Статті - Сторінка 3

За матеріалами кардіологічної конференції Innovative Heart Summit (21 березня 2026 року, м. Київ)

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються провідною причиною смерті у світі, що зумовлює постійну потребу в удосконаленні підходів до оцінювання ризику та профілактики. У даному контексті сучасні міжнародні настанови відіграють ключову роль, адже визначають стандарти клінічної практики та формують стратегічні пріоритети охорони здоров’я. Цим та іншим важливим питанням були присвячені виступи Марії Сергіївни Черської, д.мед.н., завідувачки консультативно-діагностичного відділення ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка» НАМН України (м. Київ), у межах провідних наукових подій — НПК «Нейрокардіологія та ліпіди: спільна мова ризику, мозку і серця» й науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», що відбулися навесні цього року. У своїх доповідях вона детально висвітлила відмінності у сучасних підходах до стратифікації серцево-судинного (СС) ризику, роль нових біомаркерів та принципи персоналізованого ведення пацієнтів із дисліпідеміями.

Наказ Міністерства охорони здоровʼя України від 13.03.2026 № 318

Ревматоїдний артрит (РА) – ​це хронічне системне автоімунне захворювання, що характеризується персистуючим синовітом, утворенням пануса й руйнуванням хрящової та кісткової тканини. РА поширений у всьому світі, причому рівень захворюваності варіює залежно від регіону. Серед основних препаратів сучасної фармакотерапії РА тофацитиніб і адалімумаб є, відповідно, представниками таргетних синтетичних та біологічних хворобомодифікувальних антиревматичних препаратів (ХМАРП). C. Zhu et al. виконали систематичний огляд і метааналіз, присвячені порівнянню ефективності й безпеки цих ліків у пацієнтів із РА. Отримані результати доступні у публікації «Comparative effectiveness and safety of tofacitinib vs. adalimumab in patients with rheumatoid arthritis: A systematic review and meta-analysis» (Frontiers in Pharmacology, 2025; 16: 1524214).

Сучасна кардіологія все більше орієнтується на мультимодальні терапевтичні підходи, що впливають на різні ланки патогенезу серцево-судинних захворювань (ССЗ). У цьому контексті особливу увагу привертає сірководень (H2S) – ​ендогенний газотрансмітер із виразними вазопротективними, антиоксидантними та метаболічними ефектами. Останні дані відкривають перспективи використання H2S-орієнтованих стратегій у клінічній практиці.

Рак залишається однією з провідних причин смертності у світі та Україні, а його тягар і далі зростає. Водночас сучасні дані переконливо свідчать, що значна частина злоякісних новоутворень пов’язана з модифікованими факторами ризику – поведінковими, екологічними і соціальними. Тютюнопаління, нездорове харчування, низька фізична активність, ожиріння, вживання алкоголю та вплив канцерогенів довкілля формують основу сучасного онкологічного профілю населення.

Колоректальний рак (КРР) посідає друге місце серед причин онкологічної смертності у світі, водночас більшість летальних випадків зумовлена метастатичним перебігом захворювання. Бевацизумаб – гуманізоване моноклональне антитіло проти судинного ендотеліального фактора росту (VEGF) – схвалений Управлінням із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) у 2004 р. для лікування метастатичного КРР (мКРР), що є основою стандартної терапії першої лінії в комбінації з цитотоксичними режимами. Незважаючи на доведену ефективність, доступність препарату досі обмежена через його високу вартість, відсутність страхового відшкодування та затримки постачання. Впровадження біосимілярів, біологічних препаратів, максимально подібних до оригінального продукту, які виробляють після закінчення терміну дії патенту, створює умови для зниження витрат на лікування і розширення доступу до терапії.

Тромбопрофілактика (ТП) – це комплекс заходів, спрямованих на запобігання утворенню тромбів у судинах. Для пацієнтів з онкологічними захворюваннями вона особливо важлива, оскільки ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень у них значно вищий. Команда неприбуткової освітньої організації Global Medical Knowledge Alliance (GMKA) в межах проєкту «Програма покращення якості надання медичної допомоги в Україні» підготувала важливі рекомендації з ТП для онкопацієнтів. Вони розроблені на основі ASCO Clinical Practice Guideline Update 2023 для лікарів, які працюють з онкопацієнтами, і допоможуть запобігати тромбоемболічним ускладненням.

Антикоагулянти – це група препаратів, які запобігають утворенню тромбів у судинах. Вони допомагають уникнути серйозних ускладнень, таких як інсульт, інфаркт міокарда чи тромбоз глибоких вен. Антикоагулянти особливо важливі для людей із підвищеним ризиком тромбоутворення, зокрема для пацієнтів із фібриляцією передсердь, після операцій на тазостегнових чи колінних суглобах, а також для тих, хто вже мав тромбоз глибоких вен (ТГВ) або тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА). Як засвідчують дослідження, до 75% пацієнтів із фібриляцією передсердь, що регулярно приймають антикоагулянти, можуть уникнути інсульту.

Карцинома з клітин Меркеля (ККМ) – це рідкісна первинна нейроендокринна карцинома шкіри. Вона виникає переважно у людей європеоїдної раси старшого віку зі світлою шкірою та характеризується агресивною поведінкою з високою частотою рецидивування і схильністю до раннього метастазування. Незважаючи на останні досягнення в лікуванні ККМ, прогноз при цьому захворюванні залишається поганим.

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) на сьогодні є найпоширенішим захворюванням печінки в світі; за даними досліджень, на неї страждають 20-30% населення планети. Дослідження показали, що НАЖХП може не тільки прогресувати до цирозу та навіть раку печінки, а й тісно корелює з підвищеним ризиком серйозних позапечінкових захворювань, як-от серцево-судинні захворювання (ССЗ) та метаболічний синдром (МС). Пацієнти з НАЖХП удвічі частіше помирають через ССЗ, ніж від захворювань печінки. Саме тому нещодавно було запропоновано перейменувати НАЖХП на жирову хворобу печінки, асоційовану з метаболічною дисфункцією (MAFLD, МАЖХП). Для діагностики MAFLD більше не потрібно виключати інші етіології ураження печінки, як-от надмірне вживання алкоголю, інфікування вірусом гепатиту й автоімунні захворювання печінки. Для діагностики MAFLD необхідна метаболічна дисфункція [1-4].

Функціональні гастроінтестинальні розлади (ФГІР), які в сучасній термінології розглядають у межах концепції розладів взаємодії «кишечник – головний мозок», належать до найпоширеніших причин хронічного абдомінального болю, дискомфорту, здуття та порушень випорожнення в клінічній практиці [1]. До цього спектра належать, зокрема, синдром подразненого кишечника (СПК), а також функціональні біліарні розлади (ФБР), включно з розладами жовчного міхура та сфінктера Одді. Нові Римські критерії V (публікація повної версії очікується в травні – червні 2026 р.) ще раз підкреслюють актуальність цієї концепції та подальший розвиток клінічних підходів до ведення ФГІР [2, 3]. Саме ці стани формують значну частку повторних звернень пацієнтів, знижують якість життя й потребують терапії, спрямованої на контроль провідних симптомів.