Головна Статті

 
 
 
Tinea incognita: що відомо про «невідомий лишай»?
Огляд

19 липня, 2024

Tinea incognita (ТІ; також tinea incognito, tinea atypica; невідомий, атиповий лишай) – ​грибкова інфекція шкіри з нетиповими ознаками. Цей феномен уперше описали в 1968 р. британські лікарі Едріан Айв і Ронні Маркс. Вони спостерігали групу пацієнтів із незвичними ураженнями шкіри, схожими на себорейний дерматит, екзему, червоний плоский лишай, склеродермію, фолікуліт, розацеа, псоріаз чи проказу, які погано реагували на стандартне лікування. Після ретельнішого обстеження у цих хворих діагностували грибкову інфекцію, яка була замаскована використанням топічних кортикостероїдів (КС) або інших імуносупресивних препаратів.
Функціональна роль таурину в сповільненні старіння та серцево-судинному здоров’ї
Огляд

19 липня, 2024

Таурин являє собою небілкову амінокислоту, яка відіграє важливу роль у патофізіологічних процесах серцево-судинної системи. Назва «таурин» походить від латинського слова taurus (бик); це пов’язано з тим, що вперше таурин було виділено із жовчі бика. Відкриття таурину здійснили в 1827 р. німецькі науковці Леопольд Ґмелін і Фрідріх Тідеманн. На початках вивчення таурину дослідники переважно акцентували увагу на його наявності та функціях у тканинах тварин (мозку, серці, скелетних м’язах), але в 1846 р. англійський хімік Едмунд Рональдс виявив таурин і в жовчі людини (Santulli G. et al., 2023).
Судинорозширювальна терапія в спекотну погоду: уроки з клінічної практики
Огляд

19 липня, 2024

Спекотна та суха погода, що спостерігається щоліта, асоціюється зі збільшенням кількості випадків непритомності (Huang J.J. et al., 2014; 2015). Дуже часто ці синкопальні епізоди виникають у літніх людей, які приймають антиангінальні препарати, ліки від серцевої недостатності або антигіпертензивні засоби. Джозеф Стівен Альперт, головний редактор American Journal of Medicine, доктор медицини, професор Сарверського кардіологічного центру Університету Арізони, ділиться власними клінічними спостереженнями стосовно особливостей фармакотерапії серцево-судинної патології у людей похилого віку в спекотну пору року.
Дисомнії, посттравматичний стресовий розлад і метаболічний синдром

19 липня, 2024

Важливість забезпечення фізіологічного сну зумовлюється необхідністю збереження та підтримання когнітивних функцій мозку, усунення порушень на клітинному і тканинному рівнях; синаптичної пластичності через процес, відомий як pruning, а також детоксикації вільних радикалів. Отже, порушення сну, раптове пробудження від нічних жахіть, скорочення тривалості повноцінного фізіологічного сну внаслідок інсомнії може спричиняти розвиток низки патофізіологічних процесів. Дисбаланс процесів сну є значущим фактором ризику метаболічного синдрому (МС), цукрового діабету (ЦД) 2 типу зі ступенем впливу, схожим на традиційні чинники. Зокрема, труднощі із засинанням збільшують ризик ЦД 2 типу на 55%, а з порушеннями фаз сну – ​на 74% (Maguire D. G. et al., 2020).
Тривога, порушення сну та когнітивне старіння: сучасні можливості лікування
Огляд

19 липня, 2024

Тривалий військовий конфлікт, відчуття постійної небезпеки, відсутність економічної стабільності, невпевненість у майбутньому створюють передумови для розвитку тривожності, а також сприяють дестабілізації емоційного стану населення. Фахівці прогнозують подальше зростання кількості факторів, що негативно впливають на психічне здоров’я українців (як дорослих, так і дітей). Саме тому необхідно приділяти особливу увагу синдрому тривоги та пов’язаній з нею когнітивній дисфункції, вчасно й адекватно лікувати такі стани з метою мінімізації розвитку глибших порушень.
Метформін покращує материнські та неонатальні результати в пацієнток із гестаційним цукровим діабетом: результати метааналізу
Клінічне дослідження

19 липня, 2024

Гестаційний цукровий діабет (ГЦД) є переважно метаболічним ускладненням під час вагітності, що виникає у 12-18% випадків усіх вагітностей. Недостатня увага до глікемії у цей критичний період може завершитися несприятливими наслідками як для матерів, так і для новонароджених, включаючи материнську прееклампсію, гіпертензію, а також макросомію та гіпоглікемію плода, тому наріжний камінь лікування ГЦД – ​контроль рівня глюкози в крові. Первинним підходом є зміна способу життя (включно з лікувальним харчуванням і фізичними вправами). Якщо зміна способу життя сама собою не дозволяє досягнути цільових показників глікемії, розглядається призначення цукрознижувальних ліків.
Оновлені стандарти лікування пацієнтів із цукровим діабетом: огляд важливих положень
Клінічні рекомендації

19 липня, 2024

Сьогодні цукровий діабет (ЦД) є однією з найактуальніших медико-соціальних проблем суспільства й частих причин передчасної захворюваності та смертності. Внаслідок неконтрольованого ЦД виникає гіперглікемія, що призводить до ураження багатьох систем організму людини. Саме тому необхідний комплексний підхід до лікування пацієнтів із ЦД, що передбачає зниження ризиків ускладнень, асоційованих із цим захворюванням. Американська діабетична асоціація (ADA, 2024) розробила оновлені стандарти лікування пацієнтів із ЦД, які охоплюють поточні науково обґрунтовані рекомендації щодо ведення таких хворих. Основну увагу автори зосередили на стратегіях діагностики, профілактики та лікування ЦД в осіб різного віку, контролі пов’язаних із ним супутніх патологій, а також терапевтичних підходах, спрямованих на мінімізацію ускладнень і поліпшення показників здоров’я. Пропонуємо до вашої уваги огляд розділів документа «Summary of Revisions: Standards of Care in Diabetes‑2024» з акцентом на таких аспектах, як зниження ваги та лікування ожиріння в межах профілактики й терапії ЦД 2-го типу, фармакологічні підходи за глікемії та контроль серцево-судинних захворювань (ССЗ) і ризиків на тлі ЦД.
Багатогранність терапевтичного потенціалу фебуксостату при подагрі та гіперурикемії
Огляд

19 липня, 2024

Фебуксостат є потужним селективним непуриновим інгібітором ксантиноксидази. Первинно препарат розроблювали для лікування гіперурикемії у хворих на подагру. Згодом було відкрито численні додаткові ефекти фебуксостату, які можуть бути корисними для пацієнтів із різними коморбідними станами. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті K.I. Kraev et al. «Celebrating Versatility: Febuxostat’s Multifaceted Therapeutic Application», опублікованої у виданні Life (Basel, Switzerland) (2023; 13: 2199), яка присвячена аналізу профілю безпеки фебуксостату, а також спектру його впливу в лікуванні подагри, ефектів на серцево-судинну систему, нирки, печінку та перспективним напрямам досліджень.
Кардіологічні аспекти вживання наркотичних і психоактивних речовин
Думка фахівця

19 липня, 2024

Наркоманія – ​одна з найважливіших медико-соціальних проблем сучасного суспільства. За даними Організації об’єднаних націй (ООН), понад 100 млн осіб у світі регулярно вживають наркотичні ­засоби. Близько 1,5 млн українців приймають наркотичні препарати, причому 70% із них – ​це молоді люди віком до 30 років. До того ж щороку кількість нарко­залежних українців збільшується на 8‑10%, а акту­альна статистика свідчить про те, що наша країна посідає одну з провідних позицій у світі. Крім того, значною проб­лемою для України є смертність, пов’язана з вживанням наркотичних речовин.
Функціональна діагностика серцево-судинних захворювань
Огляд подій

19 липня, 2024

У травні поточного року в межах Науково-практичної конференції на тему «Функціональна діагностика серцево-судинних захворювань» провідні експерти з функціональної діагностики та кардіології розглянули особливості різноманітних порушень ритму та провідності серця, пролапсу мітрального клапана, методи та можливості функціональної діагностики, а також підходи до відповідного лікування на прикладі серії клінічних випадків.
Менеджмент вагінальної інтраепітеліальної неоплазії
Клінічні рекомендації

18 липня, 2024

Вагінальна інтраепітеліальна неоплазія (VaIN) є складним для діагностики та менеджменту станом, який має високий потенціал для розвитку інвазивної карциноми. Цей стан є рідкісним, однак деякі пацієнтки схильні до підвищеного ризику його виникнення, тому знання про епідеміологію, етіологію, клінічні прояви, діагностику, а також лікування дають можливість запобігти цій патології. Частота VaIN становить 0,2-2,0 на 100 тис. жінок на рік. Рівень захворюваності на VaIN тяжкого ступеня зростає з віком, до 70-79 років (1,5 на 100 тис. жінок на рік), після чого дещо знижується.