У ході VIІІ Міжнародного конгресу «Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід у безперервному професійному розвитку лікарів», що відбувся 2-3 квітня, доповідь «Лікування запальних захворювань органів малого таза (ЗЗОМТ) в амбулаторних умовах: нюанси рекомендацій нових стандартів» презентував завідувач кафедри акушерства і гінекології Дніпровського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор Валентин Олександрович Потапов. У своєму виступі спікер детально розглянув проблематику лікування ЗЗОМТ в амбулаторних умовах.

Вірус папіломи людини (ВПЛ) належить до найпоширеніших збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом, і це єдиний вірус, етіологічний зв’язок якого з розвитком раку шийки матки науково підтверджений. У рамках вебінару «Відповіді експертів на питання з акушерства та гінекології» провідні фахівці галузі, зокрема віце-президент Асоціації перинатологів України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та медицини плода Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Світлана Іванівна Жук, голова комісії з лікувальної роботи Українського державного інституту репродуктології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Ауріка Альбертівна Суханова та доцент кафедри онкології, променевої терапії, онкохірургії та паліативної допомоги Харківського національного медичного університету, кандидат медичних наук Ольга Олександрівна Білодід, представили аналіз сучасних підходів до діагностики та лікування ВПЛ-інфекції

Рак шийки матки (РШМ) залишається серйозною проблемою громадського здоров’я в Україні. За останні роки в державі відбулися суттєві зрушення у напрямку боротьби з вірусом папіломи людини (ВПЛ) та пов’язаними з ним захворюваннями – від ухвалення стандартів скринінгу до підготовки масової вакцинації. Ці питання стали центральними в обговореннях провідних спеціалістів під час фахової школи «Кольпоскопія та менеджмент вульво-вагінальної патології. Інфекційний контроль», яка відбулася 25-26 квітня.

За матеріалами НПК «Деталі управління складними пацієнтами: комплексний підхід»

За матеріалами IV Міжнародного конгресу FamilyDOC

Біль у суглобах – ​одна з найчастіших причин звернення дорослого населення до лікаря незалежно від віку пацієнта чи наявності діагнозу. Остеоартрит, ревматоїдний артрит, подагра, радикулопатії, механічне перевантаження – незалежно від етіології біль обмежує рухливість, погіршує якість життя і часто стає хронічним. У стандартній практиці терапія суглобового болю асоціюється з призначенням нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Вони доступні, швидко знижують інтенсивність болю, зменшують запалення. Проте дедалі частіше лікар стикається із ситуацією, коли НПЗП або недостатньо ефективні, або небажані, або просто небезпечні. Нерідко пацієнти самі звертаються з питанням: «Що я можу приймати, щоб було безпечніше за НПЗП?», особливо коли біль повертається одразу після припинення приймання цих засобів або коли виникають побічні явища на фоні терапії НПЗП.

За матеріалами майстер-класу «Менеджмент скелетно-м’язового болю: що треба знати практикуючому лікарю»

Ще донедавна гіперурикемію сприймали переважно як метаболічне підґрунтя для розвитку подагри – ​«класичної» хвороби суглобів. Проте XXI століття радикально змінює наше уявлення про клінічну значущість підвищених рівнів сечової кислоти (СК). Зростання поширеності гіперурикемії, зокрема серед пацієнтів без явних проявів подагри, свідчить: перед нами – ​системна проблема, яка вимагає ширшого клінічного мислення та персоналізованого підходу до менеджменту [1]. За останні роки у світі зафіксовано стійку тенденцію до зростання гіперурикемії навіть серед осіб молодого віку. Основними факторами є зміни харчових звичок, малорухливий спосіб життя, епідемія ожиріння та пов’язаний із цим метаболічний синдром. Особливо тривожить той факт, що гіперурикемія дедалі частіше не супроводжується типовими нападами артриту. Це знижує настороженість лікарів і відкладає початок лікування [2, 3]. Однак «сфера впливу» СК давно вийшла за межі суглобів. Сучасні дані демонструють чіткий зв’язок між гіперурикемією та артеріальною гіпертензією, метаболічним синдромом, серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) і хронічною хворобою нирок (ХХН). Відомо, що навіть помірне підвищення рівня уратів може погіршувати ендотеліальну функцію, спричиняти оксидативний стрес, активацію ренін-ангіотензин-альдостеронової системи та прогресування ниркової дисфункції. Зниження рівня СК в таких випадках є не лише питанням комфорту пацієнта, а й важливим кроком до покращення довгострокового прогнозу [2, 3].

За матеріалами науково-практичної конференції «Інноваційні технології у ревматології: діагностика та лікування»

Нещодавно українські полярники вирушили в 30-ту експедицію в Антарктиду. Мережа аптек «Подорожник» у 2022 році взяла під повну фармацевтичну опіку єдину українську антарктичну станцію «Академік Вернадський» і відтоді надає ліки дослідникам у межах проєкту «Перша полярна аптека».

За матеріалами Міжнародного конгресу «Всесвітній день нирки 2025»

Алкогольна невропатія – ​домінуюче ускладнення гострої та хронічної інтоксикації внаслідок зловживання алкоголем. Воно призводить до сенсорного, моторного та вегетативного ураження периферичної нервової системи (ПНС) та кількісно набагато переважає пошкодження ЦНС. Слід зазначити, що частіше відбувається їх поєднання [1, 2]. Останніми роками за допомогою достатньої кількості (рандомізовані плацебо-контрольовані моноцентрові та багатоцентрові) досліджень (рівень доказів А) отримано безумовні докази патогенетичної ефективності застосування α-ліпоєвої кислоти (АЛК*) в лікуванні ураження ПНС при різноманітних її пошкодженнях. Особливо це стосується лікування діабетичних невропатій [24, 25]. Водночас клінічні дослідження щодо застосування АЛК при хронічній етаноловій інтоксикації поодинокі та несистематизовані [27, 33]. Мета роботи – ​дослідити клініко-електрофізіологічну ефективність застосування АЛК в експерименті та клініці щодо комплексного лікування алкогольних полінейропатій (АПН).