Статті - Сторінка 3

У межах симпозіуму «Психосоматика та соматичні розлади: нова ера терапії», що відбувся 19 березня 2026 р., к.мед.н., доцентка кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова Дар’я Вікторівна Діденко виступила із доповіддю, присвяченою функціональним синусовим порушенням при соматоформній дисфункції. Лекторка розглянула сучасні уявлення про механізми регуляції синусового вузла, особливості розвитку функціональних порушень ритму на тлі вегетативної дисфункції, підходи до діагностики та лікування, а також представила клінічні випадки, що ілюструють практичні аспекти ведення таких пацієнтів.

Депресія є гетерогенним розладом із великою кількістю можливих симптомів, але у більшості клінічних дослі­джень її досі розглядають як відносно однорідний стан. Тому науковці дедалі більше уваги приділяють вивченню не лише її загальної тяжкості, а й особливостей перебігу, окремих симптомів та їхніх взаємозв’язків. У вторинному аналізі даних дослі­дження PANDA G. G. Piazza et al. оцінили вплив селективного інгібітора зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) сертраліну на окремі прояви депресії та тривожності, а також на кореляції між ними. Отриманим результатам присвячена публікація «The effect of sertraline on networks of mood and anxiety symptoms: secondary analysis of the PANDA randomized controlled trial» (Nature Mental Health, 2025, Vol. 3: 1417‑1424).

Чи можливо зберегти психічне здоров’я за умов постійного впливу стресових факторів? Це радше риторичне питання сьогодні має цілком практичне значення. Йдеться вже не просто про стрес як адаптивну реакцію, а про хронічний дистрес – ​стан, що відображає надмірні вимоги до ресурсів мозку, які перевищують його адаптаційні можливості. Зокрема, на особливу увагу заслуговують когнітивні й метакогнітивні процеси, їхня уразливість до стресу та потенціал до відновлення. Розглянемо особливості впливу стресу на когнітивне функціонування у сучасних реаліях, механізми формування когнітивного дефіциту та підходи до його корекції.

Поширеність інсульту продовжує зростати у зв’язку зі старінням населення. Ішемічні ураження становлять понад 60% усіх випадків інсульту в світі. Інсульт залишається однією із провідних причин інвалідизації та смерті, а сукупне ушко­дження головного мозку внаслідок первинного інсульту та повторних судинних подій призводить до подальшого зниження когнітивних функцій. Експерти Американської асоціації серця / Американської асоціації з вивчення інсульту (AHA/ASA) у 2026 р. розробили клінічну настанову щодо раннього ведення пацієнтів після гострого ішемічного інсульту (ГІІ), яка замінює оновлену версію рекомендацій 2019 р. та відображає останні досягнення доказової медицини. Цей документ покликаний надати комплексні, сучасні та обґрунтовані рекомендації щодо мене­джменту хворих – ​від догоспітального етапу оцінювання до невідкладного лікування, раннього контролю ускладнень в умовах стаціонару та ініціації заходів вторинної профілактики. Зокрема, увагу акцентовано на розширенні доступу до сучасних реперфузійних методів, оптимізації діагностики, а також вперше системно охоплено педіатричний інсульт. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень рекомендацій.

У 2026 р. провідні вітчизняні фахівці сфери охорони здоров’я розробили клінічну настанову «Хвороба Паркінсона», що є адаптованою версією німецьких рекомендацій 2023 р., обраних мультидисциплінарною робочою групою як зразок найкращої клінічної практики. Документ базується на сучасних даних доказової медицини щодо ефективності та безпеки діагностичних і лікувальних втручань, фармакотерапії, а також організаційних підходів до надання медичної допомоги дорослим пацієнтам із хворобою Паркінсона. Метою настанови є підтримка лікаря й пацієнта в ухваленні обґрунтованих клінічних рішень з урахуванням стадії та клінічного варіанта захворювання. Пропонуємо до вашої уваги короткий огляд ключових рекомендацій.

Останніми роками інтерес до вивчення та лікування ранніх стадій нейрокогнітивних розладів суттєво зріс, що сприяло вдосконаленню профілактичних стратегій, спрямованих на зменшення ймовірності розвитку деменції та уповільнення її прогресування. Легкі когнітивні порушення (ЛКП) – ​синдром, що характеризується об’єктивним погіршенням когнітивних функцій без суттєвого впливу на повсякденну активність і ​нині розглядається як стан підвищеного ризику подальшого когнітивного та функціонального зниження. Попри зростання поширеності ЛКП у світі, доказова база щодо оптимальних стратегій ведення таких пацієнтів залишається обмеженою. З метою уточнення сучасних підходів до діагностики й лікування ЛКП у реальній клінічній практиці I. Rainero et al. здійснили дослі­дження з аналізом даних за модифікованим методом експертного оцінювання Delphi, узагальнивши результати в статті «Diagnosis and management of subjects with mild cognitive impairment in clinical practice: an Italian Delphi consensus study» (Neurological Sciences, 2026; 47: 441).

Стрес – природна адаптаційна реакція, що допомагає організму мобілізувати ресурси у відповідь на загрозу, невизначеність або підвищені вимоги середовища. Проте за умови тривалого психоемоційного напруження ця реакція поступово втрачає захисний характер. Хронічний стрес перетворюється на стійкий зсув регуляторних систем, у якому центральна нервова система (ЦНС), автономна нервова система, сон, емоційна реактивність і загальні адаптаційні резерви функціонують у режимі постійного перенапруження [1, 4, 7].

Пацієнтка, 67 років, скаржиться, що «їжа втратила смак». Кава здається гіркою, м’ясо має «металевий присмак», а улюблені страви більше не приносять задоволення. Вона пов’язує це з віком і не згадує про проблему під час консультації, доки лікар цілеспрямовано не уточнює деталі. І лише при перегляді терапії з’ясовується: протягом останніх місяців до лікування були додані новий антигіпертензивний препарат, статин і метформін.

Дефіцит заліза без анемії – поширений, але часто недооцінений стан: гемоглобін може залишатися нормальним, тоді як запаси заліза вже виснажені. Ця сторінка, підготовлена за мотивами освітнього матеріалу The Blood Project, створена як практичний інструмент для розмови лікаря з пацієнтом. Її можна використовувати під час консультації або передати пацієнтові як зрозумілу пам’ятку: чому важливий феритин, коли слід шукати причину дефіциту і чому відновлення запасів заліза потребує часу, терпіння та спостереження.

Будапешт, 24 березня 2026 р. Gedeon Richter Plc. і Fuji Pharma Co., Ltd. оголошують, що на додаток до угоди про стратегічну співпрацю, оголошеної 3 лютого 2026 року й спрямованої на об’єднання зусиль у розвитку бізнесу, досліджень і розробок, обидві сторони підписали угоду щодо спільної розробки кількох продуктів-кандидатів у галузі жіночого здоров’я.

Будапешт, 3 березня 2026 р. Gedeon Richter Plc. оголошує про придбання портфеля розробок у сфері жіночого здоров’я Celmatix Inc. (Celmatix) – американської біотехнологічної компанії-новатора в галузі жіночого здоров’я, яка займається втіленням досягнень жіночої біології у нові методи лікування.

За матеріалами телемосту, організованого компанією Abbott