Оновлені рекомендації щодо менеджменту пацієнтів із підвищеним артеріальним тиском та гіпертонією
Клінічні рекомендації
10 грудня, 2024
Стійке підвищення артеріального тиску (АТ) є ознакою артеріальної гіпертензії (АГ), що являє собою найважливіший модифікований фактор ризику серцево-судинної (СС) захворюваності та смертності, а також смерті від будь-яких причин в усьому світі. Цьогоріч Європейське товариство кардіологів (ESC, 2024) розробило настанову щодо ведення пацієнтів із підвищеним АТ та АГ, яка є оновленою версією рекомендацій ESC / Європейського товариства з гіпертензії (ESH) 2018 р. Документ базується на попередніх рекомендаціях та містить нові положення на основі поточних даних. Рекомендації покликані допомогти клініцистам у виборі найкращих діагностичних і терапевтичних стратегій для окремих пацієнтів із підвищеним АТ та АГ. Пропонуємо до вашої уваги огляд основних положень настанови.
Основні аспекти менеджменту пацієнтів із фібриляцією передсердь
Фібриляція передсердь (ФП) – одне із найпоширеніших порушень серцевого ритму. Навантаження на систему охорони здоров’я в усьому світі, зумовлене ФП, продовжує зростати. ФП може супроводжуватися різними проявами й симптомами, що погіршують якість життя пацієнтів.
Хронічні коронарні синдроми: огляд нової настанови Європейського товариства кардіологів
Клінічні рекомендації
10 грудня, 2024
У 2019 р. Європейське товариство кардіологів (ESC) видало настанову з діагностики та лікування пацієнтів із хронічними коронарними синдромами. В ній було введено термін «хронічні коронарні синдроми» (ХКС) на позначення клінічних проявів ішемічної хвороби серця (ІХС) у стабільні періоди, передусім такі, що передують гострому коронарному синдрому (ГКС) або слідують за ним.
Головний біль під час вагітності та в післяпологовому періоді
Клінічні рекомендації
7 грудня, 2024
Клінічні настанови Американської колегії акушерів і гінекологів
Полігенний ризик, ацетилсаліцилова кислота і первинна профілактика ішемічної хвороби серця
Ацетилсаліцилова кислота (АСК) є одним із найпоширеніших засобів для зменшення кількості атеротромботичних серцево-судинних захворювань (ССЗ) у рамках вторинної профілактики. Однак ефективність АСК у контексті первинної профілактики має меншу доказову базу через нижчу частоту кардіоваскулярних подій та утруднене балансування користі й ризику кровотечі.
Розширення терапевтичного ландшафту: езетиміб як нестатинова терапія дисліпідемії
Езетиміб – інгібітор усмоктування холестерину, що являє собою потенційну нестатинову терапію для оптимізації лікування дисліпідемії. Проведені клінічні дослідження показали, що комбінація статин + езетиміб перевершує монотерапію статинами з погляду досягнення цільових показників холестерину ліпопротеїнів низької щільності в пацієнтів з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями (АССЗ) або високим ризиком їх розвитку. Крім того, в езетимібу виявлено додаткові позитивні ефекти на склад бляшок, запалення та вуглеводний метаболізм, які можуть мати важливе клінічне значення.
Дефіцит заліза без розвитку анемії: як діагностувати та скорегувати?
Загальна слабкість та хронічна втома разом із когнітивною загальмованістю і кволістю є одними з найрозповсюдженіших скарг, що потребують звернення до лікаря. За таких неспецифічних симптомів доцільним є проведення додаткового обстеження та виключення значної кількості захворювань, у т. ч. залізодефіцитної анемії (ЗДА). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 30% жінок віком 15-49 років, 37% вагітних страждають через анемію, домінувальною причиною якої є дефіцит заліза [2]. Ще частіше зустрічається такий стан, як залізодефіцит (ЗД) без анемії [5], частота виникнення якого майже вдвічі більше, ніж ЗДА [1]. Згідно зі статистичними прогнозами, в усьому світі зберігатиметься висока розповсюдженість ЗД майже до 2050 р., особливо в регіонах із низьким соціально-демографічним індексом [9].
Сон як засіб лікування та профілактики: роль циркадіанних ритмів для збереження здоров’я
Сон або період відпочинку необхідний кожному живому організму. Люди проводять уві сні ≈⅓ свого життя. Тривалість і якість сну безпосередньо впливають на психічний та фізичний добробут, працездатність, стійкість до стресу. Розуміючи циркадіанні ритми та їхній глибокий вплив на сон, можемо зробити дієві кроки для покращення нашого здоров’я.
Мультидисциплінарний підхід у лікуванні та реабілітації пацієнтів із контузіями
Думка фахівця
7 грудня, 2024
За матеріалами науково-практичного симпозіуму «Мультидисциплінарний підхід як ефективна парадигма надання психіатричної, неврологічної та наркологічної допомоги під час війни»
Деквалінію хлорид у лікуванні вульвовагінальних інфекцій: систематичний огляд і метааналіз
Вагініт, який є частим патологічним станом у жінок фертильного віку, – причина ≈50% амбулаторних консультацій гінеколога. Типовими симптомами вагініту є свербіж вульвовагінальної ділянки, виділення, подразнення, диспареунія та неприємний запах. Зазвичай ці симптоми – наслідок вульвовагінального кандидозу (ВВК), бактерійного вагінозу (БВ), десквамативного запального вагініту / аеробного вагініту (ДЗВ/АВ) і трихомоніазу. Встановлення точного етіологічного діагнозу вульвовагінальної інфекції потребує спеціального обладнання та навченого персоналу, що рідко доступно на первинній ланці медичної допомоги.
Можливості сучасної контрацепції
Думка фахівця
7 грудня, 2024
3-4 жовтня в Ужгороді відбулися щорічний пленум ГО «Асоціація акушерів-гінекологів України» та науково-практична конференція з міжнародною участю «Акушерство, гінекологія, репродуктологія: сьогодення та перспективи» – потужний науково-освітній захід, який щороку збирає >1000 учасників зі всієї України. Під час конференції було розглянуто сучасні проблемні питання акушерства та гінекології, особливості ведення пацієнток з екстрагенітальною патологією, досягнення і проблеми репродуктології та інші важливі теми. Одна з доповідей, яку представила професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ), експерт з питань репродуктивного здоров’я, доктор медичних наук Надія Яківна Жилка, стосувалася можливостей сучасної контрацепції.
Імуномодуляторні ефекти фторхінолонів при позалікарняній пневмонії
Позалікарняна пневмонія (ПЛП), яка є однією з найпоширеніших інфекційних хвороб, робить значний внесок у загальносвітову захворюваність та смертність (Rider A., Frazee B., 2018; Alshammari M. et al., 2023). Патогени, що спричиняють ПЛП, розподіляються на типові та атипові. До типових патогенів належать грампозитивні (Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus, Haemophilus influenzae, стрептококи групи А, анаероби) та грамнегативні (Klebsiella pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Acinetobacter baumannii тощо) мікроорганізми, а до атипових – Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, віруси грипу A і B, коронавірус гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV‑2) й інші респіраторні віруси (Regunath H., Oba Y., 2022; Cilloniz C. et al., 2019; Kishimbo P. et al., 2020). Частим феноменом за респіраторних інфекцій вірусного генезу є коінфекція бактеріями, яку також називають суперінфекцією. Суперінфекція значно підвищує показники захворюваності та смертності (Morris D.E. et al., 2017; Wang H. et al., 2018).
