Головна Оториноларингологія Досвід використання комбінації Спарклін і Форінекс у лікуванні гострого аденоїдиту в дітей та гострого поствірусного риносинуситу в дорослих

8 серпня, 2026

Досвід використання комбінації Спарклін і Форінекс у лікуванні гострого аденоїдиту в дітей та гострого поствірусного риносинуситу в дорослих

Автори: Думич А. Я. Думич А. Я.

Аденоїдит у дітей та гострий риносинусит у дорослих належать до найпоширеніших запальних захворювань верхніх дихальних шляхів. Попри різну анатомічну локалізацію, обидва стани об’єднує спільний патогенетичний механізм: вірус‑індукований набряк і гіперсекреція слизової оболонки носа/носоглотки з порушенням мукоциліарного кліренсу, що створює умови для бактеріальної суперінфекції.

Вхід в особистий кабінет Вхід
Зареєструйтеся сьогодні — відкрийте нові можливості!

Гострий аденоїдит є одним із найчастіших діагнозів у педіатричній оториноларингологічній практиці. Аденоїдна тканина (глотковий мигдалик) у дітей віком 2-7 років – основний імунологічний бар’єр носоглотки, що водночас слугує «резервуаром» для респіраторних вірусів і бактерій. Гостре запалення аденоїдів проявляється набряком, гіперемією та гіперсекрецією, що клінічно відповідає картині вираженої назальної обструкції зі слизово-гнійними виділеннями.

Аналогічно до гострого аденоїдиту в дітей, гострий поствірусний риносинусит – одна з найчастіших патологій верхніх дихальних шляхів у дорослих. Також схожим є патогенетичний механізм його виникнення.

Ключові принципи сучасного лікування гострого аденоїдиту та поствірусного риносинуситу відповідно до настанов EPOS 2020 і рекомендацій AAP (Американська академія педіатрії): механічне очищення порожнини носа за допомогою іригаційної терапії, а також зменшення запального набряку слизової оболонки топічними кортикостероїдами.

Метою цього клінічного спостереження стала оцінка ефективності комбінації Спарклін + Форінекс у дітей з гострим аденоїдитом і в дорослих з гострим поствірусним риносинуситом.

Характеристика препаратів

Спарклін – розчин, який містить стерильну ізотонічну морську воду зі шведського фіорду, 18 мікроелементів і газ CO₂. Особливою перевагою Спаркліну є саме наявність мікробульбашок вуглекислого газу. В чому ж його плюси? Вуглекислий газ ефективніше розріджує густий назальний секрет порівняно зі звичайними сольовими розчинами, крім того, активізує миготливий епітелій та має м’який судинозвужуючий ефект. Також він стимулює мікроциркуляцію та активізує клітинний метаболізм. Спрей назальний з морською водою механічно евакуює патологічний вміст з носа й носоглотки і відновлює мукоциліарний кліренс уже з перших застосувань. Призначений для застосування в дітей та дорослих. Є абсолютно безпечним при тривалому використанні.

Форінекс – інтраназальний спрей мометазону фуроату. Мометазон є топічним кортикостероїдом із системною біодоступністю <0,1%, що забезпечує його виняткову місцеву ефективність при повній відсутності системних ефектів. Пригнічує продукцію прозапальних цитокінів (ІЛ‑1β, ІЛ‑6, ФНП-α), зменшує судинну проникність і набряк лімфоїдної тканини. Також нормалізує секрецію слизу та сприяє відновленню бар’єрної функції епітелію.

Цей лікарський засіб мікроінвазивний, тобто частинки діючої речовини дуже маленького розміру, тому препарат:

  •  рівномірніше розподіляється слизовою;
  •  краще утримується в порожнині носа;
  •  менше стікає до носоглотки;
  •  забезпечує стабільну місцеву дію;
  •  знижує ризик системного всмоктування.

Схвалений для застосування в дітей із 2-річного віку при алергічному риніті та доведено зменшує об’єм аденоїдної тканини за гіпертрофії аденоїдів.

Матеріали та методи

До клінічного спостереження залучено пацієнтів амбулаторного прийому.

 Сформовано дві групи:

  •  група 1 – 30 дітей віком від 4 до 12 років. Діагноз – гострий аденоїдит. Критерії включення: виражена назальна обструкція, наявність значної кількості густих виділень, набряку та гіперемії аденоїдної тканини при ендоскопічному огляді;
  •  група 2 – 30 дорослих віком від 18 до 55 років. Діагноз – гострий поствірусний риносинусит. Критерії включення: тривалість симптомів >10 днів або погіршення після ­початкового покращення, відсутність ознак бактеріального синуситу (відповідно до критеріїв EPOS 2020).

Точки оцінки: 0-й, 5-й та 10-й день.

 Оцінювали:

  •  суб’єктивні симптоми: наявність закладеності носа та виділень (є/немає);
  •  об’єктивна риноскопія: ступінь набряку слизової (виражений / помірний / відсутній або мінімальний), колір слизової (яскраво-червона / помірно гіперемована / блідо-рожева), характер виділень (слизово-гнійні / слизові / серозні-мінімальні / відсутні).

Результати

 

Таблиця 1. Динаміка клінічних показників у дітей з гострим аденоїдитом

Показник

День 0

День 5

День 10

Суб’єктивні скарги

Закладеність носа

30/30 (100%)

18/30 (60%)

3/30 (10%)

Виділення з носа

30/30 (100%)

22/30 (73%)

4/30 (13%)

Об’єктивна риноскопія

Набряк слизової оболонки носоглотки

Виражений (100%)

Помірний (63%)

Відсутній / мінімальний (90%)

Колір слизової оболонки

Яскраво-червона (100%)

Помірно гіперемована (67%)

Блідо-рожева (93%)

Характер виділень

Слизово-гнійні (57%), слизові (43%)

Серозні / мінімальні (70%)

Відсутні (87%)

 

На початку лікування (день 0) у всіх 30 дітей спостерігалися виражений набряк і яскрава гіперемія аденоїдної тканини та слизової оболонки носоглотки. Виділення мали слизово-гнійний характер у 17 (57%) пацієнтів, слизовий – у 13 (43%). Усі діти скаржилися на виражену закладеність носа.

На 5-й день лікування закладеність носа зберігалася у 18 (60%) дітей, проте суб’єктивно пацієнти та батьки спостерігали суттєве полегшення носового дихання. Набряк аденоїдної тканини зменшився до помірного в 63% дітей, слизова оболонка стала менш гіперемованою. Слизово-гнійних виділень не зафіксовано – у 70% пацієнтів вони стали серозними чи мінімальними.

До 10-го дня терапії клінічна картина кардинально змінилася: закладеність носа залишалася лише в 3 (10%) дітей. У 90% пацієнтів набряк аденоїдної тканини повністю регресував або залишався мінімальним. Слизова набула блідо-рожевого кольору в 93% дітей, виділення відсутні у 87% пацієнтів. Жодних побічних ефектів зафіксовано не було. Жоден хворий не потребував призначення антибіотиків.

 

Таблиця 2. Динаміка клінічних показників у дорослих з гострим поствірусним риносинуситом

Показник

День 0

День 5

День 10

Суб’єктивні скарги

Закладеність носа

30/30 (100%)

15/30 (50%)

2/30 (7%)

Виділення з носа

30/30 (100%)

20/30 (67%)

3/30 (10%)

Об’єктивна риноскопія

Набряк слизової оболонки

Виражений (100%)

Помірний (57%)

Відсутній / мінімальний (93%)

Колір слизової оболонки

Яскраво-червона (100%)

Помірно гіперемована (60%)

Блідо-рожева (97%)

Характер виділень

Слизово-гнійні (63%), слизові (37%)

Серозні / мінімальні (73%)

Відсутні (90%)

 

У дорослих пацієнтів початкова клінічна картина характеризувалася вираженим набряком слизової оболонки носа в усіх 30 (100%) учасників, яскравою гіперемією слизової. Слизово-гнійні виділення спостерігалися в 19 (63%) хворих, слизові – в 11 (37%).

На 5-й день закладеність носа зберігалася в 15 (50%) дорослих, однак значно менш інтенсивна. Набряк набув помірного характеру в 57% пацієнтів. Слизово-гнійних виділень не спостерігалося, в 73% пацієнтів виділення трансформувалися в серозні чи мінімальні.

До 10-го дня закладеність залишалася лише в 2 (7%) пацієнтів. У 93% дорослих набряк слизової повністю регресував. Слизова набула блідо-рожевого кольору в 97% учасників. Виділення відсутні в 90% хворих. Жоден пацієнт не отримував антибіотиків. Побічних ефектів не зафіксовано.

 

Таблиця 3. Динаміка вираженості симптомів за бальною шкалою (0 – немає, 1 – легкий, 2 – помірний, 3 – значний)

Симптом /
показник

Група 1: діти
(гострий аденоїдит, n=30)

Група 2: дорослі
(риносинусит, n=30)

день 0

день 5

день 10

Δ

день 0

день 5

день 10

Δ

Суб’єктивні симптоми

Закладеність носа

3,0

1,2

0,1

-2,9

3,0

1,0

0,1

-2,9

Виділення з носа

3,0

1,3

0,1

-2,4

3,0

1,3

0,1

-2,5

Об’єктивні риноскопічні показники

Набряк слизової оболонки

3,0

1,6

0,1

-2,9

3,0

1,6

0,1

-2,9

Гіперемія слизової оболонки

3,0

1,7

0,1

-2,9

3,0

1,6

0,0

-3,0

Характер та інтенсивність виділень

2,6

1,3

0,1

-2,4

2,6

1,3

0,1

-2,5

Сумарний симптоматичний індекс (SSI)

SSI (сума балів, макс. 15)

14,1

7,1

0,6

-13,6

14,3

6,8

0,4

-13,9

Примітки. Бальна шкала: 0 – симптом відсутній; 1 – легкий ступінь (мінімальний дискомфорт, не впливає на повсякденну діяльність); 2 – помірний ступінь (відчутний дискомфорт, часткове порушення функції); 3 – значний ступінь (виражені прояви, суттєве порушення якості життя); Δ – зміна балів від дня 0 до дня 10. Дані наведено як середні значення по групі (М). SSI – Symptom Severity Index (сумарний симптоматичний індекс, щонайбільше 15 балів за 5 показниками).

Висновки

  1. Комбінація Спарклін і Форінекс є ефективним і безпечним підходом до лікування гострого аденоїдиту в дітей та гострого поствірусного риносинуситу в дорослих.
  2. Вже на 5-й день лікування в більшості пацієнтів обох груп спостерігалися суттєве зменшення назальної обструкції, трансформація виділень зі слизово-гнійних у серозні та регрес набряку слизової оболонки.
  3. До 10-го дня терапії клінічне одужання або виражене покращення досягнуто в >90% пацієнтів в обох групах.
  4. Жодного випадку побічних ефектів, жодної потреби в призначенні системних антибіотиків або деконгестантів зафіксовано не було.
  5. Запропонована комбінація може бути рекомендована як ефективна схема лікування першої лінії при гострому аденоїдиті в дітей та гострому поствірусному риносинуситі в дорослих у загальній і оториноларингологічній практиці, що робить її універсальною.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 12 (623), 2026 р

Номер: Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 12 (623), 2026 р
Досліджуйте цей контент за допомогою штучного інтелекту:
Матеріали по темі Більше
Запальні захворювання придаткових пазух носа посідають провідні позиції серед причин звернень до лікарів первинної ланки, створюючи значне навантаження на систему...
Більш як 1 із кожних 5 антибіотиків, що призначають дорослим, призначені для лікування синуситу, і це робить його 5-м за...
За матеріалами науково-практичної конференції «Дніпроалергосаміт 2026. Актуальні питання алергології»
Алергічний риніт (АР) залишається однією з найпоширеніших хронічних патологій, що суттєво впливає на якість життя, працездатність і ризик розвитку супутніх...