Вітамін D: ключовий елемент загоєння, відновлення та профілактики переломів
Роль вітаміну D у гомеостазі кальцію та мінералізації кісток добре встановлена, однак незважаючи на це поширеність дефіциту вітаміну D набула масштабів епідемії [1]. Дані, оприлюднені Всесвітньою організацією охорони здоров’я, свідчать про надзвичайну актуальність проблеми остеопорозу та асоційованих із ним травм. Раціональна стратегія менеджменту остеопоротичних переломів, у тому числі після хірургічного втручання, що включає призначення добавок вітаміну D, визначає позитивні результати лікування та збільшує шанси пацієнта на повернення до звичного способу життя. Усе вищезазначене зумовлює важливість як первинної, так і вторинної профілактики переломів, провідне місце в якій належить підтриманню оптимального статусу вітаміну D в організмі.
Спортивна травма: новітні методи діагностики, лікування та реабілітації
Огляд подій
24 серпня, 2024
Останні дослідження та клінічний досвід розширюють уявлення лікарів щодо тактики медичного супроводу пацієнтів із гострими й хронічними травмами як у спорті високих досягнень, так і під час оздоровчих занять і фізичних тренувань при активному способі життя. Учасники науково-практичного семінару з міжнародною участю «Спортивна травма: новітні методи діагностики, лікування та реабілітації», який пройшов 15 червня, представили актуальні методи фізичної та реабілітаційної медицини, сучасні тактики ведення травм, включаючи огляд найбільш ефективних препаратів для лікування травм й ушкоджень опорно-рухового апарату
Фторхінолони в ад’ювантній терапії хірургічних інфекцій
Думка фахівця
24 серпня, 2024
Хірургічна інфекція – загальна назва хвороб і патологічних процесів інфекційного походження, у комплексній терапії яких хірургічні методи мають вирішальне значення. Такі пацієнти складають значну частину хворих хірургічних стаціонарних і поліклінічних відділень. Під час науково-практичної конференції «Міждисциплінарний альянс: хірургія та анестезіологія» були розглянуті різні аспекти антибактеріальної терапії та антибіотикорезистентності. Доповідь «Фторхінолони в ад’ювантній терапії хірургічних інфекцій» представив професор кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор медичних наук Олег Богданович Матвійчук, у якій висвітлив актуальну проблему хірургічних інфекцій, зокрема інфекцій шкіри та м’яких тканин (ІШМТ), та методи їх лікування.
Ефективність і переносимість ректальної мазі та супозиторіїв на основі сукральфату при лікуванні геморою
Клінічне дослідження
24 серпня, 2024
Для лікування симптомів геморою існує велика кількість місцевих препаратів. Топічні засоби на основі сукральфату
є новим варіантом терапії гемороїдальної хвороби, механізм дії якого полягає у створенні механічного бар’єру,
що сприяє загоєнню. Метою цього проспективного обсерваційного дослідження було визначення ефективності й переносимості ректальної мазі та супозиторіїв на основі сукральфату для лікування симптомів геморою у клінічній практиці
Чи є місце болюсному введенню карбапенемів у ВІТ при лікуванні антибіотикорезистентних інфекцій?
Огляд подій
24 серпня, 2024
Принципи раціонального призначення антимікробних препаратів передбачають, що ефективна антибіотикотерапія починається після ідентифікації збудника. Проте, навіть після отримання результатів чутливості та призначення відповідних антибактеріальних засобів, ерадикація збудника не завжди є успішною. Важливою передумовою ефективної антибіотикотерапії є кратність, спосіб уведення та дозування лікарських засобів. 16-17 травня у змішаному форматі пройшов Британо-Український симпозіум «Анестезіологія та інтенсивна терапія – протоколи та практика». Доповідь «Чи є місце болюсному введенню карбапенемів у ВІТ при лікуванні антибіотикорезистентних інфекцій?» представив завідувач відділення інтенсивної терапії та анестезіології № 2 ДУ «Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова», доцент кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, доцент кафедри хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії післядипломної освіти Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, кандидат медичних наук Максим Миколайович Пилипенко.
Спадковий ангіоневротичний набряк – рідкісна причина гострого абдомінального болю в практиці хірурга
Огляд подій
24 серпня, 2024
Ключовими моментами в діагностиці причин абдомінального болю є його характер, аналіз локалізації, динаміки симптомів та даних анамнезу, у тому числі спадкового. Сучасні концепції ведення пацієнтів із больовим синдромом, зокрема при рідкісній та надзвичайно складній для клінічної діагностики патології – спадковому ангіоневротичному набряку (САН), були широко висвітлені на науково-практичній конференції «Мультидисциплінарний підхід у лікуванні хірургічного хворого – вимоги часу», що відбулася в онлайн-форматі 9-10 травня
Діосмін у хірургічній практиці: клінічні переваги та новітні перспективи
Діосмін – сучасний венотонік та ангіопротектор, який широко використовується у складі комплексного лікування венозних захворювань. Його клінічна ефективність підтверджена численними дослідженнями, які демонструють позитивні результати у пацієнтів із різними судинними патологіями. Представляємо до вашої уваги огляд літератури щодо патогенетично та клінічно обґрунтованого застосування діосміну в хірургічній практиці.
Антибіотикорезистентність у ВІТ: долаємо виклик
Думка фахівця
24 серпня, 2024
У квітні відбулася науково-практична конференція «Міждисциплінарний альянс: хірургія та анестезіологія», під час якої провідні спеціалісти цих медичних галузей висвітлили найбільш актуальні проблеми хірургії та анестезіології, розглянули засновані на доказовій медицині сучасні клінічні протоколи. Зокрема, доповідь «Що ми можемо відповісти зростанню антибіотикорезистентних інфекцій у ВІТ» представив завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії клініки «Медичний дім Odrex», доцент кафедри анестезіології, інтенсивної терапії і медицини невідкладних станів Одеського національного медичного університету, кандидат медичних наук Ігор Олександрович Йовенко
Новітні результати досліджень застосування цефоперазону/сульбактаму у пацієнтів ВІТ
Негоспітальна пневмонія (НП), і зокрема тяжка НП (ТНП), є значною причиною захворюваності та смерті. Незважаючи на розвиток і вдосконалення лікування (Leoni D. et al., 2017), рівень летальності серед пацієнтів із НП залишається високим і коливається від 17% до понад 50% (Phua J. et al., 2016). Одним із важливих аспектів у лікуванні таких пацієнтів є емпіричне призначення оптимальної антибіотикотерапїі з урахуванням можливої етіології НП. Ще однією проблемою, з якою стикаються лікарі відділень інтенсивної терапії (ВІТ), є зростання частоти внутрішньолікарняних інфекцій, спричинених Klebsiella pneumoniae, що продукує β-лактамази розширеного спектра дії. Нещодавно були опублікувані результати багатоцентрових клінічних досліджень, одне з яких порівнювало результати лікування цефоперазоном/сульбактамом та піперациліном/тазобактамом у хворих із ТНП, а інше – оцінювало ефективність і безпеку цефоперазону/сульбактаму у пацієнтів із бактеріємією, спричиненою K. pneumoniae
Анестезіологія та інтенсивна терапія: протоколи та практика
Огляд подій
24 серпня, 2024
Анестезіологія та інтенсивна терапія – ключові напрямки сучасної медицини, без яких неможливо уявити проведення хірургічних втручань і реанімаційних заходів, лікування пацієнтів із тяжкими, загрозливими для життя станами та розвиток суміжних спеціальностей, зокрема трансплантології, інтервенційних методів лікування, малоінвазивних технологій, а також медицини катастроф і наслідків воєнних дій. Вітчизняні фахівці постійно обмінюються досвідом із закордонними колегами, а також запрошують їх до участі в українських науково-практичних конференціях. 16-17 травня у змішаному форматі відбувався черговий Британо-Український симпозіум (БУС‑16) під назвою «Анестезіологія та інтенсивна терапія: протоколи та практика» за участю як українських спеціалістів галузі, так і провідних спікерів із Великої Британії та інших країн. У центрі уваги були теми, присвячені сучасним клінічним настановам і рекомендаціям з анестезіології та перспективним тенденціям інтенсивної терапії
Анестезіологічне забезпечення та інтенсивна терапія в акушерстві, гінекології та перинатології
Огляд подій
24 серпня, 2024
Створення й впровадження в клінічну практику новітніх антибактеріальних препаратів і методів профілактики гнійно-септичних ускладнень в акушерстві та гінекології не призвели до повного зникнення запальних ускладнень у пацієнтів даного профілю. Інфекційні ускладнення, найважчими з яких є сепсис і септичний шок, продовжують займати одне з провідних місць у структурі як акушерсько-гінекологічної захворюваності, так і материнської смертності
Сучасні аспекти хірургічної профілактики та лікування фантомного больового синдрому
Огляд подій
24 серпня, 2024
Близько 60% (іноді навіть до 70%) військових з ампутованими кінцівками мають фантомний біль або інші прояви хронічного больового синдрому (Дмитрієв Д.В., 2024). Це є протипоказанням для протезування, а також фактором, що значно погіршує якість життя таких пацієнтів. На майстер-класі «Академія хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії від А до Я. Невідкладні стани в торако-абдомінальній хірургії. Анестезіологічний менеджмент термінових хірургічних втручань та хірургії одного дня», який відбувся навесні, професор кафедри хірургії та судинної хірургії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук Сергій Іванович Саволюк представив доповідь «Аспекти хірургічної профілактики та лікування фантомного больового синдрому», тема якої, зважаючи на умови воєнного стану в Україні, є надзвичайно актуальною.
