування цієї патології посідають інгібітори протонної помпи (ІПП). У квітні відбулася науково-практична конференція «Допомога лікарю та пацієнту під час війни: практичний досвід». Доцент кафедри клінічної фармації і клінічної фармакології Вінницького національного медичного університету, кандидат медичних наук Олександра Олексіївна Клекот мала слово з доповіддю «Клініко-фармакологічні аспекти застосування омепразолу в клінічній практиці». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – ​відповідь».