5 листопада, 2025
Досвід застосування рослинного препарату Тесалін у комплексному лікуванні гострого поствірусного риносинуситу
Гострий поствірусний риносинусит (ГПРС) є актуальною проблемою як для лікарів первинної ланки, так і для отоларингологів, оскільки він асоційований із персистенцією симптомів гострого вірусного риносинуситу, які значуще погіршують якість життя пацієнта. При цьому в разі відсутності ознак бактеріальної інфекції та неможливості етіологічного лікування основною метою лікарів є боротьба із симптомами. У таких випадках доцільно використовувати рослинні препарати, оскільки вони є ефективною та безпечною альтернативою синтетичним засобам [3]. Комбінування рослинних препаратів зі стандартними схемами дає можливість скоротити тривалість лікування і пришвидшити одужання. Такою ефективною альтернативою є препарат Тесалін, дослідження ефективності якого у складі комплексної терапії пацієнтів з ознаками ГПРС було проведено на базі отоларингологічного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня № 7».
Тесалін виробництва компанії Amaxa Ltd (Велика Британія) є протиалергійним і протизапальним лікарським засобом для лікування алергійного риніту (АР). Одна таблетка містить 17,8-40 мг стандартизованого нативного екстракту з листя кремени гібридної (Petasites hybridus), що відповідає 8 мг петасинів [9, 10]. Фармакологічно активними компонентами екстракту є петасин, ізопетасин, неопетасин [9, 10].
Тесалін має принципово новий механізм дії, а саме:
- пригнічує біосинтез лейкотрієнів (протизапальний ефект) – зменшує закладеність носа і відновлює носове дихання;
- знижує вивільнення гістаміну й інших медіаторів запалення (протиалергійний ефект) – зменшує ринорею, чхання, свербіж у носі;
- не зв’язується з гістаміновими рецепторами [11, 12].
Тесалін показав свою ефективність у купіруванні симптомів АР внаслідок пригнічення вироблення лейкотрієнів і стабілізації опасистих клітин [2, 3, 5]. З огляду на те що основні прояви АР та гострого риносинуситу (ГРС) дещо подібні і характеризуються ринореєю та закладеністю носа, ми вирішили застосувати Тесалін у комплексному лікуванні ГПРС та дослідити ефективність засобу.
Мета
Дослідження ефективності препарату Тесалін (стандартизованого нативного екстракту з листя кремени гібридної (P. hybridus) компанії Amaxa Ltd. у складі комплексної терапії пацієнтів з ознаками ГПРС без ознак бактеріальної інфекції.
Матеріали та методи
П’ятдесят п’ять пацієнтів віком від 18 років із діагнозом ГПРС було обстежено на базі отоларингологічного відділення КНП «КМКЛ №7». Діагноз було встановлено відповідно до критеріїв, викладених в уніфікованому клінічному протоколі первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гострий риносинусит» [1]. У пацієнтів спостерігали збереження симптомів вірусного риносинуситу після 5-ї доби захворювання, водночас ознак, які свідчать про бактеріальне ускладнення, зокрема погіршення симптомів після 5-ї доби захворювання, температури, що перевищує 38 °C, підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) / рівня С-реактивного білка (СРБ) у крові, виявлено не було. Пацієнти проходили лікування амбулаторно, візити відбувалися на 1-й, 4-й, 7-й і 10-й день та охоплювали стандартний отоларингологічний огляд, ендоскопічний огляд носової порожнини і самооцінку пацієнтом симптомів за опитувальником Sino-Nasal Assessment Questionnaire – 11 (SNAQ‑11) [4]. В опитувальнику перелічено 8 симптомів:
- Закладеність носа.
- Відчуття переповнення в носі, гугнявість.
- Біль в обличчі, відчуття тиску.
- Передні носові виділення.
- Задні носові виділення.
- Зниження нюху.
- Головний біль.
- Біль у вухах, відчуття тиску у вусі.
Пацієнт мав оцінити кожен симптом за 5-бальною шкалою, де 0 балів – це відсутність симптому, 1 бал – невиражений симптом, 2 бали – помірний симптом, 3 бали – симптом середньої тяжкості, 4 бали – виражений симптом, 5 балів – дуже виражений симптом. При загальному підрахунку балів оцінку за закладеність носа і відчуття переповнення у носі, гугнявість множили на 3, а за біль в обличчі, відчуття тиску – на 2, тобто максимальна кількість балів дорівнює 80.
Під час першого звернення в пацієнтів збирали анамнез, уточнювали, чи зверталися вони на початку хвороби до лікарів, які засоби застосовували. Переважна більшість пацієнтів – 67,3% (n=37) не зверталися на початку хвороби до лікарів та лікувалися самостійно, тобто це звернення було первинним, загалом усі пацієнти використовували нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та назальні деконгестанти. Також, для виключення бактеріальних ускладнень, усім пацієнтам було виконано загальний аналіз крові з підрахунком лейкоцитарної формули та аналіз крові на СРБ.
Пацієнтів було рандомізовано на 2 групи: основну (n=30; 16 жінок і 14 чоловіків, середній вік 35±7,5 року) і контрольну (n=25; 13 жінок і 12 чоловіків, середній вік 36±8 років), що було репрезентативно. Основна група (ОГ) отримувала таке лікування: препарат Тесалін, який містив 17,8-40 мг нативного екстракту з листя P. hybridus (екстрагент – діоксид карбону), що відповідає 8 мг петасинів, по 1 таблетці 2 рази на добу впродовж 10 днів; спрей із мометазоном 50 мкг/дозу по 2 впорскування в кожну ніздрю 2 рази на добу впродовж 10 днів; парацетамол; судинозвужувальні краплі та промивання носа сольовими розчинами за необхідності (пацієнти відмічали, коли потребували застосування). Контрольна група (КГ) отримувала ідентичне лікування, проте без Тесаліну.
Статистично оцінювали результати опитування, тривалість основних симптомів і необхідність застосування НПЗП у групах порівняння. Для цього використовували програмне забезпечення StatPlus (v. 8.0.4.6), порівняння даних виконували за допомогою непараметричних критеріїв, різницю вважали статистично значущою при p<0,05.
Результати дослідження та їх обговорення
При риноскопічному обстеженні в 51 (93%) пацієнта спостерігали наявність виділень. Під час першого звернення значущої різниці в показниках опитувальника не було, результати становили 57±10,3 бала для ОГ і 57±11,1 бала для КГ. Уже під час другого звернення виявилася статистично значуща різниця між результатами опитувальника: 23±6,4 бала в ОГ і 38±9,2 бала в КГ (p<0,05) – найбільше на таку різницю в результатах вплинуло зменшення закладеності носа в пацієнтів ОГ.
Як можна побачити на рисунку 1, така тенденція спостерігалась упродовж усього періоду лікування – на 7-й день в ОГ середня оцінка за опитувальником SNAQ‑11 становила 13±3,5 бала, тоді як у КГ – 21±5,7 бала, на останньому візиті на 10-й день показники основної і контрольної груп були 6±1,2 і 14±3,3 бала відповідно.
Рис. 1. Результати опитувальника SNAQ‑11 у групах порівняння впродовж лікування
Оскільки одними з головних симптомів, що знижують якість життя в пацієнтів із ГПРС, є закладеність носа і наявність виділень із нього, ми дослідили тривалість цих симптомів у групах порівняння (рис. 2). Закладеність носа зникала, у середньому, на 6,5±1 день захворювання в ОГ і на 9±1 день у КГ. Виділення з носа зникли на 5,5±0,5 дня захворювання в ОГ і на 7,5±1 день у КГ (p<0,05).
Рис. 2. Тривалість симптомів у групах порівняння впродовж періоду лікування
Важливим маркером ефективності лікування є необхідність симптоматичного застосування НПЗП. Ми просили пацієнтів відмічати, в які дні вони потребували прийому парацетамолу в дозі 500 мг та скільки разів (табл.).
|
Таблиця. Кратність застосування НПЗП у пацієнтів груп порівняння |
||
|
Застосування |
Основна група (n=30) |
Контрольна група (n=25) |
|
>2 таблеток на добу, дні |
1 |
13 |
|
12 таблетки на добу, дні |
24 |
46 |
|
Не застосовувався |
510 |
710 |
Як видно з таблиці, пацієнти ОГ не потребували застосування НПЗП на 5-й день спостереження, тоді як пацієнти КГ – на 7-й день, тобто використання Тесаліну дало змогу скоротити використання НПЗП на 2 дні.Побічних ефектів чи несприятливих подій під час лікування Тесаліном зафіксовано не було, жоден пацієнт не відмовився брати участь у дослідженні.
Тесалін показав свою ефективність і безпеку в комплексному лікуванні пацієнтів із ГПРС без ознак бактеріальних ускладнень. Його дія забезпечується пригніченням біосинтезу лейкотрієнів і дегрануляції нейтрофілів та еозинофільних гранулоцитів завдяки екстракту листя P. hybridus (кремени гібридної), що містить петасини [6]. У декількох клінічних дослідженнях доведена їхня протизапальна дія на клітини слизової оболонки носа внаслідок пригнічення синтезу інтерлейкіну‑8 [5, 6].
У дослідженнях у пацієнтів з АР петасини знижували концентрацію лейкотрієну B4, який є потужним прозапальним медіатором не лише при алергійних захворюваннях [8]. Окрім того, петасини перешкоджають хемотаксису нейтрофілів до клітин, де інтегрувався вірус [6, 7]. Комбінація цих факторів дає можливість використовувати Тесалін не лише в лікуванні АР, де він уже широко застосовується, а й у разі неалергійних інфекційних і постінфекційних захворювань носа та приносових синусів.
Використання Тесаліну допомогло скоротити перебіг ГПРС, вираженість симптомів та зменшити тривалість використання НПЗП, що впливає на якість і безпеку лікування.
Висновки
Результати терапії в ОГ (стандартне лікування з додаванням препарату Тесалін від компанії Amaxa Ltd.) перевершували такі в КГ.
Закладеність носа зникала в середньому на 6,5±1 день захворювання в ОГ і на 9±1 день у КГ. Виділення з носа зникали на 5,5±0,5 дня захворювання в ОГ та на 7,5±1 день у КГ (p<0,05).
Пацієнти ОГ не потребували застосування НПЗП на 5-й день спостереження, тоді як пацієнти КГ – на 7-й день.
Таким чином, використання рослинного препарату Тесалін у пацієнтів із ГПРС без ознак бактеріальної інфекції, як частина комплексної терапії починаючи з 1-го дня лікування, дає можливість скоротити тривалість закладеності носа і носових виділень, зменшує потребу в НПЗП та пришвидшує одужання.
Література
- Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Гострий риносинусит: Наказ МОЗ України № 1793 від 13.10.2023.
- Blosa M., Uricher J., Nebel S., Zahner C., Butterweck V., Drewe J. Treatment of Early Allergic and Late Inflammatory Symptoms of Allergic Rhinitis with Petasites Hybridus Leaf Extract (Ze 339): Results of a Noninterventional Observational Study in Switzerland.Pharmaceuticals. 2021; 14(3):180. https://doi.org/10.3390/ph14030180
- Dumitru A.F., Shamji M., Wagenmann M., Hindersin S., Scheckenbach K., Greve J., Klenzner T., Hess L., Nebel S., Zimmermann C., Zahner C., Schmidt-Weber C.B. and Chaker A.M. (2011) Petasol butenoate complex (Ze 339) relieves allergic rhinitis-induced nasal obstruction more effectively than desloratadine. J. Allergy Clin. Immunol., 127, 1515-1521. e1516
- Fahmy F.F., McCombe A., Mckiernan D.C. Sino nasal assessment questionnaire, a patient focused, rhinosinusitis specific outcome measure. Rhinology. 2002;40(4):195-197.
- Schapowal A. and Study Group. (2005) Treating intermittent allergic rhinitis: a prospective, randomized, placebo and antihistamine-controlled study of Butterbur extract Ze 339. Phytother. Res., 19, 530-537.
- Steiert S.A., Zissler U.M., Chaker A.M., Esser-von-Bieren J., Dittlein D., Guerth F., Jakwerth C.A., Piontek G., Zahner C., Drewe J., Traidl-Hoffmann C., Schmidt-Weber C.B., & Gilles S. (2017). Anti-inflammatory effects of the petasin phyto drug Ze339 are mediated by inhibition of the STAT pathway. BioFactors (Oxford, England), 43(3), 388-399. https://doi.org/10.1002/biof.1349
- Urda L., Kreuter M.H., Drewe J., Boonen G., Butterweck V., Klimkait T. The Petasites hybridus CO2 Extract (Ze 339) Blocks SARS-CoV‑2 Replication In Vitro. Viruses. 2022; 14(1):106. https://doi.org/10.3390/v14010106
- Yokomizo T., Shimizu T. The leukotriene B4 receptors BLT1 and BLT2 as potential therapeutic targets. Immunol Rev. 2023;317(1):30-41. doi:10.1111/imr.13196
- Thomet O.A. et al. Differential inhibition of inflammatory effect or functions by petasin, isopetasin and neopetasin in human eosinophils. ClinExpAllergy,2001.31(8): p.1310-20.
- Thomet O.A. et al. Role of petasin in the potential antiinflammatory activity of a plant extract of petasites hybridus. BiochemPharmacol,2001.61(8): p.1041-7.
- Thomet O.A. and Simon H.U. Petasin the treatment of allergic diseases: results of preclinical and clinical studies. IntArchAllergyImmunol,2002.129(2): p.108-12.
- Thomet O.A. et al. Antinflammatory activity of an extract of Petasites hybridus in allergic rhinitis. IntImmunopharmacol, 2002.2(7): p.997-1006.
Тематичний номер «Пульмонологія. Алергологія. Риноларингологія» №3-4 (71-72), 2025 р.
