Головна Статті

 
 
 
Менеджмент гострого та хронічного болю у пацієнтів урологічного профілю
Клінічні рекомендації

19 березня, 2025

Ефективне знеболення є важливою складовою періопераційного процесу, що впливає на передопераційне обстеження, задоволеність пацієнтів та післяопераційні результати. Гострий і хронічний біль може призводити до післяопераційних ускладнень, тому координація між урологами та анестезіологами є критично важливою для поліпшення результатів лікування. Управління гост­рим і хронічним болем у пацієнтів урологічного профілю вимагає розуміння профілактичних і мультимодальних методів аналгезії, внутрішньоопераційних анестезіологічних підходів та післяопераційного нагляду. Хоча спектр урологічних процедур і больових синдромів є широким, кожен випадок вимагає індивідуального підходу до знеболення. У цьому огляді розглянуто менеджмент гострого і хронічного болю у різнопланових урологічних пацієнтів та надано рекомендації щодо терапевтичних підходів з точки зору уролога й анестезіолога.
Уромуне®-МВ140: ефективна імунологічна стратегія профілактики рецидивуючих інфекцій сечовивідних шляхів
Клінічні рекомендації

19 березня, 2025

Рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів (рІСШ) є поширеною клінічною пробле­мою, яка значно знижує якість життя пацієнтів, негативно ­впливаючи на соціальну сферу життєдіяльності та перешкоджаючи звичній активності. Призначення багаторазових курсів антибіотиків з метою запобігання повторним епізодам ІСШ ускладнює глобальний тягар антибіотикорезистентності, що вимагає впровадження інноваційних неантибіотичних стратегій. Сублінгвальна бактеріальна вакцина MV140 є одним із найбільш вивчених засобів імуноактивної профілактики, клінічна ефективність та безпека якої були доведені в ході численних досліджень.
Переваги фіксованої комбінації раміприлу/амлодипіну в пацієнтів із гіпертензією та діабетом: субаналіз дослідження RAMONA
Огляд

15 березня, 2025

Восени 2024 року до медичної практики увійшов оновлений уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гіпертонічна хвороба (артеріальна гіпертензія)» (наказ Міністерства охорони здоров’я України № 1581 від 12 вересня 2024 року). Положення УКПМД розроблено з урахуванням сучасних міжнародних рекомендацій, відображених у настанові Європейського товариства гіпертензії (2023). Первинною метою лікування для більшості пацієнтів з АГ є досягнення артеріального тиску (АТ) <140/80 мм рт. ст. При хорошій переносимості рекомендована інтенсифікація терапії з досягненням АТ у діапазоні 120-130/70-80 мм рт. ст. Для пацієнтів із цукровим діабетом цільовий АТ становить 130/80 мм рт. ст. Лікування більшості хворих з АГ рекомендовано розпочинати з подвійної комбінації у складі інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) або блокатора рецепторів ангіотензину ІІ (БРА) + блокатор кальцієвих каналів (БКК) чи тіазидний діуретик. Вибір зазначених комбінацій обґрунтований найбільшою доказовою базою їхньої ефективності та переносимості в пацієнтів з АГ і різними коморбідними станами.
Магній: користь для здоров’я та наслідки дефіциту при COVID‑19
Огляд

15 березня, 2025

Безліч оглядів, експериментальних досліджень і дані спостережень за людьми свідчать про те, що дефіцит магнію (Mg) може зумовлювати розвиток багатьох захворювань. Висновки ґрунтовних оглядів підтверджують важливість належного рівня Mg в організмі, проте важливість належного споживання Mg для збереження здоров’я людини досі залишається недооціненою. Недостатній рівень Mg може спричинити низку розладів, включаючи м’язові судоми, втому та серцево-судинні захворювання (ССЗ). Саме тому лікарям важливо розуміти можливі причини і наслідки недостатнього надходження Mg в організм для своїх пацієнтів і контролювати використання лікарських засобів, що зумовлюють гіпомагніємію. Дотримання рекомендацій з оптимального споживання Mg забезпечує адекватний рівень та зменшує ризик дефіциту цього елементу [1]. За допомогою доступних добавок Mg можна запобігти розвитку багатьох хвороб або уповільнити їхній перебіг [13].
Принципи використання жарознижувальних засобів у пацієнтів різного віку
Огляд

15 березня, 2025

Автори:
Гарячка – ​це стан організму, який характеризується високою температурою тіла (>38 °C), що визначається при проведенні вимірювання термометром у пахвовій ділянці. Гарячка відрізняється від гіпертермії принципово іншим механізмом розвитку. З погляду сучасної української мови термін «лихоманка» не слід використовувати в професійній медичній термінології. Необхідно послуговуватися саме терміном «гарячка», оскільки лихоманка є патофізіологічним механізмом, який допомагає організму боротися насамперед з інфекцією. При гарячці температура тіла перевищує норму. Зазвичай це означає, що в організмі відбуваються аномальні процеси. Фізичні вправи, спекотна погода та звичайне щеплення також можуть спричинити підвищення температури тіла.
Антигістамінні препарати проти COVID‑19 та ГРВІ: вигадка чи реальність?
Огляд

15 березня, 2025

Автори:
Незважаючи на завершення пандемії COVID‑19, грип, інші гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) залишаються актуальною проблемою як для локальних, так і для глобальної системи охорони здоров’я. Широке розповсюдження, складність перебігу, стійкість до деяких противірусних засобів / антибіотиків асоціюються зі збільшенням глобального тягаря хвороб [19]. Аналіз глобального, регіонального та національного тягаря інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів дозволив експертам знову прогнозувати зростання показників захворюваності й поширення респіраторних вірусних інфекцій (РВІ) протягом 2022-2050 рр., особливо в когорті осіб літнього віку [18]. Ці статистичні висновки підкреслюють необхідність оптимізації та покращення схем профілактики й лікування COVID‑19, грипу і ГРВІ.
Менінгококемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги
Огляд

15 березня, 2025

За матеріалами науково-практичної конференції «СіМед 2024/2 «Медицина 360°: інновації та передові практики в первинній допомозі»
Біліарний сладж і мікролітіаз: чому важливо відрізняти?
Огляд

15 березня, 2025

За матеріалами науково-практичної конференції «СіМед 2024/2 «Медицина 360°: інновації та передові практики в первинній допомозі»
Тенденції використання інгібіторів протонної помпи: досвід Швеції
Клінічне дослідження

15 березня, 2025

Інгібітори протонної помпи (ІПП) є одними з найбільш використовуваних лікарських засобів у всьому світі. Нещодавній систематичний огляд показав, що ≈¼ дорослих використовує ІПП. Цей показник у різних країнах коливається від 4 до 33% і з часом зростає (Shanika L.G.T. et al., 2023). ІПП контролюють кислотозалежні хвороби та якість життя багатьох людей (щонайменше в короткостроковій перспективі). Багато пацієнтів стають постійними користувачами цих засобів у режимі підтримувальної терапії. Окрім того, ІПП можуть призначатися як гастропротектори, щоб запобігти виразкам при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), кортикостероїдів, антитромботичної терапії або селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС).
Лікарські рослини при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (Частина 4)
Огляд

15 березня, 2025

В огляді зібрано матеріали щодо відомих фармакологічних властивостей, показань і протипоказань, особливостей використання лікарських рослин, що застосовуються в комплексній терапії при хворобах шлунково-кишкового тракту. Ці лікарські рослини мають велику історію використання в народній медицині, частина з них належить до фармакопейної сировини, або зареєстрована як лікарські засоби, або входить до прописів лікарських зборів, а також дієтичних добавок.