28 квітня, 2026
Мукоциліарний кліренс: ключовий захисний механізм при респіраторних інфекціях
За матеріалами міжнародного симпозіуму
Нещодавно в Гамбурзі (Німеччина) за підтримки компанії Pohl-Boskamp відбувся міжнародний симпозіум, присвячений сучасним уявленням про мукоциліарний кліренс (МЦК) і його значення при запальних захворюваннях дихальних шляхів. Поштовхом до проведення заходу став багаторічний науковий інтерес до рослинного препарату Респеро Миртол форте, діюча речовина якого – ELOM‑080 – являє собою дистилят суміші ректифікованих ефірних олій евкаліпта, солодкого апельсина, мирта та лимона. Фармакологічні властивості ELOM‑080, включно з механізмами дії та профілем безпеки, вивчали більш ніж у 30 клінічних і 150 доклінічних дослідженнях. У симпозіумі взяли участь понад 300 фахівців, а сам захід транслювався для міжнародної аудиторії в синхронному перекладі. Одним із головних акцентів стала роль МЦК як ключового механізму самоочищення дихальних шляхів, порушення котрого має суттєве значення в патогенезі синуситу, бронхіту та інших респіраторних захворювань.
Клініко-фармакологічний погляд: чому важлива не лише активна речовина, а й доказова база готового продукту
Як наголосив професор Крістіан де Мей (Майнц-Кастель, Німеччина), рослинні лікарські засоби можуть суттєво відрізнятися за своїм регуляторним шляхом виходу на ринок. Частина таких препаратів отримує так звану традиційну реєстрацію, для якої вимоги до доказової бази є менш суворими. Натомість ELOM‑080 характеризується як лікарський засіб, що проходив оцінку відповідно до сучасних вимог реєстраційної науки, зокрема із вивченням фармакокінетичних параметрів.
Експерт підкреслив, що для клінічної практики важливе не лише існування активної речовини, а й розуміння фармакокінетичної поведінки конкретного продукту. Саме узгодженість між клінічною ефективністю, продемонстрованою в дослідженнях, і даними щодо фармакокінетики препарату формує ту передбачуваність, яка має практичне значення для лікаря. Йдеться і про властивості окремих субстанцій, і про характеристики готової лікарської форми як цілісного терапевтичного інструмента.
Окремо було акцентовано, що подібні дослідження не завжди є формально обов’язковими з боку регуляторних органів. Якщо такі роботи проводяться, це часто відображає прагнення виробника глибше охарактеризувати власний препарат, краще зрозуміти його властивості та створити підґрунтя для подальшого вдосконалення лікарських форм. У випадку ELOM‑080, за словами доповідача, сформовано великий масив даних щодо фармакокінетики, що посилює довіру до препарату з позицій доказовості та практичної передбачуваності його застосування.
Погляд лікаря загальної практики: контроль симптомів, скорочення тривалості хвороби та зниження потреби в антибіотиках
Професор Детмар Йобст (м. Бонн, Німеччина) нагадав, що інфекції дихальних шляхів є одними з найчастіших причин звернення пацієнтів до лікаря загальної практики. У більшості випадків пацієнти скаржаться на типові симптоми, як-от кашель, нежить і відчуття тиску в ділянці обличчя. Відповідно, одне з головних практичних завдань полягає не лише в полегшенні симптомів, а й у скороченні тривалості захворювання, щоб пацієнт міг якнайшвидше повернутися до звичного ритму життя – як професійного, так й особистого.
Окремий акцент експерт зробив на проблемі необґрунтованого призначення антибіотиків. Попри те що більшість гострих респіраторних інфекцій мають вірусне походження, в окремих випадках без достатніх підстав усе ще призначається антибактеріальна терапія. Серед можливих причин – усталені клінічні звички й очікування пацієнтів, які нерідко прагнуть «швидкого рішення» перед важливими робочими чи особистими подіями. Утім, така практика має очевидні негативні наслідки у вигляді зростання антибіотикорезистентності, що робить пошук ефективних неантибактеріальних підходів дедалі актуальнішим.
У цьому контексті доповідач звернув увагу на потенціал ефірних олій, які можуть застосовуватися інгаляційно, місцево й, у певних ситуаціях, перорально. За словами професора Д. Йобста, деякі ефірні олії здатні несприятливо впливати на респіраторні бактерії або навіть пригнічувати їх. Клінічний інтерес до таких засобів пов’язаний не лише з можливим впливом на мікробний компонент, а й із їхньою здатністю покращувати муколіз і підтримувати МЦК. Саме такий багатовекторний ефект розглядається як особливо цінний, оскільки дає змогу одночасно полегшувати симптоми, оптимізувати евакуацію секрету та потенційно зменшувати ризик бактеріальної суперінфекції.
Мукоциліарний кліренс як ключовий механізм захисту дихальних шляхів
Професор Мартіна Ґенч (Чапел-Гілл, Північна Кароліна, США) наголосила, що МЦК є одним із центральних механізмів вродженого захисту респіраторного тракту. По суті, йдеться про систему самоочищення дихальних шляхів, яка забезпечує видалення пилу, алергенів, мікроорганізмів та інших чужорідних частинок із поверхні слизової оболонки. Цей механізм охоплює практично весь повітроносний тракт – від слизової оболонки носа до дрібних бронхів.
Експертка пояснила, що МЦК можна уявити як своєрідний конвеєр: частинки зв’язуються слизом, після чого за рахунок координованого руху війок епітелію транспортуються в напрямку глотки, де згодом елімінуються. Ефективність цього процесу залежить від кількох взаємопов’язаних чинників, насамперед від функціонального стану війок і фізико-хімічних властивостей слизу.
Важливою умовою ефективного МЦК є збалансована взаємодія між війчастим епітелієм і гідратацією слизу. Якщо вміст води та електролітів у слизовому шарі зменшується нижче певного рівня, слиз стає надто в’язким, дегідратованим і втрачає здатність до нормального транспорту. У такій ситуації навіть за збереженого руху війок ефективне очищення дихальних шляхів порушується. Саме тому функціонування мукоциліарного апарату визначається не лише активністю війок, а й належною реологією слизу.
У клінічному контексті це має особливе значення в період сезонного зростання захворюваності, коли гострі вірусні інфекції дихальних шляхів, зокрема бронхіт і синусит, трапляються дуже часто. За таких умов порушення МЦК стає однією з ключових ланок патогенезу, що підтримує затримку секрету, персистенцію симптомів і подовження перебігу захворювання.
Клінічні дані та практичне значення відновлення МЦК
Професор Ганс Бербом (м. Берлін, Німеччина) підкреслив, що порушення МЦК є однією з ключових ланок патогенезу гострих респіраторних інфекцій, зокрема риносинуситу. Відновлення цього механізму розглядається як важливий терапевтичний підхід, спрямований одночасно на полегшення симптомів і позитивний вплив на перебіг захворювання.
Доповідач представив дані рандомізованого багатоцентрового клінічного дослідження за участю 463 пацієнтів із гострим вірусним риносинуситом, проведеного у 23 центрах. Учасники були рандомізовані на групу ELOM‑080 та групу плацебо. Препарат застосовували в добовій дозі 1200 мг протягом 14 днів. Тяжкість симптомів оцінювали за шкалою MSS (Major Symptom Score), яка відображає вираженість основних проявів риносинуситу (ринорея / закладеність носа, біль або відчуття тиску в ділянці обличчя, головний біль, постназальне затікання) за оцінкою пацієнта.
Результати продемонстрували статистично значуще зменшення вираженості симптомів у групі ELOM‑080 порівняно з плацебо (рис.). Клінічне покращення відзначалося вже протягом першого тижня лікування та ставало ще вираженішим на другому тижні. Зокрема, відзначалося достовірне скорочення часу до клінічного покращення: приблизно на одну добу впродовж першого тижня та до трьох діб упродовж другого тижня порівняно з плацебо.
Рис. Динаміка симптомів гострого риносинуситу за шкалою MSS у групах лікування
Загалом ці дані свідчать про наявність клінічно значущого терапевтичного ефекту, підтвердженого статистично, що узгоджується з уявленнями про роль МЦК у перебігу гострих вірусних інфекцій дихальних шляхів. Відновлення функції мукоциліарного апарату шляхом призначення ELOM‑080 зменшує затримку секрету, полегшує симптоми та потенційно знижує ризик вторинних бактеріальних ускладнень.
* * *
Отже, матеріали симпозіуму ще раз підтвердили центральну роль МЦК у підтриманні здоров’я дихальних шляхів і його ключове значення в патогенезі гострих респіраторних інфекцій. Порушення цього механізму створює умови для затримки слизу, персистенції симптомів і розвитку ускладнень, натомість його відновлення є патогенетично обґрунтованою терапевтичною мішенню.
Представлені клінічні дані свідчать, що застосування ELOM‑080 (Респеро Миртол / Респеро Миртол форте) сприяє швидшому регресу симптомів при гострому вірусному риносинуситі та забезпечує клінічно значущу перевагу порівняно з плацебо. Поєднання впливу на реологічні властивості слизу, МЦК і, ймовірно, мікробний компонент формує комплексний підхід до лікування, що відповідає сучасним уявленням про терапію респіраторних захворювань.
Джерело: https://www.medical-tribune.de/medizin/marktupdate/mukoziliaere-clearance-schluesselmechanismus-bei-akuten-atemwegsinfekten
Переклав з нім. Олексій Терещенко
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 5 (616), 2026 р
