Головна Статті

 
 
 
Синдром обструктивного апное сну як фактор ризику когнітивних розладів
Думка фахівця

19 квітня, 2025

Близько 40% випадків деменції пов’язано із потенційно модифікованими факторами ризику, як-то цук­ровий діабет, артеріальна гіпертензія (АГ), ожиріння, відсутність фізичної активності, депресія, куріння, низький рівень освіти й соціальних контактів, зниження слуху, надмірне вживання алкоголю та забруднене повітря [1]. Останніми роками підвищену увагу приділяють виявленню нових зворотних чинників ризику когнітивних розладів (КР). У цьому контексті розглядаються розлади сну, зокрема синдром обструктивного апное сну (СОАС). У численних клінічних та експериментальних дослі­дженнях підтвер­джено двонаправлений зв’язок порушень сну та КР. З одного боку, проблеми зі сном підвищують ризик розвитку КР, з іншого – ​можуть бути ранніми проявами нейродегенеративних захворювань. Висока поширеність розладів сну в літніх осіб підкреслює важливість їх врахування як фактора ризику КР у цієї категорії пацієнтів [2].
Оновлення в лікуванні генералізованого тривожного і посттравматичного стресового розладів
Огляд подій

19 квітня, 2025

Вивчення психічного добробуту українців в умовах сьогодення набуває особливого значення. У лютому 2025 р. відбувся майстер-клас «Психічний добробут у надзвичайних ситуаціях: сучасні методи допомоги». В межах заходу розглядалася важливість надання психосоціальної допомоги, спрямованої на збереження психічного здоров’я, недопущення загострення хвороб і перетворення їх на хронічні форми, відновлення та підтримання функціонування пацієнтів у різних сферах життя. Про деякі оновлення в лікуванні генералізованого тривожного (ГТР) і посттравматичного стресового розладів (ПТСР) розповів Михайло Михайлович Орос, д.мед.н., професор, завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Фармакокінетичний профіль оланзапіну: огляд сучасної літератури
Огляд

18 квітня, 2025

На сьогодні оланзапін є одним із найчастіше використовуваних антипсихотичних засобів, фармакокінетичні властивості якого широко вивчалися в межах багатьох дослі­джень. Попри те, що оланзапін застосовується у клінічній психіатрії протягом десятиліть, залишаються питання щодо користі терапевтичного моніторингу препарату, кінетичних характеристик при використанні в окремих групах пацієнтів або за різних захворювань, призначення високих доз, медикаментозних взаємодій тощо. У статті P. Kolli et al. «Olanzapine pharmacokinetics: a clinical review of current insights and remaining questions» на основі даних сучасної наукової літератури розглянуто клінічно значущі аспекти фармакокінетики оланзапіну і потенційні теми для майбутніх дослі­джень. Пропонуємо до вашої уваги ключові положення огляду, опублікованого у виданні Pharmacogenomics and Personalized Medicine (2023; 16: 1097‑1108).
Коморбідні когнітивні порушення і синдром тривоги за початкових розладів мозкового кровообігу: можливості та критерії вибору лікування
Огляд

18 квітня, 2025

Хронічний стрес сьогодні є одним із провідних факторів у виникненні та розвитку різноманітних форм патології в сучасному суспільстві. Особливо актуальною ця проблема наразі є для нашої країни, де в умовах повномасштабної війни значна кількість населення відчувають хронічний стрес, що формує потужне підґрунтя для виникнення так званих хвороб цивілізації. До них належать, зокрема, цереброваскулярна і психосоматична патологія, а також неврози, тобто основні захворювання у практиці як невролога, так і сімейного лікаря. Поєднує ці форми патологій первинність ураження центральної нервової системи (ЦНС) на всіх рівнях структурно-функціональної організації мозку – ​від молекулярного до системного, із подальшим розвитком дизрегуляції внутрішніх органів, центрального та периферичного кровообігу. Тому «хвороби цивілізації» також належать до категорії дизрегуляційної патології.
Вплив комплексного засобу Кардонат Макс на клініко-інструментальні показники в пацієнтів із гіпертонічною хворобою І-ІІ стадії
Клінічне дослідження

18 квітня, 2025

Питання гіпертонічної хвороби (ГХ) на сьогодні залишається таким самим актуальним, як і наприкінці минулого та позаминулого століть. Що більше науковий світ пізнає механізмів серцево-судинних захворювань, то значна частка питань визнається досі не вирішеною. На сьогодні можна констатувати той факт, що досягнення цільових рівнів артеріального тиску (АТ) і тривале утримання їх сучасними засобами можливі далеко не в усіх пацієнтів.
Таблетований лорноксикам Ларфікс Рапід в усуненні больового синдрому різного генезу
Клінічні рекомендації

18 квітня, 2025

Міжнародна асоціація з вивчення болю (International Association for the Study of Pain, IASP) визначила 2025 рік як загальносвітовий рік менеджменту болю, навчання пацієнтів і досліджень болю в країнах низького та середнього рівня достатку. Президент IASP Ендрю Райс (Andrew Rice) повідомив, що на ці країни припадає 83% населення світу, тому клініцисти, науковці, керівники галузі охорони здоров’я та політики повинні об’єднатися для покращення менеджменту болю в цих країнах, а також у незахищених соціальних верствах країн високого рівня достатку (Global Year IASP President’s Introduction, 2025).
Синбіотична підтримка в лікуванні та профілактиці бактеріального вагінозу
Огляд

18 квітня, 2025

Людська мікробіота – ​це складна спільнота, яка живе у відносинах мутуалізму з організмом людини [7]. Останнім часом значна увага приділяється здоров’ю жінок, особливо вивченню ролі вагінальної мікробіоти, оскільки піхва має величезну мікроекосистему, що містить мільярди видів мікроорганізмів [31]. Доведено, що вагінальний мікробіом чинить значний вплив на здоров’я та перебіг захворювань у жінок [28].
Нові уявлення щодо стійкості нітрофурантоїну до розвитку резистентності уропатогенів
Огляд

18 квітня, 2025

Упродовж 70‑річного використання в клінічній практиці нітрофурантоїн продемонстрував виняткову стійкість до розвитку резистентності уропатогенів. Його довгострокова ефективність зумовлена ​​такими факторами, як швидке досягнення терапевтичних концентрацій, численні фізіологічні мішені проти бактерій, низький ризик горизонтального перенесення генів і необхідність накопичення множинних мутацій у патогенів для формування механізмів стійкості. Зазначені властивості обмежують виникнення й поширення резистентності до нітрофурантоїну
Уродинамічні дослідження у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози
Огляд

18 квітня, 2025

У статті описано уродинамічні дослідження, які виконують у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ) із метою визначення в них обструктивного сечовипускання, функціонального стану детрузора та виключення нейрогенної дисфункції нижніх сечових шляхів (НДНСШ). Ці методи дозволяють встановити стадію ДГПЗ й обрати відповідний вид лікування пацієнта
Аванафіл — препарат нового покоління для ефективного і безпечного лікування еректильної дисфункції
Огляд

18 квітня, 2025

Еректильна дисфункція (ЕД) — постійна чи рецидивуюча нездатність чоловіка досягати й/або підтримувати ерекцію, достатню для здійснення статевого акту, є поширеним захворюванням чоловічої репродуктивної системи з багато­факторною етіологією. Остання являє собою складну взаємодію між судинними, неврологічними, гормональними та психологічними факторами. Крім того, судинні аномалії кровопостачання статевого члена та пенільної еректильної тканини тісно пов’язані із серцево-­судинними захворюваннями (ССЗ) та факторами їх ризику. У свою чергу, наявність кардіоваскулярних ризиків може ускладнювати корекцію ЕД і вимагати особливого підходу до лікування. Пероральні інгібітори фосфодіестерази 5‑го типу (ФДЕ‑5), з огляду на їхні високі профілі ефективності та безпеки, добру переносимість, зручність застосування та неінвазивність, є препаратами першої лінії для лікування ЕД. Зокрема, представник цієї групи нового покоління аванафіл має унікальні фармакологічні властивості, які сприяють мінімізації побічних ефектів і забезпечують швидкий початок дії та кращий комплаєнс