18 листопада, 2025
Ведення вагітних із дисфункцією щитоподібної залози: огляд оновлених рекомендацій RCOG
Дисфункція щитоподібної залози (ЩЗ) є досить поширеною в жінок репродуктивного віку, що потребує особливої уваги під час вагітності. Королівський коледж акушерів-гінекологів (RCOG) опублікував у 2025 році оновлені клінічні рекомендації щодо ведення вагітних із патологією ЩЗ (Green-top Guideline No. 76). Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень гайдлайну, спрямованого на оптимізацію нагляду за вагітними з тиреоїдними розладами.
Ключові слова: щитоподібна залоза, вагітність, дисфункція щитоподібної залози, скринінг, гіпотиреоз, гіпертиреоз, тиреоїдні гормони, йод, тиреотропний гормон, тироксин, трийодтиронін, йододефіцит.
Дисфункція ЩЗ під час вагітності становить серйозний виклик для сучасного акушерства. У гестаційному періоді відбуваються динамічні зміни функції ЩЗ, необхідні для забезпечення адекватної концентрації тиреоїдних гормонів у матері та плода. При цьому потреба у виробленні тиреоїдних гормонів матері збільшується приблизно на 50%, що створює додаткові вимоги до функціонального стану ЩЗ під час вагітності.
Ця підвищена потреба зумовлює необхідність достатнього надходження йоду для біосинтезу тиреоїдних гормонів та запобігання захворюванням ЩЗ.
! Глобальна перспектива проблеми показує, що у всьому світі дефіцит йоду залишається основною причиною вад нервової системи, яким можна запобігти. Водночас у регіонах із йодозабезпеченістю та легким йодним дефіцитом аутоімунний компонент стає найбільш частим етіологічним фактором захворювань ЩЗ.
Основні фізіологічні зміни під час вагітності
Розуміння фізіологічних змін тиреоїдної функції під час вагітності є наріжним каменем правильної інтерпретації лабораторних показників та вибору оптимальної тактики ведення.
Гормональні зміни
Вагітність ініціює каскад гормональних змін, що безпосередньо впливають на функцію ЩЗ. Підвищений рівень естрогенів під час вагітності збільшує концентрацію тироксин-зв’язувального глобуліну, досягаючи плато приблизно до 18-20‑го тижня гестації. Це, у свою чергу, потребує компенсаторного збільшення вироблення ЩЗ тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3) для підтримання адекватної концентрації вільних тиреоїдних гормонів.
Особливо важливі зміни відбуваються в І триместрі, коли підвищується рівень хоріонічного гонадотропіну людини. Цей гормон має слабку тиреотропну активність, що веде до тимчасового підвищення рівня вільного тироксину (fT4) і вільного трийодтироніну (fT3) та відповідного зниження рівня тиреотропного гормону.
Потреба в йоді
Паралельно з гормональними змінами під час вагітності значно зростає потреба в йоді. Це зумовлено кількома факторами: посиленим споживанням йоду для синтезу тиреоїдних гормонів, підвищенням ниркового кліренсу йоду, а також потребами плода.
! Варто зауважити, що ЩЗ плода починає поглинати йод із 10-12‑го тижня вагітності, а з другої половини вагітності додатковим фактором стає продукування грудного молока.
Таким чином, потреба в йоді значно зростає під час вагітності внаслідок:
- збільшення споживання йоду для синтезу тиреоїдних гормонів;
- підвищення ниркового кліренсу йоду;
- потреб плода (ЩЗ плода починає поглинати йод з 10-12‑го тижня вагітності);
- вироблення грудного молока.
Йодна забезпеченість
Враховуючи критичну роль йоду у функціонуванні ЩЗ, гайдлайн приділяє особливу увагу забезпеченню адекватного споживання цього мікроелемента.
Рекомендація - Усі вагітні та жінки, які годують грудьми, мають отримувати йод у кількості приблизно 200-250 мкг/добу.
Для досягнення цієї мети пропонується два основних шляхи: збільшення споживання продуктів, багатих на йод, або щоденний пероральний прийом йоду у формі калію йодиду. Важливим аспектом є часові рамки початку додаткового споживання йоду – суплементацію в ідеалі слід розпочинати за 3 місяці до вагітності або якомога раніше під час вагітності.
Стратегії скринінгу
Суттєвою зміною парадигми є відмова від універсального скринінгу на користь персоналізованого підходу.
Рекомендація - Універсальне тестування на тиреоїдну дисфункцію під час вагітності не рекомендоване через відсутність доказів покращення загальних популяційних наслідків вагітності.
Натомість гайдлайн пропонує стратегію цільового скринінгу.
Рекомендація - Субпопуляції зі специфічними факторами ризику мають якомога швидше пройти обстеження на тиреоїдну дисфункцію під час вагітності (бажано в І триместрі).
Фактори ризику для скринінгу
Гайдлайн детально визначає категорії жінок, які потребують обов’язкового обстеження тиреоїдної функції, створюючи комплексну систему стратифікації ризику.
Першу групу становлять жінки з персональним анамнезом патології або втручань на ЩЗ. До цієї категорії належать пацієнтки, які в минулому перенесли хірургічні втручання на ЩЗ, незалежно від їх обсягу та показань. Важливе значення має наявність зоба або вузлів ЩЗ, які можуть свідчити про порушення тиреоїдної функції або структурні зміни органа. Жінки з попередньою дисфункцією ЩЗ, навіть якщо вона була успішно скоригована, залишаються в групі ризику розвитку рецидиву під час вагітності через підвищені вимоги до функціонування залози.
! Особливої уваги потребують жінки з відомим позитивним статусом антитіл до тиреопероксидази (TPOAb), оскільки наявність цих антитіл асоціюється з підвищеним ризиком розвитку гіпотиреозу під час вагітності та післяпологового тиреоїдиту. Пацієнтки, які в минулому отримували радіойодтерапію з приводу гіпертиреозу або з діагностичною метою, також потребують ретельного моніторингу, оскільки такі втручання можуть призводити до відстроченого розвитку гіпотиреозу.
Окрему підгрупу становлять жінки з наявністю в анамнезі опромінення голови та шиї, що може бути пов’язано з лікуванням онкологічних захворювань або випадковим опроміненням. Такі пацієнтки мають підвищений ризик розвитку як доброякісних, так і злоякісних захворювань ЩЗ, а також функціональних порушень.
Друга важлива категорія охоплює жінок з аутоімунною патологією, яка часто асоціюється з тиреоїдною дисфункцією. Цукровий діабет 1-го типу характеризується підвищеною частотою коморбідних аутоімунних захворювань, включаючи аутоімунний тиреоїдит. Статистичні дані показують, що у жінок із цукровим діабетом 1-го типу частота вперше діагностованого гіпотиреозу під час вагітності може сягати 16%, що значно перевищує популяційні показники.
Системний червоний вовчак також супроводжується підвищеним ризиком тиреоїдних розладів, при цьому частота вперше діагностованого гіпотиреозу може досягати 11%. Важливо зауважити, що поєднання системного червоного вовчака з дисфункцією ЩЗ має синергічний негативний вплив на перебіг вагітності, значно підвищуючи ризик передчасних пологів.
! Наявність анти-Ro або анти-La антитіл також заслуговує на особливу увагу, оскільки їх виявлення не лише асоціюється з ризиком розвитку тиреоїдних розладів, а й може призводити до серйозних ускладнень у плода, включаючи вроджену серцеву блокаду. Цей ризик додатково зростає за наявності супутньої дисфункції ЩЗ.
Третю групу ризику формують жінки з несприятливим акушерським анамнезом. Мертвонародження та пізні викидні можуть бути пов’язані з нерозпізнаною тиреоїдною дисфункцією, тому такі пацієнтки потребують обов’язкового обстеження. Це особливо актуально, якщо попередні втрати вагітності не супроводжувалися детальним ендокринологічним обстеженням або якщо з моменту втрати вагітності минув значний час, протягом якого могла розвинутися патологія ЩЗ.
Гайдлайн також звертає увагу на характерні ознаки та симптоми тиреоїдних розладів, які можуть з’являтися під час вагітності. Серцеві аритмії, особливо в молодих жінок без обтяженого кардіологічного анамнезу, можуть свідчити про тиреотоксикоз. Значна втрата ваги до зачаття на фоні підвищеного апетиту також може бути ознакою гіпертиреозу. Збільшення ЩЗ, яке стає помітним під час вагітності, завжди потребує детального обстеження для виключення як функціональних, так і структурних порушень.
Оновлені рекомендації RCOG щодо ведення розладів ЩЗ під час вагітності є суттєвим кроком у наданні доказової медичної допомоги вагітним жінкам. Гайдлайн вказує на важливість індивідуалізованого підходу, відходячи від універсального скринінгу на користь цільового тестування жінок із факторами ризику. Особливого значення набуває преконцепційна підготовка з оптимізацією тиреоїдної функції до зачаття та забезпеченням адекватного йодного статусу.
Реферативний огляд підготував Максим Голуб
За матеріалами: Chan S.Y., Marsh M.S., Gilbert J. еt al. (2025) Management of Thyroid Disorders in Pregnancy: Green-top Guideline No. 76. BJOG. Jul;132(8): e130‑e161.
doi: 10.1111/1471-0528.18088.
Довідка від редакції
Згідно з оновленими рекомендаціями (RCOG, 2025) щодо ведення тиреоїдних розладів під час вагітності, усі вагітні та жінки, які годують грудьми, повинні отримувати йод у кількості приблизно 200-250 мкг/добу. Лікарський засіб Йодомарин® 200 (виробництво «Берлін-Хемі АГ», Німеччина) повністю відповідає цим вимогам.
Склад та фармакологічні властивості: 1 таблетка Йодомарин® 200 містить калію йодиду 262 мкг, що відповідає 200 мкг йодиду.
Дозування для вагітних відповідно до оновлених рекомендацій: період вагітності або лактації – 200 мкг йоду/добу (1 таблетка лікарського засобу Йодомарин® 200).
Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 4 (65) 2025 р.
