Ще донедавна гіперурикемію сприймали переважно як метаболічне підґрунтя для розвитку подагри – ​«класичної» хвороби суглобів. Проте XXI століття радикально змінює наше уявлення про клінічну значущість підвищених рівнів сечової кислоти (СК). Зростання поширеності гіперурикемії, зокрема серед пацієнтів без явних проявів подагри, свідчить: перед нами – ​системна проблема, яка вимагає ширшого клінічного мислення та персоналізованого підходу до менеджменту [1]. За останні роки у світі зафіксовано стійку тенденцію до зростання гіперурикемії навіть серед осіб молодого віку. Основними факторами є зміни харчових звичок, малорухливий спосіб життя, епідемія ожиріння та пов’язаний із цим метаболічний синдром. Особливо тривожить той факт, що гіперурикемія дедалі частіше не супроводжується типовими нападами артриту. Це знижує настороженість лікарів і відкладає початок лікування [2, 3]. Однак «сфера впливу» СК давно вийшла за межі суглобів. Сучасні дані демонструють чіткий зв’язок між гіперурикемією та артеріальною гіпертензією, метаболічним синдромом, серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) і хронічною хворобою нирок (ХХН). Відомо, що навіть помірне підвищення рівня уратів може погіршувати ендотеліальну функцію, спричиняти оксидативний стрес, активацію ренін-ангіотензин-альдостеронової системи та прогресування ниркової дисфункції. Зниження рівня СК в таких випадках є не лише питанням комфорту пацієнта, а й важливим кроком до покращення довгострокового прогнозу [2, 3].

За матеріалами науково-практичної конференції «Інноваційні технології у ревматології: діагностика та лікування»

Нещодавно українські полярники вирушили в 30-ту експедицію в Антарктиду. Мережа аптек «Подорожник» у 2022 році взяла під повну фармацевтичну опіку єдину українську антарктичну станцію «Академік Вернадський» і відтоді надає ліки дослідникам у межах проєкту «Перша полярна аптека».

За матеріалами Міжнародного конгресу «Всесвітній день нирки 2025»

Алкогольна невропатія – ​домінуюче ускладнення гострої та хронічної інтоксикації внаслідок зловживання алкоголем. Воно призводить до сенсорного, моторного та вегетативного ураження периферичної нервової системи (ПНС) та кількісно набагато переважає пошкодження ЦНС. Слід зазначити, що частіше відбувається їх поєднання [1, 2]. Останніми роками за допомогою достатньої кількості (рандомізовані плацебо-контрольовані моноцентрові та багатоцентрові) досліджень (рівень доказів А) отримано безумовні докази патогенетичної ефективності застосування α-ліпоєвої кислоти (АЛК*) в лікуванні ураження ПНС при різноманітних її пошкодженнях. Особливо це стосується лікування діабетичних невропатій [24, 25]. Водночас клінічні дослідження щодо застосування АЛК при хронічній етаноловій інтоксикації поодинокі та несистематизовані [27, 33]. Мета роботи – ​дослідити клініко-електрофізіологічну ефективність застосування АЛК в експерименті та клініці щодо комплексного лікування алкогольних полінейропатій (АПН).

Міністерство у справах ветеранів та Міністерство оборони США, 2025

За матеріалами науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні стандарти діагностики, лікування та реабілітації неврологічних захворювань»

Кеторолак є корисним нестероїдним протизапальним препаратом (НПЗП) для контролю гострого болю; особливо характеризується виразним аналгетичним ефектом, що допомагає економити використання опіоїдів під час різних хірургічних втручань. Цей препарат можна вводити різними шляхами, включаючи внутрішньом’язовий, внутрішньовенний, сублінгвальний та пероральний. Водночас таблетована форма практично не поступається ін’єкційній: усмоктування перорального кеторолаку відбувається дуже швидко, його біодоступність становить ≈80-100%, тривалість дії – ​≈6-8 год. Механізм дії кеторолаку полягає в інгібуванні обох ізоферментів циклооксигенази – ​ЦОГ‑1 і ЦОГ‑2, що знижує концентрацію простагландинів у місцях запалення.

За матеріалами науково-практичної конференції «Конгрес нейронаук»

Тривожні розлади (ТР) належать до найпоширеніших проблем психічного здоров’я у світі (Wang Z. et al., 2025) та включають специфічні фобії, соціальний ТР, генералізований ТР, панічний розлад та агорафобію. Висока поширеність, хронічний перебіг і коморбідні стани призвели до того, що ТР посідають 9-те місце серед пов’язаних зі здоров’ям причин інвалідності (Vos T. et al., 2017). У 2019 р. ТР спостерігався у 301 млн людей у світі. Відповідно до оцінок експертів ВООЗ, наразі на ТР страждає близько 4% населення (ВООЗ, 2023), причому достовірно частіше майже в 2 рази страждають жінки, ніж чоловіки (Javaid S. et al., 2023).

Рекомендації Товариства нейроонкології (SNO)

За матеріалами науково-практичної конференції «Конгрес нейронаук»