Сучасний світ стоїть на порозі ІІІ світової війни. Активно вперше за 80 років у Європі ведеться повномасштабна загарбницька війна РФ проти України, відбуваються постійні воєнні дії на Ближньому Сході, конфлікти в Африці та Латинській Америці, постійно зростає напруження в Індо-Тихоокеанському регіоні. До боротьби України за територіальну цілісність та незалежність втягнено широкі верстви військових та цивільного населення, що зазнають постійного впливу екстремально сильних стресових факторів (термічних, механічних, фізичних, хімічних, психологічних, інформаційних), які порушують адаптаційні можливості організму, зумовлюють виникнення чи погіршення наявних хвороб, не кажучи вже про безпосередні травматичні ураження органів і систем (da Costa J. P. et al., 2023).

Останніми роками рівень жіночого безпліддя зріс майже на 15% у всьому світі. Найпоширенішими його факторами ризику є цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози, синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), недостатня/надлишкова маса тіла та літній вік батька й матері. Сон пов’язаний з багатьма фізіологічними процесами в організмі, а його порушення – ​із хронічними захворюваннями та станами, які можуть бути факторами ризику жіночого безпліддя, що свідчить про потенційний зв’язок між сном і жіночим репродуктивним здоров’ям. Ризик розвитку розладів сну змінюється на кожному етапі життєвого циклу жінки – ​від менструації, вагітності до менопаузи. Ці розлади впливають на емоційне й фізичне здоров’я жінки, регуляцію гормонів і навіть наслідки вагітності. Дедалі більше доказів свідчать про те, що гормональна регуляція репродуктивних процесів пов’язана з віссю «гіпоталамус – ​гіпофіз – ​гонади» (ГГГ), яка відповідає за циркадні ритми. Депривація сну може порушити цю ритмічність, що спричиняє гормональний дисбаланс і негативно впливає на фертильність жінок. Останніми дослідженнями доведено значний зв’язок між порушеннями сну та жіночим безпліддям, що дозволяє розглядати сон як один із ключових факторів репродуктивного здоров’я.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 3 лютого 2025 року № 195

За матеріалами науково-практичної конференції «Підсумки року 2024»

Останніми роками поширеність метаболічного синдрому (МС) зростає у всьому світі. Сьогодні він уражає навіть молодих дорослих і дітей. Відомо, що багато ознак цього синдрому спричиняють схильність чоловіків і жінок до передчасного розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ). Дані нещодавніх досліджень підтверджують поєднаний вплив МС і гіпотиреозу на ризик раннього розвитку ССЗ. Саме тому вкрай важливими є вчасне виявлення й адекватне лікування цих порушень.

Скринінгове обстеження слуху та основні втручання з догляду за слухом можуть бути надані підготовленими неспеціалізованими медичними працівниками в клінічних або громадських умовах.

Міжнародна діабетична федерація (International Diabetes Federation, IDF) класифікує цукровий діабет (ЦД) як глобальну пандемію ХХІ ст., що швидко прогресує, адже, за прогнозами експертів, до 2045 року поширеність ЦД у світовій популяції досягне 12,2%, що відповідатиме 783,2 млн осіб [1]. У 2020 році кількість хворих на ЦД 2 типу в усьому світі становила 445 млн осіб; водночас, за прогнозованими даними, в 2050 році вона зросте до 730 млн, якщо поширеність залишиться незмінною; до 1,095 млрд, якщо вона зросте на 50%; до 657 млн, якщо зменшиться на 10%; до 1,153 млрд, якщо відповідатиме попереднім тенденціям у більшості країн світу протягом 1990-2019 років. Згідно з усіма сценаріями, країни Африки на південь від Сахари та країни з низьким рівнем доходу мають найвищий відносний приріст кількості людей із ЦД 2 типу. Очікується, що в майбутньому ЦД 2 типу «постарішає», тобто частка осіб із ЦД 2 типу віком <60 років знизиться з 5 із 10 осіб у 2020 році до 4 із 10 осіб у 2050 році за всіма сценаріями [2]. Також прогнозується, що найближчими десятиліттями зростання частоти діагностування ЦД і переддіабету корелюватиме зі збільшенням поширеності його ускладнень. Особливо це стосується діабетичної полінейропатії (ДПН), що має різні форми, уражає ≈⅓ осіб із ЦД і може розвиватися навіть у пацієнтів із переддіабетом [3].

Захворювання нирок за останні декілька десятиліть стрімко поширилися та стали основною проблемою й економічним тягарем для світової охорони здоров’я. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, в 2040 році хронічна хвороба нирок (ХХН) посяде п’яте місце серед усіх хронічних захворювань (Borg R. et al., 2023). Близько 850 млн осіб мають ті чи інші захворювання нирок; це вдвічі більше за кількість людей, котрі страждають через цукровий діабет (422 млн), а також у 20 разів більше за кількість тих, хто хворіє на рак (42 млн). ХХН мають 10,4% чоловіків та 11,8% жінок планети. Гостре ушкодження нирок (ГУН) щороку уражає 13,3 млн людей у світі та може зумовити ХХН у майбутньому (ASN, ERA-EDTA, ISN, 2024).

Гострий риносинусит (ГРС) – ​одне з найпоширеніших захворювань, з яким пацієнти звертаються по медичну допомогу. Незважаючи на те що причиною ГРС зазвичай є гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ), а розвиток гострого бактеріального риносинуситу (ГБРС) спостерігається лише в 0,5-2% усіх випадків у дорослих і в 5-10% у дітей, він є найчастішою причиною неналежного призначення антибіотиків, що сприяє зростанню стійкості до них, а сьогодні це вважається однією з найсерйозніших проблем охорони здоров’я. Лікування ГРС передбачає симптоматичне та протизапальне лікування, а антибіотикотерапія має чітко визначені й обмежені показання. Препарати на рослинній основі, як-от BNO 1016, – ​раціональна альтернатива антибактеріальним препаратам.

Сучасна медицина, яка має неймовірні досягнення в діагностиці та лікуванні різноманітних захворювань, поки що не може дати чітких відповідей щодо особливостей виникнення та прогресування деяких з них. Однією з таких маловивчених і не до кінця зрозумілих патологій є астенія, або синдром хронічної втоми (СХВ).

Порушена регуляція запальної відповіді є поширеним станом у тяжкохворих пацієнтів, які потребують госпіталізації. Кортикостероїди в цій ситуації вважаються корисними через їхні широкі протизапальні механізми. У 2008 році багатопрофільна цільова група міжнародних експертів зі членів Товариства реаніматології (Society of Critical Care Medicine, SCCM) та Європейського товариства інтенсивної терапії (European Society of Intensive Care Medicine, ESICM) запровадила термін «кортикостероїдна недостатність, пов’язана із критичними захворюваннями» (CIRCI). CIRCI – ​це стан системного запалення з пов’язаною дисрегуляцією осі «гіпоталамус – ​гіпофіз – ​надниркові залози», зміненим метаболізмом кортизолу та резистентністю тканин до глюкокортикоїдів. У 2017 році ця робоча група надала оновлені рекомендації щодо діагностики CIRCI та лікування 8 клінічних станів, пов’язаних із нею. Оскільки згодом були опубліковані нові дослідження, під час проведення яких вивчали використання кортикостероїдів у тяжкохворих, виникла потреба оновити рекомендації. До складу комісії, що складалася з 22 осіб, увійшли різні представники медицини, включно з дорослими та дитячими реаніматологами, пульмонологами, ендокринологами, медичними сестрами, фармацевтами та клініцистами-методистами. Після розробки 5 запитань щодо популяції, втручання, контролю та результатів (метод PICO) експерти виконали систематичні огляди, щоб визначити найкращі доступні докази щодо кожного запитання. У відповідь на 5 запитань PICO комісія випустила 4 рекомендації стосовно використання кортикостероїдів у пацієнтів із сепсисом, гострим респіраторним дистрес-синдромом (ГРДС) і негоспітальною пневмонією (НП).

Утруднення носового дихання є дуже актуальною проблемою, яка спричиняє не лише місцеві зміни, а й порушення функцій інших органів і систем. Існує значна кількість причин, які зумовлюють назальну обструкцію. В дорослих найчастішими є порушення архітектоніки порожнини носа внаслідок деформації перегородки носа та гіпертрофії носових раковин.