Роль мікроорганізмів, що утворюють біоплівки, у виникненні патології носа та лімфоглоткового кільця: шляхи корекції біоценозу
Клінічне дослідження
22 листопада, 2024
Стрімкий розвиток стійкості мікроорганізмів до антибіотиків є складною проблемою біології та медицини [1, 2]. Протягом останніх років щоразу більша увага приділяється вивченню механізмів і причин розвитку антибіотикорезистентності та шляхам її подолання [3]. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я та за результатами численних наукових досліджень, суттєво зростає значення умовно-патогенних мікроорганізмів у розвитку інфекційних ускладнень, що обумовлено високим ступенем їхньої стійкості до протимікробних препаратів.
Біль у шиї: погляд ревматолога
Біль у шиї – одна з найпоширеніших скарг, з якими звертаються пацієнти до лікарів різних спеціальностей, зокрема до неврологів і ревматологів. Він може бути наслідком як м’язових перенапружень, так і серйозних дегенеративних змін в опорно-руховій системі, що потребує комплексного підходу до діагностики та лікування. На науково-практичній конференції «XVI Нейросимпозіум», яка нещодавно відбулася у Львові, погляд ревматолога на біль у шиї представила керівник відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» (м. Київ), президент Української асоціації остеопорозу, доктор медичних наук, професор Наталія Вікторівна Григор’єва.
Ацетилсаліцилова кислота для профілактики атеросклеротичних серцево-судинних захворювань: яка її роль сьогодні?
Тридцять років тому співтовариство дослідження антитромбоцитарної терапії (Antiplatelet Trialists’ Collaboration) опублікувало огляд 145 рандомізованих досліджень тривалої антитромбоцитарної терапії для запобігання смерті, інфаркту міокарда (ІМ) та інсульту (судинних подій) у різних категорій пацієнтів (BMJ 1994; 308: 81-106). Найширше протестованим антиагрегантним режимом була ацетилсаліцилова кислота (АСК) у дозі 75-325 мг/добу. Дослідники не знайшли жодних доказів того, що вища доза АСК або будь-який інший антиагрегантний режим виявився ефективнішим, ніж низькі дози АСК. Приблизно в той самий час один із ключових дослідників Карло Патроно опублікував оглядову статтю «АСК як антитромбоцитарний препарат», де дійшли такого висновку: «Чинні рекомендації щодо одноразової навантажувальної дози від 200 до 300 мг із подальшою щоденною дозою від 75 до 100 мг базуються на клінічних даних, що ця доза є такою самою ефективною, як і вищі дози, а також безпечнішою за вищі дози». Крім того, експерт додав, що ефективність дешевого препарату, як-от АСК, у запобіганні від ⅕ до ⅓ всіх важливих серцево-судинних подій не має перешкоджати спробам фармацевтичної індустрії розробити ефективніші антитромботичні препарати, оскільки значна частка цих явищ продовжує виникати, незважаючи на наявну наразі терапію (Patrono C. N Engl J Med 1994; 330: 1287-94).
Зофеноприл: контроль артеріального тиску та кардіопротекція
З огляду на ключову роль ангіотензину II в патогенезі серцево-судинних захворювань (ССЗ), інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) є наріжним каменем лікування артеріальної гіпертензії (АГ). Блокуючи перетворення ангіотензину І на ангіотензин ІІ, вони реалізують не лише гіпотензивну, а й рено- та кардіопротекторну дію. Монотерапія ІАПФ дозволяє знизити артеріальний тиск (АТ) на 35-70%, а в разі застосування комбінації ІАПФ із діуретиком частка клінічної відповіді становить >80% (Borghi C. et al., 2022).
Постінсультна спастичність – фактор, що погіршує якість життя пацієнта. Ефективний шлях до подолання проблеми
Думка фахівця
22 листопада, 2024
8 жовтня відбувся цикл майстер-класів «Мультидисциплінарний підхід до проблемних питань неврології та психіатрії. Нові стратегії лікування». Доповідь старшого викладача кафедри військової загальної практики – сімейної медицини Української військово-медичної академії (м. Київ), підполковника медичної служби, доктора філософії Ольги Вікторівни Селюк присвячувалася проблемі постінсультної спастичності – фактора, що погіршує якість життя пацієнта.
Стрес і когнітивні функції
За матеріалами науково-практичної конференції
Персен® Форте: здоров’я – у спокої
Думка фахівця
22 листопада, 2024
Від 24 лютого 2022 р. на кожного мешканця України щодня впливає надважливий потужний стресор – повномасштабна війна. Опитування, проведене дослідницькою компанією GRADUS (2024), показало, що практично кожен восьмий українець (13%) характеризує свій стан як незадовільний. Серед емоцій-лідерів наших співвітчизників – втома (46%) та напруженість (44%), хоча майже третина (31%) відзначає і надію.
Вітаміни В1, В6 і В12 та периферичні нейропатії: огляд літератури
Термін «периферична нейропатія» (ПН) охоплює різноманітні та складні стани, які створюють труднощі в їхній діагностиці й лікуванні.
Однією з основних причин цих станів є дефіцит нейротропних вітамінів B1, B6 і B12, що може зумовити різні неврологічні симптоми.
Проведено систематичний огляд літератури, щоби структурувати наявні знання, виявити суперечливі моменти, а також розробити рекомендації, які полегшать лікування та менеджмент ПН у клінічній практиці.
Українська неврологія: сучасні тренди, проблемні питання та перспективи
Огляд подій
22 листопада, 2024
У Львові з 10 по 13 вересня тривала міжнародна неврологічна конференція «XVI Нейросимпозіум». Під час заходу провідні українські експерти виступили з доповідями, а також відбулися вебінари з іноземними спікерами. Серед представлених тем – сучасні підходи до лікування болю, захворювання екстрапірамідної нервової системи, діагностика та лікування розсіяного склерозу, хвороби периферичної нервової системи, нейроінфекції, підходи до лікування епілепсії та нервово-м’язових захворювань, психосоматичні розлади. У межах заходу проводилися аналіз інтерактивних клінічних випадків, а також медична гра «Що? Де? Коли?», в перервах між секціями були цікаві вікторини.
Нові горизонти в лікуванні діабетичної нейропатії
Цукровий діабет (ЦД) – одна із проблем сучасного людства. Частота захворювання зростає щороку, крім того, перевищує допустимі норми серед населення планети. За оцінками Міжнародної діабетичної федерації, 425 млн людей у всьому світі хворіють на діабет, що робить його найбільшою глобальною епідемією ХХІ ст. Близько 12% світових витрат на охорону здоров’я (або 727 млрд дол. США) спрямовується на діабет і його ускладнення; кількість хворих на діабет стрімко зростає [1]. Очікується, що поширеність ЦД збільшиться до 783 млн до 2045 року [2].
Кардіоваскулярна автономна нейропатія за діабету: оновлений огляд
Кардіоваскулярна автономна нейропатія (КАН) є дуже поширеним мікросудинним ускладненням цукрового діабету (ЦД), що зумовлює дисфункцію серцево-судинної вегетативної нервової системи (Spallone V. et al., 2019); спостерігається в ≈20% людей із ЦД. Згідно з результатами нещодавніх досліджень, може бути наявною і за переддіабету (порушення толерантності до глюкози та/або порушення рівня глюкози натще), що свідчить про раннє залучення вегетативної нервової системи (Eleftheriadou A. et al., 2021). Розуміння патофізіології КАН продовжує розвиватися, з’являються нові докази, що підтверджують потенційний зв’язок між ліпідними метаболітами, мітохондріальною дисфункцією та генетикою.
Дослідження перебігу та наслідків COVID‑19 у хворих на цукровий діабет
Пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19) мала довгострокові наслідки на всі ланки системи охорони здоров’я, оскільки частота розвитку ускладнень і багатосистемний вплив вірусу змусили переглянути парадигми лікування не одного десятка поширених патологій. На сьогодні існують чіткі докази ураження органів ендокринної системи під час перебігу COVID‑19 різного ступеня тяжкості. У межах науково-практичного освітнього проєкту «Школа ендокринолога», який відбувся в онлайновому форматі 1-5 жовтня, член-кореспондент НАМН України, доктор біологічних наук, професор Олена Ігорівна Ковзун представила доповідь «Дослідження перебігу та наслідків COVID‑19 у хворих на цукровий діабет» від групи науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (академік НАМН України, д.м.н., професор М.Д. Тронько, д.б.н. В.М. Пушкарьов, д.м.н. Л.К. Соколова, д.м.н., професор М.Д. Халангот, д.м.н. В.В. Попова). У цій роботі вперше було представлено результати клінічного дослідження зміни ліпідного спектра крові та динаміки синтезу прозапальних медіаторів у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) і COVID‑19.
