31 травня, 2026
Респіраторний епітелій у патогенезі алергічного риніту: роль інтраназального ектоїну в регуляції запалення
За матеріалами науково-практичної конференції «Дніпроалергосаміт 2026. Актуальні питання алергології»
У м. Дніпро 7-9 квітня в онлайн-форматі відбулася науково-практична конференція «Дніпроалергосаміт 2026. Тема: актуальні питання алергології». Під час заходу виступили відомі українські та світові експерти. Лікарі різних спеціальностей отримали найсучаснішу інформацію про важливі аспекти ведення пацієнтів із бронхіальною астмою (БА), алергічним ринітом (АР), рідкісними імунологічними станами, алергічними захворюваннями шкіри тощо. У межах події доктор медичних наук, професор Галина Володимирівна Єрьоменко (Харківський національний медичний університет) представила доповідь, у якій детально висвітлила роль респіраторного епітелію в патогенезі АР і можливості впливу на нього в процесі лікування.
АР – це хронічне захворювання слизової оболонки носа, зумовлене IgE-опосередкованим запаленням, яке виникає після впливу алергенів на слизову оболонку та проявляється клінічно значущими симптомами. АР найчастіше перебігає у поєднанні з БА, рідко трапляється як монозахворювання. В 40% пацієнтів з АР є астма; до 80% хворих із БА страждають на риніт. АР є складовою «атопічного маршу», головним фактором ризику виникнення синуситів і отитів.
Результати епідеміологічних опитувань свідчать про те, що статистичні дані стосовно захворюваності на АР в Україні відповідають загальноєвропейським: ≈15-25% населення мають симптоми АР, але не завжди звертаються до лікарів. Медіанна поширеність риніту в різних країнах світу становить від 0 до 60% [1].
Доповідачка зауважила, що в Україні, особливо в східних і центральних регіонах, спостерігається історично високий рівень забруднення повітря дрібнодисперсними частинками (PM2.5, вуглецеві наночастинки). Постійна інгаляція ксенобіотиків провокує оксидативний стрес у респіраторному тракті, що є пусковим механізмом хронічного запалення.
На відміну від гострої відповіді, екологічні чинники сприяють формуванню хибного кола: постійне ушкодження тканин зумовлює безперервне рекрутування нейтрофілів. Зважаючи на те, що традиційні кортикостероїди часто демонструють низьку ефективність при нейтрофільному типі запалення, існує потреба в альтернативних мембраностабілізуючих стратегіях.
Характерними симптомами АР є закладеність носа, ринорея, чхання, свербіж носа.
Порушення цілісності клітин слизової оболонки носа асоційоване з IgE-опосередкованою імунною відповіддю на алергени та характеризується двома фазами:
- рання: безпосередня відповідь після впливу алергену;
- пізня: спостерігається через 12 год, що переважно спричиняє закладеність носа [2].
Основні тези оновлених настанов ARIA-EAACI (2024-2025)
Настанови оновлені спільно з Європейською академією алергології та клінічної імунології; вони базуються на принципах точної медицини і персоналізованого підходу. Основний акцент зроблено не лише на клінічних дослідженнях, а й на реальних даних і цифрових алгоритмах.
У найновішій редакції настанов додано окремі рекомендації щодо лікування алергічного кон’юнктивіту: перевага надається місцевим очним формам засобів.
Активно впроваджується використання мобільних додатків для ведення пацієнтів. Важливим є самоконтроль: хворі повинні використовувати додатки для щоденної оцінки симптомів за допомогою візуально-аналогової шкали. Лікарі можуть змінювати схему терапії на основі реальних даних із додатка, а не лише за спогадами пацієнта на прийомі.
Додано концепцію планетарного здоров’я – вперше в настановах такого рівня враховано екологічний аспект, а саме вплив довкілля. Визнано, що зміна клімату та забруднення повітря, особливо мікрочастинками вихлопних газів, посилюють алергенність пилку. Лікарям рекомендовано врахувати вуглецевий слід при призначенні певних видів інгаляторів і ліків.
Галина Володимирівна наголосила, що алерген-специфічна імунотерапія залишається єдиним методом, котрий змінює природний перебіг хвороби. Новою стратегією ARIA є перехід від жорстких протоколів до динамічних алгоритмів, які враховують не лише тяжкість хвороби, а й витрати, доступність ліків і щоденний стан пацієнта, який оцінюється за допомогою цифрових інструментів [3].
Зміни у верхніх дихальних шляхах при АР
Запальний каскад розпочинається з осідання алергену на слизовій оболонці носа в сенсибілізованих осіб. У ранній фазі (негайна відповідь) відбувається перехресне зв’язування алергену з рецепторами IgE на поверхні мастоцитів, негайно вивільняються медіатори запалення (гістамін, простагландин D2), стимулюються сенсорні нерви, відбувається ексудація плазми із судин. Усе це зумовлює свербіж, чхання, ринорею, застій (набряк слизової). Важливу роль відіграє клітинна регуляція: клітини Лангерганса виконують роль дендритних клітин, що представляють антиген. Th2-лімфоцити опосередковано регулюють синтез IgE, підтримуючи алергічний статус.
Пізня фаза запалення виникає через 6-9 год після контакту з алергеном. У цій фазі активно залучаються (рекрутинг) нові запальні клітини: еозинофіли, базофіли та Т-клітини, повторно вивільняються гістамін і лейкотрієни, продукуються прозапальні цитокіни й хемокіни. В такий спосіб підтримується хронічне запалення слизової оболонки.
При ушкодженні епітелію епітеліоцити назальної слизової є першою лінією захисту організму. Коли вона ушкоджена, клітини самі стають джерелом запального каскаду. Ушкоджені епітеліоцити вивільняють аларміни та цитокіни (IL‑33, TSLP, IL‑25), запускаючи і підтримуючи алергічне запалення. Характерною є гіперреактивність слизової: вона стає надчутливою до алергенів, вірусів і будь-яких, навіть незначних, тригерів. Отже, погіршуються назальні симптоми – набряк, закладеність, ринорея, чхання, свербіж у носі. Виникає хибне коло хронічного запалення: запалення ушкоджує епітелій, ушкоджений епітелій підтримує запалення.
Особливості лікування пацієнтів з АР
Доповідачка зазначила, що глобальна поширеність усіх алергічних захворювань становить 20-30%. Не всі пацієнти готові постійно приймати медикаментозне лікування. Попри те що фармакологічна терапія пероральними, місцевими антигістамінними препаратами, інтраназальними та пероральними кортикостероїдами, деконгестантами, антагоністами лейкотрієнових рецепторів і кромонами вважається основою лікування, значна частка пацієнтів із помірними й тяжкими симптомами все ще отримує недостатнє лікування. Частка хворих не дотримується режиму прийому препаратів або не приймає їх узагалі через побоювання локальних і системних побічних ефектів, зокрема йдеться про седативні ефекти системних засобів, тахіфілаксію внаслідок тривалого застосування назальних деконгестантів.
Ектоїн – комплексна дія на слизову носа
Ектоїн – це молекула природного походження, яку вперше виявили в екстремофільних мікроорганізмах, що здатні виживати в умовах високої солоності, посухи, інтенсивного опромінення та різких перепадів температур. Ектоїн – це циклічна амінокислота, яка сприяє стабілізації та структуруванню молекул води. Вона покриває клітини респіраторного тракту гідрокомплексом і захищає їх [4]. Важливо, що ектоїн знижує активність запального каскаду без впливу на імунну систему. Ектоїн стабілізує клітинні мембрани епітеліоцитів: зменшує гіперреактивність слизової, захищає від дії подразників, зволожує і відновлює слизову оболонку назального епітелію. У результаті такої дії стабільний епітеліоцит є стійким до впливу стресових факторів зовнішнього середовища.
Під час доклінічних досліджень з’ясовано, що ектоїн захищає клітини легень та шкіри від ушкодження, спричиненого впливом токсичних часточок забруднень, і запобігає подальшому запуску каскаду запальних реакцій.
Застосування ектоїну як терапевтичного засобу демонструє хороші результати при запальних захворюваннях, як-от атопічний дерматит, запалення верхніх дихальних шляхів, ларингіт, фарингіт, риносинусит, гострий бронхіт, мукозит, спричинений хіміотерапією, а також запалення легень, що виникло внаслідок забруднення навколишнього середовища.
Результати метааналізу демонструють покращення TNSS (Total Nasal Symptom Score – загальний бал назальних симптомів) на 59% при застосуванні ектоїну проти 57% у разі використання азеластину. Полегшення симптомів спостерігається для кожного окремого назального симптому: зокрема, закладеність носа зменшилася на 46% у пацієнтів групи ектоїну (49% у групі азеластину), ринореї – на 57% (53% в азеластину), чхання – на 60% (ідентично азеластину), інтенсивність свербежу в носі – на 76% (69% в азеластину) [2].
У метааналізі порівняли лікування АР за допомогою місцевого застосування ектоїну, традиційних засобів лікування (антигістамінних, глюкокортикоїдів і кромоглієвої кислоти) з лікуванням плацебо. Продемонстровано виражений ефект усунення найчастішого симптому – закладеності носа через 7 днів, що становив 29,94%, крім того, спостерігалося зниження розповсюджених симптомів на 7-й день, як-от ринорея, свербіж і чхання [5].
Клінічний випадок: перебіг сезонного АР і роль ектоїну
Доповідачка проілюструвала свою доповідь клінічним випадком.
Чоловік, 32 роки, звернувся зі скаргами на інтенсивний свербіж у порожнині носа, серійне чхання (до 10-15 разів поспіль), рясну водянисту ринорею, виражену закладеність носа, що посилюється під час перебування на відкритому повітрі.
Анамнез захворювання: пацієнт вважає себе хворим протягом 5 років. Симптоми мають чітку сезонність (квітень-травень). Самостійно приймав пероральні антигістамінні препарати II покоління із частковим ефектом (зберігалася закладеність носа).
Передня риноскопія: слизова оболонка носових раковин набрякла із характерним ціанотичним відтінком, вкрита прозорим серозним секретом.
Лабораторні дані: в ЗАК виявлено еозинофілію (8%), за результатами риноцитограми – переважна кількість еозинофілів (>25 у полі зору).
Специфічна діагностика (Alex2/Skin-prick): позитивна реакція на пилок ранньоквітучих дерев (береза, вільха).
Діагноз: АР, сезонна форма (поліноз), персистуючий перебіг, середній ступінь тяжкості, стадія загострення.
Через 7 діб комплексної терапії з додаванням ектоїну спостерігалося достовірне зменшення симптомів за шкалою TNSS, а саме свербежу в носі, чхання, ринореї та закладеності носа. Пацієнт зауважив про суттєве зниження реактивності на пилок під час прогулянок.
Висновки
Використання ектоїну сприяє активному відновленню респіраторного епітелію, що був ушкоджений унаслідок хронічного алергічного запалення або дії полютантів. Ектоїн стабілізує епітелій, розриває цикл запалення, запобігаючи дегрануляції мастоцитів і каскаду запальних реакцій.
Додавання ектоїну до схеми лікування АР дозволяє забезпечити фізичну десенсибілізацію слизової оболонки, знижуючи антигенне навантаження та підсилюючи власний регенеративний потенціал епітелію. Створення захисту на слизовій оболонці надійно захищає дихальні шляхи від проникнення тригерів (алергенів, вірусів, дрібнодисперсного пилу), що критично важливо для пацієнтів у зонах із високим екологічним навантаженням.
Варто зауважити, що дотепер у практичній діяльності застосовувався інгаляційний ектоїн – Ектобріс, який продемонстрував свою ефективність у зменшенні симптомів запальних захворювань дихальних шляхів і зарекомендував себе як ефективна опція в комплексній терапії АР. У червні на фармацевтичному ринку України очікується поява інтраназального ектоїну в зручній формі спрею. Основна дія Ектобріс спрею – зменшення гіперреактивності слизової носа, захист і відновлення назального епітелію для полегшення симптомів АР. Ключовими перевагами цього засобу є те, що він містить молекулу природного походження, має унікальний фізичний механізм дії та є безпечним рішенням для контролю запалення слизової носа.
Література
- Clinical & Translational Allergy, Volume: 12, Issue: 3, First published: 11 March 2022. doi: (10.1002/clt2.12130).
- Research Article: Meta-Analysis of the Efficacy of Ectoine Nasal Spray in Patients with Allergic Rhinoconjunctivitis. Andrea Eichel, Andreas Bilstein, Nina Werkhäuser, and Ralph Mösges.
- Allergy, 2026. Vol. 81, Iss. 2. P. 427-453. doi: 10.1111/all.70100.
- http://www.ectoin.net/index.php/EN/home.
- Clinical Study Treatment of Allergic Rhinitis with Ectoine Containing Nasal Spray and Eye Drops in Comparison with Azelastine Containing Nasal Spray and Eye Drops or with Cromoglycic Acid Containing Nasal Spray. Nina Werkhäuser, Andreas Bilstein, and Uwe Sonnemann.
Підготувала Наталія Горбаль
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 7 (618), 2026 р
