Патофізіологічні механізми та терапевтичні стратегії при первинній дисменореї у підлітків
Первинна дисменорея залишається значною медико-соціальною проблемою, особливо в підлітковій популяції. Розуміння патофізіологічних механізмів захворювання, зокрема ролі простагландин-опосередкованого запалення, дозволило розробити ефективні терапевтичні стратегії. Проте значна поширеність захворювання та його суттєвий вплив на якість життя підлітків вимагають подальшого вдосконалення підходів до діагностики й лікування. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) демонструють високу ефективність у контролі симптомів при своєчасному застосуванні та правильному дозуванні
На межі вигорання: виклики сучасної медичної практики
Думка фахівця
11 січня, 2025
В умовах зростаючого навантаження на систему охорони здоров’я та підвищених вимог до медичних працівників проблема професійного вигорання набуває більшої актуальності. Особливо гостро це питання постає серед жінок-медиків, які складають значну частину медичної спільноти й стикаються з додатковими викликами у професійній діяльності. Комплексний характер синдрому професійного вигорання, його особливості в контексті гендерної специфіки потребують науково обґрунтованих підходів до його подолання. У рамках національного форуму з міжнародною участю «Жінки в медицині: професійний ріст та лідерство» лікарка-психіатриня, медична психологиня, генеральна директорка (CEO) МЦ «Нейромед» Беата Яношівна Надь презентувала доповідь «Як запобігти професійному вигоранню у медикинь», у якій представила комплексний аналіз проблеми професійного вигорання серед медичних працівників, особливо акцентуючи увагу на специфіці цього явища серед жінок-медиків.
Комплексний підхід до менеджменту ендометріозу: фокус на репродуктивні наслідки
Думка фахівця
11 січня, 2025
Ендометріоз є хронічним гінекологічним захворюванням із багатофакторним патогенезом, включаючи генетичні, епігенетичні, імунологічні та гормональні механізми порушень. Системний характер ендометріозу негативно впливає на фертильність жінок, що зумовлено розладами фолікулогенезу внаслідок оксидативного стресу та запальних змін у тканині яєчників. Ці явища призводять до зниження якості ооцитів через мітохондріальну дисфункцію та порушення імплантації через зміни рецептивності ендометрія та дисбаланс імунних факторів. З огляду на складність патогенезу сучасні протоколи лікування безпліддя, що базуються на застосуванні агоністів гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ), зокрема гозереліну, демонструють значне покращення результатів, особливо у циклах кріоембріотрансферу, де спостерігаються достовірно вищі показники клінічної вагітності, імплантації та триваючої вагітності порівняно зі стандартними протоколами. У рамках VIII Всеукраїнського форуму з міжнародною участю «Vagina, Cervix, Uterus: інфекція, запалення, неоплазія» медичний директор медичного центру «Мати та дитина», лікар акушер-гінеколог, репродуктолог, кандидат медичних наук Володимир Володимирович Котлік презентував доповідь «Ендометріоз: значення та підходи до лікування в контексті застосування допоміжних репродуктивних технологій».
Лікування хронічного болю в ревматології
Клінічні рекомендації
11 січня, 2025
Хронічний біль є поширеним симптомом при ревматичних захворюваннях, що значно впливає на якість життя пацієнтів. Фармакологічне лікування хронічного больового синдрому має ґрунтуватися на очікуваній користі та оцінці побічних ефектів. Важливою складовою ведення осіб із больовим синдромом, особливо фіброміалгією, є нефармакологічні методи терапії. Представляємо до вашої уваги адаптований переклад статті B. Gеrarda et al. «How to treat chronic pain in rheumatic and musculoskeletal diseases (RMDs) – A pharmacological review» (Joint Bone Spine, 2024; 91 (1): 105624), в якій узагальнено поточну доказову базу протибольових засобів, що може допомогти клініцистам у виборі відповідних препаратів для лікування пацієнтів, з урахуванням очікуваних переваг, потенційних ризиків і несприятливих явищ. У публікації розглянуті медикаментозні методи лікування захворювань опорно-рухового апарату (ЗОРА) за останні 10 років (2012‑2022 рр.).
Модуляція енергетичної гнучкості як новий шлях лікування ішемічної хвороби серця
За матеріалами XXV Національного конгресу кардіологів України (24‑27 вересня 2024 року)
Основні аспекти ведення пацієнтів із фібриляцією передсердь
Фібриляція передсердь (ФП) – одне із найпоширеніших порушень серцевого ритму. Навантаження на систему охорони здоров’я в усьому світі, зумовлене ФП, продовжує зростати. ФП може супроводжуватися різними проявами й симптомами, що погіршують якість життя пацієнтів. Європейське товариство кардіологів (ESC) у співпраці з Європейською асоціацією кардіоторакальної хірургії (EACTS) у 2024 р. розробили оновлену настанову щодо менеджменту осіб із ФП. Метою документа є структуроване й чітке надання рекомендацій для їх кращого дотримання та впровадження у клінічну практику. Зокрема, увагу акцентовано на важливості застосування спільного підходу до прийняття рішень, орієнтованого на пацієнта, для полегшення вибору індивідуального лікування, поліпшення клінічних результатів та підвищення якості життя хворих. Пропонуємо до вашої уваги огляд основних аспектів ведення пацієнтів із ФП, зазначених у настанові.
Місце комбінованої терапії розувастатином та езетимібом (Клівас® Плюс) в сучасній клінічній практиці
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються ключовою причиною інвалідності та смерті в усьому світі. В численних дослідженнях доведено причинно-наслідковий зв’язок між високою частотою серцево-судинних (СС) ускладнень і великою концентрацією холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). Основою профілактики атеросклеротичних ССЗ є зниження рівня ХС ЛПНЩ, що досягається призначенням статинів. Однак нерідко одного лише лікування статинами виявляється недостатньо, – у таких випадках вдаються до використання комбінованої гіполіпідемічної терапії (ГЛТ). Провідні вітчизняні фахівці у галузі кардіології поділилися власним досвідом застосування ГЛТ, зокрема комбінованого препарату розувастатину та езетимібу Клівас® Плюс (ACINO, Україна), в реальних клінічних умовах.
Езетиміб у межах гіполіпідемічної терапії: чи достатньо він сьогодні застосовується?
Значна частка пацієнтів з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями (АССЗ) не досягають цільового рівня холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) незважаючи на лікування статинами, яке вони отримують. Наразі статини лишаються основою гіполіпідемічної терапії (ГЛТ), проте ширшому їх використанню можуть перешкоджати побічні явища, пов’язані з лікуванням. Езетиміб зазвичай є варіантом вибору як додатковий препарат для досягнення цільових показників ХС ЛПНЩ завдяки високій ефективності та можливості зниження дози статинів на тлі їх приймання. A.A Manolis et al. у статті «Are We Using Ezetimibe As Much As We Should?» (Biomarker Insights, 2024; 19: 1‑19) на підставі даних літератури розглянули ефекти езетимібу щодо зниження рівня ліпідів, частоти серцево-судинних (СС) подій і поліпшення результатів у пацієнтів. Пропонуємо до вашої уваги огляд цієї публікації.
Метаболічно асоційована жирова хвороба печінки: зв’язок із серцево-судинними захворюваннями та сучасні методи лікування
Метаболічно асоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП) – це хронічна патологія, що вражає понад чверть населення планети та характеризується зростанням поширеності в усьому світі через пандемію ожиріння. Факторами ризику МАЖХП є ожиріння, порушення метаболізму глюкози, високий артеріальний тиск (АТ) й атерогенна дисліпідемія (ДЛП). Наявність інсулінорезистентності (ІР) може бути тісно пов’язана із розвитком та прогресуванням МАЖХП. Оскільки ІР також викликає атеросклероз, основною причиною смерті серед пацієнтів із МАЖХП є серцево-судинні захворювання (ССЗ). Представляємо до вашої уваги адаптований переклад статті H. Yanai et al. «Metabolic-Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease – Its Pathophysiology, Association with Atherosclerosis and Cardiovascular Disease, and Treatments» (International Journal of Molecular Sciences, 2023; 24 (20): 15473), в якій розглянуто патофізіологію МАЖХП, терапевтичні й хірургічні підходи до ведення хворих та механізми дії препаратів для лікування МАЖХП.
Місце апіксабану в сучасних настановах щодо лікування пацієнтів із фібриляцією передсердь
Фібриляція передсердь (ФП) – одна із найпоширеніших аритмій, що суттєво знижує якість життя пацієнтів та пов’язана з високою частотою госпіталізацій та ускладнень від супутніх захворювань. Найчастішим нелетальним наслідком ФП є серцева недостатність, яка з часом розвивається приблизно у половини пацієнтів. Наступними поширеними несприятливими наслідками ФП є ішемічний інсульт, ішемічна хвороба серця та інші тромбоемболічні події. Тому питання профілактики інсультів є одним із ключових аспектів сучасного ведення осіб із ФП. Цьогоріч у листопаді за підтримки компанії Pfizer відбувся науковий захід «Впровадження Європейських стандартів ведення хворих з фібриляцією передсердь: проблеми і перспективи»(21 листопада 2024 року), під час якого відомі українські та міжнародні експерти проаналізували сучасні підходи до профілактики тромботичних ускладнень у пацієнтів із ФП з точки зору оновлених клінічних настанов Європейського товариства кардіологів (ESC, 2024).
Біль у гомілковостопному суглобі: погляд ревматолога
Думка фахівця
11 січня, 2025
Гомілковостопний суглоб є однією з найважливіших структур опорно-рухового апарату, що забезпечує стабільність і рух. Однак біль та набряк у цій ділянці можуть сигналізувати про значно серйозніші проблеми, ніж просто локальне ураження. Відомо, що біль у гомілковостопному суглобі – це своєрідна верхівка айсберга, що може приховувати системні захворювання, зокрема ревматологічної природи. У межах заходу «Академія сімейного лікаря», організованого MedExpert, д.мед.н., професорка, керівниця навчального центру Інституту ревматології (м. Київ) Єлизавета Давидівна Єгудіна представила підходи до діагностики, зокрема диференційної, болю та набряку гомілковостопного суглоба з акцентом на ревматологічні захворювання.
Слабке пригнічення активності альдостерону як можлива причина недостатньої ефективності стандартної терапії у пацієнтів після гострого коронарного синдрому
Короткостроковий прогноз пацієнтів, яким проводиться реваскуляризація із приводу гострого інфаркту міокарда (ГІМ), суттєво покращився за останнє десятиліття. Незважаючи на поточні стандартні методи лікування, спостерігається значне зростання рівня гормону альдостерону, який досягає найвищого показника незабаром після початку ІМ. При ГІМ альдостерон сприяє низці шкідливих коротко- та довгострокових ефектів, включно із затриманням натрію та потенційним аритмогенезом, можливо, через виснаження калію та магнію. Також він може призводити до розвитку ендотеліальної дисфункції, підвищення тонусу судин, інгібування нейронального зворотного захоплення катехоламінів, некрозу серцевих міоцитів, відкладення колагену та ремоделювання серця.
