Сучасний погляд на хворобу малих судин
Огляд подій
19 квітня, 2025
У січні 2025 р. відбувся майстер-клас «Інсульт: сучасні методи та оптимальні стратегії лікування» в онлайн-форматі. В межах заходу завідувачка кафедри неврології, психіатрії та фізичної реабілітації ПВНЗ «Київський медичний університет», д.мед.н., професорка, головна наукова співробітниця Центру інноваційних медичних технологій НАН України Оксана Олегівна Копчак розповіла про поширеність, фактори ризику, особливості перебігу й терапії хвороби малих судин головного мозку (ХМСГМ).
Нові стратегії лікування хворих із черепно-мозковою травмою
На сьогодні підхід до черепно-мозкової травми (ЧМТ) змінився разом із досягненнями медичної науки та застосуванням доказової медицини. За останні 20 років різними організаціями було розроблено та оновлено понад 30 рекомендацій щодо тактики ведення таких хворих [1, 2]. ЧМТ залишається однією з основних причин інвалідності та смерті в усьому світі. Пацієнти із тяжкою формою мають вищий ризик вторинної травми головного мозку та наслідків, пов’язаних з інвалідністю, вегетативним станом і смертністю.
Злоякісний нейролептичний синдром: клінічна картина, методи діагностики та лікування
Злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС) – це рідкісний неврологічний розлад, який характеризується розвитком непередбачуваних ускладнень після застосування препаратів, що блокують дофамін, особливо антипсихотиків. ЗНС проявляється підвищенням температури тіла, м’язовою ригідністю та дисфункцією вегетативної нервової системи (ВНС). Лікування ЗНС базується на емпіричних підходах, які включають використання міорелаксантів і ретельний моніторинг стану пацієнта, зазвичай у відділенні інтенсивної терапії. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті E.F.M. Wijdicks та A. H. Ropper «Neuroleptic Malignant Syndrome», опублікованої у виданні New England Journal of Medicine (2024; 391: 1130‑1138), в якій представлені методи діагностики, зокрема диференційної, та лікування ЗНС.
Оптимізація лікувального підходу при вертеброгенній радикулопатії
Огляд подій
19 квітня, 2025
За матеріалами науково-практичної конференції «Зимова школа НЕПіКа»
(6‑8 лютого 2025 року)
Невідкладне фармакологічне лікування пацієнтів із мігренню
Клінічні рекомендації
19 квітня, 2025
Якою є максимальна кількість днів, протягом яких можна застосовувати ліки для невідкладної допомоги без підвищеного ризику розвитку АГБ?
Вплив хронічного стресу на когнітивні функції: як поліпшити пам’ять та концентрацію уваги в сучасному ритмі життя?
У сучасному світі інформаційне навантаження та стрес стали щоденними супутниками кожної людини. Це призводить до збільшення скарг на погіршення пам’яті, зниження концентрації уваги та розумову втому. Хронічний стрес спричиняє надмірне вироблення кортизолу, що негативно впливає на нейропластичність мозку, порушує передачу нервових імпульсів та знижує когнітивні здібності. Ключовим завданням лікарів і фармацевтів є вчасне виявлення проблеми й запровадження комплексної підтримки, що включає корекцію способу життя та застосування безпечних ноотропів на рослинній основі.
Ефективність нейромодуляції та мультивітамінної терапії при черепно-мозковій травмі та розладах психіки
Клінічне дослідження
19 квітня, 2025
Останніми роками в науковій літературі все більше обговорюється питання: чи доцільно застосовувати нейромодуляцію при легкій черепно-мозковій травмі (ЧМТ) як монотерапії або ж у комбінації з фармакологічним лікуванням. За даними Міжнародного товариства нейромодуляції (INS), процес активації в різних відділах центральної, периферичної та вегетативної нервових систем здійснюється за допомогою різних пристроїв (зокрема, імплантованих). Неінвазивні методи включають транскраніальну електро- та магнітостимуляцію, а також фармакологічну нейромодуляцію. Розглянемо результати дослідження, присвяченого ефекту транскраніальної електростимуляції (ТЕС) у поєднанні з мультивітамінною терапією препаратом Синдрекс® (Farmak).
Судинна деменція: сучасні аспекти етіології, патогенезу, діагностики, профілактики та лікування
Думка фахівця
19 квітня, 2025
Чергова науково-практична конференція «Зимова школа НЕПІКа», що відбулася 6‑8 лютого 2025 року, традиційно була присвячена актуальним напрямам неврології, ендокринології, психіатрії та кардіології. Про сучасні аспекти етіології, патогенезу, діагностики, профілактики та лікування судинної деменції (СД) розповів д.мед.н., професор Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Запорізького державного медико-фармацевтичного університету Олег Анатолійович Левада.
Синдром обструктивного апное сну як фактор ризику когнітивних розладів
Думка фахівця
19 квітня, 2025
Близько 40% випадків деменції пов’язано із потенційно модифікованими факторами ризику, як-то цукровий діабет, артеріальна гіпертензія (АГ), ожиріння, відсутність фізичної активності, депресія, куріння, низький рівень освіти й соціальних контактів, зниження слуху, надмірне вживання алкоголю та забруднене повітря [1]. Останніми роками підвищену увагу приділяють виявленню нових зворотних чинників ризику когнітивних розладів (КР). У цьому контексті розглядаються розлади сну, зокрема синдром обструктивного апное сну (СОАС). У численних клінічних та експериментальних дослідженнях підтверджено двонаправлений зв’язок порушень сну та КР. З одного боку, проблеми зі сном підвищують ризик розвитку КР, з іншого – можуть бути ранніми проявами нейродегенеративних захворювань. Висока поширеність розладів сну в літніх осіб підкреслює важливість їх врахування як фактора ризику КР у цієї категорії пацієнтів [2].
Оновлення в лікуванні генералізованого тривожного і посттравматичного стресового розладів
Огляд подій
19 квітня, 2025
Вивчення психічного добробуту українців в умовах сьогодення набуває особливого значення. У лютому 2025 р. відбувся майстер-клас «Психічний добробут у надзвичайних ситуаціях: сучасні методи допомоги». В межах заходу розглядалася важливість надання психосоціальної допомоги, спрямованої на збереження психічного здоров’я, недопущення загострення хвороб і перетворення їх на хронічні форми, відновлення та підтримання функціонування пацієнтів у різних сферах життя. Про деякі оновлення в лікуванні генералізованого тривожного (ГТР) і посттравматичного стресового розладів (ПТСР) розповів Михайло Михайлович Орос, д.мед.н., професор, завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Фармакокінетичний профіль оланзапіну: огляд сучасної літератури
На сьогодні оланзапін є одним із найчастіше використовуваних антипсихотичних засобів, фармакокінетичні властивості якого широко вивчалися в межах багатьох досліджень. Попри те, що оланзапін застосовується у клінічній психіатрії протягом десятиліть, залишаються питання щодо користі терапевтичного моніторингу препарату, кінетичних характеристик при використанні в окремих групах пацієнтів або за різних захворювань, призначення високих доз, медикаментозних взаємодій тощо. У статті P. Kolli et al. «Olanzapine pharmacokinetics: a clinical review of current insights and remaining questions» на основі даних сучасної наукової літератури розглянуто клінічно значущі аспекти фармакокінетики оланзапіну і потенційні теми для майбутніх досліджень. Пропонуємо до вашої уваги ключові положення огляду, опублікованого у виданні Pharmacogenomics and Personalized Medicine (2023; 16: 1097‑1108).
Пацієнт з артралгіями в колінних суглобах: як обрати лікування?
Думка фахівця
18 квітня, 2025
За матеріалами навчального циклу «Академія сімейного лікаря» (11‑12 березня 2025 року)
