16 серпня, 2025

Комбінація прямого противірусного впливу і контролю оксидативного стресу як найкраща практика ведення пацієнтів із ГРВІ

Поєднання прямої противірусної активності та контролю оксидативного стресу є визначальним чинником у патогенетично обґрунтованому веденні пацієнтів із гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ). Сироп Флавовір^® завдяки вмісту біофлавоноїдів ефективно інгібує процеси реплікації вірусів і сприяє відновленню антиоксидантного балансу організму. Це забезпечує зниження тяжкості клінічного перебігу захворювання, прискорює процес одужання і попереджає розвиток ускладнень.

Доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри сімейної медицини ФПО та пропедевтики внутрішньої медицини Дніпровського державного медичного університету Ірина Леонідівна Височина в межах медичного форуму «Сучасні інфекційні захворювання – виклики сьогодення» представила доповідь, присвячену актуальному питанню ведення пацієнтів із ГРВІ, зокрема з урахуванням ролі оксидативного стресу в патогенезі захворювання, акцентувавши увагу на доцільності використання засобів, що поєднують пряму противірусну дію з антиоксидантною активністю.

ГРВІ належать до найпоширеніших інфекційних захворювань людини і становлять значну проблему охорони здоров'я. Респіраторні віруси характеризуються належністю до різних родин і мають різноманітну структуру та геном, також відрізняються перебігом інфекції, сприйнятливістю популяції, сезонністю циркуляції, а також способом і легкістю передачі.

Розуміння патогенезу респіраторних вірусних інфекцій має важливе значення для діагностики, визначення тактики лікування та розроблення нових терапевтичних стратегій. Сьогодні звернемо увагу на окисний гомеостаз, окисний стрес, тому що він є досить значущим аспектом патогенетичного процесу при ГРВІ.

Патогенез ГРВІ

Патогенез ГРВІ ґрунтується на декількох складниках, серед яких основну роль відіграє агресор-збудник – вірус, що може містити ДНК або РНК як генетичний матеріал. Початковим етапом розвитку інфекційного процесу є проникнення вірусу в клітину-господаря, після чого відбувається активна реплікація вірусних часток усередині ураженої клітини, що призводить до накопичення вірусного потомства. Завершальною фазою клітинного циклу інфекції є вихід новостворених вірусів із клітини, який супроводжується її повним руйнуванням і загибеллю. Поширення інфекційного процесу відбувається через послідовне ураження дедалі більшої кількості клітин організму, що забезпечує прогресування захворювання та розвиток характерної клінічної симптоматики.

Другий складник патогенезу ГРВІ представлений захисними механізмами імунної системи організму. У відповідь на вірусну інфекцію відбувається збільшення кількості клітин імунної системи, що мобілізуються для боротьби з патогеном. Активація імунного захисту супроводжується посиленням активності імунокомпетентних клітин і значним прискоренням їхнього метаболізму для забезпечення ефективної відповіді на інфекційний агент.

Інтенсифікація клітинного метаболізму призводить до активації процесів окиснення глюкози як основного енергетичного субстрату та зростання споживання кисню, яке може збільшуватися у десятки разів порівняно з нормальним рівнем, що неминуче супроводжується гіперпродукцією вільних радикалів.

Додатковим фактором оксидативного стресу стає активна секреція продуктів метаболізму арахідонової кислоти, які є потужними стимуляторами утворення вільних радикалів і оксиду азоту, що сукупно призводить до розвитку системного запального процесу.

Інтенсивна активація імунної відповіді та вірусна агресія призводять до різкого збільшення кількості вільних радикалів, що формує оксидативний стрес.

Оксидативний стрес має системний вплив на перебіг патологічних процесів при ГРВІ, а саме:

визначає ступіть клінічних проявів, тяжкість перебігу захворювання;
ймовірність розвитку ускладнень;
обумовлює наслідки захворювання.

Окислювальний стрес у патогенезі ГРВІ

Окислювальний стрес – неспецифічний патологічний стан, який відображає дисбаланс між генерацією активних форм кисню (АФК) і антиоксидантною здатністю організму.

На початку розвитку ГРВІ АФК мають здатність зменшувати інфекцію через два основні механізми: безпосередньо через окислювальне пошкодження біологічних сполук патогенів або опосередковано, за допомогою різних неокислювальних методів впливу на інфекційний процес.

АФК виробляються в інфікованих вірусом клітинах як побічні продукти метаболізму кисню, що є природною відповіддю організму на вірусну агресію. Ці реактивні молекули відіграють важливу роль у модуляції ключових клітинних процесів включно із виживанням клітин, їхньою програмованою загибеллю, процесами диференціювання, передачею внутрішньоклітинних сигналів і генерацією різноманітних факторів запалення.

Однак надмірне накопичення АФК може мати негативні наслідки, сприяючи прискоренню процесів клітинного старіння та загибелі клітин. АФК справляють значний вплив на функціонування імунної системи та тісно пов'язані з різними аспектами імунної відповіді, визначаючи баланс між захисними і патологічними процесами в організмі під час розвитку респіраторної вірусної інфекції.

Накопичення АФК та окислювальний стрес при ГРВІ впливають на захисні механізми організму, що, зі свого боку, посилює патологічні процеси при вірусних інфекціях. АФК на системному рівні:

визначають вираженість клінічних симптомів;
провокують розвиток локальної та генералізованої системної запальної відповіді;
викликають функціональні порушення у життєво важливих органах;
активують процес протеолізу у всіх органах;
ушкоджують епітеліальні клітини слизової оболонки дихального тракту;
мають антигенні властивості;
запускають аутоімунні процеси;
спричиняють бронхоконстрикцію.

Отже, при розробленні стратегії лікування пацієнтів із ГРВІ доцільно звернути увагу на застосування молекул з антиоксидантною активністю. Антиоксиданти є патогенетично обґрунтованими засобами, оскільки мають доведені властивості щодо зниження поширеності запалення, зменшення виразності клінічних симптомів та підтримки функціональної активності імунної системи. Це сприяє загальному покращенню клінічного стану пацієнтів, пришвидшенню їхнього одужання та відновленню після перенесених ГРВІ. Крім того, антиоксиданти підтримують функцію ендотелію, знижують ризик тромботичних ускладнень і пом’якшують прояви цитокінового шторму. Антиоксиданти можуть діяти синергічно зі стандартними противірусними засобами, що дає змогу ефективніше зменшувати вірусіндуковані окислювальні ушкодження. Саме тому в контексті лікування грипу та інших ГРВІ використання препаратів, які відновлюють антиоксидантний статус, є виправданим і доцільним. Це сприяє полегшенню перебігу захворювання та зменшенню ендотеліальних порушень.

Противірусні властивості флавоноїдів

У процесі визначення оптимальної стратегії ведення та підтримки пацієнтів із ГРВІ доцільно звернути увагу на перспективний клас біоактивних сполук – флавоноїди, що мають рослинне походження і характеризуються широким спектром фармакологічної активності. На сьогоднішній день в науковій літературі, зокрема за даними пошукової системи PubMed, наявні понад 111 тисяч публікацій, присвячені вивченню противірусної активності флавоноїдів. Це свідчить про значний науковий інтерес і підтверджену доказами ефективність цих сполук.

В межах противірусної активності флавоноїди демонструють різні механізми дії проти вірусів:

інгібування реплікації вірусів;
пряме зв’язування вірусу;
пригнічення основних білків вірусу;
модуляцію імунної відповіді хазяїна;
посилення клітинної резистентності та виживаності.

Флавоноїди та окислювальний стрес при ГРВІ

Крім того, флавоноїди є потужними антиоксидантами з доведеними різноманітними механізмами дії:

поглинають вільні радикали, нейтралізуючи АФК завдяки своїй здатності віддавати атоми водню або електрони;
виявляють властивості хелатування металів і пригнічують індукований металами окислювальний стрес;
інгібують активності ферментів, що генерують реактивні молекули;
відновлюють активності інших антиоксидантів, зміцнюючи загальну систему антиоксидантного захисту;
сприяють покращенню функції ендотелію дихальних шляхів та зменшенню запалення.

! Наявні біологічні ефекти флавоноїдів як універсальних молекул із доведеними антиоксидантними, протизапальними властивостями та прямими противірусними впливами обґрунтовують їхнє широке використання, зокрема при ГРВІ, що робить їх універсальними молекулами із значним терапевтичним потенціалом.

Прямий противірусний засіб – сироп Флавовір^®

Сироп Флавовір^® належить до групи засобів прямої противірусної дії. Активною речовиною препарату є протефлазід – біологічно активний комплекс, що містить біофлавоноїди рослинного походження. Завдяки унікальному механізму дії сироп Флавовір^® демонструє широкий спектр противірусної активності.

! На сьогодні існує високоякісна доказова база, яка підтверджує здатність сиропу Флавовір^® інгібувати специфічні вірусні ферменти, зокрема:

ДНК-полімерази;
РНК-полімерази;
нейрамінідази вірусу грипу;
3CL-протеази вірусу SARS-CoV‑2.

У межах доклінічних досліджень, зокрема in vitro експериментів, проведених під час пандемії COVID‑19 у провідних наукових лабораторіях Іспанії, США та Німеччини, які функціонують відповідно до міжнародних стандартів біобезпеки, було отримано переконливі докази високої специфічної противірусної активності протефлазіду щодо вірусу SARS-CoV‑2.

Окрім прямої противірусної дії, діюча речовина протефлазід, що входить до складу сиропу Флавовір^®, характеризується вираженою антиоксидантною активністю, що проявляється через декілька ключових механізмів захисту клітин від оксидативного стресу.

Фавоноїди протефлазіду здатні повністю пригнічувати генерацію супероксид-радикал-аніону, що є критично важливим для запобігання розвитку вільнорадикального пошкодження клітинних структур, захищаючи їх від потужного окислювального впливу.

Ця біологічно активна речовина ефективно блокує вільнорадикальні молекули в організмі, які індукуються пероксидом водню, та запобігає накопиченню продуктів перекисного окиснення ліпідів, які є одними з найбільш токсичних метаболітів оксидативного стресу і можуть призводити до серйозного пошкодження клітинних мембран.

Крім того, флавоноїди стимулюють синтез ферментів антиоксидантної системи та підвищують їхню активність.

Завдяки комплексному антиоксидантному впливу діюча речовина протефлазід значно підвищує антиоксидантний статус клітин організму та їхню природну стійкість до вільнорадикального стресу, що особливо важливо в умовах розвитку вірусної інфекції, коли окислювальне навантаження на клітини множинно зростає.

Показання до застосування сиропу Флавовір^®

Етіотропне лікування і профілактика ГРВІ;
етіотропне лікування та профілактика грипу, зокрема викликаного вірусами пандемічних штамів;
діти: призначають від народження.

Особливості застосування:

для лікування грипу та ГРВІ при неускладненому перебігу захворювання курс терапії триває протягом п’яти днів;
залежно від клінічного перебігу захворювання, тривалість курсу лікування може бути подовжена до двох тижнів;
у разі розвитку бактеріальних ускладнень грипу або інших ГРВІ з метою нормалізації показників функціонування імунної системи лікування може тривати протягом чотирьох тижнів і довше.

Важливо зазначити, що сироп Флавовір^® був спеціально розроблений для використання в педіатричній практиці з огляду на підвищений ризик ускладненого перебігу ГРВІ саме серед дитячого контингенту – найбільш вразливої вікової групи під час сезонних епідемій.

Отже, кластер молекул флавоноїдів є потужним складником сучасних терапевтичних засобів із доведеною прямою противірусною активністю, а також підтвердженою здатністю відновлювати антиоксидантний захист організму при ГРВІ. Сироп Флавовір^® – найкраща практика ведення пацієнтів із ГРВІ завдяки поєднанню механізмів прямої противірусної дії та контролю оксидативного стресу, які є науково обґрунтованими і підтвердженими у доклінічних і клінічних дослідженнях.

Підготувала Романа Бота

Тематичний номер «Педіатрія» № 3 (79) 2025 р.