Думка фахівця
29 жовтня, 2025
За матеріалами майстер-класу «Чоловічі проблеми військових та цивільних:
коли чоловікам потрібна допомога?»
Думка фахівця
29 жовтня, 2025
За матеріалами конференції
Клінічне дослідження
29 жовтня, 2025
В останні роки все більша кількість досліджень демонструють глобальну тенденцію до погіршення чоловічої репродуктивної функції. Основними причинами чоловічого безпліддя є ендокринні розлади, первинні дефекти сперматогенезу яєчок, генетичні поломки, варикоцеле, порушення транспорту сперматозоїдів, а також ідіопатичне безпліддя, на яке страждають до 25% чоловіків [1]. Підмічено, що природний поліфенол ресвератрол здатний активувати сигнальний білок родини сіртуїнів SIRT1 – ключовий регулятор мітохондріального біогенезу та антиоксидантного захисту. Проведене контрольоване дослідження продемонструвало, що прийом ресвератрол-вмісної добавки Прекарсія мав статистично значущий позитивний вплив на концентрацію та прогресивну рухливість сперматозоїдів у чоловіків з ідіопатичним безпліддям. Дія основного компоненту Прекарсії – Revifast® – на активацію ключових метаболічних шляхів (AMPK, SIRT1), зниження окисного стресу та нормалізацію мітохондріальної функції сприяла відновленню енергетичного потенціалу сперматозоїдів, зменшенню фрагментації ДНК та покращенню параметрів спермограми.
Огляд подій
29 жовтня, 2025
За матеріалами конференції
Огляд
29 жовтня, 2025
Симптоми нижніх сечовивідних шляхів (СНСШ) є частими надокучливими проявами інфравезикальної обструкції, зумовленої доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ) у дорослих чоловіків. Пропонуємо до вашої уваги результати систематичного огляду літератури щодо фармакокінетичних і фармакодинамічних характеристик альфузозину, а також його клінічної ефективності як монотерапії, так і в комбінації з іншими препаратами при лікуванні СНСШ/ДГПЗ. Згідно з результатами досліджень, альфузозин демонструє доволі високу ефективність у купіруванні СНСШ, добру переносимість, незначну вазодилатаційну дію та низький рівень порушень еякуляції порівняно з традиційними α-адреноблокаторами завдяки кращій уроселективності та досягненню високих концентрацій у сечі.
Огляд
29 жовтня, 2025
У 2025 році Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) внесло значні зміни в маркування всіх рецептурних препаратів тестостерону, видаливши попередження про підвищений ризик серцево-судинних подій (ССП) після оприлюднення результатів дослідження TRAVERSE, яке не виявило зв’язку між терапією тестостероном і підвищеним ризиком інфаркту міокарда (МІ) або інсульту. Також була додана інформація щодо необхідності контролю артеріального тиску (АТ) через можливий ризик його підвищення на фоні тестостерон-замісної терапії (ТЗТ) та залишилися в силі рекомендації призначення ТЗТ чоловікам із віковим гіпогонадизмом тільки за наявності медичних показань [1]. Яким чином це позначиться на підходах до призначення ТЗТ у щоденній клінічній практиці та які очікування покладаються на майбутнє – у нашому матеріалі.
Думка фахівця
29 жовтня, 2025
За матеріалами майстер-класу «Уролітіаз у трьох вимірах: інфекції, камені, метафілактика»
Думка фахівця
29 жовтня, 2025
За матеріалами конференції
Огляд
27 жовтня, 2025
Падіння трапляються у будь-якому віці, водночас серед літніх людей вони набувають особливого значення через високу частоту та несприятливі наслідки, серед яких госпіталізації, інвалідність та смерть. Щорічно падіння реєструються приблизно у 30% осіб віком ≥65 років. Прогнозується подальше зростання кількості падінь і пов’язаних із ними травм. Це зумовлено збільшенням у структурі населення частки осіб похилого та старечого віку із притаманними їм мультиморбідністю (мають понад дві хвороби одночасно), поліфармацією (приймають більш ніж 4‑5 препаратів одночасно) та геріатричними синдромами, зокрема немічністю. У відповідь на виклики сьогодення M. Montero-Odasso et al. нещодавно опублікували міжнародні рекомендації з профілактики та менеджменту падінь серед літніх осіб (Age and Ageing, 2022; 51 (9): 1‑36), з адаптованим варіантом якого із доповненнями від вітчизняних фахівців пропонуємо вам ознайомитися. У 2025 р. було розроблено британську настанову (NICE, 2025) щодо ведення пацієнтів, зокрема віком ≥50 років, із високим ризиком падінь, що засвідчує актуальність проблеми падіння у великих когортах соціально і професійно активних осіб.
Огляд подій
27 жовтня, 2025
Функціональний неврологічний розлад (ФНР) – це складний стан, що виникає через порушення взаємодії між мозковими мережами під впливом нейробіологічних і психотравматичних чинників. Після черепно-мозкової травми (ЧМТ) ФНР може імітувати органічні порушення, проявляючись симптомами без структурних уражень мозку. Комплексна терапія, зокрема із застосуванням ГАМК-ергічних препаратів, допомагає знизити рівень тривожності та покращити когнітивне функціонування. Про когнітивно-емоційні наслідки ЧМТ розповів Михайло Михайлович Орос, д.мед.н., професор, завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету, в межах XVII Нейросимпозіуму (3‑6 вересня 2025 року).
Огляд
27 жовтня, 2025
Депресивні та тривожні розлади є найпоширенішими психічними захворюваннями у світі, що спричиняють тяжкий тягар як для здоров’я пацієнтів, так і для суспільства загалом. Характерною особливістю цих розладів є те, що вони розвиваються поступово, зі стадією субсиндромальних проявів. На даному етапі симптоми ще не відповідають повній клінічній картині хвороби, але вже суттєво впливають на якість життя та функціонування людини і можуть перерости в «повноцінний» розлад.
Огляд
27 жовтня, 2025
Нині проблема розладів сну є поширеною в медичній практиці лікарів усіх спеціальностей. Однією із найчастіших форм розладів сну є безсоння. Персистувальне безсоння супроводжується значним дистресом, функціональними порушеннями та негативними наслідками для здоров’я. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті C. M. Morin і D. J. Buysse «Management of Insomnia» (The New England Journal of Medicine, 2024; 391: 247‑258), присвяченої підходам до ведення пацієнтів із безсонням. Стаття містить опис клінічного випадку, що ілюструє цю поширену медичну проблему. В ній також наведені докази на підтримку різних підходів до лікування та огляд клінічних рекомендацій щодо менеджменту осіб із безсонням.