Думка фахівця
1 грудня, 2024
За матеріалами науково-практичної конференції
Думка фахівця
1 грудня, 2024
За матеріалами науково-практичної конференції з міжнародною участю, 3-4 жовтня, м. Ужгород
Думка фахівця
1 грудня, 2024
19-20 вересня в м. Буковель відбулася XII Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні аспекти клінічної неврології», організована Івано-Франківським національним медичним університетом. У роботі заходу взяли активну участь неврологи, нейрохірурги, психіатри, терапевти, лікарі загальної практики – сімейної медицини, залучаючись до обговорення доповідей, клінічних випадків і дискусійних питань під час кожної наукової сесії. Програма включала важливі й актуальні теми клінічної практики: розглянуто запальні та автоімунні захворювання нервової системи, психосоматичні стани, тривожні розлади, когнітивні порушення, пароксизмальні стани, полінейропатії, головний біль тощо. У межах наукового семінару, присвяченого проблемі больового синдрому, керівниця навчального центру Інституту ревматології, лікар-ревматолог МЦ «Клініка сучасної ревматології» (м. Київ), доктор медичних наук, професор Єлизавета Давидівна Єгудіна розповіла про ревматологічні аспекти болю в кульшових суглобах (БКС).
Клінічне дослідження
1 грудня, 2024
Нині добре відомо, що гіперурикемія (підвищений рівень сечової кислоти, СК) не лише є патологічним субстратом подагри, а й пов’язана з розвитком серцево-судинних і ниркових захворювань, як-от артеріальна гіпертензія, фібриляція передсердь, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, хронічна хвороба нирок [1]. У сучасних експертних настановах із лікування подагри надано рекомендації стосовно того, щоб пацієнти з подагрою щонайменше раз на рік проходили скринінг на наявність факторів серцево-судинного ризику та супутніх захворювань, як-от гіпертонія, діабет, дисліпідемія, куріння, ожиріння та захворювання нирок, а також отримували відповідне лікування [2]. Зокрема, за допомогою метааналізу продемонстровано, що вищі рівні СК прогресивно пов’язувалися з більшою поширеністю дисліпідемії, включаючи високий рівень тригліцеридів, низький рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) і високий рівень загального холестерину [3].
Думка фахівця
1 грудня, 2024
Із приходом весняно-осіннього періоду декілька мільйонів людей у всьому світі стикаються з «черговою прикрою незручністю» – алергічним ринокон’юнктивітом (АРК). Досвідчений лікар навряд чи назве цю патологію «ніяковістю», адже АРК не лише негативно впливає на повсякденне життя та загальне самопочуття, значно знижуючи якість життя, але й асоційований зі значним економічним тягарем, особливо через непрямі витрати.
Огляд
1 грудня, 2024
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку через ускладнення гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) помирають ≈2,5 млн людей у всьому світі [1]. Більшість ГРІ, як-от грип, парагрип, респіраторно-синцитіальна інфекція, властива сезонність, коронавірусна інфекція, яка часто супроводжується гострим респіраторним дистрес-синдромом, є активними протягом усього року. Респіраторні віруси порушують мукоциліарний кліренс, руйнують війки епітелію дихальних шляхів, сприяють швидкій колонізації респіраторного тракту бактеріальною флорою (найчастіше Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzaе, Moraxella catarrhalis). Доведено, що протеолітичні ферменти, зокрема серратіопептидаза, є ефективною ад’ювантною терапією при захворюваннях дихальних шляхів, яка сприяє прискоренню одужання і запобігає розвитку ускладнень.
Клінічне дослідження
1 грудня, 2024
Гострий біль у горлі (або фарингіт) є однією з найпоширеніших причин звернення до лікаря первинної медичної допомоги. Інфекції горла найчастіше мають вірусну етіологію, але також можуть бути зумовлені бактеріями, серед яких Streptococcus pyogenes (β-гемолітичний стрептокок групи А, БГСА).
Думка фахівця
1 грудня, 2024
За матеріалами науково-практичної конференції
«Актуальні сезонні інфекційні хвороби. Ураження нервової системи»
Огляд
1 грудня, 2024
Поширеність алергічного риніту (АР) у XXI ст. продовжує зростати в усьому світі та становить 35% у країнах Америки і Європи. Вплив алергії на якість життя може перевершувати навіть вплив захворювань, що сприймаються як серйозніші, як-от діабет або гіпертонія [1]. Основою симптоматичного лікування АР на сьогодні вважають антигістамінні препарати (АГП). Ідеальний АГП має добре переноситися, бути простим у застосуванні, забезпечувати швидке полегшення симптомів алергії без седативного ефекту. Фексофенадин – це неседативний АГП ІІ покоління з високою специфічністю до H1‑рецепторів і сприятливим профілем безпеки, що вже чверть століття є надійним інструментом контролю симптомів алергії у дорослих і дітей.
Думка фахівця
1 грудня, 2024
З початком нового епідеміологічного сезону грипу, гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) та публікації перших вітчизняних епідеміологічних даних, які свідчать про зростання захворюваності на ГРВІ на 22,6% порівняно з аналогічним періодом минулого епідемічного сезону [17], знову актуальним стало питання ефективної та безпечної противірусної терапії. Згідно із прогнозами Центрів із контролю та профілактики захворювань США (CDC), протягом 2024-2025 рр. очікується переважна циркуляція штамів вірусів грипу типу А (H3N2, H1N1) та типу В на тлі фонового розповсюдження вірусу SARS-CoV‑2, який набув властивостей звичайного респіраторного збудника, здатного провокувати сезонні респіраторні захворювання [2]. Імовірність інфікування іншими етіологічними агентами ГРВІ, котрі за своєю будовою є РНК- і ДНК-вмісними респіраторними вірусами, потребує використання противірусних препаратів, ефективних щодо різних збудників ГРВІ [1, 4].
Огляд
1 грудня, 2024
Постійне збільшення тягаря цукрового діабету (ЦД) у всьому світі супроводжується поширенням його хронічних ускладнень, зокрема діабетичної нейропатії (ДН). Її найпоширенішою формою (75%) є дистальна симетрична полінейропатія, яку також називають діабетичною периферичною нейропатією (ДПН). ДПН уражає до 50% пацієнтів із ЦД 1 та 2 типів, а також щонайменше 10% осіб із переддіабетом.
Огляд
1 грудня, 2024
Починаючи зі спільних рекомендацій Європейського товариства кардіології та Європейського товариства атеросклерозу з лікування дисліпідемій (2019), щодо контролю рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛНПЩ) застосовується концепція «що нижче, то краще», яка насамперед стосується пацієнтів високого та дуже високого ризику (Mach F. et al., 2019).