Головна Статті

 
 
 
Альфузозин у медикаментозній терапії СНСШ/ДГПЗ: систематичний огляд літератури
Огляд

29 жовтня, 2025

Симптоми нижніх сечовивідних шляхів (СНСШ) є частими надокучливими проявами інфравезикальної обструкції, зумовленої доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ) у дорослих чоловіків. Пропонуємо до вашої уваги результати систематичного огляду літератури щодо фармакокінетичних і фармакодинамічних характеристик альфузозину, а також його клінічної ефективності як монотерапії, так і в комбінації з іншими препаратами при лікуванні СНСШ/ДГПЗ. Згідно з результатами досліджень, альфузозин демонструє доволі високу ефективність у купіруванні СНСШ, добру переносимість, незначну вазодилатаційну дію та низький рівень порушень еякуляції порівняно з традиційними α-адреноблокаторами завдяки кращій уроселективності та досягненню високих концентрацій у сечі.
Зміни FDA у маркуванні препаратів тестостерону: думки практикуючих фахівців і досвідчених експертів
Огляд

29 жовтня, 2025

У 2025 році Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) внесло значні зміни в маркування всіх рецептурних препаратів тестостерону, видаливши попередження про підвищений ризик серцево-судинних подій (ССП) після оприлюднення результатів дослідження TRAVERSE, яке не виявило зв’язку між терапією тестостероном і підвищеним ризиком інфаркту міокарда (МІ) або інсульту. Також була додана інформація щодо необхідності контролю артеріального тиску (АТ) через можливий ризик його підвищення на фоні тестостерон-замісної терапії (ТЗТ) та залишилися в силі рекомендації призначення ТЗТ чоловікам із віковим гіпогонадизмом тільки за наявності медичних показань [1]. Яким чином це позначиться на підходах до призначення ТЗТ у щоденній клінічній практиці та які очікування покладаються на майбутнє – ​у нашому матеріалі.
Сучасні методи метафілактики оксалатного літіазу
Думка фахівця

29 жовтня, 2025

За матеріалами майстер-класу «Уролітіаз у трьох вимірах: інфекції, камені, метафілактика»
Падіння в похилому віці: оцінка ризику, аспекти профілактики й мене­джменту
Огляд

27 жовтня, 2025

Падіння трапляються у будь-якому віці, водночас серед літніх людей вони набувають особливого значення через високу частоту та несприятливі наслідки, серед яких госпіталізації, інвалідність та смерть. Щорічно падіння реєструються приблизно у 30% осіб віком ≥65 років. Прогнозується подальше зростання кількості падінь і пов’язаних із ними травм. Це зумовлено збільшенням у структурі населення частки осіб похилого та старечого віку із притаманними їм мультиморбідністю (мають понад дві хвороби одночасно), поліфармацією (приймають більш ніж 4‑5 препаратів одночасно) та геріатричними синдромами, зокрема немічністю. У відповідь на виклики сьогодення M. Montero-Odasso et al. нещодавно опублікували міжнародні рекомендації з профілактики та мене­джменту падінь серед літніх осіб (Age and Ageing, 2022; 51 (9): 1‑36), з адаптованим варіантом якого із доповненнями від вітчизняних фахівців пропонуємо вам ознайомитися. У 2025 р. було розроблено британську настанову (NICE, 2025) щодо ведення пацієнтів, зокрема віком ≥50 років, із високим ризиком падінь, що засвідчує актуальність проблеми падіння у великих когортах соціально і професійно активних осіб.
Когнітивно-емоційні наслідки черепно-мозкової травми
Огляд подій

27 жовтня, 2025

Функціональний неврологічний розлад (ФНР) – ​це складний стан, що виникає через порушення взаємодії між мозковими мережами під впливом нейробіологічних і психотравматичних чинників. Після черепно-мозкової травми (ЧМТ) ФНР може імітувати органічні порушення, проявляючись симптомами без структурних уражень мозку. Комплексна терапія, зокрема із застосуванням ГАМК-ергічних препаратів, допомагає знизити рівень тривожності та покращити когнітивне функціонування. Про когнітивно-емоційні наслідки ЧМТ розповів Михайло Михайлович Орос, д.мед.н., професор, завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету, в межах XVII Нейросимпозіуму (3‑6 вересня 2025 року).
Субтривожні й субдепресивні розлади: сучасний погляд на проблему та можливості корекції
Огляд

27 жовтня, 2025

Депресивні та тривожні розлади є найпоширенішими психічними захворюваннями у світі, що спричиняють тяжкий тягар як для здоров’я пацієнтів, так і для суспільства загалом. Характерною особливістю цих розладів є те, що вони розвиваються поступово, зі стадією субсиндромальних проявів. На даному етапі симптоми ще не відповідають повній клінічній картині хвороби, але вже суттєво впливають на якість життя та функціонування людини і можуть перерости в «повноцінний» розлад.
Ведення пацієнтів із безсонням
Огляд

27 жовтня, 2025

Нині проблема розладів сну є поширеною в медичній практиці лікарів усіх спеціальностей. Однією із найчастіших форм розладів сну є безсоння. Персистувальне безсоння супрово­джується значним дистресом, функціональними порушеннями та негативними наслідками для здоров’я. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті C. M. Morin і D. J. Buysse «Management of Insomnia» (The New England Journal of Medicine, 2024; 391: 247‑258), присвяченої підходам до ведення пацієнтів із безсонням. Стаття містить опис клінічного випадку, що ілюструє цю поширену медичну проблему. В ній також наведені докази на підтримку різних підходів до лікування та огляд клінічних рекомендацій щодо мене­джменту осіб із безсонням.
Сульпірид у практиці сімейного лікаря: анксіолітик поза стереотипами
Огляд

27 жовтня, 2025

На етапі первинної медичної допомоги саме сімейний лікар зазвичай першим контактує із пацієнтами, які мають ознаки тривоги, соматоформні скарги або функціональні порушення. Відмова хворого звертатися до психіатра, стигматизація термінів і страх перед психотропними засобами створюють бар’єри для ефективної терапії. Сульпірид у низьких дозах – ​приклад засобу, що, попри формальну класифікацію як антипсихотик, має анксіолітичну та прокінетичну дію, не викликає залежності й може безпечно застосовуватися у межах первинної медичної допомоги. Усвідомлення дозозалежної фармакодинаміки препарату дозволяє лікареві розширити терапевтичний арсенал без виходу за межі компетенції.
Корекція рухових розладів та больового синдрому внаслідок радикулопатії: фокус на нейрорегенерацію
Огляд подій

27 жовтня, 2025

Біль у спині (БС) залишається однією із провідних причин інвалідизації та втрати працездатності у світі. За даними ВООЗ, понад 80% населення хоча б раз у житті мали епізод виразного поперекового болю, а близько 20% – ​його рецидиви. Своєю чергою радикулопатії формують до 60‑70% усіх вертеброгенних неврологічних розладів. Це не лише клінічна, але й соціальна проблема: біль позбавляє людину рухливості та суттєво знижує якість життя. Відновлення нервової провідності, а не лише усунення болю, є ключовим завданням невролога. Саме цим питанням присвятив свою доповідь Антон Олександрович Волосовець, д.мед.н., професор, завідувач кафедри медицини невідкладних станів Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика (м. Київ) на XVII Нейросимпозіумі, що відбувся восени у Львові.