Статті - Сторінка 3

Наприкінці травня в столиці Галичини відбувся знаковий для медичної спільноти України захід – Львівський медичний форум і ювілейна, 30-та за рахунком, виставка «ГалМЕД». Попри п’ятий рік війни в країні проєкт працює, розвивається, надихає відкривати нові горизонти. Це були дні нових знайомств, професійного нетворкінгу, презентацій та ефективної комунікації між представниками галузі. На фото – яскраві миті, живі емоції, нові знайомства, професійне спілкування учасників і відвідувачів виставки.

Запальні захворювання придаткових пазух носа посідають провідні позиції серед причин звернень до лікарів первинної ланки, створюючи значне навантаження на систему охорони здоров’я. З огляду на переважно вірусну природу гострого риносинуситу (РС) у сучасних міжнародних настановах акцентують увагу на стратегії «пильного очікування» та необхідності застосування безпечних патогенетичних схем замість рутинного призначення антибіотиків. У цьому контексті особливого значення набувають інноваційні комплексні препарати, що поєднують багатовекторну дію та високий профіль безпеки. Їхнє застосування відкриває нові можливості для індивідуалізації терапії, контролю симптомів і підвищення прихильності пацієнтів до лікування.

Алергічний риніт (АР), що характеризується запаленням слизової оболонки носа внаслідок дії інгаляційних алергенів, розподіляють на сезонний (САР) і цілорічний (ЦАР). Сучасне лікування АР передбачає нефармакологічні та фармакологічні заходи. До останніх належать інтраназальні антигістамінні препарати (інАГП), як-от олопатадин, та інтраназальні кортикостероїди (інКС), як-от мометазону фуроат. Застосування будь-якого із цих препаратів окремо є ефективним і добре переноситься під час лікування САР, проте в нещодавно оновлених настановах надано рекомендації щодо використання спреїв інКС або комбінованих спреїв інАГП/інКС як терапії АР першої лінії.

Ці настанови 2026 р. є ініціативою Глобальної мережі з алергії та астми (GA²LEN) та її центрів експертизи з кропив’янки й ангіоневротичного набряку – UCARE і ACARE, а також Європейського дерматологічного форуму (EDF), Азійсько-Тихоокеанської асоціації алергії, астми та клінічної імунології (APAAACI), Американської академії дерматології (AAD), Британського товариства алергії та клінічної імунології (BSACI) й Академії алергії та клінічної імунології країн Перської затоки (GA²CI). Документ є оновленням і переглядом міжнародної настанови EAACI/GA²LEN/EuroGuiDerm/APAAACI щодо кропив’янки, опублікованої у 2022 р. Розробка настанов фінансувалася зазначеними професійними організаціями; інших джерел фінансування не було. Поточне оновлення підготувала міжнародна експертна група, до складу якої увійшли 213 фахівців із кропив’янки з 59 країн. Їх було делеговано 107 національними та/або міжнародними медичними, науковими товариствами й пацієнтськими організаціями. Усі залучені товариства підтримали цю настанову. Документ ґрунтується на поєднанні доказових даних і експертного консенсусу та був розроблений відповідно до методологічних підходів Cochrane і робочої групи GRADE.

За матеріалами науково-практичної конференції з міжнародною участю OphthalmicHUB

За матеріалами науково-практичної конференції OphthalmicHUB 2026

За матеріалами науково-практичної конференції з міжнародною участю OphthalmicHUB 2026

Діабетична ретинопатія (ДР) є поширеним ускладненням цукрового діабету (ЦД) й залишається однією з провідних причин втрати зору, якій можна запобігти, у світі [1]. Оскільки поширеність діабету продовжує зростати – за оцінками, 2021 року із цим захворюванням жили 537 млн людей, а до 2045 року цей показник може перевищити 700 млн, – паралельно збільшується й тягар ДР [2]. Серед людей із ЦД приблизно в кожного третього розвинеться певний ступінь ДР, а приблизно в кожного третього з них – ДР, що загрожує зору, зокрема проліферативна ДР (ПДР) або діабетичний макулярний набряк [3]. Без своєчасного виявлення та втручання ці пізні стадії можуть призводити до серйозних ускладнень, включно з крововиливом у склоподібне тіло, тракційним відшаруванням сітківки та неоваскулярною глаукомою, що зрештою може завершитися незворотним порушенням зору або сліпотою [4].

Лондон, 4 червня 2026 р. Біотехнологічний бізнес-підрозділ компанії Gedeon Richter Plc. бере участь у цьогорічному Європейському конгресі ревматології Європейського альянсу асоціацій ревматологів (EULAR), підкреслюючи свою роль як дедалі вагомішого учасника розвитку біологічної терапії в Європі. У день відкриття конгресу компанія також провела сателітний симпозіум у межах своєї взаємодії з ревматологічною спільнотою.

Хронічний біль у попереку залишається однією з найпоширеніших і водночас найскладніших проблем сучасної медицини. За даними літератури, цей біль хоча б раз у житті виникає у 60-80% дорослих, а в частини пацієнтів триває понад 12 тиж і набуває хронічного характеру [1, 2]. Хронічний біль у попереку є однією з провідних причин інвалідизації, зниження якості життя, втрати працездатності та суттєвого економічного навантаження як для пацієнта, так і для системи охорони здоров’я [3, 4].

Внутрішньопорожнинна електрокардіографія (ВП-ЕКГ) як метод верифікації положення кінчика центрального венозного катетера набуває дедалі більшого значення в онкологічній практиці. Сучасні міжнародні настанови з інфузійної терапії надають перевагу ВП-ЕКГ, проте в багатьох закладах досі домінує рентгенологічний контроль. Наявні дані свідчать, що перехід на ВП-ЕКГ не лише покращує клінічні результати, а й суттєво знижує витрати на одну процедуру і скорочує час імплантації, через що ця технологія приваблива і з клінічного, і з фармакоекономічного погляду.

23 квітня 2026 р. відбулася науково-практична конференція «Українська школа гематології. Діагностика та лікування IDH1-позитивного ГМЛ». Програма охопила ключові питання сучасної онкогематології: оптимальні терміни молекулярно-генетичної діагностики перед початком лікування, місце інгібіторів IDH1 серед терапевтичних стратегій у пацієнтів різних категорій і реальний клінічний досвід застосування таргетних препаратів в умовах вітчизняної практики.