Жіноче здоров’я в епоху змін: гормональна терапія як інструмент якості життя

Огляд подій

16 лютого, 2026

Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Акушерство та гінекологія Жіноче сексуальне здоров'я Запальні та дисбіотичні захворювання Репродуктивна ендокринологія Дерматологія Акне Неврологія та нейрохірургія

На початку листопада компанія «Гедеон Ріхтер» провела масштабну освітню подію, присвячену сучасним підходам до профілактики та лікування захворювань акушерсько-гінекологічного профілю. Захід об’єднав провідних експертів галузі, науковців і лікарів-практиків з усіх регіонів України, створивши платформу для обміну знаннями, досвідом і клінічними інсайтами. Центральною темою цьогорічної конференції стало переосмислення традиційних уявлень про жіноче здоров’я: акцент було зроблено на подоланні фобій, руйнуванні стереотипів і впровадженні персоналізованих терапевтичних стратегій у веденні пацієнток із гінекологічними захворюваннями.

Довіра, народжена мільйонами щасливих історій: досягнення, тренди та сучасні підходи

Огляд подій

16 лютого, 2026

Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Акушерство та гінекологія Планування та ведення вагітності Репродуктивна ендокринологія Міждисциплінарні проблеми Ендокринологія Міждисциплінарні проблеми Кардіологія та кардіохірургія Міждисциплінарні проблеми

За матеріалами телемосту

Рання гематологічна відповідь на пероральну терапію залізом у дорослих з помірною залізодефіцитною анемією

Клінічне дослідження

16 лютого, 2026

Терапія та сімейна медицина Анемія Міждисциплінарні проблеми Онкологія та гематологія Гематологія Міждисциплінарні проблеми

Анемія, котру визначають як зниження рівня гемоглобіну (Hb) нижче 12,0 г/дл у жінок і 13,0 г/дл у чоловіків [1, 2], залишається однією з наймасштабніших проблем глобальної охорони здоров’я: на неї страждають близько 1,92 млрд людей у світі [3]. У понад половині випадків причиною є дефіцит заліза. Його запаси оцінюють за рівнем феритину, що в нормі становить 20-200 мкг/л у жінок і 30-300 мкг/л у чоловіків [4]. Основні чинники дефіциту – недостатнє надходження або порушення всмоктування заліза, підвищені потреби під час вагітності чи періодів росту, втрати через кровотечі (зокрема, рясні менструації), хронічні запальні процеси, гельмінтози тощо [4].

Зв’язок між застосуванням α-ліпоєвої кислоти та макроваскулярними ускладненнями в пацієнтів із діабетичною нейропатією

Клінічне дослідження

12 лютого, 2026

Неврологія та нейрохірургія Захворювання периферичних нервів Ендокринологія Міждисциплінарні проблеми Цукровий діабет Кардіологія та кардіохірургія Гострі коронарні синдроми Кардіоваскулярна профілактика Терапія та сімейна медицина Ендокринні порушення Міждисциплінарні проблеми

Альфа-ліпоєва кислота (АЛК; тіоктова кислота) – ендогенна дисульфідна сполука, яка синтезується в мітохондріях і виконує роль універсального антиоксиданта. Своєю здатністю зменшувати оксидативний стрес і покращувати запальні показники вона привернула особливу увагу дослідників. Лабораторні та клінічні роботи переконливо демонструють: у пацієнтів із діабетичною сенсомоторною полінейропатією АЛК знижує сенсорні симптоми, покращує загальні неврологічні показники і підвищує задоволеність лікуванням. З урахуванням цього в багатьох країнах, зокрема в Німеччині та Південній Кореї, АЛК схвалена і рекомендована для лікування діабетичної нейропатії.

Оновлені рекомендації з глаукоми Європейського глаукомного товариства: ключові акценти 6-ї редакції (2025)

Огляд

12 лютого, 2026

Офтальмологія

Глаукома залишається однією із провідних причин незворотної втрати зору в світі, а її ефективне ведення значною мірою залежить від своєчасного впровадження сучасних, доказово обґрунтованих підходів до діагностики та лікування.

Алмотриптан: надійне й безпечне полегшення головного болю при мігрені

Огляд

11 лютого, 2026

Неврологія та нейрохірургія

Мігрень – ​хронічне неврологічне захворювання, симптомами якого є напади інтенсивного, часто пульсуючого та однобічного головного болю (ГБ), що посилюється внаслідок фізичної активності, ­супроводжується фото- й фонофобією, нудотою і блюванням. Триптани, селективні агоністи 5HT1-рецепторів, дозволяють швидко й безпечно купірувати мігренозний ГБ.

Теноксикам: новий стандарт ефективного та безпечного знеболення

Думка фахівця

11 лютого, 2026

Неврологія та нейрохірургія

У сучасній клінічній практиці контроль болю є одним із ключових завдань лікарів різних спеціальностей. За даними призначень, у неврологів лідерами ін’єкційної терапії залишаються диклофенак та декскетопрофен, у терапевтів – ​диклофенак і мелоксикам, а у травматологів – ​декскетопрофен та диклофенак.

Когнітивний резерв і нові підходи до його підтримки та збереження

Думка фахівця

10 лютого, 2026

Неврологія та нейрохірургія

Когнітивне здоров’я є важливою складовою загального добробуту та професійної ефективності у дорослому віці. Ранні порушення уваги та пам’яті мають чітке структурно-метаболічне підґрунтя

Міорелаксанти в лікуванні м’язово-скелетного болю: від клінічних настанов до реальної практики

Огляд

10 лютого, 2026

Неврологія та нейрохірургія

Біль у спині та шиї, а також м’язово-скелетний біль залишаються одними із найпоширеніших причин звернення пацієнтів до лікаря та суттєво впливають на якість життя, працездатність і щоденну активність.

Ефективність і безпечність соліфенацину при гіперактивному сечовому міхурі

Клінічне дослідження

6 лютого, 2026

Урологія та андрологія Нетримання сечі Терапія та сімейна медицина Хвороби сечової системи

Оновлений систематичний огляд та метааналіз

Простатит, дизурія, еректильна дисфункція: зміна парадигми

Думка фахівця

6 лютого, 2026

Автори:

Нікітін О.Д.

Урологія та андрологія Сексологія Еректильна дисфункція ДГПЗ Синдром хронічного тазового болю Інфекції сечовивідних шляхів Терапія та сімейна медицина Хвороби сечової системи Міждисциплінарні проблеми

За матеріалами конференції

Молекула ушкодження нирок 1 (KIM‑1) і методи її визначення

Огляд

5 лютого, 2026

Нефрологія Хронічна хвороба нирок Онкологія та гематологія Діагностика раку Патологія та лабораторна діагностика Молекулярно-генетична діагностика Терапія та сімейна медицина Хвороби сечової системи Міждисциплінарні проблеми

Протягом останніх 100 років не існувало визнаних специфічних біомаркерів ушкодження нирок. Рутинні показники порушення функції нирок – ​зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), зростання концентрації креатиніну та сечовини в крові, а також протеїнурія – ​виявляються лише через порівняно великий термін (до 10 днів) [1]. Крім того, суттєві зміни цих показників відбуваються при значній мірі ушкодження нирок (зниження функції на ≥50%). Відсутність чутливих, специфічних, надійних і відтворюваних біомаркерів ушкодження нирок впливає на діагностику й оцінку відповіді на терапію та ризиків для пацієнта. У зв’язку із цим були запропоновані кілька нових біомаркерів для ранньої діагностики ураження нирок, серед яких молекула ушкодження нирок 1 (kidney injury molecule 1, KIM‑1) виявилася однією з найперспективніших. На сьогодні визначення маркера ушкодження нирок KIM‑1 в Україні поки не є рутинною лабораторною практикою, однак цей аналіз можливий у спеціалізованих наукових і клінічних лабораторіях, які використовують передові методи діагностики.