Головна Автори Єгудіна Є.Д.
Єгудіна Є.Д.
Єгудіна Є.Д.
Д.м.н., професор, Інститут ревматології, м. Київ
Публікації автора
Подагра та гіперурикемія: фактори ризику, супутні захворювання, сучасні стратегії лікування

22 березня, 2025

Подагра – ​найпоширеніше запальне захворювання суглобів [1], що виникає через відкладення кристалів моноурату натрію (МУН) у суглобах і навколишніх тканинах, характеризується нападами гострого артриту з появою почервоніння, болю та набряку суглобів. Через зв’язок зі способом життя подагра віддавна відома як «хвороба королів» [2]. Захворювання безпосередньо пов’язане з підвищеним рівнем сечової кислоти (СК) в крові (гіперурикемією), що є ключовим фактором формування кристалів. Ще майже 350 років тому Антоні ван Левенгук уперше виявив кристали СК у подагричних вузлах [3]. Однак, попри сучасні досягнення в діагностиці та лікуванні, подагра досі часто залишається недостатньо діагностованою і неадекватно контрольованою [4, 5]. Утім, значення контролю подагри та гіперурикемії виходить за межі лише зменшення суглобового болю. Ще Гіппократ близько 400 р. до н. е. зауважив можливий зв’язок подагри з іншими недугами [6], і сучасні дослідження підтверджують системний характер хвороби. Подагра та гіперурикемія супроводжуються широким спектром коморбідних станів, серед яких серцево-судинні захворювання, хронічна хвороба нирок (ХХН), метаболічний синдром і стеатоз печінки. Без належного лікування ці патології значно погіршують якість життя пацієнтів і віддалений прогноз. Отже, ефективне лікування подагри та гіперурикемії має враховувати не лише контроль болю, а й корекцію супутніх метаболічних порушень.
Діацереїн: особливості фармакологічної активності при захворюваннях суглобів

22 вересня, 2024

Діацереїн – ​лікарський засіб повільної дії для симптоматичного лікування остеоартрозу (ОА). В англомовній літературі та експертних настановах із лікування ревматологічних захворювань ця група засобів відома як SYSADOA (symptomatic slow-acting drug in osteoarthritis). Із фармакологічного погляду діацереїн характеризується як нестероїдний протизапальний та протиревматичний засіб (код АТХ М01А Х21), проте він значно відрізняється від інгібіторів циклооксигенази за механізмами дії, не пригнічує синтезу простагландинів, отже, позбавлений типових для нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) гастродуоденальних побічних ефектів. Натомість діацереїн має унікальне поєднання фармакологічних властивостей як протизапальний і знеболювальний засіб, антиоксидант і антиапоптотичний агент [1, 2].