28-29 березня в режимі прямої онлайн-­трансляції пройшла щорічна «Національна фахова школа з гінекологічної та репродуктивної ендокринології», організована за підтримки Міжнародного товариства з гінекологічної ендокринології (International Society of Gynecological Endocrinology, ISGE). Програма заходу включала міжнародну сесію ISGE, у якій взяли участь провідні експерти з Польщі, Італії та Іспанії. Інформативні доповіді підготували й вітчизняні спеціалісти. Серед них — головний науковий співробітник відділення ендокринної гінекології ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», доктор медичних наук, професор Наталія Феофанівна Захаренко, яка присвятила свій виступ проблемі дисменореї. Доповнила тему лікар вищої категорії, психотерапевт МЦ «Верум», кандидат медичних наук Світлана Григорівна Нетрусова, адже термін «дисменорея» охоплює широкий спектр не лише нейровегетативних та обмінно-­ендокринних, а й психоемоційних відхилень, які розвиваються в період менструації. У статті представлено погляди гінеколога та психіатра на цю актуальну жіночу проблему

Проблема репродуктивного консультування та ведення вагітності у пацієнтів з орфанними генетичними захворюваннями набуває все більшої актуальності в сучасній медичній практиці. Це зумовлено суттєвим прогресом у розвитку методів молекулярної діагностики, що відкриває нові можливості для точної верифікації рідкісних захворювань. У рамках ІІІ науково-­практичної конференції з міжнародною участю «Українська орфанна академія. Лікування та супровід» провідні фахівці України представили комплексний аналіз сучасних підходів до репродуктивного консультування та медичного супроводу вагітності в жінок із різними типами орфанних захворювань. Особливу увагу було приділено питанням ведення вагітності при фенілкетонурії, лізосомних хворобах накопичення та порушеннях обміну жирних кислот. Експерти обговорили актуальні проблеми преконцепційної підготовки, особливості пренатальної діагностики та профілактики можливих ускладнень у цієї категорії пацієнтів, а також поділилися власним досвідом успішного ведення вагітності при різних типах орфанних патологій.

Стандарт медичної допомоги

У квітні в рамках навчального циклу «Здоров’я жінки від А до Я» на платформі Med-­Expert відбулася науково-­практична конференція «Сучасні клінічні рекомендації в діагностиці, профілактиці та лікуванні акушерсько-­гінекологічного пацієнта». Захід об’єднав провідних експертів галузі, які обмінялися актуальними клінічними рекомендаціями та практичним досвідом із різноманітних аспектів гінекологічної допомоги. Конференція охопила широкий спектр важливих тем — від збереження репродуктивного здоров’я до впровадження сучасних профілактичних стратегій та інноваційних методів лікування відповідно до міжнародних стандартів. Учасники заходу приділили особливу увагу міждисциплінарній взаємодії та інтеграції новітніх діагностичних технологій у щоденну клінічну практику. З-поміж інших увазі слухачів були представлені доповіді «Особливості стану ендометрія у підлітковому віці як маркер діагностики порушень менструального циклу» та «Патологія молочної залози у дітей та підлітків: діагностика та лікування», які презентувала лікар-­гінеколог дитячого та підліткового віку консультативно-­діагностичної поліклініки НДСЛ «Охматдит» МОЗ України та МЦ «Добробут», спеціаліст з ультразвукової діагностики Тетяна Валеріївна Юдіна. Спікер висвітлила сучасні аспекти діагностики та лікування гінекологічних патологій у дівчаток-­підлітків з акцентом на важливості раннього обстеження та динамічного спостереження цієї категорії пацієнтів для збереження репродуктивного здоров’я майбутнього покоління

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) залишаються одними з найпоширеніших бактеріальних інфекцій, що суттєво впливають на якість життя, особливо в жіночій популяції. У рамках науково-­практичної конференції «Хронічний стрес сьогодення. Обрані питання про здоров’я чоловіка та жінки в різні вікові періоди», що відбулася 13-16 лютого, провідні експерти галузі обговорювали, зокрема, актуальні аспекти діагностики, лікування та профілактики ІСШ

що особливо часто трапляється у жінок репродуктивного віку. Діагностика включає трихоскопію, лабораторні аналізи та консультації суміжних спеціалістів. Лікування спрямоване на усунення причини та корекцію дефіциту заліза, з перевагою комбінованих препаратів із високою біодоступністю, таких як Ріхтер ФерроБіо. У рамках науково-­практичної конференції «Репродуктивне здоров’я жінки: від теорії до практики» лікар-­дерматовенеролог, доктор медичних наук, професор кафедри дерматовенерології та косметології з курсом дерматовенерології та естетичної медицини Запорізького державного медико-­фармацевтичного університету Наталія Юріївна Резніченко представила доповідь «Телогенне випадіння волосся і залізодефі­цитні стани», у якій висвітлила актуальні аспекти діагностики та клінічного менеджменту цієї патології, акцентувавши увагу на її патофізіологічному зв’язку з порушенням метаболізму заліза.

Восени 2023 року були опубліковані нові міжнародні рекомендації щодо діагностики та лікування синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) [1-4]. Однак доказова база для багатьох рекомендацій залишається помірної або низької якості. Крім того, щодо патофізіології цього стану, нещодавні дослідження менделівської рандомізації надали важливі відомості [5]. Утім багато деталей про шляхи вирішення проблеми все ще є невідомими, а низка питань залишаються без відповіді. І чим більше відповідей вдається знайти за допомогою сучасних досліджень, тим більше питань і гіпотез виникає, змушуючи фахівців ще більше заглиблюватися в невідоме.

Стрімке зростання частоти кесаревого розтину (КР) як у світі, так і в Україні потребує особливої уваги до проблеми післяопераційного болю, який за відсутності адекватного знеболення суттєво погіршує якість життя породіль та призводить до формування хронічного больового синдрому. Впровадження сучасних протоколів мультимодальної аналгезії має вирішальне значення для забезпечення ефективного знеболення, прискорення реабілітації та зменшення числа післяопераційних ускладнень. У рамках науково-­практичної конференції «Здоров’я жінки від А до Я. Загрозливі стани в акушерстві та гінекології. Корекція менопаузальних розладів. Клінічна практика» президент Асоціації акушерських анестезіологів України, професор кафедри акушерства, гінекології і репродуктології Національного університету охорони здоров’я ім. П.Л. Шупика, заслужений лікар України, головний позаштатний спеціаліст із питань акушерської реанімації Департаменту охорони здоров’я м. Києва, доктор медичних наук Руслан Опанасович Ткаченко представив доповідь «Кесарів розтин. Рекомендації PROSPECT‑2023. Що нового?»

Рекомендації EULAR: оновлення 2024 року

Ендометріоз є гінекологічною патологією, що зустрічається у 5-10% жінок репродуктивного віку й у 25-30% жінок із непліддям, за якої гормонально реактивні клітини ендометрія розростаються поза межами внутрішніх стінок матки [1]. Найбільш поширеною є генітальна форма ендометріозу – 92-95% випадків. Екстрагенітальна форма ендометріозу зустрічається у 6-8% пацієнток [2]. Клінічними проявами захворювання є біль різного ступеня вираженості (вторинна дисменорея, глибока диспареунія, хронічний тазовий біль) та непліддя трубного генезу. Водночас у 15-20% жінок захворювання має безсимптомний перебіг [3]. На сьогодні основними терапевтичними опціями для лікування ендометріозу є консервативний (гормонотерапія), хірургічний методи та їх поєднання [4].

В Україні за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) із вересня 2022 року діє телефонна гаряча лінія 3033. На цей телефон довіри можуть звернутися всі жінки з проблемами гінекологічного профілю.

Пролонгована неонатальна жовтяниця (тривалістю понад 14-21 день) потребує визначення рівня білірубіну за фракціями у віці 2-4 тижні для диференціації кон’югованої та некон’югованої гіпербілірубінемії. Перша – може свідчити про серйозні патології (атрезія жовчовивідних шляхів, гепатит, гіпотиреоз, генетичні й метаболічні захворювання) і потребує негайного комплексного обстеження. Друга – найчастіше пов’язана з гемолізом, недостатнім набором ваги або порушенням функції печінки й вимагає подальшого обстеження залежно від супутніх клінічних ознак. З огляду на широкий спектр етіологічних чинників пролонгованої жовтяниці в новонароджених, доцільним є застосування структурованого підходу до її діагностики