Больовий синдром у гінекології: патогенетичні механізми та сучасні підходи до лікування
Думка фахівця
22 квітня, 2025
Больовий синдром у гінекології залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини. Він суттєво впливає на якість життя жінок репродуктивного віку, призводячи до порушень працездатності, соціальної адаптації та розладів психоемоційного стану. Відсутність своєчасної діагностики й адекватного лікування больового синдрому може призводити до хронізації процесу та розвитку ускладнень. На особливу увагу заслуговує проблема дисменореї, що часто супроводжується не лише локальними проявами, а й системними порушеннями.
У рамках конференції «Здоров’я жінки від А до Я» на тему «Загрозливі стани в акушерстві та гінекології. Корекція менопаузальних розладів. Клінічна практика» лікар гінеколог-ендокринолог вищої категорії (клініка «Медіком», клініка «Інститут планування сім’ї»), кандидат медичних наук Олена Григорівна Яшина презентувала доповідь «Музика болю: запалення, як симфонія в гінекології», у якій висвітлила сучасні погляди на патогенетичні механізми формування больового синдрому в гінекології та представила ефективні підходи до його корекції.
Комплексний підхід до профілактики ВПЛ-асоційованих захворювань: вакцинація, скринінг, моніторинг
Думка фахівця
22 квітня, 2025
У рамках VIII Всеукраїнського форуму «Vagina, Cervix, Uterus: інфекція, запалення, неоплазія» провідні експерти в галузі онкогінекології представили комплексний аналіз проблеми раку шийки матки (РШМ) та стратегій його профілактики. Особливу увагу було приділено питанням впровадження вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) та розвитку скринінгових програм як ключових компонентів національної стратегії боротьби з цим захворюванням
Вплив психологічних факторів стресу на ментальне і фізичне здоров’я
Думка фахівця
22 квітня, 2025
Багато захворювань, що класично характеризуються як психічні розлади, також можуть бути пов’язані зі змінами в органах чи систем інших частин тіла. Зв’язки, які лежать в основі коморбідності психічних розладів і соматичних станів, є складними та потенційно двонаправленими. З одного боку, соматичні стани можуть сприяти психічним розладам (наприклад, апное уві сні підвищує ризик синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю); з іншого боку, пов’язані із цими розладами негативні наслідки здатні підвищувати ризик захворювань (зокрема виразкової хвороби при тривожних розладах). Саме ця тема стала однією з головних на міжнародній конференції «Гатроентерологічна патологія у внутрішній медицині», що пройшла у змішаному форматі 27 лютого – 1 березня.
Уртикарний васкуліт і кропив’янка: диференційна діагностика та підходи до лікування
Думка фахівця
22 квітня, 2025
Про менеджмент і діагностику уртикарного васкуліту, його складну дифференційну діагностику,зокрема з хронічною спонтанною кропив'янкою, а також сучасні методи багатокрокової діагностики і доступне на сьогодні лікування.
Фітофармакологія в неврології: механізми дії та терапевтична значущість рослинних ГАМК-модуляторів
Зростаючий епідеміологічний тягар неврологічних захворювань у всьому світі спонукає дослідників і клініцистів розробляти нові терапевтичні стратегії. Особливе занепокоєння викликає збільшення поширеності нейродегенеративних розладів, які вимагають ефективних методів лікування. Проте конвенційні фармакологічні підходи мають суттєві обмеження через наявність побічних ефектів та високу вартість синтетичних ліків.
Терапевтичні стратегії контролю стресу у пацієнтів із хронічними захворюваннями
Хронічний стрес є потужним модифікованим фактором ризику, що суттєво позначається на перебігу більшості хронічних захворювань. Особливо виражений його вплив на серцево-судинну систему та шлунково-кишковий тракт через складні нейроендокринні та імунні механізми. Сімейний лікар як координатор медичної допомоги відіграє ключову роль у виявленні та корекції стрес-індукованих порушень у пацієнтів із поліморбідною патологією.
Деякі периферичні причини запаморочення: перебіг, діагностика й лікування
Огляд подій
19 квітня, 2025
Восени минулого року відбувся цикл майстер-класів у онлайн-форматі «Мультидисциплінарний підхід до проблемних питань неврології та психіатрії: нові стратегії лікування». На одній із зустрічей розглядалися гострі й невідкладні стани у психіатрії та неврології. Про деякі периферичні причини запаморочення – їх характеристики й перебіг, а також особливості діагностики та лікування – розповів Михайло Михайлович Орос, д.мед.н., професор, завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Фібриляція передсердь та інсульт: сучасний стан проблеми та майбутні напрями її розв’язання
Одними з основних причин захворюваності та смертності у світі залишаються фібриляція передсердь (ФП) та інсульт, яким притаманні спільні коморбідності й фактори ризику. Інсульти на тлі ФП призводять до гірших клінічних наслідків та вищої летальності, а раннє виявлення ФП є життєво важливим для профілактики інсультів. Нині тривають дискусії щодо оптимальних підходів до лікування пацієнтів із гострим інсультом та ФП, а також тих, хто переніс геморагічний інсульт за приймання пероральних антикоагулянтів. Пропонуємо до вашої уваги огляд публікації S. Elsheikh et al. «Atrial fibrillation and stroke: State-of-the-art and future directions» видання Curr Probl Cardiol (2024; 49 (1 Pt C): 102181), присвяченої всебічному обговоренню даної проблеми.
Сучасний погляд на хворобу малих судин
Огляд подій
19 квітня, 2025
У січні 2025 р. відбувся майстер-клас «Інсульт: сучасні методи та оптимальні стратегії лікування» в онлайн-форматі. В межах заходу завідувачка кафедри неврології, психіатрії та фізичної реабілітації ПВНЗ «Київський медичний університет», д.мед.н., професорка, головна наукова співробітниця Центру інноваційних медичних технологій НАН України Оксана Олегівна Копчак розповіла про поширеність, фактори ризику, особливості перебігу й терапії хвороби малих судин головного мозку (ХМСГМ).
Нові стратегії лікування хворих із черепно-мозковою травмою
На сьогодні підхід до черепно-мозкової травми (ЧМТ) змінився разом із досягненнями медичної науки та застосуванням доказової медицини. За останні 20 років різними організаціями було розроблено та оновлено понад 30 рекомендацій щодо тактики ведення таких хворих [1, 2]. ЧМТ залишається однією з основних причин інвалідності та смерті в усьому світі. Пацієнти із тяжкою формою мають вищий ризик вторинної травми головного мозку та наслідків, пов’язаних з інвалідністю, вегетативним станом і смертністю.
Злоякісний нейролептичний синдром: клінічна картина, методи діагностики та лікування
Злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС) – це рідкісний неврологічний розлад, який характеризується розвитком непередбачуваних ускладнень після застосування препаратів, що блокують дофамін, особливо антипсихотиків. ЗНС проявляється підвищенням температури тіла, м’язовою ригідністю та дисфункцією вегетативної нервової системи (ВНС). Лікування ЗНС базується на емпіричних підходах, які включають використання міорелаксантів і ретельний моніторинг стану пацієнта, зазвичай у відділенні інтенсивної терапії. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті E.F.M. Wijdicks та A. H. Ropper «Neuroleptic Malignant Syndrome», опублікованої у виданні New England Journal of Medicine (2024; 391: 1130‑1138), в якій представлені методи діагностики, зокрема диференційної, та лікування ЗНС.
Оптимізація лікувального підходу при вертеброгенній радикулопатії
Огляд подій
19 квітня, 2025
За матеріалами науково-практичної конференції «Зимова школа НЕПіКа»
(6‑8 лютого 2025 року)
