Головна Статті

 
 
 
Як ефективно поліпшити стан пацієнта з гострим риносинуситом?
Думка фахівця

5 березня, 2025

За матеріалами майстер-класу «Академія сімейного лікаря. Дискусія: розбір клінічних випадків, відповіді на запитання»
Цинабсин: відчутний внесок в арсенал засобів лікування риносинуситу
Огляд

4 березня, 2025

Риносинусит (РС) - частий супутник респіраторних інфекцій, який негативно впливає на якість життя, знижує працездатність, чинить навантаження на систему охорони здоров’я (Fokkens et al., 2020).
Роль колхіцину в контролі серцево-судинних захворювань
Огляд

3 березня, 2025

Колхіцин традиційно використовується в межах терапії першої лінії за таких захворювань, як подагра та сімейна середземноморська лихоманка. Проте останнім часом препарат привертає все більшу увагу завдяки потенційним перевагам у лікуванні серцево-судинних захворювань (ССЗ).
Хронічний коронарний синдром: аспекти антиангінальної терапії відповідно до сучасних рекомендацій та доказової бази
Огляд

3 березня, 2025

У пацієнтів із хронічним коронарним синдромом (ХКС) важливо досягти оптимального контролю симптомів, щоб вони могли повернутися до активного життя. Без належної терапії патологія прогресує, і ризик виникнення серцево-судинних ускладнень зростає.
Переваги статинів у пацієнтів із діабетичною дисліпідемією для профілактики серцево-судинних подій на основі рекомендацій
Огляд

3 березня, 2025

Цукровий діабет (ЦД) представляє одну із ключових проблем у сфері охорони здоров’я в світі. На тлі цієї патології ймовірність розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) є вдвічі вищою. Своєю чергою дисліпідемія – ​один із провідних факторів серцево-судинного (СС) ризику, що посилює тягар захворюваності серед пацієнтів із коморбідностями.
Місце інгібіторів АПФ та блокаторів кальцієвих каналів в оновленій настанові ESC (2024) щодо лікування артеріальної гіпертензії
Клінічні рекомендації

3 березня, 2025

Артеріальна гіпертензія (АГ) є ​важливою глобальною медичною проблемою, оскільки являє собою один із ключових чинників ризику серцево-судинних захворювань і смерті. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), АГ уражає приблизно 1,4 млрд людей у світі, при цьому значна частка осіб не підозрює, що має проблеми з артеріальним тиском (АТ).
Періопераційне лікування болю в дорослих: міждисциплінарна консенсусна настанова Асоціації анестезіологів і Британського товариства болю
Клінічні рекомендації

28 лютого, 2025

Майже половина дорослих пацієнтів, які перенесли оперативне втручання, відчувають помірний або сильний післяопераційний біль. Недостатнє знеболення перешкоджає післяопераційному відновленню та функціонуванню пацієнта і може бути пов’язане з несприятливими коротко- та довгостроковими наслідками. Ця міждисциплінарна консенсусна настанова містить принципи, які можуть сприяти одужанню та відновленню функції і яких повинні дотримуватися медичні працівники, лікувальні заклади та пацієнти протягом усього періопераційного періоду. Експерти провели цілеспрямований огляд літератури з подальшим аналізом за чотирьохетапним модифікованим методом Дельфі з метою формулювання рекомендацій для установ й окремих осіб. Розроблені рекомендації охоплюють увесь періопераційний період, включаючи догоспітальний етап, госпіталізацію, інтраопераційний період, перебування у відділенні інтенсивної терапії, а також виписку зі стаціонару та подальше спостереження. Крім того, автори настанови надали загальні принципи періопераційного лікування болю, які мають бути враховані клініцистами протягом усього періопераційного періоду, у тому числі: оцінка болю для сприяння відновленню; використання мультимодальної аналгезії (ММА), включаючи регіонарну анестезію; нефармакологічні стратегії; безпечне використання опіоїдів; використання протоколів і навчання персоналу нагляду за пацієнтами з післяопераційним болем.
Міжнародні консенсусні рекомендації щодо застосування пролонгованих інфузій β-лактамних антибіотиків
Клінічні рекомендації

28 лютого, 2025

Схвалено Американським коледжем клінічної фармації, Британським товариством антимікробної хіміотерапії, Фондом муковісцидозу, Європейським товариством клінічної мікробіології та інфекційних хвороб, Американським товариством інфекційних хвороб, Товариством медицини критичних станів і  Товариством фармацевтів, які спеціалізуються на інфекційних хворобах
Оновлення клінічної практики Американської гастроентерологічної асоціації щодо використання вазоактивних препаратів і внутрішньовенного альбуміну при цирозі печінки: огляд експертів
Клінічне дослідження

28 лютого, 2025

Цироз є основною причиною захворюваності та смертності у Сполучених Штатах і в усьому світі. Виділяють три стадії цирозу: компенсовану, субкомпенсовану та декомпенсовану, середня виживаність для кожної з яких становить відповідно понад 15 років, 2 роки та 9 місяців. Із кожною стадією спостерігається прогресуюче погіршення портальної гіпертензії та розвиток вазодилатаційного гіпердинамічного стану кровообігу, що призводить до прогресивного зменшення ефективного об’єму артеріальної крові та ниркової перфузії. Цей експертний огляд був проведений на замовлення та схвалений Комітетом з оновлення клінічної практики Інституту Американської гастроентерологічної асоціації (AGA) та Правлінням AGA з метою надання актуального керівництва щодо теми, яка має велике клінічне значення
Практична настанова Європейської асоціації клінічного харчування та метаболізму (ESPEN): клінічне харчування у відділенні інтенсивної терапії
Клінічні рекомендації

28 лютого, 2025

ESPEN опублікувала рекомендації щодо нутритивної підтримки у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) із приводу ентерального харчування (ЕХ) у 2006 році та положення щодо парентерального харчування (ПХ) у 2009 році (Kreymann K.G. et al., 2006; Singer P. et al., 2009). Відтоді методологія ESPEN була вдосконалена до «рівня рекомендацій S3» (Bischoff S.C. et al., 2015), у результаті чого розроблені суворі, засновані на доказах і консенсусі рекомендації (Singer P. et al., 2019). У цій оновленій настанові 2023 року розглянуті питання часу, способу, дози та складу нутритивної підтримки у ВІТ, а також надані рекомендації, які враховують, що гострі метаболічні порушення, а також тривалий дефіцит енергії та білків відіграють важливу роль у результатах лікування пацієнтів ВІТ.