Порушення мікробіому піхви в умовах стресу: сучасні підходи до терапії

Думка фахівця

23 квітня, 2025

Акушерство та гінекологія Запальні та дисбіотичні захворювання

Гостре питання впливу воєнного стресу на жіноче здоров’я стало центральною темою доповіді члена-­кореспондента НАМН України, президента ВГО «Асоціація гінекологів-­ендокринологів України», заступника генерального директора ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», доктора медичних наук, професора Тетяни Феофанівни Татарчук, яку вона представила на науково-­практичній конференції «Хронічний стрес сьогодення: обрані питання про здоров’я чоловіка та жінки в різні вікові періоди». У своїй презентації спікер висвітлила комплексний зв’язок між хронічним стресом, спричиненим воєнними діями, та порушеннями мікробіому піхви, окресливши сучасні підходи до діагностики та лікування цих станів

Рак грудної залози у жінок репродуктивного віку: виклики та рішення

Огляд подій

23 квітня, 2025

Акушерство та гінекологія Онкогінекологія Онкологія та гематологія Міждисциплінарні проблеми

За матеріалами науково­­практичної конференції BreastGENEITY

Доброякісні захворювання молочних залоз. Тактика ведення аномальних результатів обстеження молочних залоз

Клінічні рекомендації

23 квітня, 2025

Акушерство та гінекологія Міждисциплінарні проблеми

Стандарт медичної допомоги

Менеджмент менопаузи: оновлені рекомендації NICE – 2024

Клінічні рекомендації

22 квітня, 2025

Акушерство та гінекологія Менопауза

Менопауза настає внаслідок фізіологічного або медикаментозного (хірургічного) зниження функції яєчників та рівнів естрогенів у крові. Гормональні порушення, пов’язані з менопаузою, можуть впливати на фізичне, емоційне, психічне та соціальне самопочуття жінки. Крім гормональних змін, які спостерігаються на фоні згасання функції яєчників, менопауза несе ризик розвитку неінфекційних патологій органів малого таза, а також серцево-­судинних, опорно-­рухових та урологічних захворювань. Керівною настановою щодо менеджменту менопаузи є рекомендації Національного інституту охорони здоров’я і досконалості медичної допомоги Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (NICE), засновані на науково обґрунтованих даних і результатах клінічних досліджень. Оновлений документ, який був опублікований 7 листопада 2024 року, включає актуальні стратегії щодо лікування менопаузальних симптомів та оптимізації здоров’я жінок у цей віковий період.

Перименопаузальний перехід: що нового?

Огляд

22 квітня, 2025

Акушерство та гінекологія Менопауза Міждисциплінарні проблеми Психіатрія Органічні психічні розлади Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

Період менопаузи характеризується фізіологічними, психологічними та поведінковими змінами, які впливають на якість життя та стан здоров’я жінки. Більшість спеціалізованих медичних організацій наголошують на необхідності проведення корекції гормонального дисбалансу й покращення симптомів, характерних для жінок під час менопаузи. Утім, як правило, традиційні заходи, спрямовані на проведення замісної гормональної терапії (ЗГТ), мають певні обмеження. У цьому огляді представлено аналіз сучасних можливостей полегшення менопаузальних симптомів

Больовий синдром у гінекології: патогенетичні механізми та сучасні підходи до лікування

Думка фахівця

22 квітня, 2025

Акушерство та гінекологія Гострі та невідкладні стани Жіноче сексуальне здоров'я

Больовий синдром у гінекології залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини. Він суттєво впливає на якість життя жінок репродуктивного віку, призводячи до порушень працездатності, соціальної адаптації та розладів психоемоційного стану. Відсутність своєчасної діагностики й адекватного лікування больового синдрому може призводити до хронізації процесу та розвитку ускладнень. На особливу увагу заслуговує проблема дисменореї, що часто супроводжується не лише локальними проявами, а й системними порушеннями. У рамках конференції «Здоров’я жінки від А до Я» на тему «Загрозливі стани в акушерстві та гінекології. Корекція менопаузальних розладів. Клінічна практика» лікар гінеколог-­ендокринолог вищої категорії (клініка «Медіком», клініка «Інститут планування сім’ї»), кандидат медичних наук Олена Григорівна Яшина презентувала доповідь «Музика болю: запалення, як симфонія в гінекології», у якій висвітлила сучасні погляди на патогенетичні механізми формування больового синдрому в гінекології та представила ефективні підходи до його корекції.

Комплексний підхід до профілактики ВПЛ-асоційованих захворювань: вакцинація, скринінг, моніторинг

Думка фахівця

22 квітня, 2025

Акушерство та гінекологія Міждисциплінарні проблеми Онкологія та гематологія Міждисциплінарні проблеми

У рамках VIII Всеукраїнського форуму «Vagina, Cervix, Uterus: інфекція, запалення, неоплазія» провідні експерти в галузі онкогінекології представили комплексний аналіз проблеми раку шийки матки (РШМ) та стратегій його профілактики. Особливу увагу було приділено питанням впровадження вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) та розвитку скринінгових програм як ключових компонентів національної стратегії боротьби з цим захворюванням

Вплив психологічних факторів стресу на ментальне і фізичне здоров’я

Думка фахівця

22 квітня, 2025

Гастроентерологія Міждисциплінарні проблеми Функціональні захворювання ШКТ Тривожні розлади Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

Багато захворювань, що класично характеризуються як психічні розлади, також можуть бути пов’язані зі змінами в органах чи систем інших частин тіла. Зв’язки, які лежать в основі коморбідності психічних розладів і соматичних станів, є складними та потенційно двонаправленими. З одного боку, соматичні стани можуть сприяти психічним розладам (наприклад, апное уві сні підвищує ризик синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю); з іншого боку, пов’язані із цими розладами негативні наслідки здатні підвищувати ризик захворювань (зокрема виразкової хвороби при тривожних розладах). Саме ця тема стала однією з головних на міжнародній конференції «Гатроентерологічна патологія у внутрішній медицині», що пройшла у змішаному форматі 27 лютого – 1 березня.

Уртикарний васкуліт і кропив’янка: диференційна діагностика та підходи до лікування

Думка фахівця

22 квітня, 2025

Автори:

Святенко Т.В.

Алергологія та імунологія Алергічні ураження шкіри Гострі та невідкладні стани Кропив’янка

Про менеджмент і діагностику уртикарного васкуліту, його складну дифференційну діагностику,зокрема з хронічною спонтанною кропив'янкою, а також сучасні методи багатокрокової діагностики і доступне на сьогодні лікування.

Фітофармакологія в неврології: механізми дії та терапевтична значущість рослинних ГАМК-модуляторів

Огляд

22 квітня, 2025

Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

Зростаючий епідеміологічний тягар неврологічних захворювань у всьому світі спонукає дослідників і клініцистів розробляти нові терапевтичні стратегії. Особливе занепокоєння викликає збільшення поширеності нейродегенеративних розладів, які вимагають ефективних методів лікування. Проте конвенційні фармакологічні підходи мають суттєві обмеження через наявність побічних ефектів та високу вартість синтетичних ліків.

Терапевтичні стратегії контролю стресу у пацієнтів із хронічними захворюваннями

Огляд

21 квітня, 2025

Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

Хронічний стрес є потужним модифікованим фактором ризику, що суттєво позначається на перебігу більшості хронічних захворювань. Особливо виражений його вплив на серцево-судинну систему та шлунково-кишковий тракт через складні нейроендокринні та імунні механізми. Сімейний лікар як координатор медичної допомоги відіграє ключову роль у виявленні та корекції стрес-індукованих порушень у пацієнтів із поліморбідною патологією.

Деякі периферичні причини запаморочення: перебіг, діагностика й лікування

Огляд подій

19 квітня, 2025

Неврологія та нейрохірургія Міждисциплінарні проблеми

Восени минулого року відбувся цикл майстер-класів у онлайн-форматі «Мультидисциплінарний підхід до проблемних питань неврології та психіатрії: нові стратегії лікування». На одній із зустрічей розглядалися гострі й невідкладні стани у психіатрії та неврології. Про деякі периферичні причини запаморочення – ​їх характеристики й перебіг, а також особливості діагностики та лікування – ​розповів Михайло Михайлович Орос, д.мед.н., професор, завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.