Місце комбінованої терапії розувастатином та езетимібом (Клівас® Плюс) в сучасній клінічній практиці
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються ключовою причиною інвалідності та смерті в усьому світі. В численних дослідженнях доведено причинно-наслідковий зв’язок між високою частотою серцево-судинних (СС) ускладнень і великою концентрацією холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). Основою профілактики атеросклеротичних ССЗ є зниження рівня ХС ЛПНЩ, що досягається призначенням статинів. Однак нерідко одного лише лікування статинами виявляється недостатньо, – у таких випадках вдаються до використання комбінованої гіполіпідемічної терапії (ГЛТ). Провідні вітчизняні фахівці у галузі кардіології поділилися власним досвідом застосування ГЛТ, зокрема комбінованого препарату розувастатину та езетимібу Клівас® Плюс (ACINO, Україна), в реальних клінічних умовах.
Езетиміб у межах гіполіпідемічної терапії: чи достатньо він сьогодні застосовується?
Значна частка пацієнтів з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями (АССЗ) не досягають цільового рівня холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) незважаючи на лікування статинами, яке вони отримують. Наразі статини лишаються основою гіполіпідемічної терапії (ГЛТ), проте ширшому їх використанню можуть перешкоджати побічні явища, пов’язані з лікуванням. Езетиміб зазвичай є варіантом вибору як додатковий препарат для досягнення цільових показників ХС ЛПНЩ завдяки високій ефективності та можливості зниження дози статинів на тлі їх приймання. A.A Manolis et al. у статті «Are We Using Ezetimibe As Much As We Should?» (Biomarker Insights, 2024; 19: 1‑19) на підставі даних літератури розглянули ефекти езетимібу щодо зниження рівня ліпідів, частоти серцево-судинних (СС) подій і поліпшення результатів у пацієнтів. Пропонуємо до вашої уваги огляд цієї публікації.
Метаболічно асоційована жирова хвороба печінки: зв’язок із серцево-судинними захворюваннями та сучасні методи лікування
Метаболічно асоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП) – це хронічна патологія, що вражає понад чверть населення планети та характеризується зростанням поширеності в усьому світі через пандемію ожиріння. Факторами ризику МАЖХП є ожиріння, порушення метаболізму глюкози, високий артеріальний тиск (АТ) й атерогенна дисліпідемія (ДЛП). Наявність інсулінорезистентності (ІР) може бути тісно пов’язана із розвитком та прогресуванням МАЖХП. Оскільки ІР також викликає атеросклероз, основною причиною смерті серед пацієнтів із МАЖХП є серцево-судинні захворювання (ССЗ). Представляємо до вашої уваги адаптований переклад статті H. Yanai et al. «Metabolic-Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease – Its Pathophysiology, Association with Atherosclerosis and Cardiovascular Disease, and Treatments» (International Journal of Molecular Sciences, 2023; 24 (20): 15473), в якій розглянуто патофізіологію МАЖХП, терапевтичні й хірургічні підходи до ведення хворих та механізми дії препаратів для лікування МАЖХП.
Місце апіксабану в сучасних настановах щодо лікування пацієнтів із фібриляцією передсердь
Фібриляція передсердь (ФП) – одна із найпоширеніших аритмій, що суттєво знижує якість життя пацієнтів та пов’язана з високою частотою госпіталізацій та ускладнень від супутніх захворювань. Найчастішим нелетальним наслідком ФП є серцева недостатність, яка з часом розвивається приблизно у половини пацієнтів. Наступними поширеними несприятливими наслідками ФП є ішемічний інсульт, ішемічна хвороба серця та інші тромбоемболічні події. Тому питання профілактики інсультів є одним із ключових аспектів сучасного ведення осіб із ФП. Цьогоріч у листопаді за підтримки компанії Pfizer відбувся науковий захід «Впровадження Європейських стандартів ведення хворих з фібриляцією передсердь: проблеми і перспективи»(21 листопада 2024 року), під час якого відомі українські та міжнародні експерти проаналізували сучасні підходи до профілактики тромботичних ускладнень у пацієнтів із ФП з точки зору оновлених клінічних настанов Європейського товариства кардіологів (ESC, 2024).
Біль у гомілковостопному суглобі: погляд ревматолога
Думка фахівця
11 січня, 2025
Гомілковостопний суглоб є однією з найважливіших структур опорно-рухового апарату, що забезпечує стабільність і рух. Однак біль та набряк у цій ділянці можуть сигналізувати про значно серйозніші проблеми, ніж просто локальне ураження. Відомо, що біль у гомілковостопному суглобі – це своєрідна верхівка айсберга, що може приховувати системні захворювання, зокрема ревматологічної природи. У межах заходу «Академія сімейного лікаря», організованого MedExpert, д.мед.н., професорка, керівниця навчального центру Інституту ревматології (м. Київ) Єлизавета Давидівна Єгудіна представила підходи до діагностики, зокрема диференційної, болю та набряку гомілковостопного суглоба з акцентом на ревматологічні захворювання.
Слабке пригнічення активності альдостерону як можлива причина недостатньої ефективності стандартної терапії у пацієнтів після гострого коронарного синдрому
Короткостроковий прогноз пацієнтів, яким проводиться реваскуляризація із приводу гострого інфаркту міокарда (ГІМ), суттєво покращився за останнє десятиліття. Незважаючи на поточні стандартні методи лікування, спостерігається значне зростання рівня гормону альдостерону, який досягає найвищого показника незабаром після початку ІМ. При ГІМ альдостерон сприяє низці шкідливих коротко- та довгострокових ефектів, включно із затриманням натрію та потенційним аритмогенезом, можливо, через виснаження калію та магнію. Також він може призводити до розвитку ендотеліальної дисфункції, підвищення тонусу судин, інгібування нейронального зворотного захоплення катехоламінів, некрозу серцевих міоцитів, відкладення колагену та ремоделювання серця.
Емпагліфлозин – невід’ємний компонент сучасної фармакотерапії цукрового діабету, хронічної серцевої недостатності та хронічної хвороби нирок
Інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ‑2) первинно апробовані як антигіперглікемічні препарати. Однак у низці масштабних клінічних досліджень було продемонстровано їх потужну терапевтичну дію щодо зниження частоти несприятливих серцево-судинних (СС) результатів, зокрема СС-смерті, госпіталізації з приводу погіршення перебігу серцевої недостатності (СН) та прогресування хронічної хвороби нирок (ХХН).
Під час XXV Національного конгресу кардіологів України, який відбувся 24‑27 вересня у Києві, провідні фахівці з кардіології, ендокринології та нефрології розповіли про необхідність своєчасного призначення іНЗКТГ‑2 різній категорії пацієнтів.
Нові терапевтичні стратегії при остеоартриті
Остеоартрит (ОА) є найпоширенішою формою артриту, що характеризується наявністю хронічного болю, порушенням функції та рухливості в суглобах. Незважаючи на прогрес у розумінні патофізіології ОА, ефективної терапії поки що не існує. Лікування ОА зазвичай полягає у застосуванні симптоматичної терапії, що тимчасово полегшує біль та сприяє поліпшенню функції суглобів. Тому із часом у частки пацієнтів виникає потреба в ендопротезуванні. Представляємо до вашої уваги адаптований переклад статті M.A.B. Siddiq et al. «New therapeutic strategies in osteoarthritis» (Joint Bone Spine, 2024; 91 (6): 105739), в якій розглянуті нові терапевтичні стратегії при ОА, що можуть не лише полегшувати симптоми, але й сповільнювати прогресування хвороби.
Тригліцериди, ремнанти і резидуальний кардіометаболічний ризик – місце фібратів у лікуванні атерогенної дисліпідемії
Цьогоріч у вересні в м. Києві відбулася визначна медична подія. XXV Національний конгрес кардіологів України зібрав тисячі лікарів різних спеціальностей для обговорення актуальних тем і нових підходів до діагностики та лікування серцево-судинних захворювань (ССЗ). На особливу увагу заслуговував круглий стіл, присвячений проблемам резидуального кардіометаболічного ризику в пацієнтів з атерогенною дисліпідемією (ДЛП). Учасники заходу, зокрема Лале Токгозоглу (Туреччина) та Олена Іванівна Мітченко (Україна), висвітлили сучасні підходи до терапії ДЛП та підкреслили важливість використання фібратів у зниженні ризику серцево-судинних (СС) ускладнень.
Комбінація Лансурф® + бевацизумаб в лікуванні раку печінкового вигину ободової кишки з множинними метастазами
Клінічний випадок
10 січня, 2025
Ведення пацієнтів із метастатичним колоректальним раком у поєднанні з численними супутніми захворюваннями є складним клінічним завданням. Воно потребує індивідуалізованого підходу, міждисциплінарної співпраці та комплексного врахування стану пацієнта для забезпечення ефективного й безпечного лікування.
Комбінація Лансурф® + бевацизумаб в лікуванні пацієнтки із раком сигмоподібної кишки з множинними метастазами
Клінічний випадок
10 січня, 2025
Серед усіх локалізацій колоректального раку (КРР) превалюють пухлини сигмоподібної кишки, становлячи близько 25% випадків. Особливості анатомічної будови та кровопостачання цього відділу товстої кишки обумовлюють високий ризик раннього метастазування та агресивний перебіг захворювання.
Французькі рекомендації щодо лікування онкоасоційованої венозної тромбоемболії: оновлення‑2023
Клінічні рекомендації
10 січня, 2025
Онкоасоційована венозна тромбоемболія (ВТЕ) залишається актуальною проблемою сучасної медицини через підвищений ризик як повторних тромбоемболій, так і масивних кровотеч у онкологічних пацієнтів порівняно з пацієнтами без онкологічних захворювань. У зв’язку з цим особливої ваги набувають оновлені Французькі рекомендації 2023 р. щодо антикоагулянтної терапії при онкоасоційованій ВТЕ.
