Головна Статті

 
 
 
Імунізація після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин: сучасний стан проблеми
Думка фахівця

8 березня, 2025

Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК) є важливим методом лікування багатьох онкогематологічних захворювань, який дає змогу досягти тривалої ремісії та потенційного вилікування у пацієнтів з різними формами лейкемій, лімфом та інших злоякісних захворювань системи крові. Однак пацієнти після ТГСК стають надзвичайно вразливими до інфекційних захворювань через глибоку імуносупресію, що виникає внаслідок підготовчих режимів кондиціонування та застосування імуносупресивної терапії для профілактики реакції «трансплантат проти хазяїна».
Сучасний ландшафт інноваційних технологій в оптимізації якості життя онкохворих
Думка фахівця

8 березня, 2025

Автори:
Інтенсивний розвиток постгеномних технологій спонукає до перегляду сучасної стратегії подолання проблем онкологічних хворих. Нова парадигма ґрунтується на знаннях про можливості корекції молекулярно-генетичних процесів на основі засад прецизійної медицини. Ключова роль у реалізації такого підходу належить сучасним інноваційним можливостям, серед яких особливе місце посідають омікс-технології.
Інтернатура‑2025: що слід знати про електронну систему рейтингового розподілу
Новини

8 березня, 2025

11 лютого 2025 р. відбувся вебінар «Електронний розподіл в інтернатуру-2025: зміни та перспективи», організований Global Medical Knowledge Alliance (GMKA) у межах проєкту «МедОсвіта: шлях до змін». Спікером заходу став Сергій Убогов, доктор фармацевтичних наук, професор, начальник Управління медичних кадрів, освіти і науки Міністерства охорони здоров’я України. Він розповів про майбутнє інтернатури, перспективи її реформування та зміни, що стосуються випускників 2025 р. Публікуємо ключові тези.
Онкологія в Україні: підсумки 2024 року
Думка фахівця

8 березня, 2025

В Україні галузь охорони здоров’я є ключовим стратегічним пріоритетом державної діяльності. Минулого року забезпечення якості медичних послуг зазнало чималих випробувань. Якщо раніше на медичну систему суттєво вплинула пандемія COVID‑19, тепер війна змінила підходи до лікування онкологічних пацієнтів. Однак система онкологічної допомоги продовжує розвиватися, незважаючи на виклики.
Ворасиденіб при IDH1- або IDH2-мутованих гліомах низького ступеня злоякісності
Клінічне дослідження

8 березня, 2025

Гліоми головного мозку з мутаціями в генах ізоцитратдегідрогенази (IDH1/IDH2) 2-го ступеня злоякісності являють собою агресивні неопластичні процеси центральної нервової системи, що характеризуються несприятливим прогнозом та високими показниками летальності.
Ефективність іксазомібу в комбінації з леналідомідом та дексаметазоном при рецидивній/рефрактерній множинній мієломі в реальній клінічній практиці
Клінічне дослідження

7 березня, 2025

Рецидивна/рефрактерна (р/р) множинна мієлома (ММ) залишається складним викликом у клінічній практиці, оскільки майже у всіх пацієнтів згодом розвиваються рецидиви захворювання. Це обумовлює необхідність розроблення нових терапевтичних опцій і оптимізації наявних схем лікування, особливо для літніх та ослаблених пацієнтів.
Фактори, що сприяють анемії у пацієнток із гінекологічним раком, та її поширеність: ретроспективне когортне дослідження
Клінічне дослідження

7 березня, 2025

Мета цього ретроспективного когортного дослідження – визначити поширеність анемії у пацієнток із гінекологічним раком до початку лікування та виявити фактори, що сприяють її розвитку. За результатами аналізу даних 320 жінок, поширеність анемії становила 59,06%. Було виявлено статистично значущі кореляції між анемією і такими факторами, як вік, рівень освіти та біологічні маркери (рівні заліза, фолієвої кислоти, вітаміну В12).
Рак стравоходу та стравохідно-шлункового переходу
Клінічні рекомендації

7 березня, 2025

Рак стравоходу (РС) та стравохідно-шлункового переходу – поширене агресивне первинне злоякісне захворювання, яке характеризується швидким ростом і високою схильністю до рецидивів. Медична допомога пацієнтам із РС потребує міждисциплінарної співпраці та інтегрованого ведення пацієнтів мультидисциплінарною командою (МДК) лікарів (онколога, хірурга-онколога, радіолога, рентгенолога, ендоскопіста, патологоанатома, лаборанта, психолога, лікаря з ультразвукової діагностики, лікаря з променевої терапії), які спеціалізуються на злоякісних новоутвореннях стравоходу.
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
Огляд

7 березня, 2025

Інсульт є однією з основних причин інвалідизації та смерті в усьому світі, а також спричиняє серйозний економічний тягар через витрати на довгострокову реабілітацію. Стрімке зростання частки населення похилого віку зумовлює тривожну тенденцію збільшення захворюваності на інсульт як серед чоловіків, так і серед жінок. Попри те, що вдосконалення медикаментозного лікування та прогрес у сфері охорони здоров’я асоційовані зі зниженням рівня смертності від інсульту, в пацієнтів після перенесеного епізоду часто спостерігаються несприятливі наслідки, що супрово­джуються вторинними ускладненнями. Це порушення когнітивної функції та деменція, больовий синдром, тривожність, депресія, втомлюваність, апатія й епілепсія, що істотно підвищують ризик подальшого рецидиву й летальних випадків. J. Zhou et al. у статті «Post-Stroke Neuropsychiatric Complications: Types, Pathogenesis, and Therapeutic Intervention» проаналізували наявні сучасні докази для висвітлення постінсультних ускладнень, а також уточнення їх визначення, факторів ризику, поширеності, потенційних механізмів та терапевтичних втручань з урахуванням того, що вони можуть перетинатися і бути взаємопов’язаними. Пропонуємо до вашої уваги огляд даної публікації, розміщеної у виданні Aging and Disease (2023; 14 (6): 2127‑2152).
Ефективність амантадину в пацієнтів після інсульту в умовах інтенсивної терапії та стаціонарної реабілітації
Думка фахівця

7 березня, 2025

Частота госпіталізації пацієнтів із постінсультними захворюваннями та ускладненнями невпинно зростає. Значна частка осіб після перенесеного інсульту страждають від зниження рухових функцій і тривалого когнітивного дефіциту. Такі хворі часто прикуті до ліжка або знаходяться в коматозному стані, тож мають труднощі з отриманням стаціонарного лікування, що призводить до погіршення віддалених клінічних результатів. Тож наразі існує нагальна потреба в ефективних фармакологічних втручаннях під час госпіталізації в умовах нейрореанімації. E. G. Plaitano et al. провели дослі­дження, присвячене вивченню ефекту амантадину в пацієнтів з інсультом в межах інтенсивної терапії та стаціонарної реабілітації. Пропонуємо до вашої уваги огляд отриманих результатів, опублікованих у статті «Informing future randomized controlled trials of amantadine hydrochloride in neurocritical care and post-neurocritical care stroke patients through a retrospective study» (BMC Neurology, 2024; 24: 338).