8 листопада, 2025

Новий клінічний протокол медичної допомоги «Гіпотермія: профілактика та лікування (бойова травма)»

Наказ Міністерства охорони здоров’я України
від 13 жовтня 2025 року № 1555

Передмова мультидисциплінарної робочої групи

Цей новий клінічний протокол медичної допомоги (далі – НКПМД) розроблено відповідно до Методики розробки та впровадження медичних стандартів медичної допомоги на засадах доказової медицини, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 вересня 2012 року № 751 «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2012 року за № 2001/22313.

Рекомендації з клінічної практики JOINT TRAUMA SYSTEM спрямовані на зниження захворюваності та смертності, а також на підвищення виживаності пацієнтів з гіпотермією у воєнний та мирний час. Зазначено організаційний підхід для надання медичної допомоги пацієнтам із бойовими і небойовими травмами впродовж усього періоду лікування.

НКПМД – це клінічні рекомендації, обрані Міністерством охорони здоров’я України для застосування на території України як клінічного протоколу без проходження процедури адаптації; визначають процес надання медичної допомоги при певному захворюванні; затверджуються Міністерством охорони здоров’я України як текст НКПМД.

НКПМД «Гіпотермія: профілактика та лікування (бойова травма)» є перекладом JOINT TRAUMA SYSTEM настанови з клінічної практики (JTS CPG) Hypothermia: Prevention and Treatment (CPG ID: 23) Гіпотермія: профілактика та лікування (ідентифікатор CPG: 23) (далі – настанова). Ця настанова надає конкретні рекомендації щодо лікування гіпотермії на різних етапах надання медичної допомоги, з акцентом на спеціалізовану медичну допомогу, що були опубліковані вперше 2 жовтня 2006 року; у 2012 і 2023 роках опубліковано оновлення щодо профілактики, моніторингу та лікування гіпотермії.

Цей НКПМД присвячено алгоритмам надання хірургічної допомоги та оперативного лікування травм, отриманих внаслідок бойових дій. Також розглядається питання надання медичної допомоги цивільному населенню, у тому числі дитячого віку, яке неможливо евакуювати за межі зони бойових дій.

Застосування антибактеріальних лікарських засобів в Україні має здійснюватися відповідно до галузевих стандартів медичної допомоги. На момент розробки даного НКПМД затверджено: Стандарт медичної допомоги «Профілактика інфекційних ускладнень бойових поранень антибактеріальними лікарськими засобами на догоспітальному етапі», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 1.06.2023 р. № 1004, Стандарт «Парентеральна періопераційна антибіотикопрофілактика», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.05.2022 р. № 822, Стандарт медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.05.2022 р. № 823.

Склад мультидисциплінарної робочої групи:

Дубров Сергій Олександрович – професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, директор КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12», голова робочої групи;

Лінчевський Олександр Володимирович – старший лікар-хірург Військово-медичного управління Служби безпеки України, лікар-хірург медичного центру «Добробут», заступник голови робочої групи з клінічних питань (за згодою);

Гаращук Олександр Віталійович – лікар-нейрохірург відділення політравми комунального неприбуткового підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 12» (за згодою);

Григоровський Володимир Валерійович – старший ортопед-травматолог Військово-медичного управління Служби безпеки України (за згодою);

Гуменюк Костянтин Віталійович – головний хірург Збройних Сил України, Командування Медичних сил, полковник медичної служби (за згодою);

Данилюк Олександр Мирославович – лікар-хірург, ординатор лікувального відділення медичної роти 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, майор медичної служби (за згодою);

Денисюк Максим Володимирович – асистент кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця;

Деркач Роман Володимирович – головний лікар державної установи «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України» (за згодою);

Спіцин Віталій Євгенович – лікар-анестезіолог Військово-медичного управління Служби безпеки України, лікар-анестезіолог медичного центру «Добробут» (за згодою);

Ульянова Надія Анатоліївна – завідувач відділу посттравматичної патології ока державної установи «Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» (за згодою);

Методологічний супровід та інформаційне забезпечення

Гуленко Оксана Іванівна – заступник директора – начальник управління стандартизації медичної та реабілітаційної допомоги Департаменту стандартів у сфері охорони здоров’я державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України», заступник голови робочої групи з методологічного супроводу.

Перелік скорочень
НКПМД – новий клінічний протокол медичної допомоги
ПЕ – покращення ефективності
ТІГ – травма-індукована гіпотермія
CPG – Clinical Practice Guideline – рекомендації з клінічної практики
DoDTR – Department of Defense Trauma Registry – Реєстр травм Міністерства оборони США
ECS –Environmental Control Systems – системи контролю навколишнього середовища
ERC – En Route Care  – допомога під час транспортування
FDA – U.S. Food and Drug Administration – Управлінням з контролю якості продуктів харчування і лікарських засобів США
HPMK – Hypothermia Prevention and Management Kit – комплект для профілактики та лікування гіпотермії
HRS – Heat Reflective Shell – термоковдра (тепловідбивна оболонка)
PCC – Prolonged Casualty Care – тривала допомога пораненим
RHB – Ready-Heat Blanket – самонагрівна термохімічна ковдра
TCCC – Tactical Combat Casualty Care – Керівництво з тактичної допомоги пораненим у бою
UAS – User-assembled system – система, зібрана користувачем

Вступ

Гіпотермія, коагулопатія та ацидоз – це патофізіологічні порушення, що складають «тріаду смерті» у травмованих пацієнтів [1-4]. Тут використовується термін «травма-індукована гіпотермія» (ТІГ), оскільки він більш конкретно стосується бойової травми, включаючи геморагічний шок, черепно-мозкову травму та опіки – усе це призводить до значно підвищеного ризику смертності та є окремою, більш тяжкою категорією, ніж нетравматична гіпотермія або гіпотермія внаслідок умов навколишнього середовища.

ТІГ є поширеною проблемою, незалежно від умов навколишнього середовища, оскільки цей стан може виникати навіть у теплому кліматі [5].

Мета даних настанов – надання рекомендацій щодо профілактики та лікування ТІГ у поранених бійців на всіх етапах надання медичної допомоги.

Сучасні літературні дані свідчать, що від однієї до двох третин пацієнтів із травмами перебувають у стані гіпотермії при госпіталізації до відділення екстреної медичної допомоги. Смертність пацієнтів із гіпотермією приблизно вдвічі вища, ніж у пацієнтів із нормальною температурою тіла [7-10]. В іншому великому дослідженні пацієнтів із травмами, які потребували масивної трансфузії, гіпотермія (<36 °C) на момент прибуття була незалежним предиктором смертності та асоціювалася з підвищеною потребою у препаратах крові [11-13].

Крім того, дослідження травм цивільного населення показали, що >80% пацієнтів, які не вижили, прибули з гіпотермією з температурою тіла <34 °C [12]. Як при травмі у цивільного населення, так і у військових була продемонстрована 100% смертність при досягненні температури тіла нижче 32 °C [14, 15]. Коли температура тіла пацієнтів із гіпотермією опускається нижче терморегуляторного порога тремтіння (близько 30 °C), утворення тепла шляхом тремтіння припиняється. Таким чином, ці пацієнти втрачають здатність генерувати тепло і температура тіла продовжує знижуватися, якщо їх активно не зігрівати зовнішніми джерелами [16]. Ситуація може ще більше погіршитися через фармакологічне лікування седативними лікарськими засобами та міорелаксантами [17, 18].Інновації та дослідження на основі результатів за останні два десятиліття підвищили виживаність завдяки боротьбі з коагулопатією та ацидозом [1, 5, 19-22]. Раннє розпізнавання та лікування гіпотермії є не менш важливим аспектом, що починається з моменту поранення і має здійснюватися для всіх поранених, особливо в пацієнтів із ризиком виникнення шокового стану. Оскільки зігрівання пораненого вимагає значних зусиль і ресурсів, заходи з профілактики гіпотермії слід починати якомога раніше, використовуючи термоізоляційні ковдри та підігріті інфузійні розчини [5, 23, 24]. Можливості та ресурси на кожному з етапів медичної допомоги є різними, що буде обговорено нижче.

Лікування

Догоспітальний етап (тактична догоспітальна допомога) (TCCC)

Вживайте ранніх активних заходів для запобігання подальшій втраті тепла тіла та забезпечуйте зовнішнє зігрівання, якщо це можливо, як для травмованих, так і для поранених із тяжкими опіками.
Мінімізуйте контакт постраждалого з холодною землею, а також вплив на нього вітру та температури повітря. Якнайшвидше покладіть ізоляційний матеріал між пораненим і будь-якою холодною поверхнею. За можливості залиште захисне спорядження на пораненому або біля нього.
Замініть мокрий одяг на сухий або інший термоізоляційний матеріал (наприклад, спальний мішок), якщо це можливо, і захистіть від подальшої втрати тепла. Якщо немає можливості замінити одяг на сухий, загорніть пораненого у водонепроникну оболонку/чохол. Залиште водонепроникний шар на пораненому, доки не буде досягнуто теплого середовища.
Покладіть самонагрівну термохімічну ковдру на передню частину тулуба потерпілого та загорніть під руки (у пахвові западини). Щоб запобігти опікам, не розміщуйте активне джерело тепла безпосередньо на шкірі та не загортайте навколо тулуба повністю. Уникайте розміщення джерел тепла в зонах високого тиску (наприклад, під спиною лежачого пацієнта). Регулярно перевіряйте шкіру під цими ділянками на наявність опіків [25-27].
Загорніть пораненого в зовнішній водонепроникний чохол. Якнайшвидше замініть первинну систему захисту від гіпотермії на таку, що має кращі термоізоляційні властивості, використовуючи спальний мішок із капюшоном або інші доступні варіанти (наприклад, вовняні ковдри), які слід розмістити всередині зовнішнього водонепроникного чохла. HPMK не має термоізоляційних властивостей і тому придатний лише для короткочасної профілактики гіпотермії, особливо в холодному кліматі.
Для переходу від систем захисту від гіпотермії без термоізоляційних властивостей до систем із термоізоляційними властивостями необхідно попередньо підготувати таку систему, додавши до неї джерело зовнішнього активного зігрівання; за кожної можливості покращуйте існуючу систему захисту.
Використовуйте пристрій для підігріву рідин (із живленням від акумулятора) для внутрішньовенного введення інфузійних розчинів відповідно до рекомендацій TCCC зі швидкістю потоку до 150 мл/хв та температурою на виході 38 °C. (Див. додаток А).
Захистіть пораненого від впливу вітру та опадів на будь-якому евакуаційному засобі.
Пріоритетним завданням залишається розпізнавання шоку та застосування методів запобігання втраті тепла, як зазначено вище. Зігрівання пацієнтів із гіпотермією можна досягти пасивно (використовуючи теплоутворення пацієнта внаслідок тремтіння/метаболізму) та активно (застосовуючи зовнішнє джерело тепла). Якщо є можливість, активне зігрівання слід розпочинати разом із пасивними методами зігрівання.
Активне зігрівання: немає жодних протипоказань, окрім того, що його не слід застосовувати у постраждалих від теплового удару або тих, хто не має ризику гіпотермії [28, 29]. Показання, протипоказання та інші особливості щодо активного зігрівання представлені на рис. 1, 2.
Щодо кінцівок/травм і турнікетів тривають дослідження щодо розташування кінцівок із турнікетами [30]. Пріоритетним завданням при ТІГ є запобігання додатковому охолодженню тіла для пом’якшення наслідків шоку, гіпотермії, коагулопатії та ацидозу. Медичні працівники можуть розглянути можливість залишити кінцівку з турнікетом поза термоізоляційною оболонкою, щоб контролювати повторну кровотечу. Це не рекомендовано як стандартна практика, оскільки пріоритетом мають бути заходи з профілактики ТІГ, спрямовані на збереження життя.
Використовуйте термоізоляційну оболонку разом з активним джерелом тепла у всіх потенційно гіпотермічних пацієнтів із травмою. Системи, що сприяють кращій термоізоляції та мають більше активних джерел тепла, є ефективнішими для лікування/профілактики гіпотермії, але можуть мати певні обмеження щодо портативності при застосуванні в польових умовах [5, 24]. Однією з найбільш широко використовуваних систем завдяки портативності, вартості та ефективності є HPMK, яка містить самонагрівну термохімічну ковдру (RHB) – активне джерело тепла та термоковдру (типу Heat Reflective Shell, HRS) – водонепроникну оболонку (попередня версія – ковдра Blizzard blanket).
Інші варіанти включають самостійно зібрані або комерційні комплекти для запобігання гіпотермії. Перелік активних і пасивних методів зовнішнього зігрівання для використання в польових умовах наведено в табл. 2, додаток А.
Існує ще концепція обгортання за типом «буріто» із п’ятьма шарами, як описано Bennet et al.
Активне джерело тепла прикладається до тулуба в наступному порядку: пахвові западини, грудна клітка, спина. Це зони з найбільшим потенціалом теплопередачі [24, 25, 31]. Джерело тепла не повинно знаходитися в прямому контакті зі шкірою пацієнта.
Внутрішній водонепроникний шар (поліетиленова плівка або фольговані листи).
Спальний мішок із капюшоном або інша термоізоляція (вовняні ковдри).
Додайте зовнішній водонепроникний шар, обгорнувши його навколо всіх інших шарів, щоб запобігти втраті тепла, потраплянню води та продуванню вітром [25].
Використовуйте термоізолюючу підкладку, якщо поранений лежить на землі.

Рис. 1. Імпровізоване загортання із внутрішньою водонепроникною оболонкою

Рис. 2. HPMK з імпровізованою термоізоляцією (вовняна ковдра)

Таблиця 1. Показання, протипоказання та інші міркування щодо активного зігрівання [5]
	Критерії	Загальні зауваження
Показання	- Травми середньої тяжкості та тяжкі - Травма центральної нервової системи - Пацієнти з опіками 20% загальної площі поверхні тіла 2-го або 3-го ступеня - Збережена ясна свідомість; відсутність реакції; у холодному середовищі - Порушення процесів тремтіння; в холодному середовищі	Пораненим бійцям із травмами середнього та тяжкого ступеня слід якомога швидше забезпечити протигіпотермічне загортання з джерелом активного тепла всередині
Протипоказання	- Жодного для TIГ - Тільки тоді, коли в пораненого є ознаки та симптоми гіпертермії (тяжкий ступінь теплової хвороби)	Немає жодних обмежень щодо застосування активного зігрівання всередині протигіпотермічного загортання для постраждалих з ТІГ. Протипоказано використовувати активне зігрівання у постраждалих з тепловим виснаженням або тепловим ударом від фізичного перевантаження
Безпека	Опіки 1-3-го ступенів	Ніколи не розміщуйте активне джерело тепла безпосередньо на шкірі. Дотримуйтесь інструкцій виробника для правильного використання джерела тепла
Ускладнення	Потенційно можливе посилення ушкодження м’язів на кінцівці дистальніше місця накладання турнікета	Підвищення температури частини кінцівки, де відсутній кровообіг внаслідок накладеного турнікета (дистальна частина) може призвести до подальшого ушкодження м’язів. Намагайтеся не допускати підвищення температури у цій частині кінцівки. Не занурюйте кінцівку з накладеним турнікетом у лід або сніг

Приблизно 2-4 год – TCCC, ERC, PCC1

Продовжуйте та/або розпочніть заходи з профілактики/лікування гіпотермії, описані вище.
Покращіть/замініть первинну систему захисту від гіпотермії на таку, що має кращі термоізоляційні властивості, використовуючи спальний мішок з капюшоном або інші доступні варіанти (наприклад, вовняні ковдри), які слід розмістити всередині зовнішнього водонепроникного чохла. Найкраще: імпровізоване протигіпотермічне загортання з високоякісною термоізоляцією за допомогою спального мішка для низьких температур у поєднанні з джерелом тепла, внутрішньою водонепроникною оболонкою та зовнішнім водонепроникним чохлом.
Продовжуйте використовувати акумуляторний пристрій для підігріву рідин для переливання крові зі швидкістю до 150 мл/хв із температурою на виході 38 °C (табл. 2).
Перейдіть на безперервний моніторинг температури.

Мінімум: вимірювання температури з оцінкою життєво важливих показників за графіком.

Краще: безперервний точковий моніторинг температури на лобі.

Найкраще: безперервний моніторинг температури тіла.

Під час використання самонагрівної ковдри типу Ready-Heat Blanket із набору HPMK виконуйте часті перевірки шкіри для виявлення контактних опіків.

Приблизно >6 год – ERC, PCC

Продовжуйте та/або розпочніть заходи фаз «Рюкзак»/«Авто»*, як описано вище. Замініть самонагрівну ковдру Ready Heat Blanket, якщо вона використовується >10 год.

* Стосується місця надання допомоги та кількості спорядження. «Рюкзак» та «Авто» – це етапи надання допомоги за моделлю «Рюкзак/Авто/Будинок/Літак» (Ruck/Truck/House/Plane), що використовується у PCC (Тривала допомога пораненим).

Пріоритети на етапах 2 і 3

Після надходження пацієнта до закладу охорони здоров’я 2/3-го етапу необхідно докласти всіх зусиль, щоб запобігти гіпотермії; це має бути пріоритетом під час проведення реанімаційних заходів та оперативних процедур. Необхідно контролювати температуру повітря в приміщенні для підтримання теплого середовища.

Мокрий одяг і ковдри слід негайно зняти; застосувати зігріваючий пристрій, якщо цього не було зроблено до прибуття або якщо пристрій був пошкоджений під час транспортування.

За наявності показано використання підігрітої крові та ковдр, а також пристроїв із форсованою подачею теплого повітря (типу термоковдри Bair Hugger). Бажано проводити безперервний моніторинг температури; також слід записати показники температури під час госпіталізації до закладу охорони здоров’я та при виписці. Термочутливий катетер Фолея є дієвим варіантом для моніторингу температури, а також відповіді на проведені реанімаційні заходи.

Якщо поверхнева температура (у ротовій порожнині, під рукою або в ділянці барабанної перетинки) виходить за межі очікуваного діапазону (37,7 °C), слід виміряти внутрішню температуру (ректально або у стравоході) для досягнення найкращої точності.

Допомога під час транспортування (ERC)

Примітка. Підготовка пацієнта до транспортування з фіксацією усіх засобів лікування ТІГ є одним із ключових навиків, який слід ретельно продумати та відпрацювати перед виконанням бойового завдання. Пацієнта, загорнутого в багатошаровий захист з метою профілактики/лікування гіпотермії, складно оцінити та обстежити. Медичні працівники повинні це усвідомлювати і мати план моніторингу стану таких пацієнтів, а також опис усіх попередніх медичних втручань.

Переконайтеся, що засоби боротьби з гіпотермією, які були застосовані в польових умовах, знаходяться там, де слід, не змістилися чи не загорнулися під час переміщення пораненого. Переконайтеся, що захист від гіпотермії закриває спину і захищає пацієнта від вітру, особливо в умовах знаходження біля вертольоту.

З метою пасивного обігріву салону слід використовувати системи контролю навколишнього середовища (Environmental Control Systems, ECS) автомобіля або літака. Системи ECS можуть бути ненадійними, особливо якщо йдеться про вертоліт, де потужність є обмеженою. Під час попереднього планування ECS можна використовувати для створення теплого середовища до або після надходження постраждалого, щоб запобігти різкому зниженню температури.

Для встановлення та відстеження динаміки зігрівання пораненого слід проводити безперервний моніторинг температури.

Під час переміщення пацієнтів у морському середовищі слід використовувати подвійні зовнішні водонепроникні чохли для захисту від вітру та морських бризок.

Польові секрети майстерності та приклади вирішення проблем

У морському середовищі використовуйте ковдри типу RHB/активні системи зігрівання.

Як імпровізовані ізоляційні матеріали можуть бути застосовані підручні засоби/чисті сміттєві пакети або поліетиленова харчова плівка.

Системи обігріву транспортних засобів можуть допомогти спрямувати гаряче повітря на пацієнта в польових умовах термоковдр типу Bair Hugger. Це вимагає попередньої координації та налаштування та є нестандартним додатком до спорядження.

Для попереднього підігріву інфузійних розчинів можна використати самонагрівні термохімічні пакети (термопакети, ковдри типу Ready Heat 1 Panel Blanket, безполум’яний нагрівач їжі типу MRE heater, навіть, у крайньому випадку, сечоприймач для катетера Фолея – як грілка) або тепло тіла (найбільш корисно на етапах «Рюкзак/Авто/Будинок», коли пристрої для підігріву рідин можуть бути в дефіциті).

Примітка. Не наносьте безпосередньо на шкіру, щоб запобігти термічним травмам пацієнта.

Будьте готові, що показники пальцевої пульсоксиметрії будуть недостовірними. Якщо показане значення не відповідає стану пацієнта, пам’ятайте, що потрібно лікувати пацієнта, а не показник. Закріплення грілки на руці (але без прямого контакту зі шкірою та пристроєм) може допомогти підвищити точність вимірювання.

За екстремально холодної погоди (нижче -29 °C) газ, що видихається інтубованим пацієнтом, може призвести до миттєвого утворення льоду в ендотрахеальній трубці та трубках дихального контуру. Слід подбати про термоізоляцію всіх втручань за таких умов.

Моніторинг покращення ефективності (далі – ПЕ)

Цільова популяція

Усі пацієнти з травмою, які відповідають критеріям включення DoDTR з ISS >1.

Мета (очікувані результати)

Температура та спосіб вимірювання мають бути задокументовані у всіх пацієнтів при госпіталізації та виписці.

Температуру тіла вимірюють у всіх пацієнтів із температурою <35,5 °C та >37,7 °C.

Усім пацієнтам розпочато заходи зігрівання та підтримання температури тіла >35,5 °C.

Показники результативності /дотримання рекомендацій

Температура та спосіб вимірювання записані у всіх пацієнтів при госпіталізації та виписці. Температуру тіла визначають у всіх пацієнтів із температурою <35,5 °C та >37,7 °C. Усім пацієнтам розпочато заходи зігрівання та підтримання температури тіла >35,5 °C.

Джерело даних

Медична карта пацієнта.

Реєстр травм Міністерства оборони США.

Системна звітність і частота звітування

Згідно з даними настановами з клінічної практики «Гіпотермія», вказане вище становить мінімальні критерії моніторингу ПЕ. Системна звітність проводитиметься щороку; додатковий моніторинг ПЕ та системну звітність можна проводити залежно від потреб.

Системний огляд та аналіз даних виконуватиме керівник JTS та відділ ПЕ JTS.

Обов’язки

Керівник травматологічної команди несе відповідальність за ознайомлення, належне дотримання та моніторинг ПЕ на місцевому рівні з цими Настановами з клінічної практики «Гіпотермія». Керівник команди з надання допомоги при травмах відповідає за ознайомлення з даними Настановами з клінічної практики, належне дотримання вказаних у ній вимог та моніторинг ПЕ на місцевому рівні.

Додаток A. Перелік обладнання

Розділ 1. Зігрівання пацієнта [1, 2]

Рівень A: Докази на основі численних рандомізованих досліджень або метааналізів.

Рівень B: Докази на основі одного рандомізованого дослідження або нерандомізованих досліджень.

Рівень C: Експертна думка, тематичні дослідження або стандарти надання медичної допомоги. НE – неефективний; √ – слабка ефективність; √√ – помірна ефективність; √√√ – висока ефективність.

Таблиця 1. Пасивні методи зігрівання
Пасивні методи розігріву	Догоспітальний етап	Джерело	Зігрівання	Рівень	Коментар
	Спальний мішок	Giesbrecht et al. [3]	√	B	Сам по собі є недостатнім для запобігання втраті тепла; краще поєднувати з водонепроникним чохлом у пацієнта зі збереженим тремтінням
	Водонепроникний зовнішній чохол зі спальним мішком у якості термоізоляції (загортання за типом «буріто»)	Grissom et al. [4]	√√	B	Традиційний пасивний метод зігрівання, який подається на курсах медицини в непристосованих умовах. Підходить для збереження теплопродукції та запобігання втраті тепла у пацієнта зі збереженим тремтінням у стані легкої гіпотермії; джерело активного зовнішнього обігріву непотрібне
	Вовняна ковдра	Allen et al. [5]	НЕ	C	Проспективне рандомізоване дослідження. Не випробовувалося на людях. Сама по собі вовняна ковдра була менш ефективною у попередженні втрат тепла під час симуляції з манекеном (зігрівання пакета з рідиною в порожнині тулуба манекена)
	Термоковдра Space Blanket	Allen et al. [5]	НЕ до √	C	Проспективне рандомізоване дослідження. Не випробовувалося на людях: термоковдрою Space Blanket накрили тулуб манекена і заправили її з боків. Цей спосіб був не повністю ефективний у попередженні втрат тепла, проте кращий за вовняну ковдру
	Мішок санітарний для тіл	Allen et al. [5]	√	C	Проспективне рандомізоване дослідження. Не випробовувалося на людях. Мішок для тіл не підтримував температуру пакета з рідиною в порожнині тулуба манекена краще за вовняну ковдру
	Термоковдра Heat Reflective Shell	Allen et al. [5]	√√√	C	Проспективне рандомізоване дослідження. Не випробовувалося на людях. Нова версія використовувалася як «пасивний» чохол. При порівнянні першого і другого поколінь HPMK, статистичної різниці між Heat Reflective Shell і Blizzard Blanket щодо попередження втрат тепла не виявлено
	Набір Hot Pocket (мішок для тіл, вовняна ковдра і термоковдра типу space blanket)	Allen et al. [5]	√√√	C	Проспективне рандомізоване дослідження. Не випробовувалося на людях. Використання даної системи було дуже ефективним і одним із двох найкращих пасивних методів попередження втрат тепла, який працював так само, як і два з трьох активних методів зігрівання, випробовуваних впродовж 120 хв
	Термоковдра Blizzard Blanket	Allen et al. [5]	√√√	C	Проспективне рандомізоване дослідження. Не випробовувалося на людях. Використання самої лише термоковдри Blizzard Blanket виявилось одним із двох найкращих пасивних методів попередження втрат тепла, який працював так само, як і два з трьох активних методів зігрівання, випробовуваних впродовж 120 хв
	Водонепроникна оболонка + протигіпотермічне загортання	Thomassen et al. [6] Henriksson et al. [7] Henriksson et al. [8]	√√√	A	Є вагомі докази на користь додавання водонепроникної оболонки, у яку загортали волонтера, після чого продовжували протигіпотермічні загортання за принципом «буріто». Наведені три дослідження є доказовою базою для рекомендацій щодо конструювання імпровізованої протигіпотермічної системи за Гішбрехтом (Giesbrecht G.) [9]

Таблиця 2. Активні методи зігрівання
Активні методи розігріву	Догоспітальний етап	Джерело	Зігрівання	Рівень	Коментар
	Невеликі термохімічні пакети	Консенсус співавторів	НE	C	Невеликі термохімічні пакети, що використовуються для рук, не забезпечують достатньої теплопередачі всередину тіла і не запобігають подальшій втраті тепла. Доступні кращі варіанти
	Теплі внутрішньовенні/внутрішньокісткові рідини/препарати крові	Lehavi et al. [10] Haverkamp et al. [11]	НE	A	Не вливати рідини, температура яких нижча за 38 °C. Рідини самі по собі не є ефективними для збільшення внутрішньої температури. Використовуйте рідини разом із HPMK під час MEDEVAC
	Контакт «шкіра до шкіри»	Giesbrecht et al. [3] Hultzer et al. [12]	√	B	Зменшує тремтіння у постраждалого при контакті «шкіра до шкіри»; не ефективніше, ніж тремтіння при легкій гіпотермії; недостатньо доказів щодо користі для гіпотермічних пацієнтів, які втратили здатність до тремтіння; значне використання людських ресурсів
	Грілки з гарячою водою	Консенсус співавторів	√	C	Непрактично. Недостатньо для передачі тепла для впливу на температура тіла. Потрібно багато пляшок та заміна гарячої води кожні 20 хв
	Ходьба	Giesbrecht et al. [13]	√√	B	Використовуйте для генерації тепла у постраждалих з ознаками холодового стресу (>35°C), зі збереженим тремтінням, добре захищених від холоду, вологи та вітру, а також у присутності спостерігача; використовувати з обережністю – може спричинити різке зниження температури тіла на 0,91 °C, що триватиме близько 30 хв
	Самонагрівна термохімічна ковдра Ready Heat Blanket	Allen et al. [5]	√√	C	Проспективне рандомізоване дослідження: термоковдра для всього тіла – 8 год підтримує температуру 40 °C; обгорнути навколо тулуба, уникаючи прямого розміщення на шкірі; використовувати водонепроникну оболонку як зовнішній шар
	HeatPac	Giesbrecht et al. [13] Kulkarni et al. [14]	√√√	B	Ефективно забезпечує тепло та підтримує тепловий баланс; дороговартісний; багаторічний досвід використання у скандинавських військових і в наукових дослідженнях; залежність від ресурсів; потребує використання деревного вугілля; потенційний ризик отруєння чадним газом у приміщеннях із низькою вентиляцією; використання тільки на відкритому повітрі. Доступні новіші варіанти
	HPMK	Allen et al. [5]	√√√	C	Проспективне рандомізоване дослідження. Не випробовувалося на людях, проте була проведена симуляція з манекеном (пакет із рідиною всередині тулуба). Ефективний результат порівняно з усіма досліджуваними активними системами зігрівання. Комітет з питань TCCC, JTS і Міністерство оборони США віддають перевагу цій системі з 2006 року; зовнішній водонепроникний чохол і самонагрівна термохімічна ковдра, яка підтримує температуру 43 °C упродовж 10 год; низька вартість, вага і розмір; ефективна система тільки для короткочасного використання через відсутність термоізоляції; пацієнти охолоджуються знову через <60 хв використання в холодному середовищі за даними Dutta et al. [15]
	Імпровізоване протигіпотермічне загортання (UAS)	Dutta et al. [15]	√√√√	B	Рандомізоване контрольоване дослідження за участю добровольців. Найбільш ефективними виявилися імпровізовані системи UAS та система Doctor Down
	Система Doctor Down Rescue Wrap	Dutta et al. [15]	√√√√	B
	HPMK	Dutta et al. [15]	√√	B	Рандомізоване контрольне дослідження за участю добровольців. HPMK був менш ефективним через недостатню термоізоляцію
	Сумка-стабілізатор гіпотермії Hypothermia Stabilizer Bag MARSARS	Dutta et al. [15]	√√√	B	Рандомізоване контрольне дослідження за участю добровольців. Ці дві системи не були настільки ефективними для збереження теплового балансу, як системи Doctor Down Rescue Wrap та UAS
	Сумка для потерпілих Wiggy’s Victim Casualty Bag	Dutta et al. [15]	√√√	B
	Поєднання самонагрівної ковдри Ready-Heat Blanket та синтетичного спального мішка PrimaLoft	Phillips et al. [16]	√√√	C	Одне повідомлення щодо високої ефективності зігрівання пацієнта

Розділ 2. Зігрівання рідин [5]

Бажані характеристики пристроїв для підігріву реанімаційних рідин

- Портативний легкий (до 1 кг)

- Невеликі розміри (висота, ширина, довжина)

- Підвищеної міцності для використання в польових умовах

- Швидкий запуск <30 с, водонепроникний, малошумний, із підсвічуванням

- Живлення від акумулятора з тривалим терміном служби та легкою заміною

- Заряду батареї має вистачати на переливання 4 Од цільної крові зі швидкіст
100-150 мл/хв

- Швидке заряджання батареї (<100 хв)

- Зарядний пристрій для двох-трьох батарей

- Різні довжини магістралей для внутрішньовенних інфузій

- Допуск до польотів (придатність до польотів)

- Функціонування в середовищах із підвищеним/зниженим атмосферним тиском

- Умови експлуатації на полі бою: температура від -10 °C до +45 °C та вологість 5-95% (відносної вологості).

- Температура розчинів та препаратів крові на виході щонайменше 38 °C зі швидкістю ≥100 до 150 мл/хв (початкова температура 4 °C)

- Багаторазовий нагрівальний пристрій

Текст адаптовано й уніфіковано відповідно до стандартів тематичного випуску Медичної газети «Здоров’я України».
Повний текст за посиланням: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/dn_1555_13102025_dod_1.pdf

Тематичний номер «Хірургія. Ортопедія. Травматологія. Інтенсивна терапія» № 4 (66), 2025 р.

Номер: Тематичний номер «Хірургія. Ортопедія. Травматологія. Інтенсивна терапія» № 4 (66), 2025 р.