Головна Статті

 
 
 
Ренопротекторні ефекти агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду‑1: відомі патофізіологічні механізми та ниркові наслідки
Огляд

31 січня, 2026

Останніми роками активно обговорюються ренопротекторні ефекти групи сучасних цукрознижувальних препаратів (ЦЗП) – агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду‑1 (АР ГПП‑1), який у фізіологічних умовах виділяється ендокринними L-клітинами слизової оболонки кишечнику у відповідь на надходження поживних речовин. ГПП‑1 є похідним від проглюкагону, який у шлунково-кишковому тракті (ШКТ) і мозку модифікується та розщеплюється на біологічно активні форми: ГПП‑1 (7-36) амід та ГПП‑1 (7-37). Основною циркулюючою біологічно активною формою є перша, тобто ГПП‑1 (7-36). Саме вона відіграє важливу роль у гомеостазі глюкози, моториці ШКТ, апетиті та відчутті насичення (Ghusn W., Hurtado M.D., 2024).
Катаксол у комплексному веденні катаракти
Думка фахівця

31 січня, 2026

Катаракта, одна із провідних причин сліпоти у світі, тісно пов’язана з ушкодженням епітеліальних клітин кришталика, спричиненим хронічним окисним стресом. Основними чинниками, що сприяють її формуванню, є старіння, артеріальна гіпертензія та цукровий діабет, які посилюють дисбаланс між утворенням вільних радикалів й антиоксидантним захистом. З огляду на високу глобальну поширеність катаракти тягар пов’язаних із нею порушень зору є значним, що підкреслює необхідність фармакологічних стратегій як доповнення до хірургічних втручань. Особливу увагу привертають антиоксидантні засоби, здатні стабілізувати білкові структури кришталика та уповільнювати прогресування патологічних змін, забезпечуючи патогенетичну профілактику й підтримку якості життя пацієнтів.
Лікування діабетичної ретинопатії: стандарти Американської діабетичної асоціації (2026) щодо ведення пацієнтів із цукровим діабетом
Клінічні рекомендації

31 січня, 2026

Діабетична ретинопатія (ДР) – серйозне судинне ускладнення ЦД, яке є основною причиною нових випадків сліпоти серед дорослих віком від 20 до 74 років. Тому своєчасний скринінг і раціональне лікування відіграють ключову роль для затримання прогресування хвороби та збереження зору. Пропонуємо до вашої уваги огляд розділу, присвяченого веденню пацієнтів з ДР, що був опублікований у Diabetes Care [1]. Докладний опис стандартів, заяв і звітів ADA, а також системи оцінювання доказів для клінічних практичних рекомендацій ADA викладений в розділі «Introduction and Methodology: Standards of Care in Diabetes – 2026» [2].
Перший конгрес Українського товариства катарактальних і рефракційних хірургів 2025: новітні технології, досягнення та перспективи
Огляд подій

31 січня, 2026

Повномасштабна війна змінила все – від ритму нашого життя до способу мислення, від викликів у лікарнях до можливостей системи охорони здоров’я. Але попри невизначеність, біль і постійні ризики українські офтальмологи продовжують робити неможливе: оперувати під звуки сирен, зберігати зір там, де іншим здається, що шансів немає, і підтримувати пацієнтів, коли вони найбільше цього потребують. Однією зі знакових подій цього року стало проведення першого конгресу Українського товариства катарактальних і рефракційних хірургів (USCRS), створеного провідними фахівцями для розвитку сучасної офтальмології, упровадження інновацій, підтримки професійного росту лікарів і обміну досвідом на національному та міжнародному рівнях. Про передумови створення, основні завдання товариства та мету й особливості проведення цьогорічного конгресу ми попросили розповісти президента USCRS, головного лікаря мережі медичних центрів «Новий зір», кандидата медичних наук Георгія Яковича Пархоменка та члена Наглядової ради USCRS, заступника головного лікаря медичного центру «Новий зір», кандидата медичних наук Тетяну Володимирівну Манойло.
Нова ера в лікуванні МАЖХП: результати дослідження SteatoChoke (2025) – від гепатопротекції до системного метаболічного ефекту
Клінічне дослідження

31 січня, 2026

Зростання поширеності ожиріння та пов’язаних із ним супутніх захворювань кидає виклик системам охорони здоров’я в усьому світі. Одним із наслідків метаболічної дисфункції є жирова хвороба печінки (метаболічно-асоційована жирова хвороба печінки – МАЖХП). Відомо, що МАЖХП може прогресувати до метаболічно-асоційованого стеатогепатиту (МАСГ), що пов’язано з переходом від фіброзу до цирозу печінки та підвищенням рівня смертності.
Подагра: клінічні дилеми, діагностичні загадки та сучасні терапевтичні рішення
Огляд подій

31 січня, 2026

За матеріалами ІХ Національного конгресу ревматологів України з міжнародною участю «Нові можливості в ревматології: від теорії до практики»
Клінічні настанови Європейської тиреоїдної асоціації (ETA) щодо оптимізації лікування гіпотиреозу із застосуванням левотироксину натрію в режимі монотерапії
Клінічні рекомендації

30 січня, 2026

Левотироксин натрію (LT4) в режимі монотерапії є основою лікування гіпотиреозу. Його застосування поступово зростало, досягнувши стабільного стану в останні роки, проте препарат і надалі залишається одним із найчастіше призначуваних лікарських засобів (ЛЗ) у світі [1]. Цей терапевтичний підхід характеризується трьома ключовими особливостями: лікування зазвичай є довічним; препарат має вузький терапевтичний індекс; існує низка чинників, які можуть перешкоджати досягненню терапевтичної мети – ​підтриманню рівня тиреотропного гормону (ТТГ) у межах референтних значень за відсутності клінічних проявів гіпотиреозу. Таким чином, у реальній клінічній практиці застосування LT4 пов’язане з низкою бар’єрів, які можуть обмежувати ефективність терапії. За даними оцінки рівня ТТГ сироватки крові як маркера тиреоїдного статусу в пацієнтів із первинним гіпотиреозом на тлі терапії LT4, майже в половині випадків лікування є недостатнім або, навпаки, надмірним [2].
Предіабет як вікно можливостей: сучасні підходи до профілактики цукрового діабету 2 типу
Клінічні рекомендації

30 січня, 2026

Принципово важливо, що предіабет не можна розглядати як етап на шляху до неминучого розвитку ЦД 2 типу. Саме на цій стадії зберігається реальне «вікно можливостей» для втручання, здатного істотно відстрочити маніфестацію захворювання або навіть запобігти їй.
МОЗ України: підсумки 2025 року
Огляд

29 січня, 2026

2025 рік – ​рік починань, змін і запусків нових цифрових сервісів у галузі охорони здоров›я. Разом із медичною спільнотою та партнерами МОЗ України продовжує рухатись до євроінтеграції у сфері охорони здоров’я та фармацевтичного регулювання, а також розвивати цифрові технології. Загалом рік показав, що навіть у складні часи, попри обмежені ресурси, виклики та відключення електричної енергії, ми здатні запускати цифрові сервіси, впроваджувати зміни та відкривати нові можливості для людей.
Профілактика і контроль йодного дефіциту в Європейському регіоні ВООЗ: адаптація до змін у харчуванні та способі життя
Клінічні рекомендації

29 січня, 2026

У звіті проаналізовано забезпеченість йодом у 53 державах – ​членах Європейського регіону ВООЗ та в Косові, а також сучасні наукові дані щодо наслідків легкого йодного дефіциту, харчових джерел йоду та ефективності чинних заходів профілактики.
Метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки в осіб із цукровим діабетом: потреба в скринінгу та ранньому втручанні
Клінічні рекомендації

29 січня, 2026

Цей консенсусний звіт має на меті надати медичним фахівцям практичні орієнтири щодо виявлення, ведення та профілактики уражень печінки в людей із предіабетом та цукровим діабетом.
Помалідомід у лікуванні рецидивуючої і рефрактерної множинної мієломи: сучасні дані та клінічні перспективи
Думка фахівця

28 січня, 2026

Множинна мієлома (ММ) потребує послідовного застосування кількох ліній терапії, і саме тому питання доступності ефективних препаратів набуває особливої ваги. Імуномодулятори цілком заслужено стали наріжним каменем лікування цієї патології, адже вони входять до більшості схем першої, другої та наступних ліній терапії. Група імуномодулюючих препаратів, до якої належать талідомід, леналідомід та помалідомід, тривалий час була об’єктом клінічного вивчення, і сьогодні ми маємо достатньо даних про їхнє чітко визначене місце в терапевтичних алгоритмах.