Сьогодні загальновідомо, що збалансоване й адекватне за калорійністю харчування є повноцінним способом забезпечення організму енергією та харчовими речовинами. Водночас у разі виникнення низки фізіологічних і клінічних ситуацій потреба в харчових речовинах не може бути компенсована лише за рахунок дієти. За таких умов обґрунтованим є застосування дієтичних добавок (ДД), які містять метаболічно активні сполуки.

Щоб перетворити ідеї на комерційно успішні продукти, необхідна колаборація науковців, дослідників, винахідників, підприємців. Лише за умови налагодження стійких партнерських зв’язків між зацікавленими сторонами та їхньої плідної співпраці креативні концепти мають шанс стати реальними проєктами. Об’єднати зусилля науковців і бізнесу, щоб зробити українців здоровішими, вдалося в межах програми Lab2Market MedTech, започаткованої УКРНОІВІ – ​Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій, який підтримує дослідження, розробку, комерціалізацію об’єктів права інтелектуальної власності та трансфер технологій, а також заохочує інвестиції в економіку України та створення робочих місць.

Попри багаторічну історію клінічного застосування ацетилсаліцилової кислоти (АСК), її роль у профілактиці серцево-судинних подій залишається предметом активної дискусії. Особливо це стосується первинної профілактики, де нещодавні рекомендації, зокрема US Preventive Services Task Force (2022) та ESC (2021), звузили показання до призначення препарату через неоптимальний профіль користі в загальній популяції на фоні зростання ризику кровотеч [1, 2].

Основні положення наукової заяви Американської асоціації серця

За матеріалами науково-практичної конференції «Мультидисциплінарний підхід до проблемних питань неврології та психіатрії: нові стратегії лікування, актуальні проблеми, клінічні випадки та їх аналіз»

Запалення є ключовою ланкою патофізіології більшості больових синдромів – ​від гострих ушкоджень до хронічних дегенеративних процесів [1]. Тому вибір знеболювального засобу в клінічній практиці поряд із купіюванням болю передбачає ефективний контроль запальної відповіді. Кеторолак – ​представник нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) із потужною аналгезивною та протизапальною активністю, яка за інтенсивністю може наближатися до тієї, що забезпечують кортикостероїди, проте без характерного для останніх спектра небажаних ефектів [2, 3]. Клінічні та експериментальні дослідження показують, що кеторолак знижує рівні прозапальних медіаторів, зокрема простагландинів і глутамату, впливаючи як на периферичну, так і на центральну ланку болю. Завдяки цьому він не лише швидко зменшує інтенсивність болю, а й перешкоджає формуванню та підтриманню запального каскаду. Водночас дані доклінічних моделей свідчать про потенційні хондропротекторні властивості кеторолаку за рахунок пригнічення інтерлейкіну‑1 – ​одного з ключових факторів деградації хряща. Наразі кеторолак доступний у формі таблеток та розчину для ін’єкцій, що дозволяє адаптувати терапію до клінічної ситуації – ​від гострого болю до тривалішого протизапального контролю. У цій статті ми розглянемо особливості протизапальної дії кеторолаку, зокрема в контексті його застосування в ортопедії, ревматології та терапії больових синдромів, а також порівняємо його за ефективністю з альтернативними стратегіями.

Периферичні нейропатії – ​це гетерогенна група захворювань, що супроводжуються порушенням функцій периферичних нервів і нерідко значно впливають на якість життя пацієнтів. Попри різноманіття етіологічних чинників (діабет, інфекції, травми, токсини, дефіцитні стани), на молекулярному рівні більшість нейропатій об’єднує спільна риса – ​метаболічна дезорганізація нейрона та порушення його регенераційної здатності (Hanewinckel R. et al., 2016; Chen X. et al., 2024). У цьому контексті особливу цінність становлять нейротропні вітаміни групи B – ​тіамін (B 1), піридоксин (B 6) і ціанокобаламін (B 12). Їхня роль давно виходить за межі «вітамінної підтримки»: сьогодні ці сполуки розглядаються як активні учасники процесів нейропротекції, відновлення аксонів і формування нейрональних відростків (Baltrusch S., 2021). Нові дослідження зосереджують увагу не лише на клінічних ефектах, а й на тому, як ці вітаміни діють на клітинному рівні. Зокрема, експериментальна робота, нещодавно опублікована в журналі In Vitro Cellular & Developmental Biology, показала переконливі результати щодо стимуляції росту нейрональних відростків під впливом вітамінів B 1, B 6 і B 12, особливо за використання їхньої комбінації (Rayner M.L.D. et al., 2025).

За матеріалами науково-практичної конференції «Втілення наукових здобутків терапевтичної школи Л.Т. Малої у клінічну практику»

Літо 2025 обіцяє стати непростим кліматичним випробуванням, особливо для метеочутливих людей. За прогнозами метеоекспертів, середня температура в Україні цього літа буде на 1-1,5 °C вищою за норму. Крім того, очікується збільшення кількості гроз, опадів і небезпечних атмосферних явищ – ​від граду до локальних смерчів. Уже наприкінці травня спостерігалися різкі перепади температури – ​від прохолоди, зумовленої вторгненням арктичного повітря, до спекотних днів, коли стовпчики термометрів стрімко рухалися шкалою вгору [1, 2]. Такі погодні коливання створюють серйозне навантаження на організм. Метеочутливість – ​це не лише реакція на зміну атмосферного тиску чи дощ, а й відповідь на спеку, особливо за супутніх підвищеної вологості та нестабільних кліматичних чинників [3]. Теплова адаптація є складним фізіологічним процесом, який за певних умов дає збої: виникає тепловий стрес, що негативно проявляється з боку серцево-судинної, нервової, когнітивної систем [4]. Для лікаря важливо вчасно розпізнати ці стани, адже за правильної терапевтичної тактики можна не лише зменшити симптоматику, а й запобігти серйозним ускладненням. У цій статті розглянемо, як саме спека впливає на організм метеочутливої людини і яким має бути комплексний підхід до підтримки таких пацієнтів у літній сезон.

За матеріалами міждисциплінарної онлайн-дискусії «Стрес. Тривога. Психоемоційне здоров’я»

Протягом трьох днів – ​з 20 по 22 травня – ​Львів став центром медичних інновацій та професійного обміну спеціалістів з усієї України. У ці дні столиця Галичини приймала учасників і гостей 29-ї медичної виставки «ГалМед» та Львівського медичного форму.

Тривожність і безсоння – ​поширені розлади, які уражають ≈4 і 10% населення відповідно. В пацієнтів із цими станами спостерігається порушена мозкова активність, що свідчить про спільні механізми їхнього розвитку. Пропонуємо до уваги читачів огляд статті C. Jiang і співавт. (2025) From the gut to the brain, mechanisms & clinical applications of γ-aminobutyric acid (GABA) on the treatment of anxiety & insomnia, де розкриваються нейронні механізми розвитку тривожності та безсоння, шляхи транспорту ГАМК із кишечнику до мозку, а також потенціал препаратів ГАМК у лікуванні тривожності й безсоння.