Сучасний підхід до діагностики та лікування вертеброгенної радикулопатії
За матеріалами науково-практичної конференції «Конгрес нейронаук» (9‑11 червня 2024 року)
Потенційні побічні ефекти протигрибкових препаратів, які застосовуються для лікування поверхневих грибкових інфекцій: аналіз американської системи FAERS
Поверхневі грибкові інфекції, як-от дерматомікози, оніхомікози, вульвовагінальний кандидоз (ВВК), є поширеною глобальною проблемою: щороку реєструють понад 1 млрд випадків, і велика кількість пацієнтів отримує топічні протигрибкові препарати, які зазвичай є першою лінією терапії в разі неускладненої інфекції. Попри загалом добру переносимість ці засоби, як і будь-які інші ліки, можуть спричиняти побічні ефекти, зокрема й такі, що не зазначені в інструкціях.
Інноваційна стабільність. Мітрен у тривалому лікуванні ендометріозу
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ендометріоз уражає ≈10% (190 млн) жінок у всьому світі. Повністю вилікувати ендометріоз станом на зараз неможливо, тому всі втручання спрямовані лише на контроль симптомів (WHO, 2023). Поширеність ендометріозу щороку зростає; ця хвороба посідає одне із провідних місць у структурі неплідності, оскільки неплідність спостерігається в 40% жінок з ендометріозом (Tang M. et al., 2023).
Стрес і репродуктивне здоров’я жінки
Думка фахівця
16 жовтня, 2024
За матеріалами науково-практичної конференції
«Жінка та війна: формули виживання. Частина XX»
Вплив Cimicifuga racemosa на функціональні зміни в гіпокампі під час менопаузи
Гормональні зміни, пов’язані з менопаузою, негативно впливають на фізичний, емоційний, психічний та соціальний стан жінок, проявляючись різноманітними неприємними симптомами. Менопаузальна гормональна терапія (МГТ) є лікуванням першої лінії таких проявів. Водночас її призначення чітко обмежене показаннями, наявністю протипоказань чи небажанням жінки використовувати гормональні препарати. Саме тому виникає потреба пошуку інших дієвих засобів. Негормональна терапія німецьким препаратом, що містить спеціальний стандартизований екстракт кореневищ Cimicifuga racemosa (CR) (Клімадинон®), є доведеною і обнадійливою альтернативою МГТ (Wuttke W. et al., 2003). Використання фітопрепаратів на основі CR має багаторічну історію, і наразі тривають дослідження щодо подальшого детального вивчення механізмів дії цього екстракту.
Генітоуринарні розлади в жінок на етапі менопаузального переходу
Думка фахівця
15 жовтня, 2024
Кожному періоду життя притаманні ті чи інші характерні особливості. Є вираз «на межі часу». Його слід розуміти в аспекті зіставлення змін між минулим і сьогоденням, які постійно відбуваються з плином часу. Конфуцій влучно зазначив: «У людини два життя, і друге починається тоді, коли усвідомлюєш, що життя лише одне». Саме тому жінка, яка перетинає межу зрілої п’ятірки (вік елегантності, нових внутрішніх відчуттів, тонких нюансів і відтінків у палітрі різнобарвного світу), сприймає реальність в особливому ключі крізь призму цінності часу.
Ефективність повідон-йод-вмісних ополіскувачів у зниженні вірусного навантаження SARS-CoV‑2 у верхніх відділах дихальних шляхів: огляд літератури
Наприкінці 2019 р. звичайне життя всього людства несподівано змінилося через появу нової надзвичайно контагіозної та небезпечної хвороби COVID‑19, спричиненої новим коронавірусом SARS-CoV‑2. Швидка поширеність SARS-CoV‑2 разом із потенційним тяжким перебігом COVID‑19, розвитком різноманітних ускладнень, у т. ч. багатосистемного запального синдрому, септичного шоку та смерті, зумовили оголошення Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) пандемії, запровадження жорсткої програми вакцинації, а також запобіжних заходів (соціальне дистанціювання, масковий режим, самоізоляція, посилення особистої гігієни, обов’язкове тестування тощо).
Респіраторні інфекції: імунокомпетентні пацієнти повинні одужувати фізіологічно?
Думка фахівця
15 жовтня, 2024
Інфекції верхніх дихальних шляхів (ІВДШ) є поширеною та обтяжливою проблемою сфери охорони здоров’я; вони уражають людей різного віку в усьому світі. Відомо, що їхня частка становить до 30% усієї та до 90% інфекційної патології. Найчастіші прояви ІВДШ – тонзиліт, який характеризується запаленням мигдаликів, а також риносинусит – запалення слизової оболонки носа та приносових пазух. Це різні прояви, але водночас вони є взаємопов’язаними станами, які створюють значні проблеми для пацієнтів і систем охорони здоров’я, оскільки є причиною частих відвідувань лікаря, нераціонального призначення антибактеріальних препаратів, збільшення днів тимчасової непрацездатності. Міркуваннями про сучасні можливості ведення таких пацієнтів поділився експерт галузі, лікар-оториноларинголог, доктор медичних наук, професор Василь Іванович Попович.
Раціональна муколітична терапія як ключовий елемент лікувальної стратегії захворювань респіраторного тракту
Синдром обструкції дихальних шляхів у практиці інтерніста зустрічається надзвичайно часто, що зумовлено розмаїттям причин його розвитку, а тому пояснює труднощі його диференційної діагностики. Це патологічний стан, що виникає внаслідок порушення прохідності дихальних шляхів із подальшим зростанням спротиву потоку повітря під час вентиляції і характеризується епізодами задишки в результаті запальної інфільтрації, бронхоконстрикції (бронхообструкції), гіперсекреції та дискринії підслизових залоз, набряку і гіперплазії слизової оболонки дихальних шляхів. З біологічної точки зору обструкція дихальних шляхів є захисно-пристосувальним механізмом, який запобігає проникненню різних чужорідних агентів, у т. ч. інфекційних патогенів та алергенів, у більш глибокі відділи легень (аж до альвеол), таким чином запобігаючи розвитку пневмонії. Виявлення причин і ліквідація обструкції дихальних шляхів, включаючи бронхообструкцію, – ключовий момент у діагностичних і терапевтичних алгоритмах багатьох захворювань респіраторного тракту.
Відомо, що виділення слизу є першою лінією захисту будь-якого, в т. ч. респіраторного, епітелію організму людини від небезпечних патогенів. Слиз містить імуноглобуліни, різноманітні глікопротеїни та навіть антибактеріальні ферменти, які протидіють росту і розмноженню мікроорганізмів, а також утворенню біоплівок.
Характеристика факторів серцево-судинного ризику в пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які приймають подвійну комбінацію антигіпертензивних препаратів: результати багатоцентрового дослідження «ФАКТОР‑дуо»
Клінічне дослідження
15 жовтня, 2024
Відомим є той факт, що в глобальному масштабі смертність унаслідок серцево-судинних захворювань (ССЗ) переважає смертність від будь-якої іншої хвороби. Артеріальна гіпертензія (АГ) тривалий час залишається провідним чинником ризику ССЗ. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 1,28 млрд дорослого населення віком від 30 до 79 років мають АГ, дві третини з них проживають у країнах із низьким і середнім рівнями доходу.
Проблема остеоартрозу та її вирішення за допомогою добавок глюкозаміну, хондроїтинсульфату, метилсульфонілметану і гіалуронової кислоти
У всьому світі на остеоартроз (ОА) страждають >250 млн людей; останніми десятиліттями ці показники стрімко зростають. Відповідно до даних колаборації Global Burden of Diseases, ≈85% загального тягаря ОА припадає на ОА колінного суглоба, який уражає 10% чоловіків і 13% жінок віком ≥60 років (Hunter D.J., Bierma-Zeinstra S., 2019; Carlson A.K. et al., 2019; Nguyen U. et al., 2011; Zhang Y., Jordan J.M., 2010; GBD 1990-2015, 2016).
Серратіопептидаза як універсальний допоміжний засіб при запаленні різної етіології та локалізації
Запалення – локальна відповідь тканин на ушкодження, травму, інфекцію або подразнення, опосередкована вродженим імунітетом. Гостра фаза запалення характеризується набряком, болем, почервонінням і збільшенням місцевої температури через посилення локального кровотоку, підвищення проникності судин, накопичення рідини, інфільтрацію ураженої ділянки лейкоцитами, сенсибілізацію нервових волокон, продукцію запальних медіаторів. Ця відповідь має захисний характер і спрямована на усунення або обмеження поширення шкідливого чинника. На противагу цьому при тривалому запаленні процес хронізується, а відповідь організму стає дисфункціональною, порушуючи гомеостаз і створюючи підґрунтя для таких патологічних станів, як автоімунні хвороби та злоякісні новоутворення (Martinez-Rizo A.B. et al., 2024).