Оновлення календаря профілактичних щеплень в Україні з 2026 року: науковий аналіз та практичні аспекти

Огляд

26 травня, 2025

Педіатрія Вакцинація

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України, з 1 січня 2026 р. набуває чинності оновлений Календар профілактичних щеплень. Суттєві зміни стосуються глав 1 і 2 розділу ІІ чинного Календаря профілактичних щеплень (затвердженого наказом МОЗ України від 16 вересня 2011 р. № 595, зі змінами згідно з наказом МОЗ України від 11 серпня 2014 р. № 551). Ці зміни ініційовані відповідно до Стратегії розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на період до 2030 р.

Спадковий ангіоневротичний набряк: шлях до діагнозу і лікування

Думка фахівця

26 травня, 2025

Алергологія та імунологія Первинні імунодефіцити Педіатрія Спадкові захворювання

Спадковий ангіоневротичний набряк (САН) – аутосомно-домінантне генетичне захворювання, що належить до вроджених порушень імунітету з поширеністю 1:50 000, характеризується рецидивуючими набряками шкіри та слизових, небезпечне при ураженні дихальних шляхів (смертність до 30% без лікування). У 25% пацієнтів набряк живота може потребувати хірургічного втручання (Cicardi M. et al., 2014). З огляду на варіативність проявів і небезпечні ускладнення терапія САН є актуальним клінічним питанням.

Біластин у педіатричній практиці: фармакокінетичний профіль та оцінювання безпеки у дітей

Клінічне дослідження

26 травня, 2025

Алергологія та імунологія Алергічний риніт Алергічні ураження шкіри Педіатрія Алергія Міждисциплінарні проблеми

Біластин – неседативний антигістамінний препарат другого покоління, який не проникає через гематоенцефалічний бар’єр і застосовується для лікування алергічного ринокон’юнктивіту та хронічної кропив’янки у дорослих і дітей від шести років з масою тіла більше 20 кг в країнах Європи. У Мексиці препарат схвалений для застосування у дітей від двох років. У статті представлені результати фармакокінетичного аналізу і оцінювання безпеки препарату у педіатричній популяції.

Дифузний нетоксичний зоб як найбільш поширена ендокринопатія у дітей: сучасний погляд на проблему

Думка фахівця

26 травня, 2025

Ендокринологія Хвороби щитоподібної залози Педіатрія Дитяча ендокринологія

Основним етіологічним чинником дифузного нетоксичного зоба (ДНЗ) є недостатнє надходження йоду з продуктами харчування в організм людини. Щитоподібна залоза відіграє ключову роль у процесах росту та розвитку дитячого організму, особливо у формуванні структур та функціонуванні центральної нервової системи. Йододефіцитні стани в дитячому віці можуть призводити до незворотних наслідків, що обумовлює необхідність їхнього попередження та проведення системних профілактичних заходів.

Lactobacillus sakei Pro-Bio65 знижує експресію TNF-α та стимулює антиоксидантну ферментативну активність у клітинах кон’юнктиви людини

Клінічне дослідження

24 травня, 2025

Офтальмологія Міждисциплінарні проблеми Терапія та сімейна медицина Хвороби очей

Поверхня ока постійно зазнає впливу зовнішнього середовища, отже, й різних видів мікроорганізмів. Хоча дослідження мікробіому ока тільки розпочалися, методи секвенування генів 16S рибосомної РНК показали наявність резидентної мікробіоти на поверхні ока (Ozkan J., Willcox M.D., 2019). Вона, як і мікробіота в кишечнику, роті чи на шкірі, є важливою для здоров’я очей. Кількісні зміни мікробіоти під впливом навколишнього середовища, факторів господаря, антибіотиків і захворювань можуть впливати на метаболізм, проліферацію та виживаність епітеліальних клітин слизової оболонки. Отже, вони можуть бути кофактором у патогенезі поширених очних захворювань (Lu L.J. et al., 2016; Baim A.D. et al., 2019).

Сучасне лікування офтальмопатології: основні акценти та новітні підходи

Огляд подій

24 травня, 2025

Офтальмологія Міждисциплінарні проблеми Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Хвороби очей

За матеріалами науково-практичної конференції «Лютневі зустрічі з офтальмології – ​2025»

Ревматолог і травматолог: точки дотику. Розбір клінічних випадків

Думка фахівця

24 травня, 2025

Неврологія та нейрохірургія Больові синдроми Ревматологія Запальні артропатії Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Ревматична патологія

За матеріалами науково-практичної конференції «Ортопедія без меж: комплексний підхід до травм та захворювань»

Тенотен: патогенетично обґрунтований підхід до лікування астенії та коморбідних розладів

Думка фахівця

24 травня, 2025

Автори:

Коваленко О.Є.

Неврологія та нейрохірургія Міждисциплінарні проблеми Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

Астенія, або астенічний синдром, є складним і багатофакторним станом, який характеризується тривалою втомою, що не зникає після відпочинку, та негативно впливає на якість життя. Астенія часто зустрічається в клінічній практиці лікаря будь-якого профілю і може пов’язуватися з різними патологічними станами й захворюваннями. Саме тому вибір ефективного та безпечного препарату для патогенетичної корекції стану – ​наріжний камінь у веденні такої категорії пацієнтів.

Біологічні механізми асоціації посттравматичного стресового розладу і серцевої недостатності в умовах воєнного часу. Пошук терапевтичних рішень

Огляд

24 травня, 2025

Кардіологія та кардіохірургія Кардіоваскулярна профілактика Міждисциплінарні проблеми Серцева недостатність Неврологія та нейрохірургія Порушення сну Психіатрія Тривожні розлади Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Організація медичної допомоги

«Серце солдата», або «подразнене серце», – ​вислів часів Громадянської війни в США. Цей термін вперше застосував лікар з Філадельфії Jacob Mendez DaCosta після обстеження 300 солдатів, які проходили лікування у госпіталі. Випадки серцевої недостатності (СН) у молодих солдатів трактувалися на той час як нервовий колапс серця внаслідок його перенапруження і виснаження. Пізніше цей термін набув значення зв’язку посттравматичного стресового розладу (ПТСР) з підвищеною схильністю до розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) [1].

Роль пробіотиків у профілактиці рецидивуючого циститу

Думка фахівця

24 травня, 2025

Неврологія та нейрохірургія Порушення сну Психіатрія Тривожні розлади Шизофренія Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Нервово-психічні розлади

За матеріалами міжнародного конгресу «Всесвітній день нирки 2025»

Коли потрібен швидкий контроль кислотопродукції: місце ін’єкційного пантопразолу в загальномедичній практиці

Огляд

24 травня, 2025

Гастроентерологія Функціональні захворювання ШКТ Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Хвороби травної системи

Кислотозалежні захворювання – одна з найпоширеніших патологій сучасної медицини, яка стосується не лише гастроентерологів, а й терапевтів, кардіологів, ревматологів, інфекціоністів та інших спеціалістів. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), пептичні виразки, асоційовані з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) гастропатії, стрес-індуковані ушкодження слизової оболонки шлунка нерідко супроводжують перебіг хронічних і гострих захворювань, значно погіршуючи якість життя пацієнтів і підвищуючи ризик ускладнень [1-6]. У клінічній практиці часто виникають ситуації, коли контролю кислотопродукції потрібно досягти максимально швидко. Затримка в адекватній кислотосупресії може призводити до поглиблення запальних процесів, загострення виразкової хвороби, виникнення шлунково-кишкових кровотеч [7, 8]. Особливу увагу варто приділяти пацієнтам із супутніми хворобами, які отримують потенційно гастротоксичні препарати (антикоагулянти, НПЗП, глюкокортикоїди), а також особам, госпіталізованим з тяжкими станами (сепсис, COVID-19, поліорганна недостатність) [9-11].

Сучасний менеджмент автоімунного гепатиту

Огляд

24 травня, 2025

Автори:

Кушнір І. Е.  Чернова В. М.  Соломенцева Т. А.

Гастроентерологія Хвороби печінки Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Хвороби травної системи

Згідно із сучасними уявленнями автоімунний гепатит (АІГ) – ​це рідкісне, переважно хронічне імуноопосередковане захворювання печінки з невідомою етіологією. Ця патологія може траплятися в осіб будь-яких етнічних груп, статі та в усьому світі, але частіше діагностується в жінок. Віковий спектр АІГ охоплює і новонароджених, і хворих старших вікових груп, але найчастіше початок захворювання спостерігається в молоді й осіб середнього віку.