Оновлені рекомендації щодо фармакологічного лікування псоріатичного артриту
Клінічні рекомендації
20 вересня, 2025
Рекомендації Європейської антиревматичної ліги (EULAR) 2023 р. щодо лікування псоріатичного артриту (ПсА) були вперше представлені в червні 2023 р. на Європейському конгресі ревматологів в Мілані (Італія). Офіційна публікація настанови відбулася в березні 2024 р. Метою оновлення рекомендацій щодо терапії ПсА було висвітлення нових механізмів дії препаратів та даних стосовно ефективності й безпеки вже наявних лікарських засобів. Положення, що були розроблені на основі систематичного огляду літератури та консенсусної думки міжнародних експертів, включають сім основних принципів і 11 рекомендацій щодо фармакотерапії ПсА. У документі наведені стратегії лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), біологічними засобами та інгібіторами янус-кінази (іJAK) залежно від форми захворювання. Зокрема, запропоноване використання практичного підходу до ведення пацієнтів із ПсА з огляду на супутні патології, як-от запальні захворювання кишечника (ЗЗК) та увеїт. Представляємо до вашої уваги огляд ключових положень настанови.
Рання комбінована терапія статином та езетимібом у пацієнтів після інфаркту міокарда для зниження ризику розвитку серцево-судинних ускладнень
Клінічне дослідження
20 вересня, 2025
Після інфаркту міокарда (ІМ) більшість пацієнтів потребують призначення ліпідознижувальної терапії (ЛЗТ) для зниження ризику повторних серцево-судинних (СС) подій. Статини високої інтенсивності є основою лікування, але лише близько 20% хворих досягають рекомендованих цільових рівнів холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) <1,4 ммоль/л (<55 мг/дл) на тлі монотерапії. Комбінація статину з езетимібом додатково знижує ХС ЛПНЩ та покращує прогноз. Однак у клінічних настановах традиційно рекомендований покроковий підхід – спершу застосування статину, а потім (через тижні або місяці) – додаткових ліків. Це може затримувати досягнення цілей і залишати пацієнтів у групі високого ризику. Тож чи сприяє кращим результатам поєднання езетимібу зі статином на ранньому етапі після ІМ, а не пізніше? M. Leosdottir et al. провели дослідження з метою дати відповідь на це та інші важливі запитання. Отримані результати опубліковані у статті «Early Ezetimibe Initiation After Myocardial Infarction Protects Against Later Cardiovascular Outcomes in the SWEDEHEART Registry» (Journal of the American College of Cardiology, 2025; 85 (15): 1550‑1564).
Поліпшення контролю постпрандіальної глікемії та чутливості до інсуліну в осіб із гіперурикемією за різних порушень метаболізму глюкози: переваги фебуксостату
Клінічне дослідження
20 вересня, 2025
Гіперурикемія – це метаболічний розлад, що характеризується порушенням метаболізму пуринів. Підвищений рівень сечової кислоти (СК) у сироватці крові пов’язаний зі зростанням ймовірності прогресування від предіабету до цукрового діабету (ЦД). Також він може призводити до розладів метаболізму глюкози, спричиняючи оксидативний стрес, запальні реакції та порушення сигнальних шляхів інсуліну, що зумовлює розвиток інсулінорезистентності. Через надлишок СК імовірне виникнення хронічних ускладнень ЦД, як-то гіпертонія та інсульт, хронічна хвороба нирок і захворювання периферичних артерій. Тому швидка й ефективна терапія при гіперурикемії є вкрай необхідною. S. Liu et al. провели дослідження з метою вивчення впливу уратзнижувального препарату фебуксостату на рівень глюкози у крові, чутливість до інсуліну та функціюβбета-клітин в осіб із гіперурикемією та нормоглікемією, предіабетом або нещодавно діагностованим ЦД 2-го типу. Отримані результати розміщені у виданні Drug Design, Development and Therapy (2025; 19: 4875‑4884).
Аспекти модифікації способу життя у пацієнтів з артеріальною гіпертензією
Клінічні рекомендації
20 вересня, 2025
У 2025 р. провідними фахівцями галузі охорони здоров’я було розроблено серію клінічних пам’яток, що містять корисну інформацію на основі рекомендацій та документів міжнародних наукових спільнот. Ці матеріали покликані забезпечити швидкий і простий доступ до важливих даних для лікарів первинної медичної допомоги та сприяти поліпшенню життя пацієнтів. Пропонуємо до вашої уваги клінічну пам’ятку від K. Fernando, яка містить цікаві оновлення та рекомендації щодо аспектів модифікації способу життя
в осіб з артеріальною гіпертензією (АГ).
Рекомендації з діагностики й терапії артеріальної гіпертензії в умовах первинної медичної допомоги
Клінічні рекомендації
20 вересня, 2025
Артеріальна гіпертензія (АГ) – поширений модифікований фактор ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ) і смерті. За статистичними даними, нині АГ діагностується приблизно в кожного четвертого дорослого пацієнта. Нажаль, останніми роками спостерігається тривожна тенденція до зниження рівня терапії та досягнення цільових показників артеріального тиску (АТ) у популяції. Лікування більшості випадків АГ доступне в межах первинної медичної допомоги (ПМД), тому для його поліпшення потрібна пріоритизація ПМД. Із цією метою організація Hypertension Canada впровадила новий підхід до створення клінічних рекомендацій. На додаток до розширеної настанови, у травні 2025 р. було розроблено спеціалізовану версію, орієнтовану саме на лікарів первинної ланки, яка містить прагматичні рекомендації щодо діагностики й лікування АГ у дорослих пацієнтів для ефективного застосування у щоденній практиці. Пропонуємо до вашої уваги адаптований переклад цього документа.
Комбіновані стратегії на основі розувастатину для профілактики серцево-судинних патологій
Порушення ліпідного обміну залишається провідним модифікованим фактором ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АССЗ) в усьому світі. Попри наявність ефективних ліпідознижувальних засобів, лише близько 20% пацієнтів груп високого та дуже високого ризику досягають цільового рівня холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). Пропонуємо до вашої уваги адаптований переклад експертного консенсусу Польської ліпідної асоціації (PoLA), що висвітлює клінічну доцільність застосування комбінованої терапії на основі розувастатину з езетимібом або ацетилсаліциловою кислотою (АСК) у формі однієї таблетки у хворих із високим та дуже високим кардіоваскулярним ризиком. Матеріал опублікований у журналі Archives of Medical Science (2025; 21 (1): 1‑15).
Вплив переключення або продовження лікування апіксабаном чи ривароксабаном у пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь
Фібриляція передсердь (ФП) – це порушення серцевого ритму, яке проявляється хаотичною та нерегулярною електричною активністю в передсердях, що призводить до неефективного скорочення серця. Частота ФП зростає з віком, і очікується, що ця тенденція зберігатиметься найближчими десятиліттями. ФП та пов’язані з нею ускладнення спричиняють значний економічний тягар та збільшення використання ресурсів охорони здоров’я. Неклапанна фібриляція передсердь (нФП) — це форма ФП, що виникає без ревматичного ураження клапанів серця. Вона є найпоширенішим типом ФП і потужним незалежним предиктором розвитку інсульту. Десятиліття тому стандартом профілактики інсульту в пацієнтів із нФП вважалися антагоністи вітаміну К, зокрема варфарин. Наразі ж прямі оральні антикоагулянти (ПОАК) — апіксабан, дабігатран, едоксабан та ривароксабан — є стандартом лікування для запобігання інсульту при нФП. ПОАК демонструють подібну або навіть кращу ефективність і профіль безпеки порівняно з варфарином, а також є зручнішими у застосуванні для пацієнтів. У цьому контексті S. Deitelzweig та співавт. провели дослідження з метою оцінити клінічні результати у пацієнтів із нФП, які продовжили терапію апіксабаном або ривароксабаном чи їх перевели на один із цих препаратів. Отримані результати опубліковані у виданні Journal of Clinical Medicine (2024; 13 (4), 1073).
Місце протеолітичної ензимотерапії у практиці лікаря-інтерніста
Гострі та хронічні запальні процеси – найрозповсюдженіші патологічні стани людини. Запалення – місцева пристосувальна реакція організму у відповідь на ушкодження
Алергічний риніт і синдром дефіциту уваги з гіперактивністю: алгоритм взаємозв’язку коморбідних станів
Думка фахівця
18 вересня, 2025
За матеріалами Національного міждисциплінарного медичного практикуму «Алгоритм»
Застосування сукральфату в хірургічній проктології у світлі настанов PROSPECT
Гемороїдальна хвороба – одна з найпоширеніших проктологічних патологій, що може супроводжуватися дискомфортом, болем, свербежем і ректальною кровотечею. Хірургічні втручання в аноректальній зоні нерідко супроводжуються вираженим больовим синдромом, зумовленим травматизацією тканин і розвитком запальної реакції у ділянці операційного поля. Тому в післяопераційний період важливим чинником є прискорення епітелізації рани, отже, очевидною є потреба в застосуванні препаратів із репаративними властивостями, які сприяють швидшому відновленню слизової, знижують подразнення нервових закінчень і завдяки цьому опосредковано можуть мати непрямий аналгетичний вплив.
Дослідження ефектів застосування респіраторно-кишкового пробіотика Бактобліс + Лакто в пацієнтів із гострим тонзилітом
Клінічне дослідження
17 вересня, 2025
Дослідження мікробіологічних патернів різних локусів людського тіла набуло широкого поширення останніми роками. Оскільки розуміння складу нормальної мікробіоти є ключовим для її корекції у разі дисбіотичних порушень, що зумовлюють розвиток запальних бактеріальних захворювань, важливо враховувати наслідки антибактеріальної терапії.
Ніс під захистом: промивання сольовим розчином – ключ до полегшення симптомів ГРВІ
Ураження верхніх дихальних шляхів при гострих респіраторних вірусних інфекціях (ГРВІ) залишається однією із провідних причин тимчасової непрацездатності, істотно впливаючи на якість життя та повсякденну активність пацієнтів. Залежно від вірусного навантаження та індивідуальної реактивності організму перебіг захворювання може варіюватися – від помірного дискомфорту до вираженого погіршення загального стану. Найчастішими симптомами ГРВІ є закладеність носа, ринорея, чхання, які не лише спричиняють значний дискомфорт, а й створюють умови для приєднання вторинної бактеріальної інфекції та розвитку ускладнень. Саме тому важливу роль відіграє своєчасне та правильне застосування засобів, що полегшують ці прояви і підтримують функціональний стан слизової оболонки носа. Одним із таких засобів є промивання носа ізотонічним сольовим розчином, що забезпечує м’яке й ефективне очищення носової порожнини.
